30 квітня 2025 рокуСправа №640/10568/21
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого суддіПрудника С.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32а, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ40224921) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про припинення права на початок проведення будівельних робот,-
15.04.2021 року до Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32а, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ40224921) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ), в якій позивач просить суд:
- припинити право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт: “Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 22.06.2020 року № KB 061201740063 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт: “Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 09.11.2020 року № KB 101201102410, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
Означені позовні вимоги вмотивовані тим, що ФОП ОСОБА_2 передано, замовникові будівництва, проектну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, а саме: порушено п. 6 містобудівних умов та обмежень та п. 5.2.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», чим порушено ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 26, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону. Отже, замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 22.06.2020 року № КВ 061201740063 та у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.11.2020 року № КВ 101201 102410 в частині належно розробленої та затвердженої проектної документації на об'єкт будівництва, використання земельної ділянки без документа, що засвідчує право власності та/або користування цією земельною ділянкою та щодо готовності об'єкта до експлуатації, а саме: не змонтований підйомник для людей з обмеженими можливостями, що передбачено проектом, чим порушено ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону. Ст. 31 Закону встановлено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, і правил та затверджується замовником. За результатами проведеної перевірки та відповідно до п. п. 16, 17 Порядку №553, посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 02.02.2021 року, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано, зокрема ОСОБА_3 обов'язкові до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.02.2021 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 02.02.2021 року. У зв'язку із чим, керуючись ч. 2 ст. 39-1 Закону та з метою захисту прав та інтересів громади або невизначеного кола осіб від можливих порушень їхніх прав та з метою запобігання можливих суспільно значимих несприятливих наслідкам, порушення відповідних норм і правил, а також враховуючи процесуальний закон, Департамент вирішив звернутися до суду з позовною заявою про припинення права на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого замовником будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення від 22.06.2020 року № КВ 061201740063 та скасування реєстрації декларації від 09.11.2020 року № КВ 101201102410 на об'єкт: «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)».
ОСОБА_4 до суду подано відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечила щодо задоволення позовних вимог. В обґрунтування своєї правової позиції відповідач зазначила, що наявність кваліфікаційного сертифіката до 06.04.2021 року (дата набрання чинності Постановою КМУ №303 від 29.03.2021 року, якою було скасовано необхідність отримання відповідних сертифікатів) була обов'язковою умовою для головних державних інспекторів для отримання права проведення перевірок. Проте на офіційному веб-сайті Держархбудінспекції України, на сайті Міністерства розвитку громад та територій (Мінрегіон) та в Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (e-construction.gov.ua) у відповідних реєстрах відсутня інформація про наявність у Головного державного інспектора інспекційного відділу №3 управління контролю за будівництвом ОСОБА_5 відповідного кваліфікаційного сертифіката. Також в жодному з документів, підготовлених від Департаментом, не зазначено дані кваліфікаційного сертифіката інспектора; так само копія такого документа (якщо він взагалі існує) відсутня серед отриманих мною документів. Отже, можна зробити висновок, що інспектор не мав повноважень та не міг до 06.04.2021 року здійснювати заходи державного архітектурно-будівельного контролю та не мав права складати і підписувати будь-які документи за результатами перевірок. Таким чином, всі документи, які було складено за результатами перевірок (14.01.2021 року та 26.01.2021 року), є такими, що складені з грубим порушенням чинного законодавства, особою, яка не мала жодних повноважень (відсутній кваліфікаційний сертифікат) на їх складання та підписання, а отже вони не мають жодного юридичного значення, та не можуть бути підставою для позовів та підставою для притягнення будь-яких осіб до відповідальності. Про вказані факти, представник відповідача кілька разів повідомляла інспектора, але він проігнорував вказану інформацію. Зважаючи на те, що перевірка була незаконною, і всі документи складено неуповноваженою на те особою, відповідач просить суд не брати до уваги дані, викладені в акті від 02.02.2021 року, та вважати вказаний акт неналежним доказом по справі. Також відповідач просить суд вважати неналежними усі матеріали та докази, які були отримані в процесі незаконних перевірок. Поруч із цим, викладена в акті інформація не відповідає дійсності: відповідачем як замовником не допускалося жодних порушень, а вся інформація наведена в повідомленні та декларації є достовірною. Відповідачем як замовником будівництва, було замовлено розроблення проектної документації у ФОП ОСОБА_2 , який розробив таку документацію у повній відповідності до МУО та положень чинного законодавства України. З приводу начебто порушення вимог п. 6 МУО, розробником проектної документації мені було надано пояснення, що квартира, яка реконструюється, вже підключена до існуючих внутрішніх міських мереж водопостачання, каналізації та електромереж, і проектом реконструкції не передбачалося жодних втручань у міські мережі. Відповідно до вимог п. 2 зазначених МУО - проектування та реконструкцію необхідно об'єкту вести в межах власних приміщень, без зміни зовнішніх геометричних розмірів фундаментів житлового будинку, без розширення капітальної забудови, тобто без займання земельної ділянки. Тому проектування на земельній ділянці, що прилягає до житлового будинку не велося, саме у зв'язку з вимогами п. 2 МУО. Отже, вимоги п. 6 МУО щодо отримання інформації про запроектовані мереж в районі об'єкта, для розробленого проекту реконструкції не могло та не може бути застосовано. оскільки жодних будівельних робіт на земельній ділянці, шо прилягає по житлового будинку не здійснювалося. Відповідно уся розроблена документація відповідає вимогам чинного законодавства України, і була затверджена мною з дотримання усіх вимог жодних порушень мною не допускалося. Після