Справа № 420/11335/24
30 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу, -
До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 , в якій позивач просить суд стягнути з фізичної особи платника - податків ОСОБА_1 (р.н.о.к.п.п.: НОМЕР_1 ), суму заборгованості:
- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості становить - 587 369,55 грн., на бюджетний рахунок - UA968999980314070512000015702, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Короліно-Бугазька сільська ТГ/18010300;
- по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості становить - 564,69 грн., на бюджетний рахунок - UA068999980314090512000015740, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Короліно-Бугазька сільська ТГ/18010300.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість/недоїмка у відповідача перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості складає 587 934,24 грн., з яких:
- заборгованість перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (б/к 18010300) UA968999980314070512000015702 у розмірі 587 369,55 грн., яка виникла в результаті нарахування: пені (ст. 129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення короно вірусної хвороби (COVID-19)) на Податкове повідомлення-рішення (форма 'Ф') №0379587-2405-1505 від 24.06.2022 у розмірі 7 410,30 грн. (пеня); згідно з податковим повідомленням-рішенням (форма 'Ф') №0070707-2409-1505 від 28.03.2023 термін сплати 13.02.2024 року у розмірі 579 959,25 грн.(основний платіж);
- заборгованість перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості (б/к 18010300) UA068999980314090512000015740 становить - 564,69 грн., яка виникла в результаті нараховання згідно з податковим повідомленням-рішенням (форма 'Ф') №2926585-2409-1505-UA51040010000016896 від 20.10.2023 термін сплати 05.02.2024 року у розмірі 564,69 грн.(основний платіж).
В зв'язку з несплатою Відповідачем заборгованості податковим органом було винесено податкову вимогу форми «Ф» №0002384-1307-1532 від 05.05.2023 року, яку було направлено платнику податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Вказана заборгованість відповідачем не погашена, що і стало підставою для звернення до суду.
Одеський окружний адміністративний суд відповідно до вимог ч.4 ст.171 КАС України направив запит до Відділу адресно-довідкової роботи ГУ ДМС України в Одеській області щодо доступу до персональних даних відповідача.
29.04.2023 року до суду надійшла відповідь на запит щодо персональних даних відповідача, в якій зазначено, що ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .
Ухвалою від 30.04.2024 року Одеський окружний адміністративний суд відкрив провадження у справі № 420/11335/24 та ухвалив розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та виклику сторін.
Ухвалою від 26.08.2024 року задоволено клопотання представника відповідача про зупинення провадження. Зупинено провадження в адміністративній справі № 420/11335/24 за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу до набрання законної сили рішенням суду у справі № 420/21455/24.
Ухвалою від 09.12.2024 року поновлено провадження у справі № 420/11335/24.
09.12.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника відповідачів надійшов відзив на позовну заяву, в якому представник просить відмовити в задоволенні позову. Заперечуючи проти позову, представник відповідачів послався на те, що ОСОБА_1 є власницею будівель та споруд бази відпочинку «Адмираль» загальною площею 5 948,3 кв.м. за адресою АДРЕСА_2 . Вказані будівлі та споруди знаходяться на земельній ділянці з цільовим призначенням для експлуатації та обслуговування бази відпочинку «Адмираль» площею 0,695 га (кадастровий номер 5110300000:02:028:0144). З 03.03.2022 року по 17.08.2022 року об'єкт нерухомого майна відповідачки був розташований на території, на якій велися бойові дії, а відтак підпадає під дію положень пп. 69.22 підрозд. 10 розд. ХХ ПК України, тобто на неї як на платника податків розповсюджується звільнення від сплати податкового зобов'язання. Відповідно до розпорядження Кароліно-Бугазської сільської ради №61 від 16.06.2022 року заборонено перебування будь-яких осіб на пляжних зонах та у межах прибережної берегозахисної смуги Чорного моря, а відтак ОСОБА_1 на теперішній час не використовує будівлі та споруди бази відпочинку «Адмираль».
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що відповідно до довідки-розрахунку заборгованості до бюджету, розрахунку податкового боргу та інтегрованих карток платника (ІКП), податкова заборгованість/недоїмка у ОСОБА_1 перед бюджетом по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості становить 587 934,24 грн.
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі становить 587 934,24 грн., виникла в результаті нарахування:
- згідно з податковим повідомлення рішення форми «Ф» №0070707-2409-1505 від 28.03.2023року за податковий період 2022 рік, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єкта нерухомості в сумі 579959,25 грн.;
- згідно з податковим повідомлення рішення форми «Ф» №2926585-2409-1505-UA51040010000016896 від 20.10.2023 року за податковий період 2022 рік, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єкта нерухомості в сумі 564,69 грн.;
- пені (ст. 129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення короно вірусної хвороби (COVID-19)) на податкове повідомлення-рішення (форма 'Ф') №0379587-2405-1505 від 24.06.2022 у розмірі 7 410,30 грн.
Вказані податкові повідомлення-рішення направлялися за адресою позивача, проте повернулось відправнику не врученими.
