Справа № 420/38037/24
30 квітня 2025 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі судді Вовченко О.А., розглянувши у порядку письмового провадження в приміщенні суду в м. Одесі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного фонду України у Донецькій області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
До Одеського окружного адміністративного суду 09.12.2024 надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області від 05 листопада 2024 року № 154750010724 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , призначити та виплачувати пенсію за віком, з дати настання права (виповнення мені 63 років), а саме - з 18.03.2024 року з зарахуванням до стажу роботи: - періоди роботи з 1981 по 1983 у відповідності до трудової книжки НОМЕР_1 від 04.06.1983 р. та архівної довідки № М-40/05-02 від 09.02.2021 року.
Ухвалою суду від 16.12.2024 року позов залишено без руху.
27.12.2024 року від позивача до суду надійшла заява про усунення недоліків позов разові із позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області, третя особа: Головне управління Пенсійного Фонду України в Одеській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області від 05 листопада 2024 року № 154750010724 про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення».
- зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , призначити та виплачувати пенсію за віком, з дати настання права (виповнення мені 63 років), а саме - з 18.03.2024 року з зарахуванням до стажу роботи: - періоди роботи з 1981 по 1983 у відповідності до трудової книжки НОМЕР_1 від 04.06.1983р. та архівної довідки № М-40/05-02 від 09.02.2021р.
Ухвалою від 24 січня 2025 року прийнято до розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Відкрито провадження у адміністративній справі та визначено розглядати справу за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
В обґрунтування позовних вимог в адміністративному позові зазначено, що ОСОБА_1 , що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Новомиколаївка, Добровеличковського району, Кіровоградськї області, ІНФОРМАЦІЯ_2 виповнилося 60 років. Він неодноразово звертався до Головного управління ПФУ в Одеській області з заявами про призначення пенсії за віком та надавав на підтвердження наявності страхового стажу трудові книжки та інші необхідні документи. Однак йому було відмовлено у призначенні пенсії.
29.10.2024 року позивач звернувся до Головного управління ПФУ в Одеській області, надавши до документів, що надавалися до першої заяви про призначення пенсії, додатково рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.09.2024 р. по справі № 509/4199/24, яким було встановлено факт належності ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 ) трудової книжки серії НОМЕР_3 , заповненої 04.06.1983 p. Рішенням Головного управління ПФУ в Донецькій області від 05 листопада 2024 року було відмовлено у призначенні пенсії оскільки страховий стаж становить 20 років 05 місяців 22 дні. До страхового стажу не зараховано період роботи з 1981 по 1983 згідно довідки № М-40/05-02 від 09.02.2021 року, оскільки невірно зазначено по-батькові заявника ( ОСОБА_2 ). Позивач вважаю, що вказане рішення є незаконним, оскільки незважаючи на додатково подані документи, в рішенні зазначено, що до страхового стажу не зараховано період роботи: з 1981 по 1983 рік, хоча в трудових книжках серії НОМЕР_4 від 23.01.1979 р. та серії НОМЕР_1 від 04.06.1983 р. ці періоди роботи відображені. Овідіопольським районним судом Одеської області від 26.09.2024 р. по справі № 509/4199/24 встановлено належність позивачу трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої 04.06.1983 р. Необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній. У ОСОБА_1 є три трудові книжки, факт приналежності однієї з них встановлений судом, отже страховий стаж потрібно обрахувати на підставі основного документа. Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області формально підійшов до обрахування страхового стажу ОСОБА_1 і обрахував його неправильно, не враховуючи всіх поданих документів.
Від Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області 05.02.2025 року (Вхід. № ЕС/11429/25) до суду надійшов відзив на позовну заяву, де зазначено, що позивач 29.10.2024 звернувся до уповноваженого органу Пенсійного фонду України із заявою щодо призначення пенсії за віком відповідно до ст. 26 Закону України від 09.07.2003 № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом екстериторіальності, що передбачено постановою правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961, вказана заява була відпрацьована Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області.