зауважень Департаменту, які було озвучено розробнику проектної документації, ФОП ОСОБА_2 повторно звернувся до Департаменту містобудування та архітектури КМДА, де йому було повідомлено, що вимога п. 6 МУО не може застосовуватися для випадків реконструкції квартир (оскільки жодних проектних інженерних мереж не може проходити через та/або під квартирою). Департамент містобудування та архітектури КМДА не в змозі надати інформацію щодо раніше запроектованих мереж в районі об'єкта (в даному випадку квартири), оскільки такої інформації взагалі не існує. Вказану інформацію може також підтвердити спеціаліст Департаменту містобудування та архітектури КМДА Галина Олександрівна Ликова (тел. НОМЕР_2 ). Уся інформація про існуючі інженерні мережі відображена в топографо-геодезичних матеріалах, які було використано позивачем при розробці проектної документації. Відповідачу невідомо на підставі яких документів Департамент стверджує, що ширина маршів зовнішніх сходів є меншою, ніж 1,35 м. Додані до позову копії не відповідають актуальні проектній документації, яка була відповідачу передана проектувальником. Передана відповідачу як замовнику будівництва проектна документації відповідала усім вимогами чинного законодавства України, будівельними нормам та правилам. Влаштовані зовнішні сходи мають ширину передбачену ДБН В.2.2-40:2018. Окрім того, підрядником - ПП «ПРОГРЕСБУД-2000» було виконано будівельні роботи та встановлено, передбачене проектною документацією обладнання, в т.ч. платформу підйомну з вертикальним переміщенням Н-2/20 (заводський інвентарний номер ППВП- 035). Вказано платформу було замовлено, придбано, змонтовано та випробувано, після чого, у зв'язку з тим, що об'єкт поки не експлуатується, і можлива крадіжка вказаного вартісного. підйомника, зазначене обладнання було знято та перебуває в мене на зберіганні (документи, що підтверджують придбання підйомника, додаються). Об'єкт було здано в експлуатацію із встановленим підйомником. Таким чином, жодних порушень п. 5.2.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель та споруд» не допускалося, а наведена Департаментом інформація не відповідає дійсності. Отже, не було і жодних порушень ст. 26, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», оскільки проектна документація відповідає вимогам чинного законодавства України; вона була затверджена належним чином; а усі дані, вказані в повідомлення та декларації, є достовірними.
Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до суду подано відповідь на відзив, в якому зазначено про те, що відповідач не подав будь - якого доказу на спростування зазначених в позовній заяві обставин. Отже висновки, зазначені у відзиві на позовну заяву є необґрунтованими.
ОСОБА_1 до суду подано заперечення на відповідь позивача, в якому відповідач вважає позовні вимоги Департаменту та дані, викладені у відповіді на відзив, необґрунтованими та безпідставними.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2021 року відкрито провадження у справі та призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Законом України “Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» (далі Закон № 3863-ІХ) пункт 2розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" (Відомості Верховної Ради України, 2023 р., № 29, ст. 111) викладено в новій редакції.
Так, приписами пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" установлено, що інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ", але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27,частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
На виконання вимог Закону № 3863-ІХ наказом ДСА України від 16.09.2024 № 399 затверджено Порядок передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва (далі Порядок № 399).
Пунктом 22 Порядку № 399 встановлено, що на підставі отриманих примірників протоколу та переліку судових справ відповідальною особою протягом семи робочих днів після завершення автоматизованого розподілу судових справ передаються судові справи до судів, визначених за результатами автоматизованого розподілу.
19.02.2025 року зазначена справа надійшла до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду на супровідному листі, та за результатом автоматизованого розподілу судової справи між суддями остання передана для розгляду судді Пруднику С.В.
24.02.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду прийнято справу №640/10568/21 за позовною заявою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32а, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ40224921) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про припинення права на початок проведення будівельних робот до провадження. Розпочато спочатку розгляд адміністративної справи №640/10568/21. Призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Зобов'язано Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) у строк до 24.03.2025 року: власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. Судом зобов'язано витребувані судом докази подати до Дніпропетровського окружного адміністративного суду (також шляхом направлення на електронну адресу Дніпропетровського окружного адміністративного суду (inbox@adm.dp.court.gov.ua; inboxdoas@adm.dp.court.gov.ua) ) у строк до 24.03.2025 року. Судом попереджено Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва про можливість застосування судом заходів процесуального примусу, зокрема накладення штрафу та винесення окремої ухвали у разі невиконання вимог даної ухвали суду. Запропоновано сторонам у разі зміни фактичних обставин по даній справі, вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, повідомити суду про таке протягом 15 (п'ятнадцяти) днів з дня отримання цієї ухвали шляхом направлення додаткових пояснень в електронній формі через Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему (особистий кабінет в системі “Електронний суд») з використанням власного (уповноваженої особи) електронного підпису або у паперовій формі. Зобов'язано позивача надати до суду протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали: належним чином засвідчені копії для залучення до матеріалів справи інших документів та доказів, які мають значення для вирішення справи та не були надані разом з адміністративним позовом, якщо такі є.
04.03.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.
Вивчивши та дослідивши всі матеріали справи та надані докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального права, що регулюють спірні правовідносини, з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд дійшов наступних висновків.
Судом установлено, матеріалами справи підтверджено, що Департамент керуючись Законом, Порядком № 466 та Порядком № 461, зареєстрував подані замовником будівництва, ОСОБА_1 , повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 22.06.2020 року № КВ 061201740063 та декларацію про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 09.11.2020 року № КВ 101201102410 на об'єкт: «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)».