Податкове повідомлення-рішення №0070707-2409-1505 від 28.03.2023року було оскаржене відповідачем у судовому порядку та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №420/21455/24, яке набрало законної сили 26.11.2024 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області, про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
У зв'язку з несплатою податкових зобов'язань у визначений строк Головне управління ДПС в Одеській області склало та направило на адресу ОСОБА_1 податкову вимогу форми «Ф» №0002384-1307-1532 від 05.05.2023 року на суму 178449,00 грн., яка була нею отримана особисто 03.10.2023 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення.
Враховуючи те, що податковий обов'язок щодо сплати узгоджених сум грошових зобов'язань у встановлені законодавством строки відповідачем не виконано, позивач звернувся з вказаним позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно з ст. 16 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно п.п.20.1.34 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
Відповідно до підпункту 14.1.39 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України (далі - ПК України) грошове зобов'язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно п.п.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Положеннями п. 54.3 п. 54 ПК України визначено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв'язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо, зокрема, згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Відповідно до абзацу першого пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.
У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
В свою чергу, відповідно до п. 56.18 ст. 56 ПК України, з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення.
Рішення контролюючого органу, оскаржене в судовому порядку, не підлягає адміністративному оскарженню.
Процедура адміністративного оскарження вважається досудовим порядком вирішення спору.
При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання протиправним та/або скасування рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
В свою чергу, у разі не виконання платником податків обов'язку щодо своєчасної сплати узгодженої суми податкового зобов'язання контролюючий орган в силу компетенції, встановленої нормами ПК України, здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків.
Відповідні заходи мають бути здійснені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені законом, як того вимагає частина друга статті 19 Конституції України, якою встановлені критерії поведінки державного органу у сфері публічних відносин.
Пунктом 59.1 статті 59 ПК України встановлено, що у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Податкова вимога не надсилається (не вручається), а заходи, спрямовані на погашення (стягнення) податкового боргу, не застосовуються, якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує ста вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків. Строк давності, визначений пунктом 102.4 статті 102 цього Кодексу для стягнення податкового боргу, у такому випадку розпочинається не раніше дня виникнення податкового боргу у сумі, що перевищує сто вісімдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно п. 59.3 ст. 59 ПК України, податкова вимога разом з детальним розрахунком суми податкового боргу надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення податкового боргу та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов'язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Пунктом 59.5 ст. 59 ПК України визначено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.
У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до п.п. 95.1, 95.2 ст. 95 ПК України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.
Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Отже, нормами Податкового кодексу України встановлено чіткий порядок погашення заборгованості платників податків перед бюджетом та визначено перелік заходів, які повинен здійснити контролюючий орган для стягнення податкового боргу.
Обов'язкові умови (обставини), наявність яких в своїй сукупності зумовлює виникнення у податкового органу права на звернення до суду із даним позовом, є: наявність у платника податків боргу зі сплати податків (зборів, обов'язкових платежів); сума заборгованості платника податків на момент звернення податкової служби до суду із позовом про її стягнення має бути узгодженою в установленому законодавством порядку, надсилання платнику податків вимоги про сплату боргу.
За висновками Верховного Суду, у межах розгляду справи за позовом суб'єкта владних повноважень про стягнення заборгованості суд позбавлений процесуальної можливості здійснювати правовий аналіз питання правомірності визначення (нарахування) контролюючим органом грошових зобов'язань.
У спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) визначеного грошового зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Вказана правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 04.02.2020 року у справі №817/4186/13-а, від 21.08.2019 року у справі №2340/4023/18, від 05.03.2020 року у справі №804/8630/16, від 12.07.2022 року у справі №160/7345/20 та інших.
Верховний Суд також звертав увагу на те, що в адміністративному судочинстві діє принцип диспозитивності, який покладає на суд обов'язок вирішувати лише ті питання, про вирішення яких його просять сторони у справі (учасники спірних правовідносин). Під час розгляду справи суд зв'язаний предметом та підставами заявлених позивачем вимог. Вказаний принцип знайшов своє відображення у частині другій статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, в якій вказано, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, та в межах позовних вимог.
Таким чином в ході розгляду справи за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податків заборгованості по податках та зборах, суд не може надавати оцінку правомірності нарахування податкового зобов'язання, зокрема, згідно податкових повідомлень-рішень, у зв'язку з несплатою якого виникла податкова заборгованість.
Надаючи оцінку наявності підстав для стягнення в даному випадку з відповідача податкового боргу, суд зазначає наступне.
Так, судом встановлено, що податковий борг відповідача виник у зв'язку із визначенням контролюючим органом податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 587934,24 грн.
