Справа № 420/6594/25
30 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Марина П.П., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» про визнання протиправним та скасування рішення, постанови та зобов'язання вчинити певні дії
До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», в якому позивач просить:
визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» оформлене листом № 33/4-Ш-564 від 29.11.2024;
визнати протиправною та скасувати постанову Державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформлену Довідкою № 570/4 від 20.09.2024;
зобов'язати Державну установу «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби у відповідності до Положення про затвердження діяльності медичної (військово-лікарської) комісії МВС затвердженого Наказом МВС України 03.04.2017 № 285.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ОСОБА_1 20 вересня 2024 року проведено медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії Державної установи "Територіальному медичному об'єднанні Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" та встановлено, що захворювання, так, пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті 42б, 23в, 64в, 61в, 57в графи І Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві «Положення про діяльність М(ВЛ)К МВС». затвердженого Наказом МВС України від 03.04.2017року № 285 (в редакції наказу № 331 від 23.05.2024р.). Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ВВН3, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Позивач вказує, що не погоджуючись із встановленими діагнозами та встановленим ступенем придатності до військової служби ним направлено скаргу на рішення Відповідача 1 оформлене Довідкою № 570/4 від 20.09.2025 Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України». Відповідь на скаргу Позивачем отримано 05.12.2024 (підтверджується витягом з трекінгу відправлень Укрпошта) у формі листа № 33/4-Ш-564 від 29.11.2024, зміст якого полягає в наступному: «встановлено, що рішення комісії від 20.09.2024 № 570/4 приймалось за результатами Вашого обстеження/лікування у відповідності до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 № 285, в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 № 331. Підстав для перегляду зазначеного рішення М(ВЛ) К та визнання Вас непридатним до військової служби у відповідності до вимог Положення немає».
При цьому, зазначає позивач, рішення Відповідача 1 та Відповідача 2 є протиправними, такими, що не відображають реальних діагнозів позивача, що суттєво впливає на визначений ступінь придатності до військової служби.
Ухвалою суду від 10.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження по справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
До суду від державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що оскаржувана постанова була складена відповідачем за результатами повного та всебічного дослідження стану здоров'я позивача та у повній відповідності до вимог чинного законодавства. Позивачем жодним чином не доведено, яким чином відповідачем порушено процедуру ВЛК.
Крім того, зазначає представник відповідача, питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та її придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями військово-лікарської комісії, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу. Надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає вона під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступень придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду. Отже, розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку.
До суду від державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» надійшов відзив на позов, в якому представником відповідача вказано, що відповідач вважає позовні вимоги позивача такими, що не підлягають задоволенню в повному обсязі. Розглядом наданих документів та медично-експертної документації М(ВЛ)К наданої за запитом ЦМ (ВЛ)К щодо Позивача встановлено, що рішення комісії у довідці від 20.09.2024 №570/4 прийнято за результатами його обстеження/лікування у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285, в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 №331. На теперішній час підстав для перегляду зазначеного вище рішення М(ВЛ) К та визнання позивача непридатним до військової служби у відповідності до вимог Положення немає. Окрім цього, позивача проінформовано, що у разі погіршення стану здоров'я, після відповідного обстеження та лікування, він може пройти повторний медичний огляд.
Представник відповідача зазначає, що керуючись Положенням, ЦМ (ВЛ)К ДУ «ГМКЦ МВС України» надала відповідь позивачу листом № 33/4-Ш-564 від 29.11.2024 року, який було надіслано на його адресу. Абзацом 2 пункту 11 Розділу 10 Положення передбачено, що у разі якщо за результатами розгляду звернення особи немає підстав для задоволення її прохання, Постанова М(ВЛ)К не оформлюється. Особі, яка звертається, надається письмове роз'яснення. Відтак, роз'яснивши позивачу причини неприйняття рішення, Відповідача діяв у спосіб передбачений нормами Положення №285, адже підстав для прийняття рішення у формі постанови за встановлених обставин у М(ВЛ)К не було, оскільки відповідно до Положення у випадку відсутності підстав для зміни або визначення причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм або каліцтв) у формулюваннях, протокол не складається, а заявнику надається письмове роз'яснення. Вказаний роз'яснення-лист є обґрунтованим та таким, що прийнято в межах повноважень та у формі передбаченій чинним законодавством України.
