01 травня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/1601/25
Кіровоградський окружний адміністративний суду у складі судді Черниш О.А.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області (25009, м. Кропивницький, вул. Соборна, 7-А, код ЄДРПОУ 20632802)
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 , через адвоката Єльнікову Н.О., звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії.
Позов мотивовано тим, що ОСОБА_1 з 2019 року отримував пенсію за вислугу років на підставі Закону України "Про пенсійне забезпечення". За заявою позивача відповідач з 04.05.2023 року перевів його на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому розмір його пенсії розрахований із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2014, 2015 та 2016 роки. Позивач вважає, що такий перерахунок суперечить правилам частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", а пенсія за віком повинна бути розрахована із застосуванням середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії за віком. З цих підстав представник позивача просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо переведення його з пенсії за вислугу років, призначеної відповідно Закону України "Про пенсійне забезпечення", на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування";
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити перерахунок його пенсії за віком відповідно до частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", із застосуванням показника середньої зарплати працівників зайнятих в галузях економіки України за три останні роки, що передують року звернення із заявою про призначення пенсії за віком (2020-2022 роки) та забезпечити йому виплату з 01.10.2024 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області виплатити різницю між фактично отриманою та перерахованою сумою пенсії з 01.10.2024 року.
Ухвалою судді від 14.03.2025 року відкрито провадження у даній справі та призначено її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву із запереченнями проти позову, мотивованими тим, що ОСОБА_1 з 13.02.2019 року призначено пенсію за вислугу років, а її розмір визначено відповідно до статті 27 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" із застосуванням середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, обчисленої як середній показник за 2016, 2017, 2018 роки. Крім того, з 2021 року щороку відповідно до частини 2 статті 42 цього Закону проводився перерахунок пенсії позивача з метою її індексації шляхом збільшення показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, обчисленого як середній показник за 2014, 2015, 2016 роки. З 04.05.2023 року за заявою позивача його було переведено на пенсію за віком та перераховано розмір пенсії з урахуванням збільшеного у попередніх роках показника середньої заробітної плати. Це рішення за заявою позивача приймало ГУ ПФУ в м. Києві. Доводячи, що пенсія обчислена і виплачується позивачу відповідно до норм чинного законодавства, відповідач просив суд у задоволенні позову відмовити.
Розглянувши справу в порядку спрощеного (письмового) провадження, суд установив такі обставини та дійшов до таких висновків.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у 2001 - 2002, 2005 - 2017 роках працював за залізничному транспорті монтером колії, машиністом.
У лютому 2019 року він, досягнувши віку 55 років та маючи 39 років страхового стажу, з яких спеціальний стаж - 12 років 11 місяців, звернувся із заявою від 13.02.2019 року про призначення пенсії за вислугу років як робітнику локомотивних бригад. Перед цим він залишив роботу, яка дає право на таку пенсію.
Рішенням ГУ ПФУ в Кіровоградській області №110950000148 від 15.02.2019 року ОСОБА_1 з 13.02.2019 року призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (шифр пенсії 210).
У травні 2023 року, позивач, досягнувши віку 60 років, звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області із заявою від 04.05.2023 року про призначення/перерахунок пенсії. У цій заяві встановленого зразка, яка виготовлена співробітником ГУ ПФУ в Кіровоградській області за допомогою комп'ютерної техніки, вказано, що заявник просить перерахувати пенсію, вид перерахунку: перехід на інший вид пенсії.
ГУ ПФУ в Кіровоградській області розглянуло цю заяву та прийняло рішення №110950000148 від 04.05.2023 року про перерахунок пенсії, яким позивача переведено на пенсію за віком за Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з 04.05.2023 року (шифр пенсії 101).
За розрахунками відповідача розмір пенсії за віком для позивача з 04.05.2023 року склав 5252, 33 грн., який визначений з урахуванням заробітку в сумі 13269,15 грн. та страхового стажу - 39 років 7 місяців (коефіцієнт страхового стажу - 0,39583).
