30 квітня 2025 року м. Кропивницький Справа № 340/923/25
Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Виконуючого обов'язки керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області в інтересах держави до Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Виконуючий обов'язки керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області, в інтересах держави звернувся з позовом до суду, в якому просить:
- визнати протиправною бездіяльність Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ: 04367111) стосовно невжиття заходів до визнання об'єкту нерухомості гідротехнічної споруди, а саме: гребля - земляна, насипна, переїзна з асфальтовим покриттям, довжиною 170,00 м, ширина по гребеню - 8 м, максимальна висота - 5,60 м; характеристика водоскидних споруд - відкритий водоскид з переливною стінкою (тип), матеріал - бутова кладка, вид регулювання води регульований, яка знаходиться на водоймі площею 14,2723 га (кадастровий номер 3523455100:02:000:7511), що розміщений на річці Широка, ліва протока річки Кам'янка, басейн річки Інгул за межами селища Кам'янець (північний-схід від селища на відстані 1 км), Кропивницького району, Кіровоградської області, безхазяйним майном;
- зобов'язати Кам'янецьку селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області (ЄДРПОУ: 04367111) вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: гребля - земляна, насипна, переїзна з асфальтовим покриттям, довжиною 170,00 м, ширина по гребеню - 8 м, максимальна висота - 5,60 м; характеристика водоскидних споруд - відкритий водоскид з переливною стінкою (тип), матеріал - бутова кладка, вид регулювання води регульований, яка знаходиться на водоймі площею 14,2723 га (кадастровий номер 3523455100:02:000:7511), що розміщений на річці Широка, ліва протока річки Кам'янка, басейн річки Інгул за межами селища Кам'янець (північний-схід від селища на відстані 1 км), Кропивницького району, Кіровоградської області, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що на території Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме гребля - земляна, насипна, переїзна з асфальтовим покриттям довжиною 170,00 м, ширина по гребеню - 8 м, максимальна висота - 5,60 м; характеристика водоскидних споруд - відкритий водоскид з переливною стінкою (тип), матеріал - бутова кладка, вид регулювання води регульований, яка знаходиться на водоймі площею 14,2723 га (кадастровий номер земельної ділянки 3523455100:02:000:7511), що розміщений на річці Широка, ліва протока річки Кам'янка, басейн річки Інгул за межами селища Кам'янець (північний-схід від селища на відстані 1 км), Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області, що підтверджується пунктом 13 паспорту водного об'єкта від 30.12.2014 та актом інвентаризації водного об'єкту від 17.12.2021. Згідно з інформацією Кам'янецької селищної ради щодо набуття права власності на гідротехнічні споруди (греблі), які розташовані на території територіальної громади встановлено, що інвентаризація наявності і обліку водних об'єктів, в тому числі, гідротехнічних споруд проведена в 2021 році, разом з цим заходи щодо визнання гідротехнічних споруд безхазяйним майном та передачі їх у комунальну власність не здійснювались, заходи щодо публікації в друкованих засобах масової інформації оголошення про взяття на облік безхазяйних гідротехнічних споруд для цілей аквакультури не вживалися. Водний об'єкт площею 14,2723 га (кадастровий номер земельної ділянки 3523455100:02:000:7511) розміщений на земельній ділянці комунальної власності Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області. Отже, на думку прокурора, зазначена гідротехнічна споруда фактично є безхазяйним майном. При цьому, Кам'янецькою селищною радою не вжито заходів, спрямованих на взяття на облік гідротехнічної споруди як безхазяйного нерухомого майна. Разом із тим, вказує, що взяття у комунальну власність територіальної громади вищевказаної гідротехнічної споруди дасть можливість вирішувати питання збереження водних об'єктів для загального та спеціального водокористування, надавати в оренду шляхом укладення договорів оренди нерухомого майна, забезпечивши збереження та належну експлуатацію гідротехнічної споруди, запобігти виникненню надзвичайним ситуаціям, пов'язаних з водним фактором. Також не вжиття таких заходів позбавляє територіальну громаду та державу можливості отримувати додаткові ресурси для поповнення бюджету коштами за користування відповідними особами такими гідротехнічними спорудами та, як наслідок, ускладнює реалізацію соціально-економічних функцій.
Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 18.02.2025 року відкрито провадження у справі та вирішено розгляд справи провести за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.49-50).
Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено до електронного кабінету відповідача 19.02.2025 року (а.с.51зв.).
Відзиву на позовну заяву відповідачем не подано.
Частиною 4 статті 159 КАС України визначено, що подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Водночас, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
Відповідно до частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши подані прокурором документи і матеріали, судом встановлені наступні обставини.
Новгородківська селищна територіальна громада утворена у грудні 2020 року шляхом об'єднання селищної та десяти сільських рад.
Рішенням № 3763 від 18.10.2024 у зв'язку із перейменуванням селища Новгородка Кропивницького району кіровоградської області на селище Кам'янець, Новгородківська селищна рада перейменована на Кам'янецьку селищну раду (а.с.19).
На території Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області перебуває безхазяйна гідротехнічна споруда, а саме: гребля - земляна, насипна, переїзна з асфальтовим покриттям довжиною 170,00 м, ширина по гребеню - 8 м, максимальна висота - 5,60 м; характеристика водоскидних споруд - відкритий водоскид з переливною стінкою (тип), матеріал - бутова кладка, вид регулювання води регульований, яка знаходиться на водоймі площею 14,2723 га (кадастровий номер земельної ділянки 3523455100:02:000:7511), що розміщений на річці Широка, ліва протока річки Кам'янка, басейн річки Інгул за межами селища Кам'янець (північний-схід від селища на відстані 1 км), Кам'янецької селищної ради, Кропивницького району, Кіровоградської області, що підтверджується паспортом водного об'єкта від 30.12.2014 та актом інвентаризації водного об'єкту від 17.12.2021 (а.с.29-41).
З листа Кам'янецької селищної ради від 15.10.2024 року встановлено, що інвентаризація наявності і обліку водних об'єктів, в тому числі, гідротехнічних споруд проведена в 2021 році, разом з цим заходи щодо визнання гідротехнічних споруд безхазяйним майном та передачі їх у комунальну власність не здійснювались (а.с.25).
Водний об'єкт площею 14,2723 га (кадастровий номер земельної ділянки 3523455100:02:000:7511) розміщений на земельній ділянці комунальної власності Кам'янецької селищної ради, Кропивницького району, Кіровоградської області (а.с.42).
Таким чином, гідротехнічна споруда знаходиться на території Кам'янецької селищної ради, Кропивницького району, Кіровоградської області та є безхазяйною.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує таке.
Статтею 131-1 Конституції України на органи прокуратури покладається представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Відповідно до частини третьої статті 53 КАС України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Спеціальним законом, яким визначені виключні випадки та порядок представництва прокурором інтересів держави в суді є Закон України “Про прокуратуру» від 14.12.2014 №1697-VII (далі Закон №1697-VII).
Відповідно до частин 3, 4 статті 23 Закону №1697-VII прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї конституційної норми є поняття “інтерес держави».
У Рішенні Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття “інтереси держави», висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (пункт 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що “інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 8 квітня 1999 року № 3-рп/99).
Ці міркування Конституційний Суд України зробив у контексті офіційного тлумачення Арбітражного процесуального кодексу України, який уже втратив чинність. Однак, висловлене Судом розуміння поняття “інтереси держави» має самостійне значення і може застосовуватися для тлумачення цього ж поняття, вжитого у статті 23 Закону України “Про прокуратуру».
Відтак, суд вважає, що “інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація “інтересів держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, від 19 вересня 2019 року у справі № 815/724/15, від 17 жовтня 2019 року у справі № 569/4123/16-а.