Вивчивши матеріали справи, дослідивши обставини та факти, якими обґрунтовувалися вимоги, перевіривши їх доказами, суд встановив наступні факти та обставини.
Відповідно до довідки №570/4 від 20.09.2024 року Медичної (військово-лікарської) комісії державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» солдат по мобілізації ОСОБА_1 , 1973р.н., військовослужбовець в/ч НОМЕР_1 НГУ м. Одеса пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» 20 вересня 2024 року, за результатами якого прийнято рішення медичної (військово-лікарської) комісії: захворювання, Так, пов'язані з проходженням військової служби. На підставі статті 426, 23в, 648, 618, 57в графи 11 Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (непридатності) до військової служби, служби у військовому резерві «Положення про діяльність М(ВЛ)К МВС», затвердженого Наказом МВС України від 03.04.2017 року №285 (в редакції наказу №331 від 23.05.2024р.). Придатний до служби у військових частинах забезпечення, ВВНЗ, навчальних центрах, закладах (установах), медичних підрозділах, підрозділах логістики, зв'язку, оперативного забезпечення, охорони.
Не погоджуючись з таким рішенням Медичної (військово-лікарської) комісії державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» позивачем було подано на нього скаргу до державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України», яке у відповідь надало лист від 29.11.2024 року №33/4-Ш-564, в якому зазначено: “До Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» 05.11.2024 (вх.№№Ш-582) надійшло за належністю з Центральної військово-лікарської комісії Збройних Сил України Міністерства оборони України Ваше звернення від 19.10.2024 про незгоду з рішенням медичної (військово-лікарської) комісії ДУ «ТМО МВС України по Одеській області» (далі М(ВЛ)К), довідка від 20.09.2024 №570/4.
Центральною медичною (військово-лікарською) комісією Державної установи «Головний медичний клінічний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі ЦМ(ВЛ)К) розглянуто Ваше звернення та медично-експертна документація М(ВЛ)К, надана за запитом ЦМ(ВЛ)К.
Встановлено, що рішення комісії від 20.09.2024 №570/4 приймалось за результатами Вашого обстеження лікування у відповідності до Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285, в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 №331 (далі - Положення).
Підстав для перегляду зазначеного вище рішення М(ВЛ)К та визнання Вас непридатним до військової служби у відповідності до вимог Положення немає.
Також інформуємо, у разі погіршення стану здоров'я, після відповідного обстеження та лікування. Ви можете пройти повторний медичний огляд для визначення ступеня придатності до військової служби згідно з направленням з місця служби у відповідності до вимог Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС, затвердженого наказом МВС України від 03.04.2017 №285 в редакції наказу МВС України від 23.05.2024 №331, яким на теперішній час керуються медичні комісії при проведенні військово-лікарської експертизи військовослужбовцям НГУ».
Не погоджуючись з такими рішеннями відповідачів позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом.
Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.
Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання щодо даних правовідносин передбачене Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-XII (далі - Закон №2232).
Згідно з частиною 1 статті 1 Закону №2232 захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Як встановлено частиною 3 статті 1 даного Закону №2232 військовий обов'язок включає: підготовку громадян до військової служби; приписку до призовних дільниць; прийняття в добровільному порядку (за контрактом) та призов на військову службу; проходження військової служби; виконання військового обов'язку в запасі; проходження служби у військовому резерві; дотримання правил військового обліку.
