Справа № 420/28333/24
30 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Вовченко О.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Одеській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Одеського окружного адміністративного суду 09.09.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Одеській області , в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною відмову Головного управління ДПС у Одеській області у реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку з підстав невідповідності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 вимогам підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу, викладену в листі від 05.09.2024 року № 4011/АП/15-32-61-10;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Одеській області здійснити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку з дня державної реєстрації (з 04.09.2024 року) і внести до реєстру платників єдиного податку відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку, які передбачені пунктом 299.7 ст. 299 ПК України.
Ухвалою судді від 16.09.2024 року позов залишено без руху.
19.09.2024 року (вх.№ЕС/43988/24) від позивача до суду надійшов уточнений позов ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Одеській області, в якому позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Одеській області щодо нереєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку та невнесення до реєстру платників єдиного податку відомостей про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 , як платника єдиного податку з моменту державної реєстрації;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Одеській області здійснити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) як платника єдиного податку з дня державної реєстрації (з 04.09.2024 року) і внести до реєстру платників єдиного податку відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку, які передбачені пунктом 299.7 ст. 299 ПК України.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 , 04.09.2024 року за допомогою онлайн-сервісу портал Дія подала заяву про реєстрацію фізичної особи - підприємця з одночасним поданням заяви про застосування спрощеної системи оподаткування з дати державної реєстрації підприємцем. Головним управлінням ДПС в Одеській області (відповідач) не зареєстровано позивача платником єдиного податку третьої групи з 04 вересня 2024 року, про що викладено у листі № 4011/АП/15-32-61-10 від 05.09.2024 року. Відмову вмотивовано тим, що 06.05.2024 позивач припинила займатися підприємницькою діяльністю за своїм рішенням, внаслідок чого її виключено відповідачем з реєстру платників єдиного податку.
Позивач вказує, що нею 04.09.2024 року прийнято рішення про повторну реєстрацію у якості фізичної особи підприємця та подано заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, а, відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Позивач вважає відмову Головного управління ДПС в Одеській області, викладену у листі № 4011/АП/15-32-61-10 від 05.09.2024 року безпідставною, а також вважає протиправною бездіяльність відповідача щодо не включення її до реєстру платників єдиного податку.
Ухвалою від 07.10.2024 прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 , відкрито провадження у адміністративній справі та ухвалено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
22.10.2024 року до суду від відповідача надійшов відзив на позов, в якому представник відповідача вказує, що 04.09.2024 року до порталу Дія надіслана заяви щодо державної реєстрації фізичної особи-підприємця № 1409749-03092024 в якій зазначено що позивач обрав спрощену систему оподаткування третьої групи. На підставі отриманої відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем за її рішенням від 06 травня 2024 року №2010350060001285403 та відповідно до частини 2 підпункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року №2755-VI (зі змінами та доповненнями) Головним управлінням ДПС в Одеській області ОСОБА_1 виключено з реєстру платників єдиного податку 06 травня 2024 року (рішення про анулювання реєстрації платників єдиного податку - фізичної особи №69/15-32-61-31 від 07 травня 2024 року).
Також представник відповідача у відзиві зазначає, що 04.09.2024 року позивачем прийнято рішення про повторну реєстрацію у якості фізичної особи - підприємця та подано Заяву щодо застосування спрощеної системи оподаткування від 04.09.2024 №39219784. Відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року. З огляду на це, Головним управлінням ДПС в Одеській області було відмовлено у реєстрації платником єдиного податку третьої групи з 04 вересня 2024 року.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою та відзивом на позовну заяву, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд дійшов до такого.
ОСОБА_1 була зареєстрована фізичною особою-підприємцем:
- 01.04.2023 (номер запису: 2010350000000285403) з видами діяльності за КВЕД: 69.10 Діяльність у сфері права (основний), 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 88.99 Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у., 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у. Припинила свою діяльність 06.05.2024 (номер запису: 2010350060001285403), підстава: власне рішення;
- 04.09.2023 (номер запису: 2010350000000635105) з видами діяльності за КВЕД: 69.10 Діяльність у сфері права (основний), 63.99 Надання інших інформаційних послуг, н.в.і.у., 88.99 Надання іншої соціальної допомоги без забезпечення проживання, н.в.і.у., 85.59 Інші види освіти, н.в.і.у.