Крім того, суд зазначає, що Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити … скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі “Ф.В. проти Франції» (F.W. v. France), заява №61517/00, пункт 27).
Водночас, ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо Суд вирішує наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін.
У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27 травня 2003 року №1604 (2003) “Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону» щодо функцій органів прокуратури, які не відносяться до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему відправлення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені і ефективні органи.
Відтак, прокурор може представляти інтереси держави в суді у виключних випадках, які прямо передбачені законом. Розширене тлумачення випадків (підстав) для представництва прокурором інтересів держави в суді не відповідає принципу змагальності, який є однією з засад правосуддя (пункт 4 частини другої статті 129 Конституції України).
Так, згідно з ч.3 ст.23 Закону №1697-VII прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках:
1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження;
2) у разі відсутності такого органу.
Системне тлумачення вказаних приписів дозволяє дійти висновку, що стаття 53 КАС України вимагає вказувати в адміністративному позові, скарзі чи іншому процесуальному документі докази на підтвердження підстав заявлених позовних вимог із зазначенням, у чому саме полягає порушення інтересів держави, та обставини, що зумовили необхідність їх захисту прокурором.
В даному випадку прокурор в адміністративному позові зазначив, що захисту полягають інтереси держави у сфері комунальної власності, які порушено протиправною бездіяльністю органу місцевого самоврядування.
Правовий висновок про те, що екологічні інтереси держави охоплюють собою, зокрема, й інтереси у сфері збереження та захисту водних об'єктів загальнодержавного та місцевого значення, забезпечення їх належного використання, висловлений Верховним Судом, зокрема, у постановах від 19 листопада 2019 року у справі № 806/1350/15, від 29 квітня 2020 року у справі № 802/1145/17-а, від 9 квітня 2020 року у справі № 822/589/17, від 3 лютого 2021 року у справі № 806/1326/17, від 16 червня 2021 року у справі № 120/2320/19-а, від 27 жовтня 2021 року у справі № 806/1325/17, від 6 вересня 2022 року у справі №822/591/17, від 19 жовтня 2022 року у справі № 354/609/15.
Систему та гарантії місцевого самоврядування в Україні, засади організації та діяльності, правового статусу і відповідальності органів та посадових осіб місцевого самоврядування визначає Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні», частиною другою статті 2 якого визначено, що місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст як безпосередньо, так і через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи, а також через районні та обласні ради, які представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст.
Стаття 25 цього Закону визначає загальну компетенцію сільських, селищних, міських рад, відповідно до якої сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Згідно підпункту 1 пункту “а» статті 29 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: власні (самоврядні) повноваження: управління в межах, визначених радою, майном, що належить до комунальної власності відповідних територіальних громад.
Повноваження в галузі житлово-комунального господарства, побутового, торговельного обслуговування, громадського харчування, транспорту і зв'язку сільських, селищних, міських рад регламентуються статтею 30 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні», згідно якої до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать: а) власні (самоврядні) повноваження, зокрема: здійснення контролю за станом благоустрою населених пунктів, організації озеленення, охорони зелених насаджень і водойм, створення місць відпочинку громадян; б) делеговані повноваження: облік відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Так, згідно частини першої статті 1 Закону України “Про аквакультуру» гідротехнічні споруди для цілей аквакультури - об'єкти нерухомого майна державної або комунальної власності або власник яких невідомий чи його неможливо встановити на підставі даних, документів та/або інформації з відповідних державних реєстрів (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод та розташовані на водних об'єктах, наданих у користування на умовах оренди для цілей аквакультури; гідротехнічні споруди рибогосподарської технологічної водойми - об'єкти нерухомого майна державної власності (земляні греблі та дамби, водозабірні споруди, повеневі водоскиди, донні водовипуски, водопостачальні, скидні та рибозбірно-осушувальні канали, рибовловлювачі, камери облову, причали, водоскиди, бистротоки, перепади, перегороджувальні рибозахисні та інші споруди), що є інженерними спорудами, які призначені для управління водними ресурсами (підготовка, постачання, збереження, транспортування води та водовідведення), а також для запобігання шкідливій дії вод.