Згідно даних, наведених замовником будівництва, ОСОБА_1 , у повідомленні від 22.06.2020 року № КВ 061201740063, зокрема:
Департамент містобудування та архітектури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) надав містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_3 під нежитлове офісне приміщення з влаштуванням вхідної групи на АДРЕСА_4 », затверджені наказом від 15.01.2020 року № 59 (далі - містобудівні умови та обмеження);
земельна ділянка не надавалася, відповідно до п. 7 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 року № 466 та не використовується для будівельних робіт із реконструкції об'єкту;
технічний нагляд здійснюється ОСОБА_6 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката AT № 002919);
проектна документація розроблена ФОП ОСОБА_2 та затверджена наказом замовника будівництва «Про затвердження проекту реконструкції двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 11.03.2020 року;
авторський нагляд здійснюється ОСОБА_7 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 004521);
генпідрядна організація - ПП «ПРОГРЕСБУД-2000».
Відповідно до статті 41 Закону, згідно з Порядком № 553, на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 09.11.2020 року № КВ 101201102410, посадова особа Департаменту провела позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва: «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)».
Під час виїзду посадової особи Департаменту на місце 14.01.2021 уповноважені особи суб'єктів містобудування були відсутні, доступу до об'єкта будівництва не було.
Департамент листом від 14.01.2021 року № 073-142 запросив замовника будівництва - ОСОБА_8 , проектанта - ФОП ОСОБА_2 та підрядну організацію - ПП «Проресбуд-2000» для проведення перевірки.
На запрошення до Департаменту 22.01.2021 року прибула уповноважена особа ОСОБА_1 - ОСОБА_9 (довіреність від 19.09.2019 № 670), ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .
При цьому зазначені особи отримали копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12.01.2021 № б/н, про що свідчать підписи із зазначенням дати на вказаному документі.
Під час перевірки надані наступні документи, зокрема:
містобудівні умови та обмеження;
проект «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» розроблений ФОП ОСОБА_2 ;
договір № 02/20-01 на виготовлення проектної документації (стадія «Проект») на вказаний вище об'єкт;
наказ замовника будівництва від 11.03.2020 року № 1 про затвердження проекту на вказаний вище об'єкт;
наказ ФОП ОСОБА_2 від 25.02.2020 року № 28/03 про призначення ОСОБА_7 відповідальною особою за проведення авторського нагляду;
наказ ФОП ОСОБА_6 від 03.03.2019 року № 313 на призначення ОСОБА_6 відповідальною особою за проведення технічного нагляду;
журнал загальних робіт та журнал авторського нагляду.
У зв'язку з тим, що уповноваженою особою ОСОБА_1 - Хмарук Наталією Іванівною документи необхідні для проведення перевірки були надані в останній день перевірки, виникла необхідність продовження на два робочі дні проведення перевірки в повній мірі.
Від отримання копії направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.01.2021 № б/н уповноважені особи відмовились.
Під час перевірки проведеною посадовою особою Департаменту встановлено, що на об'єкті будівництва підрядною організацією, ПП «ПРОГРЕСБУД-2000», виконані будівельні роботи з відхиленням від проектної документації та з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил а саме:
влаштовані фундаменти під конструкцію вхідної групи на земельній ділянці, яка не належить замовникові будівництва, що підтверджується записами в журналі загальних робіт та фотофіксацією;
не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до маломобільних груп населення, а саме: вхідну групу збудовано без підйомника для людей з обмеженими можливостями, що передбачено проектом, чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 4,3 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».
Особа, відповідальна за проведення технічного нагляду, ОСОБА_6 здійснює технічний нагляд на об'єкті будівництва У порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: не виявлено відхилення від проектної документації, допущених під час будівництва об'єкта, чим порушено ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 3 підп. 1 п. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.
Проектом «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням вхідної групи)» розробленим ФОП ОСОБА_2 передбачено влаштування площадки та сходів шириною 1 м., що не відповідає п. 5.2,1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».
Відповідно до п. 5.2.1 ДБН В.2.2-40:201 8 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» зовнішні сходи слід передбачати за умови наявності уклону землі у відповідному місці більше 10 %. Зовнішні сходи повинні дублюватися пандусами, а за необхідності - іншими засобами підйому з вертикальним переміщенням або з переміщенням паралельно нахилу сходів та відповідати вимогам ДБН В.2.3-5 (рисунок 4).
Сходи повинні бути рівними, суцільними, з підсходинками (лицьова вертикальна частина сходинки), із шорсткуватою поверхнею. Ширину маршів зовнішніх сходів допускається прийматине менше ніж 1,35 м, ширину сходинок - не менше ніж 0,4 м, висоту підйомів сходинок - не більше ніж 0,12 м.
Всі сходи в межах одного маршу повинні бути однаковими за формою в плані, за шириною сходинки і висотою підйому сходинок. Край сходинки не має виступати за рівень підсходинки.
Поперечний уклон зовнішніх сходинок повинен бути в межах 1-2 %.
Між маршами сходів слід влаштовувати горизонтальні площадки завширшки не менше ширини сходів і завдовжки не менше 1,5 м. Марш сходів повинен мати не менше трьох сходинок, але не більше 18. Поодинокі сходинки повинні замінюватися пандусами.
Згідно п. 6 містобудівних умов та обмежень, замовникові будівництва, у відділі з питань проектування інженерних мереж і споруд та забезпечення геолого-геодезичних робіт Департаменту містобудування та архітектури до початку проектування необхідно отримати інформацію щодо раніше запроектованих мереж в районі об'єкта.