З посиланням на ст. 62, ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та ст. 24 Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у відзиві зазначено, що записи в трудовій книжці не завжди відображають характер та умовами праці. Фактично, до трудової книжки заносяться загальні відомості щодо трудової діяльності працівника, в той же час, відомості щодо характеру виконуваної роботи, виконання норми, кількості виходів чи спусків, а також інша важлива інформацію, що має значення для визначення права на пенсію, до трудової книжки не вноситься або вноситься не в повному обсязі, у зв'язку з чим робити висновок щодо пільгового характеру роботи виключно на підставі таких записів є помилковим.
Відповідно до положень п. 3 Постанови КМУ «Про затвердження порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній» від 12.08.1993 № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. Відсутність підтвердження цих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу та призначення пенсії на пільгових умовах. За результатом розгляду наданого пакету документів та індивідуальних відомостей застрахованої особи, на дату звернення позивач досяг віку 63 роки 7 місяців, страховий стаж склав 20 років 05 місяців 22 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком. В результаті дослідження матеріалів справи, до страхового стажу не було зараховано період роботи з 1981 по 1983 згідно довідки № М-40/05-02 від 09.02.2021, оскільки невірно зазначено по батькові заявника ( ОСОБА_2 ). Оскільки в трудовій книжці позивача відсутні відомості щодо трудової діяльності позивача у спірний період, а надана довідка Об'єднаного трудового архів Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області не дає чіткої уяви стосовно роботи саме позивача у спірний період, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області було прийнято рішення відмовити позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058 «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 21 рік.
07 лютого 2025 року від представника Головного управління ПФУ в Одеській області до суду надійшов відзив на позовну заяву де зазначено, що Головне управління ПФУ в Одеській області вважає позовні вимоги незаконними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 29.10.2024 звернувся з заявою про призначення пенсії за віком до територіальних органів Пенсійного фонду України відповідно до ст. 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». За принципом «екстериторіальності» визначено структурний підрозділ органу, що призначає пенсію - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, який уповноважено розглянути подану позивачем заяву. Головним управління Пенсійного фонду України в Донецькій області рішенням від 05 листопада 2024 року № 154750010724 відмовлено позивачу у призначенні пенсії з підстав відсутності необхідного страхового стажу роботи. Згідно розрахунку стажу із необхідного страхового стажу - 21 рік, у позивача підтверджено лише 20 років 05 місяців 22 дні страхового стажу, що не дає право на призначення пенсії. Вік позивача на момент звернення з заявою - 63 років 7 місяців. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи з 1981 по 1983 згідно довідки № М-40/05-02 від 09.02.2021, оскільки невірно зазначено по батькові заявника ( ОСОБА_2 ), що є порушенням вимог Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58. Право на пенсійну виплату позивач матиме після досягнення 65 років, а саме: 19.03.2026. Документи, що подаються для підтвердження трудової діяльності, повинні бути підписані посадовими особами і засвідчені печаткою. Для підтвердження трудового стажу приймаються лише ті відомості про періоди роботи, які внесені в довідки на підставі первинних документів. Позивачу правомірно відмовлено в зарахуванні до страхового стажу спірні періоди у зв'язку з відсутністю належних повноважень в підтвердженні страхового стажу роботи. Головним управління Пенсійного фонду України в Одеській області не приймалось рішення по суті заяви позивача, відтак відповідальним за опрацювання заяви позивача та прийняття відповідного рішення є, в даному випадку, визначений у встановленому порядку територіальний орган Пенсійного фонду в Донецькій області. На обліку в Головному управлінні позивач не перебуває. Вимога позивача щодо стягнення судового збору з відповідачів не підлягає задоволенню, оскільки згідно з ч. 2 ст. 73 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» забороняється використання коштів Пенсійного фонду на цілі, не передбачені цим Законом. Згідно з ч. 1 та 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України.
