Справа № 420/31933/24
01 травня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянувши в письмовому провадженні матеріали справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 11.10.2024 засобами поштового зв'язку звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України Департаменту пенсійних питань та соціального захисту (зареєстрований канцелярією суду 14.10.2024), у якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність відповідача через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань, до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та Постанови Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;
зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року, та виплатити перераховану.
Ухвалою суду від 16.10.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Пенсійного фонду України, Міністерства внутрішніх справ України Департаменту пенсійних питань та соціального захисту про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом надання до Одеського окружного адміністративного суду уточненої позовної заяви з уточненим складом учасників справи разом з її копіями для інших учасників справи, або докази надсилання її копії іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 КАС України, а також обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
28.10.2024 засобами поштового зв'язку позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 16.10.2024, до Одеського окружного адміністративного суду подано уточнену позовну заяву (зареєстрована канцелярією суду 31.10.2024) з уточненим складом учасників справи, в якій зазначено відповідачем - Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, разом з її копіями для інших учасників справи.
Крім того, позивачем у вказаній уточненій позовній заяві, уточнено позовні вимоги, які викладено у наступній редакції:
визнати протиправною бездіяльність відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області через грубе порушення статей 3, 5, 8, 17, 19, 21, 22, 38 та 64 Конституції України, які є прямої дії, Рішень Конституційного суду України, Європейського суду з прав людини та правових норм міжнародних договорів та зобов'язань до яких приєдналась Україна, а також статей 43, 51, частини 1, 3 статті 63 Закону України №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та постанов Кабінету Міністрів України №45, №988 щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;
зобов'язати відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області здійснити ОСОБА_1 перерахунок пенсії та виплату пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року з 01.07.2024 року.
Ухвалою суду від 06.11.2024 позивачу продовжено строк для усунення недоліків позовної заяви. Встановлено позивачу строк для усунення недоліків - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до суду належним чином засвідчених копій доданих до позовної заяви документів.
13.11.2024 засобами поштового зв'язку позивачем, з метою усунення недоліків позовної заяви, визначених в ухвалі суду від 06.11.2024, до Одеського окружного адміністративного суду подано заяву про усунення недоліків позовної заяви (зареєстрована канцелярією суду 19.11.2024), до якої долучено належним чином засвідчені копії доданих до позовної заяви документів разом з їх копіями для інших учасників справи.
Ухвалою суду від 22.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
За наслідками дослідження матеріалів справи судом було встановлено факт пропуску позивачем строків звернення до суду без поважних причин.
Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 15.04.2025 позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії залишено без руху. Встановлено позивачу строк для усунення недоліку - 5 днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом подання до Одеського окружного адміністративного суду обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду разом з доказами поважності причин його пропуску.
22.04.2025 позивачем засобами поштового зв'язку, з метою усунення вказаних в ухвалі від 10.04.2025 недоліків позовної заяви, до Одеського окружного адміністративного суду було подано заяву (зареєстровану канцелярією суду 28.04.2025), в обґрунтуванні якого зазначено в грудні 2024 року підготовче провадження було закінчено так як сторони надали всі матеріали. На даний час у суда немає строку для закінчення справи. Позивач строки не порушував, а навпаки їх порушував відповідач, який зловживає службовим становищем.
Надаючи оцінку вказаній заяві суд зазначає наступне.
Частина перша статті 118 КАС України визначає, що процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
Процесуальні строки визначаються днями, місяцями і роками, а також можуть визначатися вказівкою на подію, яка повинна неминуче настати.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно із частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, відповідно до частини третьої якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Таким чином, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Відтак, для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Окрім того, Європейський суд з прав людини, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (пункт 1 статті 32 зазначеної Конвенції), наголошує, що позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Застосування строків позовної давності має кілька важливих цілей, а саме: забезпечувати юридичну визначеність і остаточність, захищати потенційних відповідачів від прострочених позовів, та запобігати несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу (пункт 51 рішення від 22.10.1996 за заявами N 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства», пункт 570 рішення від 20.09.2011 за заявою у справі «ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»).
Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду регламентовані статтею 123 КАС України, згідно із частиною третьою якої якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними, передбачених КАС України, певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Таке обмеження на законодавчому рівні права звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів відповідними строками узгоджується із принципом «Leges vigilantibus non dormientibus subveniunt», згідно з яким закони допомагають тим, хто пильнує.
Рішенням Конституційного Суду України від 13.12.2011 №17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Поважними причинами визнаються лише ті обставини, які були чи об'єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з позовом, пов'язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.
Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 31.03.2021 у справі № 240/12017/19 виклала правову позицію щодо застосування строку звернення до суду, передбаченого статтею 122 КАС України відповідно до якої:
1) для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
2) пенсія є щомісячним періодичним платежем, а тому в будь-якому разі її розмір відомий особі, яка її отримує щомісячно. Відтак, отримання пенсіонером листа від територіального органу Пенсійного фонду України у відповідь на його заяву не змінює момент, з якого така особа повинна була дізнатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли вона почала вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду у разі якщо така особа без зволікань та протягом розумного строку не вчиняла активних дій щодо отримання інформації про правильність/помилковість нарахування розміру пенсії, своєчасність/несвоєчасність її перерахунку, тощо.