Департамент містобудування та архітектури листом від 22.01.2021 № 055-645 повідомив, що заявка на проведення вибірки по вищезазначеному об'єкту не реєструвалась, вибірка не проводилась.
Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_2 передано, замовникові будівництва, проектну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, а саме: порушено п. 6 містобудівних умов та обмежень та п. 5.2.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», чим порушено ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 26, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону.
Департаментом встановлено, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 22.06.2020 № КВ 061201740063 та у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.11.2020 року № КВ 101201 102410 в частині належно розробленої та затвердженої проектної документації на об'єкт будівництва, використання земельної ділянки без документа, що засвідчує право власності та/або користування цією земельною ділянкою та щодо готовності об'єкта до експлуатації, а саме: не змонтований підйомник для людей з обмеженими можливостями, що передбачено проектом, чим порушено ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону.
За результатами проведеної перевірки та відповідно до п. п. 16, 17 Порядку № 553, посадовою особою Департаменту складено акт перевірки від 02.02.2021 року, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано, зокрема ОСОБА_3 обов'язкові до виконання припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 02.02.2021 року та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 02.02.2021 року.
Вважаючи, що відповідачем було подано недостовірні дані, що є підставою для припинення права на початок виконання будівельних робіт та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, позивач звернувся із цим позовом до суду.
Вирішуючи спірні правовідносини, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Питання отримання документів, які надають право виконувати будівельні роботи, визначено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) та Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466), а механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461 (далі - Порядок № 461; у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17.02.2011 № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI) встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів.
Предметом спору у справі є наявність або відсутність підстав для припинення права на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, що класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 22.06.2020 року № KB 061201740063 та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1)
Частиною другою статті 39-1 Закону № 3038-VI визначено, що у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у тому числі (…) зокрема, якщо він збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Згідно із пунктом 1 частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать у тому числі (…) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
Відповідно до пунктів 6, 7 частини першої статті 7 Закону № 3038-VI управління у сфері містобудівної діяльності та архітектурно-будівельного контролю здійснюється у тому числі шляхом:
контролю за дотриманням законодавства у сфері містобудівної діяльності, вимог будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування (далі - вихідні дані), проектної документації;
надання (отримання, реєстрації), відмови у видачі чи анулювання (скасування) документів, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (крім анулювання (скасування) документів, що засвідчують прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів).
Частиною п'ятою статті 34 Закону № 3038-VI передбачено, що контроль за виконанням підготовчих та будівельних робіт здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже в розумінні приписів пункту 1 частини третьої статті 6, пунктів 6, 7 частини першої статті 7, частини п'ятої статті 34, частини другої статті 39-1 Закону № 3038-VI Департамент наділений повноваженнями на звернення до суду із позовом про припинення права на виконання будівельних робіт, набутого на підставі декларації про початок виконання будівельних робіт, та скасування реєстрації декларації про готовність до експлуатації об'єкта, наданих відповідачем.
Згідно із пунктом 1 статті 1 Закону України № 3038-VI проектна документація - затверджені текстові та графічні матеріали, якими визначаються містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні, технологічні вирішення, а також кошториси об'єктів будівництва.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 34 Закону № 3038-VI замовник має право виконувати будівельні роботи після подання замовником повідомлення про початок виконання будівельних робіт відповідному органу державного архітектурно-будівельного контролю - щодо об'єктів будівництва, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта та які не потребують отримання дозволу на виконання будівельних робіт згідно з переліком об'єктів будівництва, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
За приписами частини першої статті 39 Закону № 3038-VI прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), та об'єктів, будівництво яких здійснювалося на підставі будівельного паспорта, здійснюється шляхом реєстрації відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на безоплатній основі поданої замовником декларації про готовність об'єкта до експлуатації протягом десяти робочих днів з дня реєстрації заяви.
Форма повідомлення про початок виконання будівельних робіт та порядок його подання визначаються Кабінетом Міністрів України.
Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 466 (далі - Порядок № 466).
У силу вимог пункту 11 Порядку № 466 замовник несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні, за виконання будівельних робіт без подання повідомлення та за порушення вимог, визначених цим Порядком, відповідно до Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Пунктом 13 Порядку № 466 закріплено, що повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, та повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) (далі - повідомлення), повідомлення про зміну даних у зазначених повідомленнях за формою згідно з додатками 1, 2 і 21 до цього Порядку подається замовником (його уповноваженою особою) до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнюється та надсилається рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг.
Відповідно до абзацу 5 пункту 15 Порядку № 466 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання наведених у надісланому повідомленні недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у тому числі (…) якщо він збудований без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, підлягає скасуванню відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю.
Водночас згідно із абзацом 7 пункту 15 Порядку № 466 право на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, також може бути скасовано відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у тому числі встановлення під час проведення перевірки порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, невідповідності об'єкта будівництва проектній документації на будівництво такого об'єкта, вимогам будівельних норм, стандартів і правил, порушень містобудівного законодавства у разі невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю.
Постановою Кабінету Міністрів України від 13.04.2011 № 461, затверджений Порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів (далі - Порядок № 461).
Згідно із пунктом 17 Порядку № 461 замовник (його уповноважена особа) заповнює і подає до відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю через центр надання адміністративних послуг чи через електронний кабінет шляхом подання засобами програмного забезпечення Єдиного державного веб-порталу електронних послуг або заповнює та надсилає рекомендованим листом з описом вкладення до центру надання адміністративних послуг один примірник декларації, зокрема, щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1), за формою, наведеною у додатку 3 до цього Порядку.