До заробітку для обчислення пенсії врахована заробітна плата за період з 01.07.2000 року по 28.02.2019 року (індивідуальний коефіцієнт заробітної плати - 1,79191) та застосований показник середньої заробітної плати - 7405,03 грн. (показник середньої заробітної плати в Україні за 2014, 2015, 2016 роки - 3764,40 грн., збільшений на коефіцієнт підвищення: з 01.03.2019 року - на 1,17, з 01.03.2020 року - на 1,11, з 01.03.2021 року - на 1,11, з 01.03.2022 року - на 1,14, з 01.03.2023 року - на 1,197).
У лютому 2025 року позивач звернувся до ГУ ПФУ в Кіровоградській області зі зверненням, у якому просив здійснити перерахунок його пенсії.
Відповідач надав відповідь від 05.03.2025 року, у якій повідомив показники проіндексованої середньої заробітної плати (доходу) в Україні, враховані при обчисленні пенсії за віком ОСОБА_1 , та вказав про відсутність підстав для застосування норми частини 2 статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Позивач, не погоджуючись із розміром виплачуваної йому пенсії, 10.03.2025 року звернувся до суду з цим позовом.
Вирішуючи спір, дійшов до таких висновків.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року №1058-IV (надалі - Закон №1058-IV).
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону №1058-IV, пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім'ї у випадках, визначених цим Законом.
Закону №1058-IV на час виникнення спірних правовідносин містив такі норми:
Стаття 8. Право громадян України на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг
1. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають:
1) громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом;
Стаття 9. Види пенсійних виплат і соціальних послуг
1. Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Стаття 10. Право вибору пенсійних виплат
1. Особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Стаття 25. Коефіцієнт страхового стажу
1. Коефіцієнт страхового стажу, що застосовується для обчислення розміру пенсії, визначається із заокругленням до п'яти знаків після коми за формулою:
Кс = (См х Вс) : (100% х 12), де:
Кс - коефіцієнт страхового стажу;
См - сума місяців страхового стажу;
Вс - визначена відповідно до цього Закону величина оцінки одного року страхового стажу (у відсотках). За період участі в системі загальнообов'язкового державного пенсійного страхування величина оцінки одного року страхового стажу дорівнює 1%.
2. Коефіцієнт страхового стажу з урахуванням періодів до набрання чинності цим Законом не може перевищувати 0,75, а з урахуванням страхового стажу, передбаченого абзацом десятим частини третьої статті 24 цього Закону, - 0,85.
Стаття 26. Умови призначення пенсії за віком
1. Особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року.
Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу: з 1 січня 2023 року по 31 грудня 2023 року - не менше 30 років.
4. Наявність страхового стажу, передбаченого частинами першою - третьою цієї статті, який дає право на призначення пенсії за віком, визначається на дату досягнення особою відповідного віку і не залежить від наявності страхового стажу на дату звернення за призначенням пенсії.
Стаття 24. Періоди, з яких складається страховий стаж
1. Страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
2. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом, а також даних, включених на підставі цих документів до реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.
3. Страховий стаж обчислюється в місяцях.
Періоди роботи після призначення пенсії зараховуються до страхового стажу на загальних підставах.
Страховий стаж враховується в одинарному розмірі, крім випадків, передбачених цим Законом.
4. Періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
Пільговий порядок обчислення стажу роботи, передбачений законодавством, що діяло раніше, за період з 1 січня 2004 року застосовується виключно в частині визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах та за вислугу років.
Стаття 27. Розмір пенсії за віком
1. Розмір пенсії за віком визначається за формулою: П = Зп х Кс, де:
П - розмір пенсії, у гривнях;
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;
Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.
2. За бажанням застрахованої особи частина розміру пенсії за віком за період страхового стажу, набутого до дня набрання чинності цим Законом, може бути визначена відповідно до раніше діючого законодавства, а частина розміру пенсії за період страхового стажу, набутого після набрання чинності цим Законом, - відповідно до цього Закону.
Стаття 29. Підвищення розміру пенсії за віком у разі відстрочки часу її призначення
1. Особі, яка набула право на пенсію за віком відповідно до цього Закону, але після досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, виявила бажання працювати і одержувати пенсію з більш пізнього віку, пенсія за віком призначається з урахуванням страхового стажу на день звернення за призначенням пенсії з підвищенням розміру пенсії за віком, обчисленого відповідно до статті 27 цього Закону, на такий відсоток
Стаття 40. Порядок визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії
1. Для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року незалежно від перерв.