У даному разі позивачем заявлені вимоги щодо відмови ОСОБА_1 перерахунку пенсії згідно Подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії пенсіонеру МВС ОСОБА_1 з 01.01.2007 року;
У той же час, судом встановлено, що положеннями статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у редакції за момент виникнення спірних правовідносин було визначено, що при настанні обставин, які тягнуть за собою зміну розміру пенсій, призначених військовослужбовцям строкової служби та їх сім'ям, перерахунок цих пенсій провадиться відповідно до строків, встановлених частиною четвертою статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.
Відповідно до частини 4 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа; у разі настання обставин, які тягнуть з собою зменшення пенсії, - з першого числа місяця, в якому настали ці обставини, якщо вони мали місце до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо вони мали місце після 15 числа.
Отже нормами матеріального права на момент виникнення спірних правовідносин було чітко визначено строки перерахунку пенсіонерів, пенсії яких призначено відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Статтю 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» Законом № 614-VIII від 15.07.2015 було доповнено частиною третьою наступного змісту: «Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.».
Таким чином, лише після доповнення статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» частиною третьою виникли правові підстави для не застосуванню встановленого частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строку звернення до адміністративного суду.
У той же час, як було встановлено судом, спірні правовідносини щодо перерахунку пенсії згідно подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року на перерахунок пенсії з 01.01.2007 року виникли та припинились в період, коли вказана норма матеріального права була відсутня.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що на заявлені позивачем позовні вимоги розповсюджуються положення статті 122 КАС України щодо шестимісячного строку звернення до суду.
Згідно наданих позивачем перерахунків його пенсії від 29 грудня 2006 року розмір його пенсії складав 1974,89 грн, а згідно перерахунку від 03.04.2007 - 1949,56 грн. Таким чином, суд дійшов висновку, що позивач мав реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав під час отримання пенсії протягом 2007 року.
Також суд зауважує, що з 01.01.2008 року пенсію позивача було перераховано з урахуванням нових показників складових грошового забезпечення, а отже спірні правовідносини щодо необхідності здійснення перерахунку пенсії на підставі подання Головного управління МВС України в Одеській області №14/I-923 від 19.09.2008 року з 01.01.2007 року були припинені.
Окрім того, на підтвердження заявлених позовних вимог позивачем наданий супровідний лист відповідача від 11.01.2020 № 3775/Г-11 до якого було надано перерахунки його пенсії з 01.01.2007, з 01.01.2008, з 01.08.2012, з 01.10.2017 та з 01.04.2018, які наявні в пенсійній справі.
За вказаних обставин, суд дійшов висновку, що про порушення своїх прав позивач мав можливість дізнатися з моменту отримання вказаних перерахунків, а тому визначений статтею 122 КАС України шестимісячний строк звернення до суду з заявленими позовними вимогами сплив 11.07.2020.
Разом з тим, з вказаним позовом позивач звернувся 11.10.2024 року, тобто з пропуском строку, встановленого статтею 122 КАС України та зі спливом більше 17 років з моменту виникнення спірних правовідносин.
Аналіз практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) свідчить про те, що у процесі прийняття рішень стосовно поновлення строків звернення до суду або оскарження судового рішення, ЄСПЛ виходить із наступного: 1) поновлення пропущеного строку звернення до суду або оскарження судового рішення є порушенням принципу правової визначеності, відтак у кожному випадку таке поновлення має бути достатньо виправданим та обґрунтованим; 2) поновленню підлягає лише той строк, який пропущений з поважних причин, внаслідок непереборних, незалежних від волі та поведінки особи обставин; 3) оцінка поважності причин пропуску строку має здійснюватися індивідуально у кожній справі; 4) будь-які поважні причини пропуску строку не можуть розцінюватися як абсолютна підстава для поновлення строку; 5) необхідно враховувати тривалість пропуску строку, а також можливі наслідки його відновлення для інших осіб.
Ані зі змісту позовної заяви, ані зі змісту заяв про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, не встановлено судом, що позивач не мав реальної, об'єктивної можливості виявити належну зацікавленість та вчинити активні дії щодо звернення до суду за захистом своїх прав у встановлений кодексом строк.
Позивач у заяві від 28.04.2025 не наведено достатніх та переконливих аргументів на підтвердження наявності об'єктивних, непереборних та істотних перешкод на звернення до адміністративного суду протягом встановленого законом строку та наведені позивачем обставини носять суб'єктивний характер та не є достатніми для висновку про наявність підстав для поновлення строку звернення до суду з позовом.
За викладених обставин, суд визнає наведені позивачем у заяві про поновлення процесуального строку від 28.04.2025 підстави неповажними.
Відповідно до частини 3 статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Відповідно до пункту 8 частини 1 статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 123, 240, 248, 256, 294, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення в апеляційному порядку до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Роман КАРАВАН