Відповідно до статей 50, 61, 65, 77 Закону України «Про Національну поліцію», частини десятої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», статті 21 Закону України «Про Національну гвардію України», статті 70 «Основи законодавства України про охорону здоров'я» та з метою нормативно-правового врегулювання організації медичного обстеження кандидатів на службу в поліцію, поліцейських, кандидатів на військову службу за контрактом, резервістів та військовослужбовців Національної гвардії України наказом Міністерства внутрішніх справ України 03 квітня 2017 року № 285 затверджено Положення про діяльність медичної (військово-лікарської) комісії МВС (далі по тексту - Положення №285).
Відповідно до пункту 1 розділу І Положення №285 це Положення визначає порядок проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз медичними (військово-лікарськими) комісіями (далі - М(ВЛ)К), утвореними в закладах охорони здоров'я, що належать до сфери управління Міністерства внутрішніх справ України (далі - ЗОЗ МВС), та закладах охорони здоров'я, що входять до складу Національної гвардії України (далі - ЗОЗ НГУ).
Основними завданнями М(ВЛ)К є зокрема, визначення за станом здоров'я та фізичного розвитку придатності кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України (далі - ВВНЗ), курсантів, військовослужбовців Національної гвардії України (далі - військовослужбовці) до подальшого проходження військової служби (пп.2 п.2 розділ І Положення №285).
М(ВЛ)К відповідно до покладених на них завдань зокрема проводять військово-лікарську експертизу щодо кандидатів на військову службу за контрактом, у військовому резерві, на навчання у ВВНЗ, військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби, колишніх осіб рядового і начальницького складу (пп.2 п.3 розділ І Положення №285).
Відповідно до п.4 розділу І Положення №285 рішення М(ВЛ)К щодо придатності (непридатності) осіб до військової служби приймаються відповідно до Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 3) (далі - Розклад хвороб), Пояснення щодо застосування статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності (неприданості) до військової служби, служби у військовому резерві (додаток 4) та Таблиці додаткових вимог до стану здоров'я (додаток 5) (далі - ТДВ).
Згідно з п.1-4 розділу ІІ Положення №285 лікарська та військово-лікарська експертизи проводяться штатними та позаштатними М(ВЛ)К. Лікарсько-льотна експертиза проводиться позаштатними ЛЛК, які утворюються у штатних М(ВЛ)К (за потреби).
Штатними М(ВЛ)К є Центральна медична (військово-лікарська) комісія (далі - ЦМ(ВЛ)К) Державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (далі - ДУ ГМЦ), М(ВЛ)К державних установ «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України» по областях, місту Києву та Київській області (далі - ДУ ТМО).
ЦМ(ВЛ)К - штатна М(ВЛ)К, на яку покладається організація лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз у ЗОЗ МВС. ЦМ(ВЛ)К здійснює координацію діяльності М(ВЛ)К ДУ ТМО та позаштатних М(ВЛ)К з питань проведення лікарської та військово-лікарської експертиз.
До позаштатних М(ВЛ)К належать госпітальна М(ВЛ)К, гарнізонна М(ВЛ)К, ЛЛК (постійно діючі) та М(ВЛ)К ЗВО, М(ВЛ)К ВВНЗ, які утворюються за потреби (тимчасово діючі). Госпітальні М(ВЛ)К утворюються в госпіталях або лікарнях ДУ ТМО, госпіталі ДУ ГМЦ та у військовому госпіталі НГУ. Гарнізонні М(ВЛ)К утворюються при поліклініках ДУ ТМО або ЗОЗ НГУ (за потреби). Позаштатні М(ВЛ)К з питань лікарської та військово-лікарської експертиз підпорядковуються відповідним штатним М(ВЛ)К.
Пунктом 14 розділу ІІ Положення №285 передбачено функції штатних М(ВЛ)К, зокрема:
1) організація та проведення лікарської і військово-лікарської експертиз;
2) розгляд звернень, заяв і скарг з питань лікарської і військово-лікарської експертиз, аналіз та узагальнення результатів розгляду;
3) контроль за проведенням лікарської і військово-лікарської експертиз у підзвітних позаштатних М(ВЛ)К, затвердження (незатвердження) чи скасування їхніх рішень, надання їм (за потреби) методичної і практичної допомоги.
Розділом ІІІ Положення №285 визначено організацію проведення лікарської, військово-лікарської та лікарсько-льотної експертиз.
Медичний огляд включає в себе вивчення та оцінку стану здоров'я і фізичного розвитку осіб на дату огляду в цілях визначення придатності до служби в поліції, військової служби, вирішення інших питань, передбачених цим Положенням. Під придатністю до служби в поліції, військової служби в цьому Положенні розуміється такий стан здоров'я і фізичного розвитку осіб, який дозволяє їм виконувати передбачені статутами, інструкціями службові обов'язки в поліції та обов'язки військової служби в НГУ в мирний час та під час дії особливого періоду. При встановленні діагнозу насамперед враховуються результати фізикального обстеження та спеціальних досліджень. Якщо дані попередньої медичної документації не збігаються з результатами актуального обстеження, проводиться спільний огляд (консиліум) за участю провідних (головних) медичних фахівців ЗОЗ МВС, під час якого може бути прийнято рішення про неврахування контраверсійних результатів попередніх досліджень (документів, виписок, заключень тощо) та госпіталізацій при винесенні експертного рішення (п.1 розділу ІІІ Положення №285).
Згідно з п.19 розділу ІІІ Положення №285 за результатами проходження медичного огляду та вивчення даних про особу, яка проходить медичний огляд, М(ВЛ)К приймає експертне рішення у формі постанови щодо придатності (непридатності) особи до служби, причинного зв'язку захворювань, поранень (контузій, травм, каліцтв), що відображається в заключній частині Акта медичного огляду. Залежно від результату медичного огляду оформляються такі документи: Довідка медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 16) (далі - Довідка М(ВЛ)К) або Свідоцтво про хворобу (додаток 17). Інформація про прийняте М(ВЛ)К рішення вноситься до Книги обліку документації медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 18) (далі - Книга обліку документації).
Відповідно до п.21 розділу ІІІ Положення №285 у разі незгоди з рішенням штатної М(ВЛ)К особа, яка проходила медичний огляд, може оскаржити його в ЦМ(ВЛ)К. Рішення (постанови) ЦМ(ВЛ)К можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Згідно з п.1 підрозділу 1 розділу VII Положення №285 Медичний огляд з метою проведення військово-лікарської експертизи проводиться М(ВЛ)К для визначення придатності зокрема військовослужбовців до військової служби.
Відповідно до п.4, 6, 8 підрозділу 3 розділу VII Положення №285 у разі виявлення під час обстеження або лікування в ЗОЗ, ЗОЗ МВС, ЗОЗ НГУ у військовослужбовця захворювання, наслідків поранення (травми, контузії, каліцтва), які зумовлюють непридатність до військової служби, ця особа направляється на медичний огляд для встановлення придатності до військової служби за рішенням керівника ЗОЗ, ЗОЗ МВС, ЗОЗ НГУ на підставі подання керівника лікувального відділення, у якому обстежується (лікується) військовослужбовець, з одночасним інформуванням військової частини за місцем служби, про що робиться запис у медичній карті амбулаторного хворого (медичній карті стаціонарного хворого, медичній книжці), який підписується керівником ЗОЗ, ЗОЗ МВС, ЗОЗ НГУ.
Військовослужбовці оглядаються М(ВЛ)К у ЗОЗ МВС за територіальним принципом або за місцем лікування, навчання, перебування у відрядженні, за місцем проведення відпустки.
Медичний огляд військовослужбовців, які отримали захворювання, поранення (травми, каліцтва, контузії), з метою визначення придатності до військової служби проводиться при визначеному лікарсько-експертному наслідку (результаті) захворювання, поранення (травми, каліцтва, контузії). Визначений наслідок (результат) захворювання, поранення (травми, контузії, каліцтва) - це такий стан здоров'я, коли результати обстеження та лікування дають підстави М(ВЛ)К винести рішення про придатність до військової служби (служби за військовою спеціальністю), а подальше лікування не призведе до відновлення придатності до військової служби. У разі якщо військовослужбовець визнається непридатним до служби в підрозділах спеціального призначення, М(ВЛ)К одночасно приймає постанову про придатність його до військової служби.