У разі якщо страховий стаж становить менший період, ніж передбачено абзацом першим цієї частини, враховується заробітна плата (дохід) за фактичний страховий стаж.
За вибором особи, яка звернулася за призначенням пенсії, з періоду, за який враховується заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії, виключаються періоди до 60 календарних місяців страхового стажу, з урахуванням будь-яких періодів незалежно від перерв, що включаються до страхового стажу згідно з абзацом третім частини першої статті 24 цього Закону, та будь-якого періоду страхового стажу підряд за умови, що зазначені періоди в сумі складають не більш як 10 відсотків тривалості страхового стажу, врахованого в одинарному розмірі.
Для визначення розміру пенсії за віком відповідно до частини другої статті 27 цього Закону заробітна плата для обчислення частини пенсії за період страхового стажу до набрання чинності цим Законом визначається на умовах і в порядку, передбачених законодавством, що діяло раніше, а для обчислення частини пенсії за період страхового стажу після набрання чинності цим Законом - на умовах, передбачених абзацом першим цієї частини.
Заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року - за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.
2. Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою: Зп = Зс х (Ск : К), де:
Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. Порядок визначення показників зазначеної заробітної плати затверджується Пенсійним фондом України за погодженням з центральними органами виконавчої влади, що забезпечують формування державної фінансової політики, державної політики у сферах економічного розвитку, статистики. Тимчасово, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року, заробітна плата (дохід) для призначення пенсії визначається із середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2016 та 2017 роки;
Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць (Кз1 + Кз2 + Кз3 + ... + Кзn);
К - страховий стаж за місяці, які враховано для визначення коефіцієнта заробітної плати (доходу) застрахованої особи.
У разі відсутності на день призначення пенсії даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, для визначення середньої заробітної плати (доходу) враховується наявна заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, з наступним перерахунком заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії після отримання даних про заробітну плату (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії.
Коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, визначається за формулою:
Кз = Зв : Зс, де:
Кз - коефіцієнт заробітної плати (доходу) застрахованої особи;
Зв - сума заробітної плати (доходу) застрахованої особи, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу);
Зс - середня заробітна плата (дохід) в Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії, за місяць, за який розраховується коефіцієнт заробітної плати (доходу), а в разі одноразової сплати єдиного внеску відповідно до частини п'ятої статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" - за місяць, в якому укладено договір про добровільну участь.
Стаття 44. Порядок звернення за призначенням (перерахунком) пенсії
1. Призначення (перерахунок) пенсії здійснюється за зверненням особи або автоматично (без звернення особи) у випадках, передбачених цим Законом.
Звернення за призначенням (перерахунком) пенсії здійснюється шляхом подання заяви та інших документів, необхідних для призначення (перерахунку) пенсії, до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженої особи застрахованою особою особисто або через законного представника недієздатної особи, особи, дієздатність якої обмежена, малолітньої або неповнолітньої особи.
Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсії визначається правлінням Пенсійного фонду за погодженням з центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення.
2. Призначення пенсії за віком здійснюється автоматично (без звернення особи) у разі набуття застрахованою особою права на призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, на підставі відомостей, наявних у системі персоніфікованого обліку, якщо до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, особа не повідомила про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
Стаття 45. Строки призначення (перерахунку) та виплати пенсії
1. Пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків:
1) пенсія за віком призначається з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня досягнення особою пенсійного віку.
Пенсія за віком, що призначається автоматично (без звернення особи), - з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, крім випадків відсутності в системі персоніфікованого обліку відомостей про страховий стаж застрахованої особи, необхідний для призначення пенсії за віком при досягненні пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону. У разі якщо документи про страховий стаж не подані протягом трьох місяців з дня досягнення застрахованою особою пенсійного віку, передбаченого частиною першою статті 26 цього Закону, вважається, що застрахована особа виявила бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку.