Статтею 12 Закону України “Про аквакультуру» передбачено, що до повноважень сільських, селищних, міських, Київської і Севастопольської міських, районних, обласних рад у сфері аквакультури належать, зокрема, надання в користування на умовах оренди частини рибогосподарського водного об'єкта, рибогосподарської технологічної водойми для цілей аквакультури відповідно до повноважень щодо розпорядження землями, встановлених Земельним кодексом України.
Тобто, відповідачу у справі, органу місцевого самоврядування, чинним законодавством України надані повноваження щодо ведення обліку гідротехнічних споруд, здійснення контролю за їх використанням.
Поняття безхазяйного майна визначене статтею 335 Цивільного кодексу України, відповідно до якої безхазяйною є річ, яка не має власника або власник якої невідомий.
Безхазяйні нерухомі речі беруться на облік органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, за заявою органу місцевого самоврядування, на території якого вони розміщені. Про взяття безхазяйної нерухомої речі на облік робиться оголошення у друкованих засобах масової інформації.
Після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі вона за заявою органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, може бути передана за рішенням суду у комунальну власність.
Так, Закон України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» регулює відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою таких прав.
Статтею 2 зазначеного Закону встановлено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; Державний реєстр речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) - єдина державна інформаційна система, що забезпечує обробку, збереження та надання відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження.
В розумінні пункту 3 частини першої статті 2 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» орган місцевого самоврядування є заявником реєстрації речових прав у разі взяття на облік безхазяйного нерухомого майна.
Частиною чотирнадцятою статті 18 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що взяття на облік безхазяйного нерухомого майна проводиться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Згідно пунктів 82, 84, 85 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 № 1127, взяття на облік безхазяйного нерухомого майна здійснюється за заявою заявника шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав або нотаріуса в установленому для державної реєстрації прав порядку з урахуванням особливостей, визначених пунктами 83-88 цього Порядку. За результатом розгляду заяви державний реєстратор приймає рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна або рішення щодо відмови у взятті на такий облік. Державний реєстратор за результатом прийнятого рішення щодо взяття на облік безхазяйного нерухомого майна вносить до спеціального розділу Державного реєстру прав відповідні відомості.
З аналізу зазначених норм чинного законодавства вбачається, що до відання сільських, селищних, міських рад відноситься, в тому числі, реєстрація та взяття на облік безхазяйного майна, розташованого на території відповідної громади.
Суд зазначає, що предметом позову є протиправна бездіяльність щодо не взяття на облік безхазяйної нерухомої речі - греблі.
Так, дамби і греблі потужні гідротехнічні об'єкти. Вони можуть споруджуватися з різними цілями.
Дамба піднесення, створюване штучним шляхом в зоні водного ресурсу і виконує захисну або регулювальну функцію.
Гребля об'єкт, що зводиться на шляху водного потоку для підняття природного рівня води. Спорудження дозволяє витягти з дії водної стихії максимальну користь.
Водночас, незалежно від того чи є гребля гідротехнічною чи інженерною спорудою, вона є спорудою, призначеною для використання водних ресурсів, для боротьби з шкідливим впливом вод, захистом земель від водної та вітрової ерозії, інших негативних процесів.
Тому такий об'єкт як гребля є нерухомим майном, оскільки вона нерозривно пов'язана з землею та її переміщення в інше місце може призвести до надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру.
Відповідно до пункту 2.7 Методичних рекомендаціях стосовно об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, затверджених протоколом колегії Державної реєстраційної служби України за № 3 від 11.12.2012, до об'єктів нерухомого майна, права на які підлягають державній реєстрації, належать споруди (інженерні, гідротехнічні тощо) - земельні поліпшення, що не належать до будівель та приміщень, призначені для виконання спеціальних технічних функцій.
