03 березня 2025 рокуСправа №160/34157/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді Царікової О.В.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в місті Дніпрі адміністративну справу №160/34157/24 за позовною заявою ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10; ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
25.12.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області, в якому позивач просить:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо відмови у виплаті пенсії за вислугу років ОСОБА_1 з 01.03.2022 року, з врахуванням індексації в сумі - 6 663,29 грн., нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2022 №118 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», без обмеження пенсії максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548) провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.03.2022 року, з розрахунку 90% від розмірі грошового забезпечення, з врахуванням індексації в сумі - 6 663,29 грн., нарахованої у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16.02.2022 №118, без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат;
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо невиплати суми індексації пенсії розміром 1500,00 грн. з 01.03.2023 року ОСОБА_1 , нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548) провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.03.2023 року, з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, з урахуванням, нарахованої суми індексації у розмірі 1500,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2023 р. №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо невиплати суми індексації пенсії розміром 1500,00 грн. з 01.03 2024 року ОСОБА_1 , нарахованої відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 року №185 Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області (код ЄДРПОУ: 22933548) провести перерахунок та виплату пенсії за вислугу років ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) з 01.03.2024 року, з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, з урахуванням нарахованої суми індексації у розмірі 1500,00 грн. відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 р. №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням проведених виплат.
В обґрунтування позову позивач зазначив, що дії відповідача є протиправними, оскільки позивачу не здійснено перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням індексації, проведеної із застосуванням максимального розміру пенсії. Позивач зауважує, що відповідач протиправно обмежив пенсію позивача максимальним розміром. Також позивач зазначає, що відповідачем індексації пенсії позивача за 2022, 2023 та 2024 роки проведено не в повному обсязі та відсоток розміру грошового безпечення. У зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
30.12.2024 ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито провадження у справі та призначено до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
28.01.2025 Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із відзивом на позовну заяву (вх. №6013/25).
В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що відповідачем здійснено обмеження розміру індексації пенсії позивача максимальним розміром, а саме: 1500,00 грн. на виконання постанови Кабінету Міністрів України№ 168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році», №185 від 23.02.2024 року «Про індексацію пенсійних та страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році». Крім цього відповідач наголошує, що пенсія позивача обмежена максимальним розміром на виконання вимог Закону України від 08.07.2011 року №3668-VI. У зв'язку з чим відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Дослідивши повно і всебічно письмові докази, які містяться в матеріалах справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява та відзив на позовну заяву, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.
З матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 вбачається, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» у розмірі 6663,29 грн.
З розрахунку пенсії позивача вбачається, що основний розмір пенсії позивача становить 90 % грошового забезпечення. Також з вказаного розрахунку судом встановлено, що пенсія позивача обмежена максимальним розміром та складає 47594,95 грн.
Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у розмірі 1500,00 грн.
З розрахунку пенсії позивача вбачається, що основний розмір пенсії позивача становить 90 % грошового забезпечення. Також з вказаного розрахунку судом встановлено, що пенсія позивача обмежена максимальним розміром та складає 47594,95 грн.
Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024, з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у розмірі 1500,00 грн.
З розрахунку пенсії позивача вбачається, що основний розмір пенсії позивача становить 90 % грошового забезпечення. Також з вказаного розрахунку судом встановлено, що пенсія позивача обмежена максимальним розміром та складає 47594,95 грн.
Не погоджуючись із такими діями відповідача щодо обмеження розміру пенсії максимальним розміром та обмеження максимальним розміром індексацію пенсії позивача, позивач звернувся до суду із даною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку наведеному вище, суд виходить з наступного.
Відповідно до положень статті 2 Закону України “Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» (далі- Закон №3668-VI) максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, законів України “Про державну службу», “;Про прокуратуру», “;Про статус народного депутата України», “;Про Національний банк України», “;Про Кабінет Міністрів України», “;Про дипломатичну службу», “;Про службу в органах місцевого самоврядування», “;Про судову експертизу», “Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», “;Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів», “;Про наукову і науково-технічну діяльність», “;Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», “;Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», “;Про пенсійне забезпечення», “;Про судоустрій і статус суддів», Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року “Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України», не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас, внаслідок внесення змін Законом №3668-VI до статті 43 Закону №2262-XII, частина 7 вказаної статті (в редакції від 06.05.2016 року) передбачала, що максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність. Тимчасово, у період з 1 січня 2016 року по 31 грудня 2016 року, максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати 10740 гривень.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного рішення положення частини сьомої статті 43 Закону №2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення, тобто 20.12.2016 року.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону №2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону №2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом №3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону №2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону №3668-VI.
Тобто, положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону №3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон №2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 року №7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини 7 статті 43 Закону №2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону №3668-VI (у частині поширення її дії на Закон №2262-XII), які дублюють зміст частини 7 статті 43 Закону №2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016 та Законом №3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону №3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, тому суд доходить висновку, що вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 року у справі “Щокін проти України» зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу “якості закону», передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 року у справі №812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019 року, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі №822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових “прогалин» щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону №2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 року №7-рп/2016, а не норми Закону №3668-VI.
Тому обмеження Головним управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області максимального розміру пенсії позивача з 01.03.2024 року, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом №2262-ХІІ, є протиправним.
Означеної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 16.12.2021 року по справі №400/2085/19.
Отже, на думку суду, права позивача в частині отримання пенсії у належному розмірі мають бути відновлені шляхом зобов'язання відповідача здійснити з 01.03.2022, 01.03.2023 та 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії позивача без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
Щодо позовних вимог в частині перерахунку та виплати пенсії позивачу, з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ №118 від 16 лютого 2022 року «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році», з урахуванням індексації, передбаченої Постановою КМУ від 24 лютого 2023 року №168 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» та з урахуванням індексації передбаченої Постановою КМУ від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році», та з урахуванням 90% від розмірі грошового забезпечення, суд зазначає про наступне.
З судом встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №118 від 16.02.2022 «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» у розмірі 6663,29 грн. З розрахунку пенсії позивача вбачається, що основний розмір пенсії позивача становить 90 % грошового забезпечення.
Також, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №168 від 24.02.2023 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» у розмірі 1500,00 грн.
З розрахунку пенсії позивача вбачається, що основний розмір пенсії позивача становить 90 % грошового забезпечення.
Крім того, Головним управлінням Пенсійного фонду України у Київській області здійснено перерахунок пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 з урахуванням постанови Кабінету Міністрів України №185 від 23.02.2024 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» у розмірі 1500,00 грн.
З розрахунку пенсії позивача вбачається, що основний розмір пенсії позивача становить 90 % грошового забезпечення.
Таким чином, права позивача в цій частині відповідачем не порушенні, тому позовні вимоги в цій частині є безпідставними та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч.5 ст.242 Кодексу адміністративного судочинства України, суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладених в постановах Верховного Суду.
Згідно ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Повно та всебічно дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство України, враховуючи висновки Верховного Суду, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до ч. 3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись ст.2, 9, 72-77, 139, 243-246, 255, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10; ЄДРПОУ 22933548) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2022 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.03.2022 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2023 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.03.2023 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області щодо обмеження розміру пенсії ОСОБА_1 з 01.03.2024 максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Київській області здійснити з 01.03.2024 перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В задоволені іншої частини позовних вимог - відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Київській області (08500, Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10; ЄДРПОУ 22933548) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення складений 03.03.2025.
Суддя О.В. Царікова