При відстрочці часу призначення пенсії за віком пенсія з урахуванням положень статті 29 цього Закону призначається за заявою пенсіонера з дня, що настає за останнім днем місяця, в якому набуто повний місяць страхового стажу (у тому числі сумарно) для відстрочки часу виходу на пенсію, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з такого дня;
2. Пенсія призначається довічно або на період, протягом якого пенсіонер має право на виплату пенсії відповідно до цього Закону.
3. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду.
При переведенні з одного виду пенсії на інший за бажанням особи може враховуватися заробітна плата (дохід) за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону, із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу), який враховувався під час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії.
Якщо особа після призначення пенсії по інвалідності продовжувала працювати і набула не менш як 24 місяці страхового стажу після призначення пенсії (попереднього перерахунку пенсії без урахування перерахунку, передбаченого абзацом п'ятим частини четвертої статті 42 цього Закону) незалежно від перерв у роботі, під час переведення вперше з пенсії по інвалідності на пенсію за віком застосовується середня заробітна плата (дохід), визначена (визначений) частиною другою статті 40 цього Закону для призначення пенсії.
5. Документи про призначення (перерахунок) пенсії розглядає територіальний орган Пенсійного фонду та не пізніше 10 днів з дня їх надходження приймає рішення про призначення (перерахунок) або про відмову в призначенні (перерахунку) пенсії.
Згідно з пунктом 2-1, 16 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV (у редакції, чинній на час призначення позивачу пенсії за вислугу років у лютому 2019 року) особам, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідний для призначення пенсії за вислугу років, передбачений статтями 52, 54 та 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", пенсія за вислугу років призначається за їхнім зверненням з дотриманням умов, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення".
Розмір пенсії за вислугу років визначається відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. Пенсії за вислугу років фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України.
До приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.
Положення Закону України "Про пенсійне забезпечення" застосовуються в частині визначення права на пенсію за вислугу років для осіб, які на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій" мають вислугу років та стаж, необхідні для призначення такої пенсії.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за цим Законом призначаються: а) трудові пенсії: за віком; по інвалідності; в разі втрати годувальника; за вислугу років; б) соціальні пенсії.
Згідно зі статтею 7 Закону України "Про пенсійне забезпечення" звернення за призначенням пенсії може здійснюватися у будь-який час після виникнення права на пенсію.
При цьому пенсії за віком і по інвалідності призначаються незалежно від того, припинено роботу на час звернення за пенсією чи вона продовжується. Пенсії за вислугу років призначаються при залишенні роботи, яка дає право на цю пенсію.
Відповідно до статті 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Так, згідно зі статтею 52 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають, зокрема, робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітені.
Відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугу років мають зокрема: робітники локомотивних бригад і окремі категорії працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та метрополітенах, - за списками професій і посад, що затверджуються в порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України; водії вантажних автомобілів, безпосередньо зайнятих у технологічному процесі на шахтах, у рудниках, розрізах і рудних кар'єрах на вивезенні вугілля, сланцю, руди, породи, - після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі.
Суд зазначає, що загальнообов'язкове державне пенсійне страхування здійснюється за принципом диференціації розмірів пенсій залежно від тривалості страхового стажу та розміру заробітної плати (доходу). Пенсія за віком розраховується за єдиною формулою для всіх (частина 1 статті 27 Закону №1058-IV), а розмір пенсії обчислюється індивідуально для кожної особи і залежить від тривалості набутого страхового стажу особи (коефіцієнта страхового стажу Кс), від величини одержуваного заробітку (доходу), з якого було сплачено страхові внески (індивідуального коефіцієнта заробітку), та часу звернення за призначенням пенсії (показника Зс - середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за три роки, що передують зверненню за призначенням пенсії). Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати визначається за кожен місяць періоду, за який враховується заробітна плата для обчислення пенсії, шляхом співвідношення суми заробітної плати застрахованої особи та середньої заробітної плати в Україні, з якої сплачено страхові внески, за один і той же місяць.
Пенсія за віком призначається один раз і виплачується довічно, а особа, якій призначено таку пенсію, має право на її перерахунок, переведення на інший вид. Зокрема, переведення з одного виду пенсії на інший відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV можливе у тому разі, якщо особі відповідно до цього Закону був призначений один з видів пенсії, визначених у статтях 9, 10 цього Закону - пенсія за віком, пенсія по інвалідності чи пенсія у зв'язку з втратою годувальника. Переведення з одного виду пенсії на інший здійснюється з дня подання заяви на підставі документів про страховий стаж, заробітну плату (дохід) та інших документів, що знаходяться на час переведення з одного виду пенсії на інший в пенсійній справі, а також додаткових документів, одержаних органами Пенсійного фонду. При переведенні з одного виду пенсії, призначеної за Законом №1058-IV, на інший, показник середньої заробітної плати має бути незмінним, тобто таким, яким він був на час призначення (попереднього перерахунку) попереднього виду пенсії, передбаченої Законом №1058-IV.
Отже, переведення з одного виду пенсії на інший - це процедура, яка передбачає зміну виду пенсії, раніше призначеної особі, в межах того ж Закону.
Разом з тим, Законом України "Про пенсійне забезпечення" для окремих категорій працівників передбачений особливий вид пенсійного забезпечення, обумовлений зайнятістю на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності/придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком. Таким особам призначаються пенсії за вислугу років. Мета призначення пенсії за вислугу років - забезпечити потрібні умови життя особам, робота яких пов'язана зі швидкою втратою професійних навичок (працездатності), що може настати до досягнення цими особами віку, потрібного для набуття права на пенсію за віком. Призначення пенсії за вислугу років є додатковою соціальною гарантією для осіб, які в особливих умовах виконували певні професійні функції. Пенсія за вислугу років призначається у разі звільнення з роботи, що дає право на цей вид пенсії.
У випадку призначення особі пенсії за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення", який передбачає інші підстави та порядок призначення пенсії, а в подальшому при виявленні такою особою бажання отримувати пенсію за віком відповідно до Закону №1058-IV, має місце саме призначення пенсії за віком, а не переведення згідно з частиною 3 статті 45 Закону №1058-IV. У такому разі особа має право на призначення пенсії за віком із врахуванням для обчислення пенсії заробітної плати, визначеної відповідно до частини 2 статті 40 Закону №1058-IV, - із застосуванням показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії. (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 31.10.2018 року у справі №876/5312/17).
Суд установив, що з 13.02.2019 року позивачу призначено пенсію за вислугу років відповідно до пункту "а" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", п.2-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058-IV, з огляду на досягнення ним віку 55 років, при загальному стажі роботи 39 років, з них - 12 років 11 місяців - на роботі, яка передбачена Списком професій і посад робітників локомотивних бригад і окремих категорій працівників, які безпосередньо здійснюють організацію перевезень і забезпечують безпеку руху на залізничному транспорті та в метрополітенах і користуються правом на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.1992 року №583 "Про затвердження нормативних актів з питань пенсійного забезпечення".
На момент призначення позивачу пенсії за вислугу років він не відповідав умовам призначення пенсії за віком, наведеним у статті 26 Закону №1058-IV, оскільки не досягнув віку 60 років .
За призначенням пенсії за віком за Законом №1058-IV позивач звернувся 04.05.2023 року вперше, досягнувши 24.04.2023 року пенсійного віку (60 років), маючи на той момент необхідний страховий стаж (39 років). Позивач до досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону №1058-IV, не повідомляв про бажання одержувати пенсію з більш пізнього віку, як це передбачено статтею 29 Закону №1058-IV.
Отже позивач з 25.04.2023 року набув право на пенсію за віком на загальних підставах із новим обчисленням її розміру відповідно до статті 27 Закону №1058-IV, виходячи із заробітку, визначеного у порядку статті 40 Закону №1058-IV.
Тому відповідно до частини 1 статті 44, частини 1 статті 45 Закону №1058-IV позивачу за його заявою від 04.05.2023 року мала бути призначена пенсія за віком з дня, що настає за днем досягнення пенсійного віку, а саме з 25.04.2023 року. Заробіток для обчислення пенсії мав визначатися за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року, з можливістю врахування заробітку за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд по 30 червня 2000 року, як це передбачено частиною 1 статті 40 Закону №1058-IV. Заробіток мав визначатися за формулою, наведеною у частині 2 статті 40 Закону №1058-IV - із застосовуванням усередненого показника середньої заробітної плати за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, а саме за 2020, 2021 та 2022 роки. (12236,71 грн.).
