про залишення позовної заяви без руху
01 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2763/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Савонюк М.Я., розглянувши матеріали позову Товариства з обмеженою відповідальністю «НАФТО-ГРУП» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення,
Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТО-ГРУП» (надалі - позивач) звернулося до Кіровоградського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (надалі - відповідач), у якому просить:
- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 18 листопада 2024 року № 00177970705 яким застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності на суму 1007655,63 грн.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Частиною третьою статті 161 КАС України передбачено, що до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Нормативно-правовим актом, який визначає правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору, є Закон України "Про судовий збір" від 08.07.2011 № 3674-VI (далі - Закон №3674-VI).
Згідно з частинами першої та другої статті 9 Закону № 3674-VI судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
Таким чином, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи, надходження до спеціального фонду Державного бюджету України, факт зарахування якого перевіряються судом перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг).
Згідно з приписами частини десятої статті 169 КАС України заяви, скарги, клопотання, визначені цим Кодексом, за подання яких передбачено сплату судового збору, залишаються судом без руху також у випадку, якщо на момент відкриття провадження за відповідною заявою, скаргою, клопотанням суд виявить, що відповідна сума судового збору не зарахована до спеціального фонду Державного бюджету України.
При перевірці платіжної інструкції №2070 від 17.12.2024 на суму 15114,83 грн на предмет зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України, судом встановлено, що вказана квитанція вже подавались до Кіровоградського окружного адміністративного суду під час звернення з позовом у справі №340/673/25.
Ухвалою суду від 05.03.2025 у справі №340/673/25, позовну заяву повернуто особі, яка її подала.
Водночас суд зауважує, що згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону № 3674-VI сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка сплатила судовий збір, у разі повернення заяви або скарги.
Таким чином, у цьому випадку позивач має право повернути сплачений ним судовий збір згідно платіжної інструкції №2070 від 17.12.2024 на суму 15114,83 грн, однак така платіжна інструкція не може бути врахована як належний доказ сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі у цій справі, оскільки судовий збір за нею сплачений та зарахований при поданні іншого позову.
Зважаючи на викладене, суд зауважує, що неможливість використання документа про сплату судового збору, який подавався до первинної позовної заяви, яку суд повернув позивачу, не обмежує та не порушує прав позивача в частині обов'язку нести додаткові майнові витрати у зв'язку зі зверненням до суду, оскільки згідно з положеннями пункту 2 частини першої статті 7 Закону №3674-VI такий позивач має право на повернення суми судового збору, сплаченого за подання первісної заяви, яка була йому повернута.
Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.11.2021 у справі №9901/447/21.
Таким чином, суд вважає, що позивачем при зверненні до суду з позовною заявою порушено вимоги частини третьої статті 161 КАС України, а саме щодо сплати судового збору.
Відповідно до частини другої статті 161 КАС України у разі подання позовної заяви та доданих до неї документів в електронній формі через електронний кабінет до позовної заяви додаються докази надсилання її копії та копій доданих документів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 44 цього Кодексу.
Позивачем подано до суду позовну заяву через підсистему "Електронний суд", проте докази направлення позовної заяви відповідачу відсутні.
Відповідно до частини четверної статті 161 КАС України, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують усі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з частинами другою, четвертою, п'ятою статті 94 КАС України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Також, згідно статті 73 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до статті 76 КАС України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування та питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 1,2 статті 90 КАС України зазначено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні та жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Судом встановлено, що позивач оскаржує податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 18 листопада 2024 року №00177970705 прийняте на підставі акта № 15503/11-28-07-05/41941432 від 21.10.2024 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НАФТО-ГРУП», проте в матеріалах справи відсутня копія вищевказаного акту.
З огляду на наведені обставини та для всебічного, повного та об'єктивного розгляду адміністративної справи, позивачу необхідно подати до суду копію акта № 15503/11-28-07-05/41941432 від 21.10.2024 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НАФТО-ГРУП».
За правилами частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини другої статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Оскільки позовна заява не відповідає зазначеним вище вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, її належить залишити без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків - десять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу слід усунути недоліки позовної заяви шляхом надання до суду: доказів сплати судового збору у розмірі 15114,83 грн в межах даної справи; доказів направлення позовної заяви відповідачу; копії акта № 15503/11-28-07-05/41941432 від 21.10.2024 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «НАФТО-ГРУП».
Керуючись статтею 169 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Товариство з обмеженою відповідальністю «НАФТО-ГРУП» до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування рішення, залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви тривалістю не більше 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити позивачу, що відповідно до пункту першого частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та окремо не оскаржується.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду М.Я. САВОНЮК