Справа № 420/13047/25
01 травня 2025 року м. Одеса
Суддя Одеського окружного адміністративного суду Дубровна В.А, перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за позовною заявою ОСОБА_1 до НОМЕР_1 прикордонного загону державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії,
встановила:
До суду з позовом звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до НОМЕР_1 прикордонного загону державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) (далі - відповідач), у якому, просить :
- визнати протиправною бездіяльність НОМЕР_1 прикордонного загону Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) щодо не врахування довідки про середньоденне грошове забезпечення № 988 від 15.04.2024 року під час розрахунку середнього заробітку, здійсненого на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року по справі №420/26402/24.
- зобов?язати НОМЕР_1 прикордонний загін Державної прикордонної служби України (військова частина НОМЕР_2 ) здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 середнього заробітку здійсненого на виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року по справі №420/26402/24 з урахуванням довідки про середньоденне грошове забезпечення №988 від 15.04.2024 року, з відрахуванням раніше виплачених сум.
Відповідно до ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, серед іншого, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними), чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї документами, суддя вказує про таке.
Відповідно до ч. 1,2 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною 5 статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в справі № 240/532/20 (постанова від 11.02.2021) сформулював висновок згідно із яким строк звернення до суду за вирішенням публічно-правового спору щодо стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, як і у даному випадку, охоплюється спеціальною нормою частини п'ятої статті 122 КАС України, а саме строк звернення до суду обмежується місячним строком.
Аналогічних висновків щодо застосування місячного строку звернення до суду у подібних правовідносинах також дійшов Верховний Суд у постанові від 18.05.2023 у справі № 420/9651/22.
Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору у даній справі є незгода позивача з діями відповідача щодо не врахування довідки про середньоденне грошове забезпечення № 988 від 15.04.2024 року під час розрахунку середнього заробітку здійсненого на виконання Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 11.11.2024 року по справі №420/26402/24.
Проте, звернувшись до суду 28.04.2025 р. (дата реєстрації позовної заяви відділом документального забезпечення суду) з вказаною вимогою позивач пропустив місячний строк звернення до суду, визначений частиною 5 статті 122 КАС України, з огляду на дату отримання 14.03.2025 року суми середнього грошового забезпезпечення з розміром якої позивач не згоден .
У постанові від 18 травня 2023 року по справі № 560/19830/21 Верховний Суд зазначив, що причина пропуску строку звернення до суду із адміністративним позовом може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. Тобто поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Частиною 1 ст. 123 КАС України передбачено, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.
Відтак, представнику позивача пропонується надати заяви/клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з заявленими вимогами, з зазначенням обставин, доказами, які перешкоджали своєчасному зверненню до суду.
Таким чином, вищевказані обставини є недоліками позовної заяви та створюють перешкоди для вирішення питання про наявність підстав для відкриття провадження у справі.
Відповідно до частини 1 статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Частиною 2 статті 169 КАС України встановлено, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Зважаючи на викладене, позовна заява відповідно до ч.1 ст.169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161,ч. 1 ст. 169 КАС України,
ухвалила:
Позовну заяву залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали, а саме, надати заяву про поновлення строку звернення до суду з позовними вимогами, з обов'язковим зазначенням обставин, які можуть бути враховані судом, як поважні для поновлення пропущеного строку із наданням відповідних доказів, або докази дотримання строку звернення до суду.
Копію цієї ухвали надіслати позивачу.
У разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Суддя В.А. Дубровна