Натомість відповідач замість призначення позивачу пенсії за віком із новим обчисленням заробітку, страхового стажу та розміру пенсії, рішенням №110950000148 від 04.05.2023 року здійснив з 04.05.2023 року перерахунок пенсії відповідно до частини 3 статті 45 Закону №1058-IV. Для обчислення розміру пенсії за віком відповідач використав ту саму заробітну плату, з якої обчислювалася/перераховувалася пенсія позивачу за вислугу років (проіндексована відповідно до частини 2 статті 42 Закону №1058-IV у 2021 - 2023 роках із застосуванням показника середньої заробітної плати за 2014, 2015 та 2016 роки (7405,03 грн.).
Це призвело до неправильного визначення розміру пенсії за віком, належної позивачу з 25.04.2023 року.
Суд вважає, що відповідач, прийнявши вказане рішення про перерахунок пенсії, безпідставно застосував норми частини 3 статті 45 Закону №1058-IV, а не призначивши позивачу пенсію за віком за його заявою від 04.05.2023 року з урахуванням вимог статті 40 Закону №1058-IV, допустив протиправну бездіяльність.
Позивач не оскаржує у позові рішення ГУ ПФУ в Кіровоградській області №110950000148 від 04.05.2023 року, а суд не вбачає підстав для скасування цього рішення як протиправного, оскільки воно зумовило виникнення правовідносин щодо нарахування та виплати позивачу пенсійних виплат з 04.05.2023 року.
Позивач просить суд зобов'язати відповідача здійснити належний перерахунок та виплату йому пенсії за віком, починаючи з 01.10.2024 року. Такі вимоги заявлені у межах шестимісячного строку звернення до суду, установленого частиною 2 статті 122 КАС України.
Суд вважає, що права позивача, порушені протиправним рішенням та бездіяльністю відповідача, мають бути відновлені шляхом зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії за віком з дати, про яку просить позивач - з 01.10.2024 року, врахувавши для обчислення пенсії заробітну плату, визначену за весь період страхового стажу відповідно до статті 40 Закону №1058-IV (застосувавши у формулі показник Зс, обчислений як середній показник за 2020, 2021 та 2022 роки), та виплатити йому заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Такий обов'язок слід покласти саме на ГУ ПФУ в Кіровоградській області - територіальний орган ПФУ, у якому на обліку перебуває позивач за місцем свого проживання та який виплачує йому пенсію за віком.
Твердження відповідача про те, що заява позивача від 04.05.2023 року розглядалася та рішення за нею приймалося не ГУ ПФУ в Кіровоградській області, а за принципом екстериторіальності іншим територіальним органом ПФУ - ГУ ПФУ в м. Києві - належними доказами не підтверджені. Рішення №110950000148 від 04.05.2023 року, як свідчать його реквізити, приймало саме ГУ ПФУ в Кіровоградській області. У матеріалах пенсійної справи позивача, копії якої надані відповідачем на вимогу суду, відсутні будь-які розпорядчі акти ГУ ПФУ в м. Києві (рішення, протоколи, розпорядження), які б стосувалися спірних правовідносин. Наданий відповідачем журнал операцій, виконаних у пенсійній справі позивача, не містить інформації щодо рішень, які приймалися органами (посадовими особами) ПФУ при обробці заяв позивача та щодо перерахунку/обчислення його пенсії.
З огляду на задоволення позову, здійснені позивачем витрати на оплату судового збору за подання позовної заяви слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 90, 139, 242-246, 250, 255, 262, 263, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області щодо непризначення ОСОБА_1 пенсії за віком з урахуванням вимог статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області здійснити з 01.10.2024 року перерахунок пенсії за віком ОСОБА_1 , врахувавши для обчислення пенсії заробітну плату, визначену за весь період страхового стажу відповідно до статті 40 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020, 2021 та 2022 роки), та виплатити заборгованість, яка виникне у зв'язку з таким перерахунком.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати на сплату судового збору в сумі 1211, 20 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Кіровоградській області.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду у 30-денний строк, установлений статтею 295 КАС України.
Суддя Кіровоградського окружного
адміністративного суду О.А. ЧЕРНИШ