Пунктом 18 Порядку № 461 закріплено, що орган державного архітектурно-будівельного контролю протягом десяти робочих днів з дня надходження декларації перевіряє повноту даних, зазначених у декларації, та забезпечує внесення інформації, зазначеної у декларації, до реєстру.
Водночас приписи Порядку № 461 містять подібні до пункту 15 Порядку № 466 повноваження органів ДАБІ щодо скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації.
Так, згідно із абзацом дев'ятим пункту 22 Порядку № 461 у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю наведених у зареєстрованій декларації недостовірних даних (встановлення факту, що на дату реєстрації декларації інформація, яка зазначалася в ній, не відповідала дійсності, та/або виявлення розбіжностей між даними, зазначеними у декларації), які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він у тому числі (...) збудований або будується без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без затвердженого в установленому порядку проекту або будівельного паспорта, а також у разі скасування містобудівних умов та обмежень, реєстрація такої декларації підлягає скасуванню органом державного архітектурно-будівельного контролю.
У контексті правовідносин, що склалися між сторонами у цій справі, суд наголошує, що за змістом норм частини другої статті 39-1 Закону №3038-VI припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, здійснюється у судовому порядку за позовом відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду в разі виявлення цим органом факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень.
Оскільки питання про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, а також скасування декларації вирішується у судовому порядку, то на цю процедуру поширюється дія норм КАС України, який визначає юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, встановлює порядок здійснення судочинства в адміністративних судах (частина перша статті 1 цього Кодексу).
Так, згідно із положеннями частини першої, статті 7, частин першої, четвертої статті 9 КАС України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Частинами першою, другою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами, зокрема: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Докази повинні відповідати визначеним у статтях 73-76 КАС України критеріям належності, допустимості, достовірності та достатності, а обов'язок доказування, за загальним правилом, встановленим у частині першій статті 77 цього Кодексу, покладається на кожну з сторін, яка повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі. Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом (абзац другий частини другої, частина четверта статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України).
За правилами частин першої, другої статті 90 цього ж Кодексу суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили.
Зміст викладених положень дає колегії суддів підстави стверджувати, що КАС України не встановлює жодних особливостей щодо звернення до суду з позовом органу державного архітектурно - будівельного контролю та нагляду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, а також розгляду цієї категорії спорів, зокрема не визначає того, що поданню такого позову повинно передувати обов'язкове проведення заходів державного архітектурно - будівельного контролю і що обставини самочинного будівництва можуть підтверджуватися лише складеними за результатом проведення таких заходів актами та/або розпорядчими документами контролюючого органу, як то приписи, протоколи, розпорядження тощо.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 17.10.2023 у справі № 440/12326/2 та у постанові Верховного Суду від 24.04.2024 року у справі № 640/31320/20.
У контексті зазначеного суд вважає також за необхідне звернути увагу на висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладені у постановах від 24.11.2021 у справі № 420/998/21, від 07.03.2023 у справі № 420/9217/21 та від 29.03.2023 у справі № 640/1990/22.
Відповідно до висновків, наведених у вказаних постановах Верховного Суду, як Закон України від 17.10.2019 № 199-IX, яким до статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» внесено відповідні зміни й з 01.06.2020 запроваджено скасування реєстрації декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, у судовому порядку за позовом відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, так і норми самої цієї статті не містять застережень або обмежень щодо її застосування.
Також, у постанові Верховного Суду від 29.03.2023 у справі №640/1990/22 наголошено, що виключною підставою для звернення з позовом до суду про скасування реєстрації повідомлення про початок виконання будівельних робіт та декларації про введення об'єкта до експлуатації є встановлений факт здійснення самочинного будівництва, ознаками якого є, зокрема:
1) будівництво здійснюється на земельній ділянці, що невідведена для цієї мети;
2) будівництво здійснюється за відсутності документа, який дає право виконувати будівельні роботи;
3) будівництво здійснюється за відсутності затвердженого проєкту або будівельного паспорту;
4) скасовано містобудівні умови та обмеження.
Такий висновок щодо застосування норм права наведено і у постановах Верховного Суду від 24.11.2021 у справі № 420/998/21 та від 07.03.2023 у справі №420/9217/21.
Суд акцентує увагу і на тому, що стаття 39-1 Закону № 3038-VI, якою регламентовано повноваження Департаменту на звернення до суду з цим позовом, не визначає і не встановлює способу виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом.
До того ж, за висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 19.08.2020 у справі № 826/6660/16 закон не зобов'язує орган державного архітектурно-будівельного контролю проводити перевірку, якщо недостовірність зазначених у декларації даних є очевидною. Ця правова позиція викладена і у постанові Верховного Суду від 20.07.2022 у справі № 640/18400/18, у якій визнано необґрунтованими та відхилено доводи про те, що порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю шляхом проведення перевірок має бути дотримано й у випадку скасування реєстрації повідомлення або декларації.
Беручи до уваги наведені положення законодавства та висновки Верховного Суду щодо їх застосування, суд приходить до висновку, що законодавець не вимагає від контролюючого органу проведення заходів державного архітектурно - будівельного контролю і оформлення їх результатів як обов'язкової передумови для звернення до суду з таким позовом як не визначає й того, що доказами самочинного будівництва у такій справі можуть бути лише відповідні акти перевірок та/або розпорядчі чи інші документи, оформлені у межах таких контрольних заходів.