Відповідно до пунктів 1-3 розділу VIII Положення №285 за результатами лікарської (військово-лікарської) експертизи М(ВЛ)К приймають рішення (постанови) М(ВЛ)К, які включають відомості про діагноз, придатність (непридатність) до служби в поліції або військової служби та причинний зв'язок захворювань, поранень (травм, контузій, каліцтв).
Рішення (постанови) М(ВЛ)К щодо поліцейських, військовослужбовців приймаються станом на дату їх медичного огляду, а щодо колишніх поліцейських, осіб, звільнених з військової служби,- на дату фактичного звільнення зі служби, військової служби за результатами розгляду документації, складеної в період проходження служби, військової служби.
Рішення (постанови) приймаються з урахуванням мети проведення лікарської (військово-лікарської) експертизи, зазначеної в Направленні на медичний огляд.
Залежно від результатів проведеної лікарської та/або військово-лікарської експертизи М(ВЛ)К приймається рішення, яке може бути оформлене як Свідоцтво про хворобу, Довідка М(ВЛ)К або Постанова медичної (військово-лікарської) комісії (додаток 23) (далі - Постанова М(ВЛ)К) (п.1 розділу Х Положення №285).
Рішення М(ВЛ)К оформлюється як Свідоцтво про хворобу, якщо за результатами медичного огляду поліцейський, військовослужбовець, здобувач вищої освіти у ЗВО, курсант визнані непридатними до служби (військової служби). В інших випадках рішення М(ВЛ)К щодо осіб, зазначених у пункті 2 розділу I цього Положення, оформлюється як Довідка М(ВЛ)К або Постанова М(ВЛ)К (п.2 розділу Х Положення №285).
Позивач в позовній заяві на обгрунтування протиправності рішень відповідачів посилається на те, що вони не відображають реальних діагнозів позивача, що суттєво впливає на визначений ступінь придатності до військової служби, на підтвердження чого надає до суду консультативний висновок спеціаліста КНП «Одеська клінічна лікарня» від 05.07.2024 року, консультативний висновок спеціаліста КНП «МКЛ №11» ОМР від 19.09.2024 року та консультативний висновок лікаря судинного хірурга від 19.09.2024 медичного закладу Odrex.
Суд зазначає, що розглядаючи по суті спори у справах щодо оскарження рішень ВЛК, суд вправі перевірити законність висновку ВЛК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку. Однак, суд не може здійснювати власну оцінку підстав прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері, і тому оцінка підставності висновку ВЛК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суд, в межах розгляду справи, не може надавати власну оцінку наявності чи відсутності підстав для визнання позивача придатним чи непридатним до військової служби.
Верховний Суд у постанові від 13.06.2018 у справі №806/526/16 зауважив, що у межах адміністративного процесу, суд не вправі надавати оцінку професійним діям конкретних лікарів-членів ВЛК при застосуванні ними відповідних методів огляду позивача, дослідження медичної документації, визначенні діагнозів та відповідності їх конкретній статті Розкладу хвороб, оскільки це потребує спеціальних знань у медичній галузі.
Також згідно з висновками Верховного Суду, наведених у постановах від 12.06.2020 у справі №810/5009/18 та від 16.04.2025 року у справі №160/31586/23, надання оцінки діагнозу позивача на предмет того, чи підпадає він під дію статей Розкладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби, виходить за межі судового розгляду.
Питання визначення наявності або відсутності певного діагнозу у позивача та його придатності (непридатності) до військової служби за результатами медичного обстеження є дискреційними повноваженнями ВЛК, а тому суд не вправі перебирати на себе повноваження цього органу.
У цьому випадку, позивачем оскаржуються рішення ВЛК в контексті його незгоди з визначенням його медичного діагнозу, та не врахування ВЛК медичних даних, які на думку позивача, повинні бути враховані.
