Справа № 420/6356/25
01 травня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Каравана Р.В., розглянувши в письмовому провадженні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії в порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін,
ОСОБА_1 28.02.2025 через Електронний суд звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Військової частини НОМЕР_1 , який зареєстрований канцелярією суду 03.03.2025, у якому просить суд:
- визнати протиправними та скасувати пункт 19 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №565 від 30.01.2025 року «Про результати службового розслідування» щодо стягнення з головного сержанта взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем батальйону безпілотних систем солдата ОСОБА_2 24729,8 (двадцять чотири тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн. 80 коп.
- визнати протиправними та скасувати пункт 22 наказу командира військової частини НОМЕР_1 №565 від 30.01.2025 року «Про результати службового розслідування» щодо щомісячно здійснення стягнення суми збитків завданих державі, у розмірі 20% (двадцяти відсотків) з грошового забезпечення: - головного сержанта взводу обслуговування та ремонту безпілотних систем батальйону безпілотних систем солдата ОСОБА_2 , до повного стягнення суми у розмірі 56 475,59 (п'ятдесят шість тисяч чотириста сімдесят п'ять ) грн. 59 коп. та у розмірі 31 745,79 (тридцять одна тисяча сімсот сорок п'ять) грн. 79 коп.
Ухвалою суду від 10.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії. Визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
25.03.2025 до суду від представника Військової частини НОМЕР_1 надійшло клопотанням про розгляд справи за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (зареєстроване канцелярією суду 26.03.2025), посилаючись на те, що характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі вимагають проведення судового засідання в порядку загального провадження для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Дослідивши доводи вказаного клопотання та матеріали справи, суд зазначає наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 12 КАС України спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Адміністративна справа незначної складності (малозначна справа) це адміністративна справа, у якій характер спірних правовідносин, предмет доказування та склад учасників тощо не вимагають проведення підготовчого провадження та (або) судового засідання для повного та всебічного встановлення її обставин (п.20 ч.1 ст.4 КАС України).
Відповідно до ч. 1 ст. 260 КАС України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно з ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:
1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;
2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
В ухвалі від 10.03.2025 судом було вказано, що позивач у позовній заяві не посилається на необхідність виклику свідків, призначення у справі експертиз, забезпечення доказів чи вжиття судом інших дій, для вчинення яких необхідним було б призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи, суддя доходить висновку про можливість розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (у письмовому провадженні).
У поданому клопотанні представником відповідача не наведено конкретних підстав, які б свідчили про необхідність призначення справи до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом учасників справи.
Статтею 2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно із ч. 1 ст. 12 КАС України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).
Як зазначено в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2019 року у справі №9901/279/19, згідно із пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року (далі - Конвенція) однією з істотних гарантій справедливого судового розгляду є публічний судовий розгляд.
Практика Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах у контексті пункту 1 статті 6 Конвенції, свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, розгляд письмових заяв, на думку ЄСПЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.
Суд зазначає, що бажання сторони у справі викласти під час публічних слухань свої аргументи, які можуть бути висловлені нею у відзиві на позов чи запереченнях на відповідь на відзив (за умови його подання), не зумовлюють необхідності призначення до розгляду справи з викликом її учасників.
Дослідивши матеріали справи, зважаючи на характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, яка є справою незначної складності та не вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача щодо розгляду справи за правилами загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін, оскільки представником відповідача не висвітлено конкретних даних та не наведено доводів щодо необхідності саме публічного розгляду справи, міркування ефективності та економії переважають в даному випадку з огляду на те, що питання права та обставини справи не становлять особливої складності.
Керуючись статтями 12, 248, 257-262 КАС України, суд
У задоволенні клопотання представника Військової частини НОМЕР_1 про розгляд справи №420/6356/25 в порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Роман КАРАВАН