Обставини щодо факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, у справах означеної категорії доводяться на загальних умовах в порядку, встановленому КАС України, на підставі належних, допустимих, достовірних і достатніх доказів.
З'ясування, встановлення, підтвердження або спростування обставин щодо наявності ознак самочинного будівництва охоплюються предметом доказування у таких справах і мають вирішальне значення для правильного вирішення спорів цієї категорії.
Як зазначено судом вище, відповідно до статті 41 Закону, згідно з Порядком № 553, на підставі необхідності проведення перевірки достовірності даних, наведених у декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (CCI) від 09.11.2020 року № КВ 101201102410, посадова особа Департаменту провела позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва: «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)».
Під час виїзду посадової особи Департаменту на місце 14.01.2021 уповноважені особи суб'єктів містобудування були відсутні, доступу до об'єкта будівництва не було.
Департамент листом від 14.01.2021 року № 073-142 запросив замовника будівництва - ОСОБА_8 , проектанта - ФОП ОСОБА_2 та підрядну організацію - ПП «Проресбуд-2000» для проведення перевірки.
На запрошення до Департаменту 22.01.2021 року прибула уповноважена особа ОСОБА_1 - ОСОБА_9 (довіреність від 19.09.2019 № 670), ОСОБА_2 , ОСОБА_6 .
При цьому зазначені особи отримали копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12.01.2021 № б/н, про що свідчать підписи із зазначенням дати на вказаному документі.
Під час перевірки надані наступні документи, зокрема:
містобудівні умови та обмеження;
проект «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» розроблений ФОП ОСОБА_2 ;
договір № 02/20-01 на виготовлення проектної документації (стадія «Проект») на вказаний вище об'єкт;
наказ замовника будівництва від 11.03.2020 року № 1 про затвердження проекту на вказаний вище об'єкт;
наказ ФОП ОСОБА_2 від 25.02.2020 року № 28/03 про призначення ОСОБА_7 відповідальною особою за проведення авторського нагляду;
наказ ФОП ОСОБА_6 від 03.03.2019 року № 313 на призначення ОСОБА_6 відповідальною особою за проведення технічного нагляду;
журнал загальних робіт та журнал авторського нагляду.
У зв'язку з тим, що уповноваженою особою ОСОБА_1 - Хмарук Наталією Іванівною документи необхідні для проведення перевірки були надані в останній день перевірки, виникла необхідність продовження на два робочі дні проведення перевірки в повній мірі.
Від отримання копії направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 26.01.2021 № б/н уповноважені особи відмовились.
Під час перевірки проведеною посадовою особою Департаменту встановлено, що на об'єкті будівництва підрядною організацією, ПП «ПРОГРЕСБУД-2000», виконані будівельні роботи з відхиленням від проектної документації та з порушенням вимог будівельних норм, державних стандартів і правил а саме:
влаштовані фундаменти під конструкцію вхідної групи на земельній ділянці, яка не належить замовникові будівництва, що підтверджується записами в журналі загальних робіт та фотофіксацією;
не виконано заходи з безперешкодного доступу для людей, які відносяться до маломобільних груп населення, а саме: вхідну групу збудовано без підйомника для людей з обмеженими можливостями, що передбачено проектом, чим порушено ст. 9 Закону України «Про архітектурну діяльність», п. 4,3 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».
Особа, відповідальна за проведення технічного нагляду, ОСОБА_6 здійснює технічний нагляд на об'єкті будівництва У порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме: не виявлено відхилення від проектної документації, допущених під час будівництва об'єкта, чим порушено ст. 11 Закону України «Про архітектурну діяльність», абз. 3 підп. 1 п. 5 Порядку здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903.
Проектом «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням вхідної групи)» розробленим ФОП ОСОБА_2 передбачено влаштування площадки та сходів шириною 1 м., що не відповідає п. 5.2,1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення».
Відповідно до п. 5.2.1 ДБН В.2.2-40:201 8 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення» зовнішні сходи слід передбачати за умови наявності уклону землі у відповідному місці більше 10 %. Зовнішні сходи повинні дублюватися пандусами, а за необхідності - іншими засобами підйому з вертикальним переміщенням або з переміщенням паралельно нахилу сходів та відповідати вимогам ДБН В.2.3-5 (рисунок 4).
Сходи повинні бути рівними, суцільними, з підсходинками (лицьова вертикальна частина сходинки), із шорсткуватою поверхнею. Ширину маршів зовнішніх сходів допускається прийматине менше ніж 1,35 м, ширину сходинок - не менше ніж 0,4 м, висоту підйомів сходинок - не більше ніж 0,12 м.
Всі сходи в межах одного маршу повинні бути однаковими за формою в плані, за шириною сходинки і висотою підйому сходинок. Край сходинки не має виступати за рівень підсходинки.
Поперечний уклон зовнішніх сходинок повинен бути в межах 1-2 %.
Між маршами сходів слід влаштовувати горизонтальні площадки завширшки не менше ширини сходів і завдовжки не менше 1,5 м. Марш сходів повинен мати не менше трьох сходинок, але не більше 18. Поодинокі сходинки повинні замінюватися пандусами.
Згідно п. 6 містобудівних умов та обмежень, замовникові будівництва, у відділі з питань проектування інженерних мереж і споруд та забезпечення геолого-геодезичних робіт Департаменту містобудування та архітектури до початку проектування необхідно отримати інформацію щодо раніше запроектованих мереж в районі об'єкта.
