про залишення позовної заяви без руху
29 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/2687/25
Суддя Кіровоградського окружного адміністративного суду Притула К.М., перевіривши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати дії відповідача неправомірними в частині незарахування в наказі ГУНП в Кіровоградській області від 14.09.2022 № 401 о/с згідно із Законом України «Про Національну поліцію» капітан поліції ОСОБА_1 звільнений зі служби в поліції за п.2 ч.1 ст.77 (за станом здоров'я (через хворобу) до календарних вислуги років (16 років 01 місяць 08 днів) пільгових років 06 років 07 місяців 08 днів за участь в антитерористичної операції та участі у бойових діях по захисту України від агресії рф та незарахування пільгових років за службу в міліції та поліції особливого призначення в період 17.05.2014 по 16.09.2022;
- зобов'язати відповідача оформити та подати необхідні документи до органів Пенсійного фонду для призначення ОСОБА_1 пенсії за вислугу років з урахуванням пільгових років, відповідно до ст. 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військовоїслужби» .
Відповідно до п.п.3, 5 ч.1 ст.171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу чи подано позов у строк, установлений законом.
Суддя, ознайомившись з матеріалами позовної заяви, встановив, що вона підлягає залишенню без руху, оскільки подана без додержання вимог, встановлених ст.ст.160, 161 КАС України.
Згідно ч.1 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч.2 ст.122 КАС України).
Таким чином, за змістом наведеної вище процесуальної норми законодавець виходить не тільки з безпосередньої обізнаності особи про факти порушення її прав, а й об'єктивної можливості цієї особи знати про ці факти.
Отже, строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
При цьому, суд зазначає, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (рішення Європейського суду з прав людини у справах “Стаббігс на інші протии Великобританії», “Девеер протии Бельгії».
До того ж, суд зазначає, що встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій. Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.
При цьому, поважними причинами пропуску строку звернення до суду можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.
Суд вважає, що позивач дізнався про порушення свої прав 14.09.2022 року, коли було винесено наказ про звільнення.
Строк звернення до суду із цим позовом сплив 14.03.2023 року, а позивач звернувся до суду із позовом 24.04.2025 року, тобто з пропуском строку звернення до адміністративного суду.
Щодо доводів позивача, що до даного спору слід застосувати ст. 233 КЗпП, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.3 ст.233 КЗпП працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116). Домашній працівник має право звернутися до суду із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення в місячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
Так, оскільки КЗпП регулює питання, які пов'язані з трудовими відносинами, питання зарахування вислуги стосується проходження служби в поліції, що є публічно-правовим відношенням, а не трудовим.
В даному випадку спірні правовідносини не виникли з причин проходження, прийняття або звільнення зі служби.
Зарахування вислуги років є елементом правового статусу поліцейського та регулюється спеціальним законодавством, зокрема Законом України «Про Національну поліцію». Такі правовідносини не ґрунтуються на трудовому договорі та не підпадають під дію КЗпП.
Відповідно до ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.
Статтею 123 КАС України встановлено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
З огляду на викладене, позивачу необхідно подати до суду заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску.
Відповідно до ч.1 ст.169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи вищенаведене, позовна заява підлягає залишенню без руху, з встановленням строку для усунення її недоліків.
Керуючись ст.ст.160, 161, 169, 243, 248, 256, 287 КАС України, суддя, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції України в Кіровоградській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язати вчинити певні дії - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність виправити вказані в описовій частині ухвали недоліки позовної заяви.
Роз'яснити позивачу, що у разі не усунення вказаних недоліків позовної заяви у встановлений строк, остання буде вважатися неподаною та повернута позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду К.М. ПРИТУЛА