30 квітня 2025 рокуСправа №160/22431/24
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кучугурної Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження в місті Дніпрі адміністративну справу за позовною ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бажан Владислав Павлович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
Обставини справи: до Дніпропетровського окружного адміністративного суду засобами поштового зв'язку надійшла позовна заява ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бажан Владислав Павлович, до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (код ЄДРПОУ 21910427), що полягали у не зарахуванні ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до її пільгового стажу роботи за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з 16.08.2011 по 19.09.2016 у ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський КХЗ» та періоду навчання з 01.09.1989 по 31.05.1990 у СПТУ № 22 м. Дніпродзержинська;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до стажу її роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», з 16.08.2011 по 19.09.2016 у ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський КХЗ» та період навчання з 01.09.1989 по 31.05.1990 у СПТУ № 22 м. Дніпродзержинська, здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення з 02.11.2023 з урахуваннях-зарахування до пільгового стажу за Списком №2 періодів роботи та навчання з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 16.08.2011 по 19.09.2016, з 01.09.1989 по 31.05.1990, та виплатити недоотримані грошові кошти, визначені за результатами перерахунку пенсії.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що з 02.11.2023 позивачу було призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. Однак до пільгового стажу роботи за Списком №2 відповідачем не було зараховано періоди роботи на підприємстві ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» та ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський КХЗ», та період навчання, згідно диплому, трудової книжки та пільгових довідок, а саме: з 01.09.1989 по 31.05.1990, з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 16.08.2011 по 19.09.2016. На адвокатський запит представника позивача - адвоката Бажана В.П. Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області № 0400-010307-8/157438 від 31.07.2024 повідомило, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001 у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця. Період роботи з 16.08.2011 по 19.09.2016 не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю довідки про пільговий характер роботи. Період навчання за фахом не впливає на розмір пенсії. Позивач уважає вказані дії відповідача протиправними, у зв'язку з чим звернулася до суду з цим позовом.
Справі за цією позовною заявою присвоєно №160/22431/24 та за результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В.
Позовна заява не відповідала вимогам, установленим статтями 160, 161 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), тому ухвалою суду від 26.08.2024 була залишена без руху, з наданням позивачу строку для усунення недоліків, шляхом надання до суду доказів звернення до суду в межах строків, встановлених ст.122 КАС України, або подання заяви про поновлення пропущеного строку звернення до суду з доказами на підтвердження поважності причин його пропуску.
03.09.2024 засобами поштового зв'язку від представника позивача до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява про поновлення процесуального строку звернення до суду.
Ухвалою суду задоволено заяву ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Бажан Владислав Павлович, про поновлення строку звернення до суду; поновлено ОСОБА_1 строк звернення до суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії; прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження в адміністративній справі; призначено справу до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), за наявними у справі матеріалами; встановлено відповідачу строк для подання відзиву на позовну заяву (у разі заперечення проти позовної заяви) протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії цієї ухвали, разом із доказами, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Згідно з довідками про доставку електронного листа, позовна заява та ухвала про відкриття провадження у справі були доставлені до електронного кабінету відповідача.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався і не повідомив поважності причин його неподання, тому з огляду на положення ч. 6 ст. 162 КАС України, суд розглядає справу за наявними матеріалами.
Ухвалою суду витребувано у відповідача належним чином засвідчену копію пенсійної справи позивача.
Відповідачем витребуваних судом документів надано не було.
Згідно з ч. 9 ст. 80 КАС України, у разі неподання суб'єктом владних повноважень витребуваних судом доказів без поважних причин або без повідомлення причин суд, залежно від того, яке ці докази мають значення, може визнати обставину, для з'ясування якої витребовувався доказ, або відмову у її визнанні, або розглянути справу за наявними в ній доказами, а у разі неподання доказів позивачем - також залишити позовну заяву без розгляду.
З огляду на ненадання відповідачем витребуваних судом документів, а також, враховуючи положення зазначеної норми процесуального закону, суд розглядає справу за наявними в ній доказами.
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.
Розумність строків є одним із основоположних засад (принципів) адміністративного судочинства відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним уважається строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального і процесуального права.
Поряд з цим, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
ОСОБА_1 (позивач) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області та з 02.11.2023 отримує пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Листом №0400-010307-8/157438 від 31.07.2024 Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області на адвокатський запит представника позивача повідомило, що відсутні підстави для зарахування до пільгового стажу періоду роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001 у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця. Період роботи з 16.08.2011 по 19.09.2016 не зараховано до пільгового стажу у зв'язку з відсутністю довідки про пільговий характер роботи. Період навчання за фахом не впливає на розмір пенсії.
Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, що і стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає таке.
Частиною 1 ст. 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-ІV від 09.07.2003 (далі - Закон №1058-ІV), який розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. Цей Закон також регулює порядок формування Накопичувального пенсійного фонду та фінансування за рахунок його коштів видатків на оплату договорів страхування довічних пенсій або одноразових виплат застрахованим особам, членам їхніх сімей та іншим особам, передбаченим цим Законом.
Згідно з ч. 1 ст. 8 вказаного Закону, право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті. Розміри пенсій для осіб, визначених цією статтею, обчислюються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону (частина 1 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 55 років і за наявності страхового стажу не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Сторонами не заперечується той факт, що ОСОБА_1 з 02.11.2023 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Спірним у цій справі є питання про зарахування до пільгового стажу позивача періодів її роботи та навчання з 01.09.1989 по 31.05.1990, з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 16.08.2011 по 19.09.2016.
Так, відповідачем не зараховано до пільгового стажу позивача за Списком №2:
- період навчання з 01.09.1989 по 31.05.1990 у СПТУ № 22 м. Дніпродзержинська;
- період роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат» у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця;
- період роботи з 16.08.2011 по 19.09.2016 у ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський КХЗ» через відсутність довідки про пільговий характер роботи.
Частиною 1 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом (частина 2 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»).
Згідно з частиною 4 статті 24 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», періоди трудової діяльності та інші періоди, що враховувалися до стажу роботи для призначення пенсії до набрання чинності цим Законом, зараховуються до страхового стажу в порядку і на умовах, передбачених законодавством, що діяло раніше, крім випадків, передбачених цим Законом.
При цьому, згідно з ч.1 ст.56 Закону України «Про пенсійне забезпечення», до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах, незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв.
Відповідно до ст.62 Закону України «Про пенсійне забезпечення», основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
12.08.1993 Кабінет Міністрів України своєю постановою №637 затвердив Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).
Так, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків (розділ «Загальні положення» Порядку №637).
Пунктом 3 Порядку №637 передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до п.20 Порядку №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій.
Отже, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Однак, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Щодо вимоги про зарахування до пільгового стажу позивача періоду роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001 у ПАТ «Дніпровський металургійний комбінат», суд зазначає таке.
Так, трудова книжка позивача свідчить про те, що у період із 04.06.1990 по 23.06.2011 позивач працювала у Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат ім. Ф.Е.Дзержинського».
Як зазначено вище, до пільгового стажу за Списком №2 позивачу не була зараховано період роботи на вказаному підприємстві з 20.10.1999 по 24.12.2001, у зв'язку з відсутністю атестації робочого місця.
Суд зазначає, що з метою забезпечення соціального захисту та належного пенсійного забезпечення працівників, зайнятих на підземних роботах, роботах з особливо шкідливими й особливо важкими умовами праці за Списком № 1 та на інших роботах зі шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 2, наказом Міністерства праці та соціальної політики від 18.11.2005 № 383 затверджено Порядок застосування Списків №1 та №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (далі - Порядок №383).
Відповідно до пункту 3 Порядку №383, при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.92 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.92 (приклади у додатках 1, 2).
Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 №442 (далі - Порядок №442), пенсії за віком на пільгових умовах за списками виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.
Атестація робочих місць за умовами (надалі - атестація) проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому.
Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між роботодавцем і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Згідно з пунктом 4 Порядку №442, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років.
Результати атестації використовуються для розроблення заходів щодо покращення умов праці і оздоровлення працівників та під час визначення права на пенсію за віком на пільгових умовах, пільг і компенсацій за рахунок підприємств, установ та організацій, обґрунтування пропозицій про внесення змін до списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Таким чином, атестація робочого місця є важливим запобіжником порушень у забезпеченні належних умов праці на підприємствах, в організаціях та установах.
Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації.
Водночас, на працівника, зайнятого на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, не можна покладати відповідальність за непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Непроведення або несвоєчасне проведення атестації робочих місць власником підприємств або уповноваженим ним органом не може позбавляти громадян їх конституційного права на соціальний захист, у тому числі щодо надання пенсій за віком на пільгових умовах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 520/15025/16-а, постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 01 березня 2021 року у справі №376/1528/17.
В матеріалах адміністративної справи наявна довідка від 28.08.2023 №023-1340 Публічного акціонерного товариства «Дніпровський металургійний комбінат» про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, видана ОСОБА_1 про те, що вона у період з 11.03.1994 по 15.01.2003 працювала повний робочий день в Публічному акціонерному товаристві «Дніпровський металургійний комбінат» в копровому цеху, мартенівського цеху №3 і в цеху підготовки сталеплавильного виробництва (ЦПСВ) за професією машиніст крана металургійного виробництва, що передбачено Списком №2.
Отже, цією довідкою охоплений спірний у цій справі період роботи позивача з 20.10.1999 по 24.12.2001.
У наведеній довідці є додаткова інформація: постанова «Про атестацію робочих місць за умовами праці» №813 від 20.10.1994 робочі місця в цеху підготовки сталеплавильного виробництва (ЦПСВ) атестовані вперше в постанові №1269 від 15.12.2001 Листи Головного держексперта області за умовами праці №14/1-121 від 26.10.1999, №14/1-261 від 27.12.2000 про продовження строку дії постанови №813 від 20.10.1994 «Про атестацію робочих місць за умовами праці» до 31.12.2001.
З огляду на викладене, суд зазначає про підтвердження проведення атестації робочого місця позивача у період його роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, тому цей період підлягає зарахуванню до пільгового стажу позивача, який дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Щодо вимоги позивача про зарахування до її пільгового стажу періоду роботи з 16.08.2011 по 19.09.2016 у ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський КХЗ», суд зазначає таке.
Трудова книжка позивача містить, з-поміж інших, такі записи про роботу позивача (мовою трудової книжки):
ПАО «ЕВРАЗ Днепродзержинский КХЗ»
11) 16.08.2011 Принята в углекоксовый цех машинистом мостового перегружателя (участок углеподготовки). Пр.№133 от 11.08.2011.
Згідно наказу №666 від 07.12.2009 посада машиніста мостового перевантажувача (дільниця вуглепідготовки) вуглекоксового цеху атестована та відповідає показникам факторів виробничого середовища за списком №2 р. 4.
Згідно наказу №1356 від 05.12.2014 робоче місце машиніста мостового перевантажувача (дільниця вуглепідготовки) вуглекоксового цеху атестована та відповідає показникам факторів виробничого середовища за списком № 2 р. 4.
12) 19.09.2016 Уволена согласно ст.38 КЗоТ Украины по собственному желанию. Приказ №236 от 19.09.2016.
Отже, в період з 16.08.2011 по 19.09.2016 позивач працювала у ПАТ «ЄВРАЗ Дніпродзержинський КХЗ».
Як зазначено вище, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. І лише, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії, зокрема, на пільгових умовах, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки.
Суд установив, що записами в трудовій книжці підтверджено роботу позивача з 16.08.2011 по 19.09.2016 за професією, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2, тому вказаний період роботи має бути зарахований до пільгового стажу позивача, який дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Щодо зарахування до пільгового стажу позивача періоду навчання в СПТУ №22 м. Дніпродзержинська, суд зазначає таке.
Правові, організаційні та фінансові засади функціонування і розвитку системи професійної (професійно-технічної) освіти, створення умов для професійної самореалізації особистості та забезпечення потреб суспільства і держави у кваліфікованих робітниках визначає Закон України «Про професійну (професійно-технічну) освіту».
Згідно зі ст. 4 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», система професійної (професійно-технічної) освіти складається з закладів професійної (професійно-технічної) освіти незалежно від форм власності та підпорядкування, що проводять діяльність у галузі професійної (професійно-технічної) освіти, навчально-методичних, науково-методичних, наукових, навчально-виробничих, навчально-комерційних, видавничо-поліграфічних, культурно-освітніх, фізкультурно-оздоровчих, обчислювальних та інших підприємств, установ, організацій та органів управління ними, що здійснюють або забезпечують підготовку кваліфікованих робітників.
Відповідно до ч. 3 ст. 38 Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», час навчання у закладі професійної (професійно-технічної) освіти зараховується до трудового стажу здобувача освіти, у тому числі в безперервний і в стаж роботи за спеціальністю, що дає право на пільги, встановлені для відповідної категорії працівників, якщо перерва між днем закінчення навчання і днем зарахування на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців.
У трудовій книжці ОСОБА_1 НОМЕР_2 від 11.06.1990, копія якої наявна у матеріалах справи, вказано (мовою трудової книжки):
« 1) Обучалась в СПТУ №22 г. Днепродзержинск с 01.09.1989 г. по 31.05.1990 г. по специальности машинист крана металлургического производства 3 разряда. Диплом НОМЕР_3 от 31.05.90.
Днепровский металлургический комбинат им. Ф.Э.Дзержинского
2) 04.06.1990 Принят в копровый цех машинистом крана металлургического производства 3 разряда. Расп. о пр. №481 от 4.06.90».
Факт навчання позивача в СПТУ №22 м. Дніпродзержинська підтверджується також дипломом серії НОМЕР_3 , виданим 31.05.1990, копія якого наявна у матеріалах справи, та довідкою №575 від 02.11.2023 Кам'янського вищого професійного училища.
Отже, враховуючи положення Закону України «Про професійну (професійно-технічну) освіту», а також те, що перерва між днем закінчення навчання ОСОБА_1 і днем зарахування її на роботу за набутою професією не перевищує трьох місяців, період навчання у СПТУ № 22 м. Дніпродзержинська з 01.09.1989 по 31.05.1990 зараховується до стажу роботи роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №2.
Відповідно до ч.4 ст.45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених частиною першою статті 35, частиною другою статті 38, частиною третьою статті 42 і частиною п'ятою статті 48 цього Закону, провадиться в такі строки: у разі виникнення права на підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано ним до 15 числа включно, і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.
Поряд з цим, згідно з позицією, яка сформована у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №676/1557/16-ц (провадження №14-197цс19), у випадку встановлення судовим рішенням факту неналежного виконання органами Пенсійного фонду України своїх обов'язків щодо нарахування та виплати пенсії відповідний перерахунок здійснюється за весь попередній період, а не з часу набрання законної сили судовим рішенням (строкового обмеження стосовно виплати пенсії у визначеному законодавством розмірі за минулий час, яку особа не отримувала у зв'язку з непроведенням перерахунку пенсії з вини відповідного суб'єкта владних повноважень, немає).
Згідно з ч.5 ст.242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідач має перерахувати пенсію позивачеві з урахуванням спірних періодів не лише на майбутні періоди, але й за весь попередній період, починаючи з дати призначення пенсії, а саме з 02.11.2023.
Частиною 1 статті 5 КАС України визначено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Згідно з частиною 2 статті 5 КАС України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
При цьому, з метою логічності та зрозумілості рішення суду його резолютивна частина буде викладена дещо в іншому формулюванні, ніж заявлені позовні вимоги, однак вказане не впливатиме на зміст позовних вимог та обсяг їх задоволення.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог про:
визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи за Списком № 2 періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 16.08.2011 по 19.09.2016 та періоду навчання з 01.09.1989 по 31.05.1990;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи за Списком № 2 періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 16.08.2011 по 19.09.2016 та періоду навчання з 01.09.1989 по 31.05.1990;
зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення з 02.11.2023, з урахуванням пільгових періодів роботи позивача з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 16.08.2011 по 19.09.2016 та періоду навчання з 01.09.1989 по 31.05.1990, та з урахуванням проведених платежів.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст.90 КАС України).
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Щодо питання про розподіл судових витрат, суд зазначає таке.
При зверненні до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 1211,20 грн.
З огляду на положення ст. 139 КАС України, а також задоволення позовних вимог, вказаний судовий збір підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України, датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250 КАС України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області щодо не зарахування ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи за Списком № 2 періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 16.08.2011 по 19.09.2016 та періоду навчання з 01.09.1989 по 31.05.1990.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області зарахувати ОСОБА_1 до її пільгового стажу роботи за Списком № 2 періодів роботи з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 16.08.2011 по 19.09.2016 та періоду навчання з 01.09.1989 по 31.05.1990.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з дати її призначення з 02.11.2023, з урахуванням пільгових періодів роботи позивача з 20.10.1999 по 24.12.2001, з 16.08.2011 по 19.09.2016 та періоду навчання з 01.09.1989 по 31.05.1990, та з урахуванням проведених платежів.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати з оплати судового збору у розмірі 1211 (одна тисяча двісті одинадцять) грн 20 коп.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України у Дніпропетровській області (вул. Набережна Перемоги, 26, м. Дніпро, 49094, код ЄДРПОУ 21910427).
Суддя Н.В. Кучугурна