З огляду на правові позиції Верховного Суду, суд позбавлений можливості надати оцінку медичному діагнозу, оскільки це питання спеціальної компетенції, а не питання права.
Оскільки позивач акцентує увагу саме на незгоді з медичним діагнозом, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову в частині позовних вимог щодо визнання протиправною та скасування постанови Державної установи "Територіального медичного об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленої Довідкою № 570/4 від 20.09.2024 та зобов'язання Державної установи «Територіальне медичне об'єднання МВС України по Одеській області» повторно провести медичний огляд ОСОБА_1 та прийняти відповідне рішення щодо визначення ступені придатності до військової служби у відповідності до Положення про затвердження діяльності медичної (військово-лікарської) комісії МВС затвердженого Наказом МВС України 03.04.2017 № 285.
Щодо вимог позивача в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» оформлене листом № 33/4-Ш-564 від 29.11.2024 суд зазначає.
У разі наявності сумніву у позивача щодо правильності висновку стосовно ступеня його придатності до військової служби, він має право звернутися до Центральної військово-лікарської комісії для перегляду відповідної постанови з підстав наявних хвороб позивача.
Наказом Міністра оборони України від 14.08.2008 № 402 затверджено Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (далі - Положення № 402).
Відповідно до п. 1.2 розділу І Положення № 402 військово-лікарська експертиза визначає придатність за станом здоров'я до військової служби призовників, військовослужбовців та військовозобов'язаних, установлює причинний зв'язок захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) та визначає необхідність і умови застосування медико-соціальної реабілітації та допомоги військовослужбовцям.
Військово-лікарська експертиза - це: медичний огляд призовників; військовослужбовців та членів їхніх сімей (крім членів сімей військовослужбовців строкової військової служби); військовозобов'язаних, резервістів (кандидатів у резервісти); громадян, які приймаються на військову службу за контрактом; кандидатів на навчання у вищих військових навчальних закладах, військових навчальних підрозділах закладів вищої освіти та закладах фахової передвищої військової освіти (далі - ВВНЗ), ліцеїстів військових (військово-морських, військово-спортивних) ліцеїв (далі - ліцеїсти); осіб, звільнених з військової служби; визначення ступеня придатності до військової служби, навчання у ВВНЗ; встановлення причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв) військовослужбовців, військовозобов'язаних, резервістів, осіб, звільнених з військової служби, а також причинного зв'язку захворювань, травм (поранень, контузій, каліцтв), які призвели до смерті військовослужбовців, осіб, звільнених з військової служби.
Пунктом 2.1 розділу І Положення №402 передбачено, що для проведення військово-лікарської експертизи створюються військово-лікарські комісії (далі -ВЛК), штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі).
Штатні та позаштатні (постійно і тимчасово діючі) ВЛК (лікарсько-льотні комісії (далі - ЛЛК)) приймають постанови. Постанови ВЛК (ЛЛК) оформлюються свідоцтвом про хворобу, довідкою військово-лікарської комісії, протоколом засідання штатної військово-лікарської комісії. ВЛК приймають постанови у тому числі на виїзних засіданнях та, в окремих випадках (лікування за кордоном) - дистанційно. Постанови штатних та позаштатних ВЛК обов'язкові до виконання.
Пунктом 2.4.5 розділу І Положення №402 передбачено, що ВЛК регіону має право: приймати постанови згідно з Положенням, контролювати, розглядати, затверджувати, за наявності підстав не затверджувати, переглядати, відміняти або скасовувати постанови підпорядкованих ВЛК. Постанову про придатність до військової служби осіб, звільнених з військової служби, на період їх фактичного звільнення зі Збройних Сил України має право приймати або переглядати тільки ЦВЛК.
Постанова ВЛК регіонів може бути оскаржена у ЦВЛК або у судовому порядку (п.5.4.10 розділу І Положення №402).
