Справа № 420/7284/25
30 квітня 2025 року м.Одеса
Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Катаєвої Е.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання представника ІНФОРМАЦІЯ_1 про залишення позову без розгляду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Артура Савельєва, 6, м. Одеса, 65062) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває справа за адміністративним позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , в якому позивач просить суд:
визнати протиправними дії відповідача, які полягають у застосуванні із 29.01.2020 по 18.07.2022 року розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2018 року, при нарахуванні йому грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших похідних виплат, а також компенсацію за невикористану частину щорічну відпустки за період з 01.01.22 по 18.07.2022 та компенсації за невикористану додаткову відпустку як учаснику бойових дій з 29.01.2020 по 31.12.2020, 2021 рік та з 01.01.22 по 18.07.2022;
зобов'язати відповідача здійснити перерахунок та виплату (з урахуванням виплачених сум) з 29.01.2020 по 18.07.2022 грошового забезпечення, допомоги на оздоровлення та інших виплат, нарахованих та виплачених у зв'язку із проходженням військової служби, а також компенсацію за невикористану частину щорічну відпустки за період з 29.01.22 по 18.07.2022 та компенсації за не використану додаткову відпустку як учаснику бойових дій з 29.01.2020 по 19.07.2022 року із застосуванням розрахункової величини прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2020 року, 01 січня 2021 року, 01 січня 2022 року відповідно та перерахувати йому на поточний рахунок НОМЕР_1 IBAN № НОМЕР_2 В АТ КБ «ПРИВАТБАНК», МФО 305299, код банку, згідно ЄДРПОУ 14360570.
Ухвалою суду від 17.03.2025 року позов залишено без руху, надано строк на усунення недоліків позову.
Ухвалою суду від 25.03.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено, що справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
09.04.2024 року за вхід. №33994/25 до суду від представника відповідача надійшло клопотання про залишення позову без розгляду на підставі п.8 ч.1 ст.240 КАС України, оскільки позивачем пропущене строк звернення до суду з цим позовом.
В обґрунтування вказаної позиції представник відповідача посилається на те, що у позивача відсутні будь-які фактичні обставини, які вплинули на його невчасне звернення до суду з цим позовом, у зв'язку з чим просить залишити позовну заяву без розгляду. Також представник зазначив, що позивач вже двічі звертався до суду з тотожними позовними вимогами (справи №420/39922/24 та №420/5203/25), однак такі позови повернуто з підстави пропуску строку звернення до суду з цим позовом. Тобто судом сформована правова оцінка пропуску строку звернення до суду з цим позовом.
Розглянувши клопотання про залишення позову без розгляду, суд дійшов висновку щодо відсутності підстав для його задоволення, враховуючи наступне.
Відповідно до ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Відповідно до ч.5 ст.122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Разом з тим, частиною другою статті 233 КЗпП України в редакції, яка набула чинності з 19.07.2022 встановлено, що із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні.
Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків.
Отже, право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, зумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків спричинено досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13.12.2011 визначено, що держава за допомогою встановлення відповідних процесуальних строків, може обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.
Вирішуючи питання дотримання позивачем строків звернення до суду з цим позовом, суд в силу приписів ч.5 ст.242 КАС України, якою визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Судова палата з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23 відступила від правових висновків КАС ВС у постановах від 29.01.2025 у справі №500/6880/23, від 28.08.2024 у справі №580/9690/23, від 23.01.2025 у справі №400/4829/24, від 20.11.2023 у справі №160/5468/23, від 12.09.2024 у справі №200/5637/23 та сформувала наступну правову позицію щодо застосування статті 233 КЗпП України.
Так судова палата дійшла висновку, що якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19 липня 2022 року, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: - правовідносини, які мають місце у період до 19 липня 2022 року, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); - у період з 19 липня 2022 року підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»).
На підстав ч.5 ст.242 КАС України, суд враховує останні правові висновки Верховного Суду щодо застосування норм права та оскільки спірні правовідносини стосуються періоду з 29.01.2020 по 18.07.2022 року (до внесення змін до КЗпП України) він не обмежується жодним строком.
Таким чином, на підставі останньої правової позиції Верховного Суду, яка згідно з ч.5 ст.242 КАС України є обов'язковою для застосування, позивачем не пропущено строк звернення до суду з цим позовом.
При цьому, суд не приймає доводи представника відповідача щодо того, що судом першої інстанції вже сформована правова оцінка пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, оскільки на підставі ч.5 ст.242 КАС України суд враховує правові висновки Верховного Суду.
Крім того, після повернення позовної заяви позивачу його право на повторне звернення до суду з таким позовом не обмежено, що закріплено ч.8 ст.169 КАС України.
Враховуючи встановлені обставини, суд вважає, що підстави для задоволення клопотання представника відповідача про залишення позову без розгляду - відсутні.
Керуючись ст.ст. 120, 122, 168, 240, 248 КАС України, суд,-
Відмовити в задоволенні клопотання представника Одеського військово-медичного клінічного центру (Клінічний госпіталь) Державної прикордонної служби України про залишення позову без розгляду по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул. Артура Савельєва, 6, м. Одеса, 65062) про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвала набирає законної сили у порядку ст. 256 КАС України.
Копію ухвали суду направити учасникам справи.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає. Заперечення проти неї можуть бути включені до апеляційної чи касаційної скарги на рішення чи ухвалу суду, прийняту за наслідками розгляду справи.
Суддя Е.В. Катаєва