Департамент містобудування та архітектури листом від 22.01.2021 № 055-645 повідомив, що заявка на проведення вибірки по вищезазначеному об'єкту не реєструвалась, вибірка не проводилась.
Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_2 передано, замовникові будівництва, проектну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, а саме: порушено п. 6 містобудівних умов та обмежень та п. 5.2.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», чим порушено ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 26, абз. 1 ч. 1 ст. 31 Закону.
Отже, підставою для звернення з цим позовом до суду слугувало те, що замовником будівництва наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 22.06.2020 № КВ 061201740063 та у декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 09.11.2020 року № КВ 101201 102410 в частині належно розробленої та затвердженої проектної документації на об'єкт будівництва, використання земельної ділянки без документа, що засвідчує право власності та/або користування цією земельною ділянкою та щодо готовності об'єкта до експлуатації, а саме: не змонтований підйомник для людей з обмеженими можливостями, що передбачено проектом, чим порушено ч. 8 ст. 36, ч. 10 ст. 39 Закону.
Слід зазначити, що ст. 31 Закону встановлено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, і правил та затверджується замовником.
Статтею 29 Закону встановлено, що основними складовими вихідних даних є:
1) містобудівні умови та обмеження;
2) технічні умови;
3) завдання на проектування (дана норма також регламентована п. 4.3 ДБНА.2.2-3:2014).
Згідно зі ст. 1 Закону України «Про архітектурну діяльність», проект - документація для будівництва об'єктів архітектури, що складається з креслень, графічних і текстових матеріалів, інженерних і кошторисних розрахунків, які визначають містобудівні, об'ємно-планувальні, архітектурні, конструктивні, технічні та технологічні рішення, вартісні показники конкретного об'єкта архітектури, та відповідає будівельним нормам і правилам.
Частиною 1 статті 26 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані, .зокрема, додержуватися державних норм і правил, вимог вихідних даних на проектування.
Частиною 3 статті 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» встановлено, що замовники на проектування і будівництво об'єктів архітектури мають право, зокрема затверджувати проект, якщо він не суперечить законодавству, містобудівним умовам та обмеженням забудови земельної ділянки.
З наведеного у свою чергу вбачається, що стадії виконання будівельних робіт на підставі зареєстрованих повідомлення/декларації передують стадії, зокрема, розроблення та затвердження проектної документації, яка має відповідати вимогам містобудівної документації та вихідним даним з дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил.
Проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.
Такий висновок викладений, зокрема у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 815/5987/16.
Відповідно до статті 376 Цивільного кодексу України, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил.
Самочинним також вважається будівництво, яке здійснюється хоча і на підставі проекту, але за наявності істотних порушень зазначених норм та правил як у самому проекті, так і при будівництві, за наявності рішень спеціально уповноважених органів про усунення порушень.
Таким чином, будівельні роботи із реконструкції на підставі проекту, затвердженого замовником, однак, розробленого з порушенням законодавства у сфері містобудівної діяльності, тобто без належно розробленого та відповідно затвердженого проекту, що є однією з ознак вважати об'єкт самочинним, про що прямо зазначено у ч. 1 статті 376 Цивільного кодексу України.
Частиною 7 статті 36 Закону №3038-VI (в редакції на час спірних правовідносин) визначено, що право на початок виконання будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили.
Відповідно до ч. 2 статті 39-1 Закону №3038, у разі виявлення відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю факту подання недостовірних даних, наведених у надісланому повідомленні чи зареєстрованій декларації, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, зокрема, якщо він збудований або будується на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи без належно затвердженого проекту або будівельного паспорта, а також у разі набрання законної сили судовим рішенням про скасування містобудівних умов та обмежень відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду звертається до суду із позовом про скасування реєстрації такої декларації або про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Відомості про набрання законної сили судовим рішенням про скасування реєстрації декларації про готовність об'єкта до експлуатації або права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення, вносяться до Реєстру будівельної діяльності.
Відповідно до ч.1 ст. 41 Закону №3038-VI визначено, що у разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об'єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до адміністративного суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Законодавством передбачено, що достатньою та необхідною правовою підставою для подачі органом архітектурно-будівельного контролю позову щодо припинення права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, є виявлення факту наведення у цьому документі замовником недостовірних даних, які є підставою вважати об'єкт самочинним будівництвом, а по-друге жодною правовою нормою не регламентовано порядок виявлення органом архітектурно-будівельного контролю такого факту.
При цьому чинним законодавством не передбачено, що встановлення фактів наведення замовниками недостовірних даних у повідомленні про початок виконання будівельних робіт відбувається виключно за результатами здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, а не в процесі їх проведення.
Зазначена правова позиція узгоджується з висновками Верховного Суду, наведеними у його постановах від 01 листопада 2018 року у справі № 826/8556/17, від 22 січня 2021 року у справі № 640/11869/20, від 27 січня 2021 року у справі № 826/10962/17 та від 19 серпня 2020 року у справі № 826/6660/16.
Щодо наданого відповідачем ОСОБА_3 висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 11.08.2021 року № 08-2021/3 (далі - висновок експерта від 11.08.2021 року № 08-2021/3) суд зазначає наступне.
Так, перевірка дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час виконання будівельних-робіт на об'єкті будівництва: «Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» проводилась відповідно до виду об'єкта будівництва, що проектується, а саме: офіс, що відноситься до громадських будівель.
Під час проведення перевірки Департамент керувався, зокрема, ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».