Заборгованість по податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, який сплачується фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 587 934,24 грн., виникла в результаті нарахування:
- згідно з податковим повідомлення рішення форми «Ф» №0070707-2409-1505 від 28.03.2023року за податковий період 2022 рік, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єкта нерухомості в сумі 579959,25 грн.;
- згідно з податковим повідомлення рішення форми «Ф» №2926585-2409-1505-UA51040010000016896 від 20.10.2023 року за податковий період 2022 рік, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплаченого фізичними особами, які є власниками об'єкта нерухомості в сумі 564,69 грн.;
- пені (ст. 129 ПК України з урахуванням вимог Закону України щодо періоду поширення короно вірусної хвороби (COVID-19)) на податкове повідомлення-рішення (форма 'Ф') №0379587-2405-1505 від 24.06.2022 у розмірі 7 410,30 грн.
Судом було встановлено, що копії вищезазначених повідомлень-рішень надсилались контролюючим органом на адресу відповідача, однак повернулись на адресу контролюючого органу не врученими.
Згідно п.п. 42.2 ст. 42 ПК України, документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п.п. 42.5 ст. 42 ПК України, у разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Таким чином податкові повідомлення-рішення, які направлялись на адресу відповідача вважаються їй врученими.
Податкове повідомлення-рішення №0070707-2409-1505 від 28.03.2023 року було оскаржене відповідачем у судовому порядку та рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24.10.2024 року у справі №420/21455/24, яке набрало законної сили 26.11.2024 року, у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовлено.
Суд відхиляє доводи представника відповідача щодо протиправності податкового повідомлення-рішення та неправомірності нарахування податкового боргу, викладені у відзиві на позовну заяву, оскільки в межах справи №420/21455/24 судом була надана оцінка законності податкового повідомлення рішення №0070707-2409-1505 від 28.03.2023року та визнано його таким, що відповідає нормам чинного законодавства.
При цьому, рішення суду у справі №420/21455/24 набуло законної сили, та у відповідності до ч.4 ст.78 КАС України, обставини встановлені рішенням суду, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
З огляду на викладене, визначені у податкових повідомленнях-рішеннях суми грошових зобов'язань вважаються узгодженими.
Оскільки узгоджені грошові зобов'язання не сплачені відповідачем у встановлений ПК України строк, вони стали податковим боргом платника податків у розумінні пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України.
Також судом було встановлено, що Головним управлінням ДПС в Одеській області винесено податкову вимогу форми «Ф» №0002384-1307-1532 від 05.05.2023 року, яка направлялась на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку та була вручена останній 03.10.2023 року.
Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Формування нової податкової вимоги на нову суму податкового боргу можливе лише після відкликання попередньої податкової вимоги за наявності підстав, передбачених ст. 60 ПК України.
Тобто податкова вимога є дійсною протягом усього терміну безперервного існування податкового боргу платника податків з моменту його утворення до моменту, зокрема, повного погашення платником за всіма видами податків і зборів.
При цьому грошові зобов'язання платника можуть змінюватися як кількісно, так і за видами податків.
Тільки після того як платник податків повністю погасить податковий борг, включаючи пеню, податкова вимога буде вважатись відкликаною.
Податковий борг відповідача з моменту винесення податкової вимоги від 05.05.2023 року не переривався і не був повністю погашений.
Таким чином, з огляду на наявність у ОСОБА_1 безперервного податкового боргу, повторне направлення контролюючим органом податкової вимоги не вимагається.
Дослідивши обставини справи та надані сторонами докази, суд вважає, що Головним управлінням ДПС в Одеській області було дотримано визначені Податковим кодексом України умови, які передують зверненню контролюючого органу до суду з позовом про стягнення податкового боргу.
Зважаючи на викладене, враховуючи, що визначені у податкових повідомленнях-рішеннях суми податкових зобов'язань з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості є узгодженими та набули статусу податкового боргу та не були самостійно сплачені відповідачем у строки, визначені Податковим кодексом України, суд вважає, що в даному випадку наявні підстави для стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у сумі 587 934,24 грн.
Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі “Руїс Торіха проти Іспанії»). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі “Суомінен проти Фінляндії»). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.
Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, відповідно до основних засад адміністративного судочинства, вимог законодавства України, що регулює спірні правовідносини, суд вважає, що позовні вимоги належать до задоволення.
Підстави для розподілу судових витрат в порядку, передбаченому ст. 139 КАС України, відсутні.
Керуючись статтями 2, 9, 72, 76, 77, 78, 80, 120, 241-246, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-
Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області (вул. Семінарська,5, м. Одеса, 65044, код ЄДРПОУ ВП: 44069166) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення податкового боргу - задовольнити.
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 587369 (п'ятсот вісімдесят сім тисяч триста шістдесят дев'ять) грн. 55 коп., на бюджетний рахунок UA968999980314070512000015702, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Короліно-Бугазька сільська ТГ/18010300;
Стягнути з фізичної особи - платника податків ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) суму заборгованості з податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, сплачений фізичними особами, які є власниками об'єктів нежитлової нерухомості у розмірі 564 (п'ятсот шістдесят чотири) грн. 69 коп., на бюджетний рахунок UA068999980314090512000015740, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), код ЄДРПОУ: 37607526, отримувач коштів ГУК в Одеській області/Короліно-Бугазька сільська ТГ/18010300.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено та підписано суддею 30.04.2025 року.
Суддя Г. В. Лебедєва