17 лютого 2025 року до суду від позивача до суду надійшла відповідь на відзив, де зазначено, що позивач, враховуючи попередні відмови у призначенні йому пенсії, з метою усунути недоліки, про які зазначені у рішеннях Головних управлінь ПФУ в Житомирській та Запорізькій областях, звернувся до Овідіопольського районного суду Одеської області і рішенням цього суду від 26.09.2024 р по справі № 509/4199/24 було встановлено факт належності йому трудової книжки НОМЕР_5 від 04.06.1983р. Крім того, є інша трудова книжка серії НОМЕР_4 від 23.01.1979 р. В цих трудових книжках відображені періоди роботи з 1981 по 1983 рік. Однак Головні управління ПФУ не визнають факт роботи за період з 1981 по 1983 рік, посилаючись на довідки з архіву, в яких існує неспівпадіння по-батькові заявника. В рішенні Головного управління ПФУ в Донецькій області про відмову у призначенні пенсії від 05.11.2024 р. підставою відмови зазначено лише невірно зазначено по-батькові заявника у довідці від 09.02.2021 р № М-40/05-02., щодо відсутності належних повноважень в підтвердженні страхового стажу роботи мови не було. Відповідач, зазначаючи у відзиві про правомірність відмови позивачу у зарахуванні до страхового стажу періоду робот з 1981 по 1983 роки, посилається на п.4-2 Порядку 22-1. При цьому він не зазначає те, що Порядок 22-1, затверджений постановою Правління ПФУ від 25.11.2005 № 22-1 та зареєстрований в Мінюсті 27.12.2005 р. за № 1566/11846 Пенсійний орган зобов'язаний призначати, здійснювати нарахування та перерахунок пенсії відповідно до Закону «Про пенсійне забезпечення», який має вищу юридичну силу ніж положення постанов Пенсійного Фонду України. Зазначений Закон не передбачає надання первинних документів у разі наявності відомостей про роботу в трудовій книжці. Доказів, які б свідчили про недостовірність записів у трудовій книжці позивача відповідачем суду не надано, а тому останні безпідставно не взяті до уваги відповідачем при призначенні пенсії за віком. Позивач вважає, що доводи Головного управлінням Пенсійного фонду України в Одеській області, викладені у відзиві, не заслуговують на увагу, оскільки базуються лише на припущеннях.
Вивчивши матеріали справи, ознайомившись з позовною заявою, відзивами на позовну заяву, відповіддю на відзив, дослідивши обставини, якими обґрунтовано позовні вимоги і заперечення та перевіривши їх наданими доказами, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , звернувся 29 жовтня 2024 року до Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області з заявою про призначення пенсії за віком та зареєстрована за №2375.
Заява ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 29.10.2024 року розглядалася Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області за принципом екстериторіальності відповідно до постанови правління Пенсійного фонду України від 16.12.2020 № 25-1 «Про затвердження змін до деяких постанов правління Пенсійного фонду України», зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16.03.2021 № 339/35961.
Рішенням Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області № 154750010724 від 05.11.2024 року відмовлено ОСОБА_1 в призначенні пенсії.
В Рішення про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 05.11.2024 № 154750010724 зазначено, що «Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_3 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 29.10.2024. Пенсійний вік відповідно до частини 1 статті 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» становить 60 років. Вік заявника - 63 роки 7 місяців. Необхідний страховий стаж відповідно до частини 2,3 статті 26 Закону України від 09.07.2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»: починаючи з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року після досягнення віку 63 років становить 21 рік; починаючи з 1 січня 2018 року після досягнення 65 років з 1 січня 2026 року по 31 грудня 2026 року становить 15 років. Страховий стаж особи становить 20 років 05 місяців 22 дні. За результатами розгляду документів, доданих до заяви, до страхового стажу не зараховано період роботи з 1981 по 1983 згідно довідки № М-40/05-02 від 09.02.2021, оскільки невірно зазначено по батькові заявника ( ОСОБА_2 ). Заявник - не працює. За наведених обставин, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області прийнято рішення відмовити заявнику в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу - 21 рік. Дата, з якої особа матиме право на пенсійну виплату - за досягнення 65- річного віку - ІНФОРМАЦІЯ_5 . На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує. Відповідно до статті 23 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та статті 16 Закону України» від 02.10.1996 року № 393 «Про звернення громадян», у разі незгоди громадянин має право оскаржити рішення органу, що призначає пенсії, в порядку підлеглості до вищого органу або в судовому порядку» (а.с. 11-12).
Вважаючи рішення Головного управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05.11.2024 року щодо відмови у призначенні пенсії за віком протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з такого.
Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Так, ч. 2 ст. 2 КАС України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначаються Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV (далі Закон № 1058-IV).
В ч. 3 ст. 4 Закону № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.
Положеннями ст. 5 Закону № 1058-IV визначено, що цей Закон регулює відносини, що виникають між суб'єктами системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом визначаються: види пенсійних виплат; умови набуття права та порядок визначення розмірів пенсійних виплат.