Також, з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що позивач припинила свою діяльність як фізична особа-підприємець (яка була зареєстрована 04.09.2023) 10.01.2025 (номер запису: 2010350060001635105), підстава: власне рішення.
ОСОБА_1 , повторно (втретє) зареєструвалась як фізична особа-підприємець 01.03.2025 (номер запису: 2010350000000737677) та здійснює свою діяльність як ФОП досі.
04.09.2024 ОСОБА_1 подала до Головного управління ДПС в Одеській області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування, в якій просила зареєструвати її як платника єдиного податку 3 групи, ставка 5%, без реєстрації ПДВ з 04.09.2024.
Відповідно до листа від 05.09.2024 №4011/АП/15-32-61-10 Головне управління ДПС в Одеській області повідомило позивачу, що: “...На підставі отриманої відомості з Єдиного державного реєстру про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичною особою підприємцем за її рішенням від 06 травня 2024 року №2010350060001285403 та відповідно до частини 2 підпункту 299.10 статті 299 Податкового кодексу України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (із змінами та доповненнями) Головним управлінням ДПС в Одеській області Bac виключено з реєстру платників єдиного податку 06 травня 2024 року (рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку фізичної особи №69/15-32-61-31 від 07 травня 2024 року).
04 вересня 2024 року Вами прийнято рішення про повторну реєстрацію у якості фізичної особи підприємця та подано Заяву щодо застосування спрощеної системи оподаткування від 04.09.2024 №39219784.
Відповідно до підпункту 298.1.4 пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
З огляду на викладене, Головне управління ДПС в Одеській області відмовляє Вам у реєстрації платником єдиного податку третьої групи з 04 вересня 2024 року».
Вирішуючи спірні правовідносини суд зазначає таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом пункту 298.1 статті 298 Податкового кодексу України (далі ПК України) порядок обрання або переходу на спрощену систему оподаткування платниками єдиного податку першої- третьої груп здійснюється відповідно до підпунктів 298.1.1-298.1.4 цієї статті.
Підпунктом 298.1.1. пункту 298.1 статті 298 ПК України визначено, що для обрання або переходу на спрощену систему оподаткування суб'єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем податкової адреси заяву.
Заява подається за вибором платника податків, якщо інше не передбачено цим Кодексом, в один з таких способів:
1) особисто платником податків або уповноваженою на це особою;
2) надсилається поштою з повідомленням про вручення та з описом вкладення;
3) засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги".
Суб'єкт господарювання може заявити про обрання спрощеної системи оподаткування під час державної реєстрації створення юридичної особи або державної реєстрації фізичної особи - підприємця, державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу або про фізичну особу - підприємця, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань. Відповідна заява або відомості передаються до контролюючих органів у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Зокрема, відповідно до пункту 4 частини 1 статті 1 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» (далі - Закон) державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, відокремленого підрозділу юридичної особи, утвореної відповідно до законодавства іноземної держави, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Частиною 1 статті 14 Закону передбачено, що документи для державної реєстрації можуть подаватися у паперовій або електронній формі. У паперовій формі документи подаються особисто заявником або поштовим відправленням.
Згідно пункту 1 частини 1 статті 18 цього Закону для державної реєстрації фізичної особи підприємцем подається зокрема, заява про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця, в якій може зазначатися прохання про реєстрацію такої особи платником податку на додану вартість та/або обрання спрощеної системи оподаткування або інформація про набуття особою статусу електронного резидента (е-резидента).
Так, позивачем до суду надано копію її заяви від 04.09.2024, в якому вона зробила відмітку про обрання нею спрощеної системи оподаткування - реєстрацію її платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%.
Відповідно до пп. 298.1.2 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України зареєстровані в установленому порядку фізичні особи - підприємці, які до закінчення місяця, в якому відбулася державна реєстрація, подали заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування та ставки єдиного податку, встановленої для першої або другої групи, вважаються платниками єдиного податку з першого числа місяця, наступного за місяцем, у якому відбулася державна реєстрація.
Окрім як проставлення відмітки у своїй заяві про реєстрації позивача як фізичної особи-підприємця, позивачем також до відповідача було подано заяву щодо обрання спрощеної системи оподаткування від 04.09.2024, що відповідачем не заперечується.