До гідротехнічних споруд відносяться: греблі й дамби різного призначення та їхні конструктивні елементи; водоскиди, водоспуски, споруди водовідведення: тунелі, канали, труби, лотки; регуляційні споруди, накопичувачі промислових відходів, ставки, відкриті водозабори, гідромеханічне та механічне обладнання, призначене для нормального функціонування споруд.
Так, законодавством визначена поетапна процедура передання у комунальну власність безхазяйного нерухомого майна, яка включає в себе звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, а після спливу одного року з дня взяття на облік безхазяйної нерухомої речі, звернення органу, уповноваженого управляти майном відповідної територіальної громади, до суду за переданням нерухомого майна за рішенням суду у комунальну власність.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, відповідачем не вчинено заходів щодо звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, з заявою про взяття на облік безхазяйного нерухомого майна, а саме вищенаведеної гідротехнічної споруди.
В порушення вимог частини другої статті 19 Конституції України, відповідач діяв не на підставі, не в межах повноважень та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо не звернення до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі та зобов'язання відповідача звернутися до органу, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік безхазяйної нерухомої речі.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено те, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Щодо розподілу судових витрат суд зазначає.
Згідно з ч.2 ст.139 КАС України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз.
У даній справі прокурор є суб'єктом владних повноважень та виконує функції з представництва інтересів держави у суді відповідно до ч.3 ст.23 Закону України “Про прокуратуру» від 14.10.2014 р. №1697-VII та ч.3 ст.53 КАС України, а тому враховуючи, що витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням експертиз не понесено, суд дійшов висновку, що відсутні витрати, які б підлягали стягненню з відповідача в порядку розподілу судових витрат.
Керуючись ст.ст.139, 246, 255, 292-297, 325, 382 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Виконуючого обов'язки керівника Знам'янської окружної прокуратури Кіровоградської області (27400, Кіровоградська область, м. Знам'янка, вул. Братів Лисенків, 5, код ЄДРПОУ 02910025), в інтересах держави до Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області (28200, Кіровоградська область, Кропивницький район, с. Кам'янець, вул. Криворізька, 11, ЄДРПОУ 04367111) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправною бездіяльність Кам'янецької селищної ради Кропивницького району Кіровоградської області щодо вчинення дій, спрямованих на визнання об'єкту нерухомості гідротехнічної споруди, а саме: гребля - земляна, насипна, переїзна з асфальтовим покриттям, довжиною 170,00 м, ширина по гребеню - 8 м, максимальна висота - 5,60 м; характеристика водоскидних споруд - відкритий водоскид з переливною стінкою (тип), матеріал - бутова кладка, вид регулювання води регульований, яка знаходиться на водоймі площею 14,2723 га (кадастровий номер 3523455100:02:000:7511), що розміщений на річці Широка, ліва протока річки Кам'янка, басейн річки Інгул за межами селища Кам'янець (північний-схід від селища на відстані 1 км), Кропивницького району, Кіровоградської області, безхазяйним майном.
Зобов'язати Кам'янецьку селищну раду Кропивницького району Кіровоградської області вчинити дії, спрямовані на визнання гідротехнічної споруди, а саме: гребля - земляна, насипна, переїзна з асфальтовим покриттям, довжиною 170,00 м, ширина по гребеню - 8 м, максимальна висота - 5,60 м; характеристика водоскидних споруд - відкритий водоскид з переливною стінкою (тип), матеріал - бутова кладка, вид регулювання води регульований, яка знаходиться на водоймі площею 14,2723 га (кадастровий номер 3523455100:02:000:7511), що розміщений на річці Широка, ліва протока річки Кам'янка, басейн річки Інгул за межами селища Кам'янець (північний-схід від селища на відстані 1 км), Кропивницького району, Кіровоградської області, безхазяйним майном шляхом звернення до органу, який здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно, із заявою про взяття на облік нерухомого майна як безхазяйного.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.
Суддя Кіровоградського
окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА