17 квітня 2025 рокуСправа №640/2191/22
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Олійника В. М.
розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Київської міської прокуратури, в якому просить суд:
визнати протиправною бездіяльність Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019), що полягає у невиплаті ОСОБА_1 вихідної допомоги та надбавки за класний чин за період з вересня 2019 року по листопад 2021 року;
зобов'язати Київську міську прокуратуру (код ЄДРПОУ 02910019) здійснити нарахування та виплатити вихідну допомогу та надбавку за класний чин за період з вересня 2019 року по листопад 2021 року ОСОБА_1 ;
стягнути з Київської міської прокуратури (код ЄДРПОУ 02910019) на користь ОСОБА_1 середній заробіток за весь час затримки виплати вихідної допомоги при звільненні по день ухвалення судового рішення.
В обґрунтування позову позивач зазначила, що наказом прокурора Київської місцевої прокуратури від 19.10.2021 №2783к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської міської прокуратури з 19.10.2021 року з посиланням на пункт 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури) відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ.
Згідно довідки Київської міської прокуратури про отримання заробітної плати за період з січня 2021 року по жовтень 2021 року, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 їй нараховано до виплати 16183,17 грн., складовими якої є: заробітна плата за листопад 2021 року, компенсація днів невикористаної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Однак, Київською міською прокуратурою на момент звільнення не здійснено повний розрахунок (виплату всіх належних сум) за час існування трудових відносин з ОСОБА_1 в частині невиплати вихідної допомоги та надбавки за класний чин, що не нараховувалася починаючи з 25.09.2019 року по 21.10.2021 року в розмірі 1800,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 липня 2022 року, з урахуванням усунення недоліків, відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №640/2191/22 без повідомлення (виклику) учасників справи.
10 серпня 2022 року на адресу суду від представника Київської міської прокуратури надійшов відзив на позовну заяву вх.№65135/22, в якому представник відповідача заперечує проти задоволення адміністративного позову з наступних підстав.
Виплата вихідної допомоги при звільненні з підстав, передбачених статтями 36, 38-41 КЗпП України, визначено статтею 44 КЗпП України.
Водночас, Законом України «Про прокуратуру», який передбачає інший порядок звільнення, ніж КЗпП України, та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ не передбачена виплата вихідної допомоги при звільненні відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ.
Для визначення наявності підстав для виплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 детальному дослідженню підлягають підстави її звільнення.
Оскільки звільнення відповідно до підпункту 2 пункту 19 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ не є звільненням у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією чи скороченням штату відповідно до загальної підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113- IX, який 25 вересня 2019 року набрав чинності, запроваджено реформування системи органів прокуратури.
На момент звільнення позивача підстави та порядок звільнення з посади прокурора могли визначатися не лише Законом України «Про прокуратуру», а й іншим законом, зокрема Законом України №113-ІХ, в якому визначені підстави звільнення у зв'язку з запровадженням атестації.
Відповідно до пункту 7 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 113-ІХ від 19.09.2019 (зі змінами, внесеними Законом України № 1554-ІХ від 15.06.2021) прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту (зокрема, які на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах) можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.
Відповідно до пункту 6 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ від 19.09.2019 року з дня набрання чинності цим законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади.
При звільненні працівника за іншими підставами, в тому числі, відповідно до пункту 9 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України з підстав, передбачених іншими законами, виплата вихідної допомоги при звільненні не передбачена.
Жодним законом та підзаконним нормативним актом не передбачений обов'язок роботодавця щодо виплати вихідної допомоги при звільнення прокурора у зв'язку з неуспішним проходженням атестації, передбаченої Законом № 113-ІХ.
Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося у зв'язку з неуспішним проходженням атестації, а не у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією чи скороченням кількості прокурорів органу прокуратури, право на виплату вихідної допомоги у останньої відсутнє.
Надбавка за класний чин працівникам органів прокуратури України виплачувалася на підставі п. 11 Положення про класні чини працівників органів прокуратури України, затвердженого постановою Верховної ради України від 06.11.1991 року №1795-ХІІ.
Розмір надбавки визначався додатком №8 до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 року №505.
З 25 вересня 2019 року Положення втратило чинність на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ, у зв'язку з чим виплата надбавки працівникам органів прокуратури України припинена.
З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до діючого законодавства додаток № 8 до Постанови № 505 виключений на підставі пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету міністрів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»» від 26.02.2020 № 171.
Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги в цій частині також не підлягають задоволенню.
З урахуванням викладеного, представник відповідача просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 № 2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних Закону №2825-IX встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України "Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 Кодексу адміністративного судочинства України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03 лютого 2025 року, адміністративну справу №640/2191/22 передано на розгляд судді Олійнику В.М.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 лютого 2025 року провадження у справі відкрито за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Позивач та відповідач, які були належним чином повідомлені про розгляд справи судом (позивач на її електронну пошту, яку зазначено в позові; відповідач в його електронний кабінет), з заявами, клопотаннями та поясненнями протягом розгляду справи до суду не зверталися.
Враховуючи вищевказане, суд вирішує спір на підставі матеріалів, які містяться в справі.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Судом встановлено, що ОСОБА_1 11 жовтня 2019 року подала Генеральному прокурору заяву про намір пройти атестацію, відповідно до якої також підтвердила, що усвідомлює, що в разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченої Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора 03.10.2019 № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ від 19.09.2019, її буде звільнено з посади прокурора.
Листом Офісу Генерального прокурора № 07/1/1-2439вих-21 від 12 жовтня 2021 року до Київської міської прокуратури надійшли рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження атестації прокурорами місцевих прокуратур, серед яких і рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №236 від 13.09.2021 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим, наказом прокурора Київської місцевої прокуратури від 19.10.2021 №2783к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської міської прокуратури з 19.10.2021 року з посиланням на пункт 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури) відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ.
Згідно довідки Київської міської прокуратури про отримання заробітної плати за період з січня 2021 року по жовтень 2021 року, у зв'язку зі звільненням ОСОБА_1 їй нараховано до виплати 16183,17 грн., складовими якої є: заробітна плата за листопад 2021 року, компенсація днів невикористаної відпустки, матеріальна допомога на оздоровлення та матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань.
Листом Київської міської прокуратури №27-5097 вих-21 від 24 грудня 2021 року позивачеві повідомлено про наступне.
«Законом України «Про прокуратуру», який передбачає інший порядок звільнення ніж К3пП України, у разі звільнення на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» не передбачена виплата вихідної допомоги.
Середньомісячна заробітна плата ОСОБА_2 становить 7858,89 гривень.
Складові за серпень 2021: 5660,00 грн. - оклад, 1415,00 - надбавка за вислугу років, 749,39 - індексація.
Складові за вересень 2021: 3859,09 грн. - оклад, 964,77 - надбавка за вислугу років, 510,95 - індексація. Одночасно скеровую на Вашу адресу розрахункові листи ОСОБА_3 за період травень 2015 по листопад 2021.
Фондом соціального страхування станом на 24.12.2021 року грошових коштів по листках тимчасової непрацездатності до Київської міської прокуратури не відшкодовано. При відшкодуванні Фондом соціального страхування Київській міській прокуратурі буде зарахована сума на картковий рахунок заробітної плати ОСОБА_3 .
Копії документів надаються з урахуванням пункту 9.31.1 Тимчасової інструкції з діловодства в органах прокуратури України, затвердженої наказом Генеральної прокуратури України 12.02.2019 №27 відповідно до якого органом прокуратури (її структурним підрозділом) засвідчуються копії лише тих документів, що створюються в ньому.
У разі незгоди з отриманою відповіддю Ви, відповідно ст. 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації» маєте право оскаржити її до керівника розпорядника, вищого органу або до суду».
ОСОБА_1 вважає, що Київською міською прокуратурою на момент її звільнення не здійснено повний розрахунок (виплату всіх належних сум) в частині невиплати вихідної допомоги та надбавки за класний чин, що не нараховувалася починаючи з 25.09.2019 року по 21.10.2021 року в розмірі 1800,00 грн., у зв'язку з чим позивач звернулася до Окружного адміністративного суду м.Києва з цим позовом.
Вирішуючи позовні вимоги по суті, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі статтею 43 Конституції України, держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.
Правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також система прокуратури України регулюється Законом України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 №1697-VII.
Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ (надалі, також Закон №113-ІХ), яким запроваджено реформування системи органів прокуратури, набрав чинності 25 вересня 2019 року.
Згідно з пунктом 6 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ, з дня набрання чинності цим Законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені в належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади на підставі пункту 9 частини 1 статті 51 Закону №1697-УІІ.
За приписами пункту 7 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори та слідчі органів прокуратури, які на день набрання чинності цим Законом займають посади прокурорів і слідчих у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації, яка проводиться у порядку, передбаченому цим розділом.
Як встановлено в пунктах 10-14 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур (у тому числі ті, які були відряджені до Національної академії прокуратури України для участі в її роботі на постійній основі) мають право в строк, визначений Порядком проходження прокурорами атестації, подати Генеральному прокурору заяву про переведення на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах. У заяві також повинно бути зазначено про намір пройти атестацію, надано згоду на обробку персональних даних, на застосування процедур та умов проведення атестації. Форма та порядок подачі заяви визначаються Порядком проходження прокурорами атестації.
Атестація прокурорів проводиться кадровими комісіями Офісу Генерального прокурора, кадровими комісіями обласних прокуратур.
Предметом атестації є оцінка: - професійної компетентності прокурора; - професійної етики та доброчесності прокурора.
Атестація прокурорів включає такі етапи: - складення іспиту у формі анонімного письмового тестування або у формі анонімного тестування з використанням комп'ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора. Результати анонімного тестування оприлюднюються кадровою комісією на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України або Офісу Генерального прокурора не пізніше ніж за 24 години до проведення співбесіди; - проведення співбесіди з метою виявлення відповідності прокурора вимогам професійної компетентності, професійної етики та доброчесності. Для оцінки рівня володіння практичними уміннями та навичками прокурори виконують письмове практичне завдання.
Атестація може включати інші етапи, не проходження яких може бути підставою для ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації прокурором. Перелік таких етапів визначається у Порядку проходження прокурорами атестації, який затверджує Генеральний прокурор.
Графік проходження прокурорами атестації встановлює відповідна кадрова комісія. Атестація проводиться прозоро та публічно, у присутності прокурора, який проходить атестацію. Перебіг усіх етапів атестації фіксується за допомогою технічних засобів відео та звукозапису.
За результатами складення прокурором іспиту відповідна кадрова комісія ухвалює рішення щодо допуску прокурора до проведення співбесіди. Якщо прокурор за результатами складення іспиту набрав меншу кількість балів, ніж прохідний бал, встановлений згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, це є підставою для недопущення прокурора до етапу співбесіди і ухвалення кадровою комісією рішення про неуспішне проходження атестації таким прокурором (пункт 16 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ).
Кадрові комісії за результатами атестації прокурора ухвалюють одне із таких рішень: рішення про успішне проходження прокурором атестації або рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Кадрові комісії за результатами атестації подають Генеральному прокурору інформацію щодо прокурорів, які успішно пройшли атестацію, а також щодо прокурорів, які неуспішно пройшли атестацію.
Повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів забороняється (пункт 17 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ).
Пунктом 9 розділу II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ передбачено, що атестація здійснюється згідно з Порядком проходження прокурорами атестації, який затверджується Генеральним прокурором.
Наказом Генерального прокурора від 03 жовтня 2019 року №221 затверджено Порядок проходження прокурорами атестації.
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку №221, атестація прокурорів - це встановлена розділом II «Прикінцеві і перехідні положення» Закону №113-ІХ та цим Порядком процедура надання оцінки професійній компетентності, професійній етиці та доброчесності прокурорів Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур і військових прокуратур.
Відповідно до пункту 2 розділу І порядку №221, проведення атестації прокурорів та слідчих регіональних прокуратур, військових прокуратур регіонів (на правах регіональних) забезпечують кадрові комісії Офісу Генерального прокурора, а прокурорів та слідчих місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) - кадрові комісії обласних прокуратур.
Відповідно до пункту 4 розділу І цього Порядку, порядок роботи, перелік і склад кадрових комісій визначаються відповідними наказами Генерального прокурора.
Наказом Генерального прокурора від 17.10.2019 року №233 затверджено Порядок роботи кадрових комісій.
Відповідно до пункту 2 Порядку, Комісії забезпечують, у тому числі: проведення атестації прокурорів та слідчих Генеральної прокуратури України (включаючи прокурорів та слідчих Головної військової прокуратури, прокурорів секретаріату Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії прокурорів), регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур.
Згідно з пунктом 3, 4 Порядку №233 для здійснення повноважень, передбачених абзацами другим і третім пункту 2 цього Порядку, утворюються комісії у складі шести осіб, з яких не менше трьох - особи, делеговані міжнародними і неурядовими організаціями, проектами міжнародної технічної допомоги, дипломатичними місіями. Членами комісії можуть бути особи, які є політично нейтральними, мають бездоганну ділову репутацію, високі професійні та моральні якості, суспільний авторитет, а також стаж роботи в галузі права.
Склад комісії затверджує Генеральний прокурор, який визначає її голову та секретаря.
Згідно з пунктами 8, 9 Порядку №233 комісія правомочна ухвалювати рішення, здійснювати інші повноваження, якщо на її засіданні присутня більшість членів комісії. У разі неявки члена комісії більше двох разів поспіль без поважних причин, такий член комісії підлягає заміні відповідно до пункту 19 цього Порядку.
Відповідно до пункту 12 цього Порядку рішення комісії, крім зазначених в абзаці другому цього пункту, в тому числі процедурні, обговорюється її членами і ухвалюються шляхом відкритого голосування більшістю голосів присутніх на засіданні членів комісії. Член комісії вправі голосувати "за" чи "проти" рішення комісії. У разі рівного розподілу голосів, приймається рішення, за яке проголосував голова комісії.
Рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди ухвалюється шляхом відкритого голосування більшістю від загальної кількості членів комісії. Якщо рішення про успішне проходження прокурором атестації за результатами співбесіди не набрало чотирьох голосів, комісією ухвалюється рішення про неуспішне проходження прокурором атестації.
Рішення про неуспішне проходження атестації повинно бути мотивованим із зазначенням обставин, що вплинули на його прийняття.
Суд, приймаючи рішення в справі, враховує висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 13 травня 2021 року у справі №120/3458/20-а з наведеного питання: Подавши заяву про переведення на посаду прокурора в обласній прокуратурі та про намір пройти атестацію, позивач тим самим підтвердив, що він ознайомлений з умовами та процедурами проведення атестації, погодився на їх застосування та, маючи відповідну фахову освіту і досвід професійної діяльності, розумів правові наслідки не проходження атестації та можливе звільнення з підстав, передбачених Законом №113-IX.
Суд враховує, що ОСОБА_1 11 жовтня 2019 року подала Генеральному прокурору заяву про намір пройти атестацію, відповідно до якої також підтвердила, що усвідомлює, в разі неуспішного проходження будь-якого з етапів атестації, передбаченої Порядком проходження прокурорами атестації, затвердженим наказом Генерального прокурора 03.10.2019 № 221, а також за умови настання однієї з підстав, передбачених пунктом 19 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ від 19.09.2019, її буде звільнено з посади прокурора.
Листом Офісу Генерального прокурора № 07/1/1-2439вих-21 від 12 жовтня 2021 року до Київської міської прокуратури надійшли рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) про неуспішне проходження атестації прокурорами місцевих прокуратур, серед яких і рішення п'ятнадцятої кадрової комісії обласних прокуратур з атестації прокурорів місцевих прокуратур, військових прокуратур гарнізонів (на правах місцевих) №236 від 13.09.2021 про неуспішне проходження атестації ОСОБА_1 .
У зв'язку з чим, наказом прокурора Київської місцевої прокуратури від 19.10.2021 №2783к ОСОБА_1 звільнено з посади прокурора Київської міської прокуратури з 19.10.2021 року з посиланням на пункт 9 частини 1 статті 51 Закону України «Про прокуратуру» (у зв'язку з ліквідацією чи реорганізацією органу прокуратури, в якому прокурор обіймає посаду або в разі скорочення кількості прокурорів органу прокуратури) відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ.
Суд бере до уваги, що виплата вихідної допомоги при звільненні з підстав, передбачених статтями 36, 38-41 КЗпП України, визначена статтею 44 КЗпП України.
Водночас, Законом України «Про прокуратуру», який передбачає інший порядок звільнення ніж КЗпП України, та Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113-ІХ не передбачена виплата вихідної допомоги при звільненні відповідно до вимог підпункту 2 пункту 19 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 113-ІХ.
Для визначення наявності підстав для виплати вихідної допомоги при звільненні ОСОБА_1 детальному дослідженню підлягають підстави її звільнення.
Оскільки звільнення відповідно до підпункту 2 пункту 19 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №113-ІХ не є звільненням у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією чи скороченням штату відповідно до загальної підстави, передбаченої пунктом 1 частини 1 статті 40 Кодексу Законів про працю України.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» №113- IX, який 25 вересня 2019 року набрав чинності, запроваджено реформування системи органів прокуратури.
На момент звільнення позивача підстави та порядок звільнення з посади прокурора могли визначатися не лише Законом України «Про прокуратуру», а й іншим законом, зокрема Законом України №113-ІХ, в якому визначені підстави звільнення у зв'язку з запровадженням атестації.
Відповідно до пункту 7 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ від 19.09.2019 (зі змінами, внесеними Законом України № 1554-ІХ від 15.06.2021) прокурори та слідчі органів прокуратури, зазначені в підпунктах 1-4 цього пункту (зокрема, які на день набрання чинності цим Законом займали посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах) можуть бути переведені на посаду прокурора в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах лише у разі успішного проходження ними атестації.
Відповідно до пункту 6 Розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України №113-ІХ від 19.09.2019 року з дня набрання чинності цим законом усі прокурори Генеральної прокуратури України, регіональних прокуратур, місцевих прокуратур, військових прокуратур вважаються такими, що персонально попереджені у належному порядку про можливе майбутнє звільнення з посади.
При звільненні працівника за іншими підставами, в тому числі відповідно до пункту 9 частини 1 статті 36 Кодексу законів про працю України з підстав, передбачених іншими законами, виплата вихідної допомоги при звільненні не передбачена.
Жодним законом та підзаконним нормативним актом не передбачений обов'язок роботодавця щодо виплати вихідної допомоги при звільнення прокурора у зв'язку з неуспішним проходженням атестації, передбаченої Законом № 113-ІХ.
Оскільки звільнення ОСОБА_1 відбулося у зв'язку з неуспішним проходженням атестації, а не у зв'язку з реорганізацією, ліквідацією чи скороченням кількості прокурорів органу прокуратури, право на виплату вихідної допомоги у останньої відсутнє.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про відсутність підстав для виплати вихідної допомоги ОСОБА_1 .
Надбавка за класний чин працівникам органів прокуратури України виплачувалася на підставі пункту 11 Положення про класні чини працівників органів прокуратури України, затвердженого постановою Верховної ради України від 06.11.1991 року №1795-ХІІ.
Розмір надбавки визначався додатком №8 до постанови Кабінету Міністрів України «Про упорядкування структури та умов оплати праці працівників органів прокуратури» від 31.05.2012 року №505.
З 25 вересня 2019 року Положення втратило чинність на підставі Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» від 19.09.2019 №113-ІХ, у зв'язку з чим виплата надбавки працівникам органів прокуратури України припинена.
З метою приведення нормативно-правових актів у відповідність до діючого законодавства додаток № 8 до Постанови № 505 виключений на підставі пункту 7 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету міністрів України у зв'язку з прийняттям Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури»» від 26.02.2020 № 171.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині також не підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування.
Згідно частини 2 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про наявність обґрунтованих правових підстав для відмови в задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 .
Щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно з частиною 3 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.
Судом встановлено, що позивачем при зверненні до адміністративного суду із позовною заявою сплачено суму судового збору у розмірі 992,40 грн., що документально підтверджується платіжною інструкцією АТ "Райффайзен Банк" №138795205 від 20 квітня 2022 року.
З урахуванням відмови в задоволенні адміністративного позову, розподіл судових витрат судом не здійснюється.
Керуючись ст. ст. 241-246 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Київської міської прокуратури про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити дії - відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України, до Шостого апеляційного адміністративного суду.
Суддя В.М. Олійник