Ці норми ДБН поширюються на проектування, будівництво нових та і реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт та технічне переоснащення І існуючих житлових будинків та громадських будівель і споруд, а також на розумне їх пристосування з урахуванням потреб маломобільних груп; населення (далі - МГН),
Вимоги цих норм є обов'язковими для застосування усіма юридичними та І фізичними особами на території України, окрім будівництва індивідуальних житлових будинків.
Дані норми забезпечують рівні права на використання житлових будинків і громадських будівель та споруд різними верствами населення, в тому числі МГН.
Як вбачається з висновку експерта від 11.08.2021 року № 08-2021/3 під час виконання судової будівельно-технічної експертизи експерт керувався, зокрема, ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення».
Ці будівельні норми поширюються на проектування нових і реконструкцію, капітальний ремонт та технічне переоснащення житлових будинків з умовною висотою до 73,5 м включно: одноквартирні та багатоквартирні, у тому числі спеціалізовані квартирні житлові будинки для осіб літнього віку і осіб з інвалідністю та гуртожитки. При проектування житлових будинків з умовною висотою більше 73,5 м, слід керуватися вимогами розділів 4 і 5 цих норм та ДБН В.2.2-24:2009.
Під час виконання експертизи експерт користувався ДБН для об'єктів з іншим функціональним призначенням, зокрема. ДБН В.2.2-15:2019 «Будинки і споруди. Житлові будинки. Основні положення», а не ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд».
При цьому, сам експерт зазначає у своєму висновку, що замовником будівництва були допущенні порушення: «За інформацією замовника експертиза, наданою під час обстеження, зведення опірних стійок під балконною плитою виконано підрядною організацією як відхилення від проекту з метою забезпечення безпеки експлуатації підйомної платформи» (а.с. 15 висновку експерта від 11.08.2021 року № 08-2021/3).
Також у висновку експерт зазначає «За результатами огляду як конструкції підйомника, так і сходів встановлено, що влаштування каркасу зі стійок під балконною плитою необхідно з технічної точки зору, адже експлуатація підйомної платформи передбачає максимальну вантажопідйомність 250 кг (1 особа з обмеженими можливостями та 1 супроводжуючий), при якій в конструкції балконної плити виникнуть зусилля значно більші за розрахункові, що можуть призвести до її руйнування» (а.с. 17 висновку експерта від 11.08.2021 року № 08-2021/3).
Окрім того, згідно п. 6 містобудівних умов та обмежень, замовникові будівництва, у відділі з питань проектування інженерних мереж і споруд та забезпечення геолого-геодезичних робіт Департаменту містобудування та архітектури до початку проектування необхідно отримати інформацію щодо раніше запроектованих мереж в районі об'єкта,
Разом з цим суду зазначає, що Департамент містобудування та архітектури листом від 22.01.2021 року № 055-645 повідомив Департамент, що заявка на проведення вибірки по вищезазначеному об'єкту не реєструвались, вибірка не проводилась.
Враховуючи викладене, ФОП ОСОБА_2 передано, замовникові будівництва, проектну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних для проектування об'єкті містобудування, а саме: порушено п. 6 містобудівних умов та обмежень та п. 5.2.1 ДБН В.2.2-40:2018 «Інклюзивність будівель і споруд. Основні положення», чим порушено ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність», ст. 26, абз. 1 ч. 1 ст 31 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
До того ж, замовник будівництва, ОСОБА_3 , не зверталась до Департаменту містобудування та архітектури для отримання інформації щодо інженерних мереж, що проектується, як це вимагає п. 6 містобудівних умов та обмежень, а надані останньою геодезичних даних є існуючими інженерними комунікаціями без урахування мереж, що проектуються.
Отже, суд оцінює докази, які є у справі, загоїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Тобто саме суди приймають рішення про наявність або відсутність підстав вважати протиправним та скасувати оскаржувані рішення, у той час як висновки експертизи носять допоміжний характер.
До таких висновків прийшов, зокрема Верховний Суд у постанові від 02.02.2021 у справі № 420/5740/19 під час скасування рішень судів першої та апеляційної інстанції, в основу яких було покладено експертний висновок.
Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що відповідачем не надано суду докази, які спростовували б доводи позивача, а відтак, право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт: “Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 22.06.2020 року № KB 061201740063 підлягає припиненню а реєстрація декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідкам (СС1) на об'єкт: “Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 09.11.2020 року № KB 101201102410, замовник будівництва - ОСОБА_1 підлягає скасуванню, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що підлягають задоволенню.
Щодо питання розподілу судових витрат суд зазначає, що відповідно до ч. 2. ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову суб'єкта владних повноважень з відповідача стягуються виключно судові витрати суб'єкта владних повноважень, пов'язані із залученням свідків та проведенням експертиз, у даній справі такі витрати відсутні.
Керуючись ст. ст. 2, 77, 78, 139, 242-243, 245-246, 258, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (вул. Хрещатик, 32а, м. Київ, 01044, код ЄДРПОУ40224921) до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) про припинення права на початок проведення будівельних робот - задовольнити повністю.
Припинити право на початок виконання будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт: “Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 22.06.2020 року № KB 061201740063 та скасувати реєстрацію декларації про готовність до експлуатації об'єкта, що за класом наслідків (відповідальності) належить до об'єктів з незначними наслідками (СС1) на об'єкт: “Реконструкція двокімнатної квартири АДРЕСА_2 під нежитлове офісне приміщення (з влаштуванням окремої вхідної групи)» від 09.11.2020 року № KB 101201102410, замовник будівництва - ОСОБА_1 .
Судові витрати розподілу не підлягають.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя С. В. Прудник