Приписами ст. 8 Закону № 1058-IV передбачено право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи, зокрема, громадянами України, які застраховані згідно із цим Законом, досягли встановленого цим Законом пенсійного віку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Згідно ч. 1 ст. 9 Закону №1058-IV в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до абз. 1, 3 ч. 1 ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок (абз.1).
Згідно ст. 24 Закону №1058-IV, страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. (ч.2). Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом. (ч. 4).
Згідно з ч.1 ст. 56 Закону №1788-XII до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Приписами ст. 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» 5 листопада 1991 року №1788-XII (далі Закон №1788-XII) передбачено, що до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв (ч.1). При обчисленні стажу роботи в колгоспі за період після 1965 року, якщо член колгоспу не виконував без поважних причин встановленого мінімуму трудової участі в громадському господарстві, враховується час роботи за фактичною тривалістю (ч.2).
Отже, враховуючи зазначені приписи ст. 56 Закону №1788-XII, інформація про мінімум трудової участі в громадському господарстві та його виконання є необхідним, оскільки це впливає на зарахування стажу або повного або за фактичною тривалістю.
Так, невиконання встановленого мінімуму трудової участі без поважних причин є підставою для врахування до трудового стажу часу роботи колгоспника за фактичною тривалістю.
Згідно ст. 62 Закону №1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка.
У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року №637(далі - Порядок №637) зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі, коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637, за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 637, за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.
Як вбачається з рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області від 05.11.2024 року № 154750010724, яке є предметом оскарження до страхового стажу позивача не зараховано період роботи в колгоспі з 1981 року по 1983 року, згідно довідки №М-40/05-02 від 09.02.2021 оскільки не вірно зазначено по батькові заявника ( ОСОБА_2 ).
Порядок ведення трудових книжок колгоспників врегульований Основними положеннями про порядок видачі та ведення трудових книжок колгоспників, які затверджені постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 №310, та чинних на час розгляду справи (далі - Основні Положення).
Відповідно до пунктів 1, 2 Основних Положень трудова книжка колгоспника є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів. Трудові книжки ведуться на всіх членів колгоспу з моменту їх вступу в члени колгоспу.
До трудової книжки колгоспника, зокрема заносяться: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом в члени колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, закінчення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий в колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, його виконання (пункт 5 Основних Положень).
Згідно з пунктом 6 Основних Положень всі записи в трудовій книжці засвідчуються у всіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженої правлінням колгоспу особи та печаткою.
Відповідно до пункту 8 Основних Положень, трудові книжки зберігаються в правлінні колгоспу як бланки суворої звітності, а при припиненні членства в колгоспі видаються їх власникам на руки.
Трудова діяльність членів колгоспів підтверджується трудовою книжкою колгоспника встановленого зразка, що є основним документом про трудову діяльність членів колгоспів, та до якої вносяться відомості, зокрема про прийом роботу, переведення на іншу посаду, звільнення з роботи, а також трудову участь у громадському господарстві (встановлений у колгоспі річний мінімум трудової участі в громадському господарстві, виконання річного мінімуму трудової участі, причини невиконання встановленого мінімум трудової участі).
Відповідно до наведених норм чинного законодавства, основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Лише за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Наявність же відповідних записів у трудовій книжці про стаж роботи є підтвердженням страхового стажу.
Відповідно до ст. 26 Закону №1058-ІV, особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: …. з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - не менше 31 року; .. (ч. 1). У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, страхового стажу, передбаченого частиною першою цієї статті, право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 63 роки мають особи за наявності страхового стажу: … з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року; (ч.2). У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: … з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року; з 1 січня 2025 року по 31 грудня 2025 року - від 15 до 22 років (ч.3). У разі відсутності, починаючи з 1 січня 2018 року, необхідного страхового стажу на дату досягнення віку, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, пенсію за віком може бути призначено після набуття особою страхового стажу, визначеного частинами першою - третьою цієї статті на дату досягнення відповідного віку. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії (ч.4).
Отже у відповідності до ч. 2 ст. 26 Закону №1058-ІV, після досягнення віку 63 років, право на призначення пенсії за віком мають особи за наявності страхового стажу з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 21 до 31 року.
Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, відповідно до пунктів 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.
В Порядку № 637 вказано, що за відсутності документів про наявний стаж роботи та неможливості їх одержання у зв'язку із стихійним лихом, аваріями, катастрофами або іншими надзвичайними ситуаціями стаж роботи, який дає право на пенсію, встановлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі (п.17). За відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника (п.18).
В п. 3 Порядку № 637 зазначено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Наказом Мінпраці, Мін'юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 р. № 58, затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (надалі також - Інструкція №58).
Відповідно п. 1.1. Інструкції №58, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Трудові книжки ведуться на всіх працівників підприємств, установ і організацій (надалі підприємств) усіх форм власності, які пропрацювали на них понад 5 днів, включаючи осіб, які є співвласниками (власниками) підприємств, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, що вони підлягають державному соціальному страхуванню.
За змістом п. 2.4. Інструкції №58 усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).
Аналіз наведених норм права дає змогу дійти висновку, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка, а необхідність підтвердження трудового стажу на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами виникає виключно у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній чи наявності неправильних чи неточних записів про періоди роботи.
З дослідженого рішення про відмову в призначенні пенсії № 154750010724 від 05.11.2024 року вбачається, що ОСОБА_1 , звернувся з заявою про призначення пенсії за віком 29.10.2024 року у віці 63 роки 7 місяців. Страховий стаж становить 20 років 05 місяці 22 дні.
При цьому Головним управлінням Пенсійного фонду України в Донецькій області не зараховано позивачу до страхового стажу періоди роботи: з 1981 по 1983, згідно довідки № М-40/05-02 від 09.02.2021, оскільки невірно зазначено по батькові ( ОСОБА_2 ).
З дослідженої судом довідки форми РС-право сформованої відносно ОСОБА_1 29.10.2024 року, вбачається, визначення страхового стажу позивача становить 20 років 05 місяці 22 дні. В тому числі в період з 1981 по 1983 зараховано:
- з 01.01.1981 по 27.05.1981 - робота в колгоспі - 1 місяць 7 днів;
- з 14.06.1983 по 31.12.1983 - робота в колгоспі - 23 дні (а.с. 13).
Судом досліджено трудову книжку колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_4 від 23.01.1979 року (а.с. 18-19), де наявні записи про трудову діяльність позивача:
- запис №1 від 01.07.1978 року про прийняття у члени колгоспу ім. Куйбишева з 01липня 1978 року на підставі приказу № 9 від 1.07.78;
- запис 2 від 27.05.1981 про звільнення із членів к-зу у зв'язку з переміною місця проживання згідно поданої заяви на підставі приказу № 2 від 27.05.1981 р.; записи засвідчені підписом інспектора по кадрам та печаткою колгоспу.
Також судом досліджено трудову книжку колгоспника ОСОБА_1 серії НОМЕР_1 від 04.06.1983 р. (а.с. 14-16), в якій наявне виправлення по батькові з « ОСОБА_2 » на « ОСОБА_3 ».
Згідно рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 26.09.2024 року у справі №509/4199/24, що набрало законної сили 28.10.2024 року, встановлено юридичний факт належності ОСОБА_1 (ІПН № НОМЕР_2 ) трудової книжки серії НОМЕР_1 , заповненої вперше 04.06.1983 року (а.с. 30-31).
З дослідженої трудової книжки ОСОБА_1 , серії НОМЕР_1 від 04.06.2024 року, судом встановлено наступні записи про періоди роботи позивача:
- запис № 1 від 04.06.1983 - «Робота в колхозе им. Жданова с 1981 по 01 июня 1983 года», зазначений запис засвідчено підписом голови колгоспу та печаткою колгоспу; - «Расчитан с к-за по собственому желанию», записи здійснені відповідно до рішення правління протокол №5 від 10.05.1983 року, запис засвідчено підписом голови колгоспу та печаткою колгоспу;
- запис № 2 від 14.06.1983 - на підставі рішення правління приказ № 15 від 28.07.1983 р. «Принят в члены к-за им. Дзержинского Овидиопольского района Одесской области и назначен в 4-ю к/бригаду полеводом» та на підставі наказу № 1 від 01.10.1988 відокремлено колгосп «Зоря» та 20.11.1995 виключений з членів КСП «Зоря» Овідіопольського району за власним бажанням (а.с. 14).
У відомостях трудових книжок позивача відсутня будь-яка інформація про встановлений мінімум трудоднів та про вироблення мінімуму трудової участі у господарстві та нараховану заробітну плату за період з квітня 1981 по квітень 1983.
Проте, суд звертає увагу, що працівник не може відповідати за правильність та повноту оформлення документів на підприємстві, та у свою чергу неналежний порядок ведення документації з вини адміністрації підприємства не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист.
Дана позиція суду узгоджується із висновками Верховного Суду в постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17, відповідно до яких на особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.
Окрім зазначеного на підтвердження страхового стажу позивачем надано до органу пенсійного фонду та до суду:
- архівну довідку Об'єднаного трудового архіву Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області №М-40/05-02 від 09.02.2021 року де зазначено, що у документах архівного фонду «Приватне сільгосппідприємство (ПСП) «Труд» Любомирської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області» у книгах обліку трудового стажу, у книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1983 рік є такі відомості про кількість відпрацьованих вихододнів ОСОБА_1 (Миронович у 1981-1982 рр., Мир. у 1983 р. (так у документі):
- 1981 - посада шофер, кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 176; встановлений мінімум 270;
- 1982 - посада тракторист; кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 300; встановлений мінімум 270;
- 1983 - посада трактор.; кількість відпрацьованих людино-днів за рік - 102; встановлений мінімум - не вказано (а.с. 21). В супровідному листі про направлення ОСОБА_1 архівної довідки про стаж роботи ОСОБА_1 у ПСП «Труд» у 1981-1983 роках, завідувачем Об'єднаного трудового архіву Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, зазначено, що у документах архівного фонду «Приватне сільгосппідприємство (ПСП) «Труд» Любомирської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області» у книгах обліку трудового стажу, у книгах обліку розрахунків по оплаті праці за 1981-1983 роки інших працівників з прізвищем, ім'ям по батькові ОСОБА_1 не має (а.с. 20);
- архівну довідку Об'єднаного трудового архіву Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області №М-129/05-01 від 24.04.2024 року про розмір заробітної плати ОСОБА_1 (а.с. 23).
В архівній довідці №М-129/05-01 зазначено, що у документах архівного фонду «Приватне сільгосппідприємство (ПСП) «Труд» Любомирської сільської ради Добровеличківського району Кіровоградської області» у книгах обліку нарахування заробітної плати за 1981-1983 роки значиться ОСОБА_1 (Миронов. у 1981 р., Мирон. у 1982 р., Мир. у 1983 р. (так у документі), (у 1981 р. посада не вказана, шофер у 1982 р., тракторист у 1983 р.), і його заробітна плата становить:
- в 1981 році: квітень - 48,45, травень - 185,75, червень - 84,94, липень - 95, серпень - 111,66, вересень - 78,54, жовтень - 95, листопад - 0, 64, грудень 6,02;
- в 1982 році: січень - 0,82, лютий - 109,68, березень - 95, квітень - 106,21, травень - 15,77 червень - 258,03, липень - 101,32, серпень - 29,93, вересень - 78,18, жовтень - 210, 34 листопад - 143,88, грудень - 264,19;
- в 1983 році: січень - 222,43, лютий - 85,59, березень - 124,43, квітень - 35,35. Підстава Ф 63, оп. 2, спр. 494 арк. 111-122, спр. 497 арк. 62-73, спр. 500 арк. 62-73 (а.с. 23).
Відповідно до ч. 3 ст. 44 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», органи Пенсійного фонду мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію. На такі перевірки не поширюється дія положень законодавства про здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності.
Приписами ст. 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі.
12 червня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на запит відділу обслуговування громадян, №12 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.06.2024 за № 1500-0215-9/85073 проведена перевірка обґрунтованості та достовірності видачі архівної довідки про заробітку плату № М-129/05-02 від 24.04.2024 за період з 01.04.1981 по 30.04.1983.
За результатом вказаної проведеної перевірки в Об'єднаному Трудовому архіву Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, 12.06.2024 року складено акт № 1100-1002-1/2797, де вказано, що для перевірки надано: книги обліку нарахування заробітної плати з 1981-1983.