Згідно із п. 2.3.3 розділу І Положення № 402, на Центральну військово-лікарську комісію покладається організація військово-лікарської експертизи у Збройних Силах України, а також: розгляд заяв, пропозицій, скарг та прийом відвідувачів з питань військово-лікарської експертизи; прийняття та перегляд постанов ВЛК про ступінь придатності колишніх військовослужбовців на період їх фактичного звільнення із Збройних Сил України.
Центральна військово-лікарська комісія має право, зокрема, розглядати, переглядати, скасовувати, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК Збройних Сил України.
Відповідно до п.п. 2.3.4. п. 2.3 Положення №402 ЦВЛК (серед іншого) має право розглядати, переглядати, скасовувати, відміняти, затверджувати, не затверджувати, контролювати згідно з цим Положенням постанови будь-якої ВЛК (лікарсько-льотної комісії (далі - ЛЛК)) Збройних Сил України.
Положеннями п. 2.1. п.2.2 Положення №402 передбачено, що ЦВЛК є штатною військово-лікарською установою яка приймає постанови що є обов'язковою для штатних та позаштатних ВЛК.
Згідно із п. 2.3.5 Положення №402 рішення, постанови ЦВЛК можуть бути оскаржені в судовому порядку.
Аналізуючи норми Положення №402 суд зазначає, що ЦВЛК при розгляді заяви/скарги на рішення ВЛК свій висновок повинна оформлювати не листом, а вмотивованою постановою з викладенням всіх обставин та аргументів.
Отже, відсутність належним чином оформленої постанови ЦВЛК про перегляд постанови ВЛК свідчить про те, що орган не прийняв жодного рішення з числа тих, які він повинен ухвалити за законом.
Відповідно, лист державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» № 33/4-Ш-564 від 29.11.2024 року не є постановою про перегляд постанови ВЛК, а відтак позовні вимоги в частині визнання протиправним та скасування рішення Державної установи «Головного медичного центру Міністерства внутрішніх справ України» оформлене листом № 33/4-Ш-564 від 29.11.2024 року є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Водночас, зважаючи на нерозгляд державною установою «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» скарги позивача, суд з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів позивача суд вважає за доцільне відповідно до ч.2 ст.9 КАС України вийти за межі позовних вимог позивача шляхом визнання протиправною бездіяльності державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 на постанову державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленої довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року та зобов'язання державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» розглянути скаргу ОСОБА_1 на постанову державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленої довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.
Згідно з ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч.ч.1-3 ст.242 КАСУ, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують.
Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору. При частковому задоволенні позову, у випадку покладення судових витрат на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, суд може зобов'язати сторону, на яку покладено більшу суму судових витрат, сплатити різницю іншій стороні. У такому випадку сторони звільняються від обов'язку сплачувати одна одній іншу частину судових витрат.
Позивачем за подання даного адміністративного позову сплачений судовий збір в розмірі 1211,20 грн.
Враховуючи, що адміністративний позов підлягає задоволенню, з державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» на користь позивача слід стягнути 1211,20 грн. судового збору.
Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 21, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 до державної установи «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області», державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» про визнання протиправним та скасування рішення, постанови та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» щодо нерозгляду скарги ОСОБА_1 на постанову державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленої довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року.
Зобов'язати державну установу «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» розглянути скаргу ОСОБА_1 на постанову державної установи "Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області" оформленої довідкою № 570/4 від 20.09.2024 року та прийняти вмотивоване рішення, з урахуванням висновків суду у даній справі.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з державної установи «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» за рахунок його бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмір 1211,20 грн.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляд справи проводився в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Позивач ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ).
Відповідачі:
- державна установа «Територіальне медичне об'єднання Міністерства внутрішніх справ України по Одеській області» (код ЄДРПОУ 08734546, адреса: пров. Каркашадзе, буд. 3, м. Одеса, 65044);
- державна установа «Головний медичний центр Міністерства внутрішніх справ України» (код ЄДРПОУ 08735882, адреса: вул. Бердичівська, буд. 1, м. Київ, 04116).
Суддя П.П. Марин