Згідно з пунктом 299.4 статті 299 ПК України у випадках, передбачених підпунктом 298.1.2 пункту 298.1 та підпунктом 298.8.5 пункту 298.8 статті 298 цього Кодексу, контролюючий орган, у разі відсутності визначених цим Кодексом підстав для відмови, здійснює реєстрацію суб'єкта господарювання як платника єдиного податку з дати, визначеної відповідно до зазначеного підпункту, протягом двох робочих днів з дати отримання контролюючим органом заяви щодо обрання спрощеної системи оподаткування або отримання цим органом відповідної заяви або відомостей у порядку, встановленому Законом України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань".
Проте, відповідачем реєстрації позивача як платника єдиного податку здійснено не було, а відмовлено з підстав, передбачених пп. 298.1.4 п.298.1 ст.298 Податкового кодексу України, відповідно до якого суб'єкт господарювання, який є платником інших податків і зборів відповідно до норм цього Кодексу, може прийняти рішення про перехід на спрощену систему оподаткування шляхом подання заяви до контролюючого органу не пізніше ніж за 15 календарних днів до початку наступного календарного кварталу. Такий суб'єкт господарювання може здійснити перехід на спрощену систему оподаткування один раз протягом календарного року.
Перехід на спрощену систему оподаткування суб'єкта господарювання, зазначеного в абзаці першому цього підпункту, може бути здійснений за умови, якщо протягом календарного року, що передує періоду переходу на спрощену систему оподаткування, суб'єктом господарювання дотримано вимоги, встановлені в пункті 291.4 статті 291 цього Кодексу.
Суд вважає необґрунтованою таку підставу для відмови у реєстрації позивача платником єдиного податку з огляду на те, що позивач зареєстрована як ФОП з 04.09.2024, одночасно із заявою про реєстрацію її як ФОП подала заяву (зробила відмітку у заяві про реєстрацію її як ФОП) про обрання спрощеної системи оподаткування та платником інших податків і зборів не була.
Окрім того, у період її діяльності як ФОП з 01.04.2023 по 06.05.2024 позивач вже була платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5%, що підтверджується витягом №733 з реєстру платників єдиного податку від 18.04.2023, та що свідчить про те, що при повторній її реєстрації як ФОП позивач не змінювала системи оподаткування.
На підставі викладеного, оскільки у спірних правовідносинах позивач була зареєстрована як ФОП до 10.01.2025, суд доходить висновку, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у реєстрації її платником єдиного податку, та що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з урахуванням вимог ч.2 ст.9 КАС України шляхом:
- визнання протиправними дії Головного управління ДПС у Одеській області щодо відмови, викладеної у листі від 05.09.2024 №4011/АП/15-32-61-10, у здійсненні реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5% з 04.09.2025;
- зобов'язання Головного управління ДПС у Одеській області здійснити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 04.09.2024 року як платника єдиного податку 3 групи зі ставкою 5% та на час здійснення нею підприємницької діяльності по 10.01.2025 року.
При цьому суд вважає передчасними вимоги позивача щодо внесення до реєстру платників єдиного податку відомості про фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку, які передбачені пунктом 299.7 ст. 299 ПК України, оскільки доказів того, що відповідні дії відповідачем при реєстрації позивача як платника єдиного податку здійснені не будуть, до суду не надано.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.
Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.
Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (ч. 1 ст. 2 КАС України).
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Згідно з ч. 1 ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх рішень та докази, надані позивачем, суд приходить до висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 9188,74 грн. судового збору.
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління ДПС у Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Одеській області на позивача судового збору у розмірі 3028,00 грн.
Керуючись ст. 7, 9, 241-246, 250, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Одеській області щодо відмови, викладеної у листі від 05.09.2024 №4011/АП/15-32-61-10, у здійсненні реєстрації фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 платником єдиного податку 3 групи зі ставкою 5% з 04.09.2025.
Зобов'язати Головне управління ДПС у Одеській області здійснити реєстрацію фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з 04.09.2024 року як платника єдиного податку 3 групи зі ставкою 5% та на час здійснення нею підприємницької діяльності по 10.01.2025 року.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Стягнути з Головного управління ДПС у Одеській області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Одеській області на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 3028,00 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
Відповідач - Головне управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська, 5, м. Одеса, 65044, ЄДРПОУ 44069166).
Суддя O.A. Вовченко