Перевіркою встановлено: Архівна довідка про заробітну плату № М-129/05-02 від 24.04.2024 видана ОСОБА_1 , для призначення пенсії та складена на підставі книг обліку нарахування заробітної плати з 1981-1983 в яких значиться, як: 1981- ОСОБА_1 ., 1982 - ОСОБА_1 ., 1983 Михайляк Володим. Мир. (так в документах), Нарахування заробітної плати здійснено за видами оплати праці з підрахуванням загальної суми нарахованого доходу та відображенням відповідних утримань заробітку. Найменування виміру грошових одиниць відсутні. В архівну довідку про заробітну плату № М-129/05-02 від 24.04.2024 за період 01.04.1981 по 30.04.1983 включені суми нарахованого заробітку (доходу) по таким виплатам: заробітна плата та різні виплати. Суми нарахованої заробітної плати, які зазначені в архівній довідці про заробітну плату № М-129/05-02 від 24.04.2024 за період з 01.04.1981 по 30.04.1983 перевірені та відповідають, наданим для перевірки даним первинних документів. На всі суми виплат нарахування внесків в первинних документах зазначені. Суми нарахованої заробітної плати, які зазначені в архівній довідці про заробітну плачу № М-129/05-02 від 24.04.2024 за період з 01.04.1981 по 30.04.1983 перевірені та відповідають наданим для перевірки даним первинних документів.
У висновку акту № 1100-1002-1/2797 зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що відомості, які зазначені в архівній довідці про заробітну плату № М-129/05-02 від 24.04.2024 видані ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період. роботи водієм, трактористом у ПСП «Труд» Любомирської сільської ради, Добровеличківського району з 01.04.1981 по 30.04.1983 перевірені та відповідають наданим для перевірки особових даних працівників. За результатами перевірки розбіжність не виявлена.
Також 12 червня 2024 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Кіровоградській області на запит відділу обслуговування громадян, №12 (сервісний центр) управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду України в Одеській області від 05.06.2024 за № 1500-0215-9/85073 проведена перевірка перевірочної роботи № 1 управління контрольно-перевірочної роботи головного управління в Об'єднаному Трудовому архіву Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, код ЄДРПОУ 34783428, з питання обґрунтованості архівної довідки про стаж роботи № М-40/05-02 від 09.02.2021 виданої ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період роботи водієм, трактористом у ПСП «Труд» Любомирської сільської ради, Добровеличківського району з 1981 по 1983.
За результатом вище зазначеної проведеної перевірки 12.06.2024 року складено акт № 1100-1002-1/2798, де вказано, що перевіркою встановлено: Архівна довідка про стаж роботи № М-40/05-02 від 09.02.2021 видана ОСОБА_1 , для призначення пенсії та складена на підставі книг обліку трудового стажу і заробітку колгоспників за період з 1981 по 1982, в якій значиться, як: ОСОБА_1 (так в документі) та книги обліку розрахунків по оплаті праці за 1983, в якій значиться, як: ОСОБА_4 Мир. (так в документі). Відомості, про кількість відпрацьованих людино-днів, вказана посада та встановлений мінімум за період з 1981 по 1983 по ОСОБА_1 , які відображені в архівній довідці про стаж роботи: № М-40/05-02 від 09.02.2021 перевірені та відповідають даним первинних документів.
У висновку акту № 1100-1002-1/2798 зазначено, що в ході проведення перевірки встановлено, що відомості, які зазначені в архівній довідці про стаж роботи № М-40/05-02 від 09.02.2021 видані ОСОБА_1 , (РНОКПП НОМЕР_2 ) за період роботи водієм, трактористом у ПСП «Труд» Любомирської сільської ради, Добровеличківського району з 1981 по 1983 перевірені та відповідають наданим для перевірки особових даних працівників. За результатами перевірки розбіжність не виявлена.
З урахуванням зазначеного в досліджених матеріалах справи та на переконання суду, підтверджено період роботи ОСОБА_1 з 01.04.1981 по 30.04.1983 в ПСП «Труд» Любомирської сільської ради, Добровеличківського району.
Таким чином, за вказаних обставин, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05 листопада 2024 року №154750010724 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 , призначити та виплачувати пенсію за віком, з дати настання права (виповнення мені 63 років), а саме - з 18.03.2024 року з зарахуванням до стажу роботи: - періоди роботи з 1981 по 1983 у відповідності до трудової книжки НОМЕР_1 від 04.06.1983 р. та архівної довідки № М-40/05-02 від 09.02.2021 року слід зауважити, наступне.
У межах заявлених позовних вимог позивач оскаржує рішення, прийняте ГУ ПФУ в Донецькій області від 05.11.2024 за № 154750010724. Як встановлено судом, зазначеним рішенням надано оцінку лише щодо не зарахування ОСОБА_1 до страхового стажу періоду роботи з 1981 по 1983 згідно довідки Об'єднаного Трудового архіву Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області, №М-40/05-02 від 09.02.2021.
При цьому, оскаржуваним рішенням ГУ ПФУ в Донецькій області від 05.11.2024 за № 154750010724, відповідачем не було надано оцінки щодо дати настання права позивача на призначення та виплату пенсії, з дати настання права, а саме - з 18.03.2024 року.
Виходячи з обставин справи, суд вважає, що відсутні правові підстави оцінювати правовідносини у межах оскарження рішення Головного управління ПФУ в Донецькій області від 05.11.2024 за № 154750010724 саме щодо дати настання права позивача на призначення та виплату пенсії з 18.03.2024 року, оскільки ці обставини виходять за межі правовідносин, визначених оскаржуваним рішенням, і не були оцінені ГУ ПФУ в Донецькій області.
Відповідно до абз. 13 п. 4.2 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №22-1 від 25.11.2005 (у редакції постанови Пенсійного фонду від 16.12.2020 №25-1) після реєстрації заяви та сканування копій документів засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності визначається структурний підрозділ органу, що призначає пенсію, який формує атрибути сканованих документів (із зазначенням часу їх створення), електронну пенсійну справу.
Приписами абз. 1 п. 4.10 Порядку №22-1 передбачено, що після призначення, перерахунку пенсії, поновлення виплати раніше призначеної пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший вид електронна пенсійна справа засобами програмного забезпечення передається до органу, що призначає пенсію, за місцем фактичного проживання особи, … для здійснення виплати пенсії.
Для прийняття рішення за результатами поданої позивачем заяви від 29.10.2024 року за принципом екстериторіальності структурним підрозділом визначено Головне управління ПФУ в Донецькій області, рішенням якого відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком.
Тож, дії зобов'язального характеру має вчинити територіальний орган Пенсійного фонду України, визначений за принципом екстериторіальності, що розглядав заяву позивача про призначення пенсії за віком, яким у цьому випадку є Головне управління ПФУ в Донецькій області.
Аналогічні висновки щодо визначення органу, який має розглянути заяву викладені у постановах Верховного Суду від 08 лютого 2024 року справа №500/1216/23, від 07 травня 2024 року справа №460/38580/22.
Зважаючи на встановлені обставини справи, суд дійшов висновку, що підлягає задоволенню позовна вимога про зобов'язання Головного управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 1981 по 1983 у відповідності до трудової книжки НОМЕР_1 від 04.06.1983 року та архівної довідки Об'єднаного трудового архіву Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області № М-40/05-02 від 09.02.2021 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 29.10.2024 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.
Оцінюючи правомірність дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури.
Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно із ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.1, ч.5 ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
З матеріалів справи вбачається, що, позивачем за подачу даного адміністративного позову сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (а.с. 7).
Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача суму сплаченого судового збору у розмірі 1211,20 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 262, 293 КАС України, суд,
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області від 05 листопада 2024 року №154750010724 про відмову в призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 .
Зобов'язати Головне управління Пенсійного Фонду України у Донецькій області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 1981 по 1983 у відповідності до трудової книжки НОМЕР_1 від 04.06.1983 року та архівної довідки Об'єднаного трудового архіву Добровеличківської селищної ради Кіровоградської області № М-40/05-02 від 09.02.2021 року та повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком від 29.10.2024 року з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні
Стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн. судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, (пл. Соборна, 3 м. Слов'янськ, Донецька область, 84121, код ЄДРПОУ 13486010).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Одеській області, (вул. Канатна, 83 м. Одеса, Одеська область, 65107, код ЄДРПОУ 20987385).
Суддя О.А. Вовченко