про залишення позовної заяви без руху
01 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/4348/25
Суддя Волинського окружного адміністративного суду Волдінер Ф.А., вивчивши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
До суду надійшов позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, відповідно до якого просить:
· визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком ОСОБА_1 . Рішення про відмову у призначенні пенсії від 03 лютого 2025 року № 033050011447 скасувати;
· зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області призначити ти виплачувати пенсію за віком ОСОБА_1 з 15 лютого 2025 року , зарахувавши до страхового стажу періоди роботи з 08 червня 1994 року по 31 грудня 2003 року по записам трудової книжки, а період роботи з 01 січня 2004 року по 19.04.2006 року по даних Реєстру застрахованих осіб.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Позовна заява не відповідає вимогам, встановленим статтею 161 КАС України, та містить наступні недоліки.
Із змісту позовних вимог вбачається, що позивачем заявлено три позовних вимоги:
1) визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії;
2) скасувати рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії;
2) зобов'язати відповідача призначити пенсію.
Приписами статті 160 КАС України визначено, що у позовній заяві, зокрема, зазначаються зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів.
Відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій та/або визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
В силу положень частини другої статті 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання рішення, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправними та, відповідно, скасування рішення; зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Таким чином, визначальною підставою звернення до суду із позовною заявою є ймовірне на думку позивача порушення його прав, свобод чи інтересів протиправним рішенням, дією або бездіяльністю відповідача.
При цьому суд звертає увагу, що вимога про визнання протиправними рішення, дій або бездіяльності відповідача (основна вимога) є передумовою для застосування іншого способу захисту порушеного права - зобов'язання вчинити дії (похідна вимога), як способу усунення наслідків протиправної поведінки відповідача.
З тексту позовної заяви вбачається, що позивач, серед іншого, просить суд скасувати рішення відповідача від 03 лютого 2025 року № 033050011447 про відмову у призначенні пенсії, при цьому не ставлячи під сумнів правомірність цього рішення.
Таким чином, прохальна частина позову не відповідає вимогам процесуального закону та фактичному змісту спірних правовідносин, що в свою чергу унеможливлює належний розгляд даної справи судом.
Крім того, суд звертає увагу на таке.
Як зазначалось, відповідно до частини першої статті 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:
1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;
2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;
3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;
4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;
5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;
6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Згідно з частиною другою статті 9 КАС, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Кожна особа, яка звернулася за судовим захистом, розпоряджається своїми вимогами на свій розсуд, крім випадків, встановлених цим Кодексом (частина третя статті 9 КАС України).
Аналіз положень статтей 5, 9 КАС України зумовлює висновок, що саме позивачу належить право визначати, які позовні вимоги необхідно заявити в позові для повного та ефективного захисту його права, свободи чи інтересу, порушеного суб'єктом владних повноважень.
Чинне процесуальне законодавство дозволяє позивачу заявляти в одному позові кілька немайнових вимог чи одночасно немайнових та майнових вимог (наприклад, одночасно оскаржувати і рішення, і дії, і бездіяльність суб'єкта владних повноважень, якщо позивач вважає їх протиправними). Однак в такому випадку позивач має сплатити судовий збір за кожну заявлену ним вимогу.
Верховний Суд в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 140/6803/22 зазначив, що судовий збір це обов'язковий грошовий платіж на користь суду за розгляд справи в суді або за окремі процесуальні дії, вчинені судом. Метою запровадження судового збору є, зокрема, встановлення законодавчого обмежувального заходу для регулювання доступу до суду, а також захист суду від перенавантаження у зв'язку із поданням необґрунтованих або безпідставних позовів та апеляційних і касаційних скарг.
Згідно з частиною першою статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Право позивача заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов'язані між собою, передбачено також частиною першою статті 21 КАС України.
Зі змісту вищенаведених процесуальних норм вбачається, що об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог допускається за умови пов'язаності їх між собою підставами виникнення або поданими доказами, а також основних і похідних вимог.
Враховуючи вищезазначене Верховний Суд в постанові від 06 вересня 2023 року у справі № 140/6803/22 вважав за необхідне вказати, що кваліфікація позовної вимоги як похідної має безпосереднє значення для урегулювання порядку вирішення двох процедурних питань: розмежування спорів за критерієм предметної юрисдикції; об'єднання та роз'єднання позовних вимог з метою розгляду та вирішення декількох заявлених вимог в одному провадженні. Таким чином, правильне застосування вказаного критерію дозволяє уникати позивачем помилок при визначенні суду, який відповідатиме поняттю «суд, встановлений законом» і уповноважений розглядати відповідні вимоги, а також правильно об'єднати вимоги, які можуть міститися в одній позовній заяві та, відповідно, бути вирішені одним судом в одному процесі, насамперед, з метою процесуальної економії.
Натомість, щодо вирішення питання правильного розрахунку судового збору, який підлягає сплаті за звернення з позовною заявою, критерії «основна» та «похідна» вимоги не можуть бути застосовані у вищезазначеному контексті. При визначенні необхідного до сплати розміру судового збору, значення мають насамперед правові підстави звернення до суду з позовом, суть заявлених позивачем вимог, їх зміст з урахуванням обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а також кількість суб'єктів, до яких кожна із зазначених позовних вимог (у разі, якщо їх декілька) звернута.
Частиною першою статті 3 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством. Відповідно до частини першої статті 4 зазначеного Закону судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що ставки судового збору встановлюються у таких розмірах: за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою - 0.4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 01.01.2025 встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб у розмірі 3 028 грн.
Згідно з частиною третьою статті 6 Закону України «Про судовий збір» у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Таким чином, розмір судового збору за окрему позовну вимогу заявлену фізичною особою складає 1 211,20 грн (3028 * 0,4).
Як вбачається із прохальної частини позовної заяви, позивачем заявлено дві основні позовні вимоги немайнового характеру (позовні вимоги 1 та 2, кожна з яких кореспондується з позовною вимогою 3), які, виходячи з наведеного вище, повинні бути оплачені судовим збором кожна окремо в розмірі 1 211,20 грн.
До позовної заяви позивачем додано банківську квитанцію про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Відтак позивачу належить сплатити судовий збір у розмірі 1 211,20 грн. та подати до суду підтверджуючий документ.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Позивачу у цей строк необхідно усунути зазначені недоліки позовної заяви шляхом подання до суду:
· нової редакції позовної заяви із уточненими позовними вимогами відповідно до змісту спірних правовідносин та вимог КАС України в частині визнання протиправності оскаржуваного рішення;
· документу про сплату судового збору в розмірі 1 211,20 грн.
Перерахування судового збору необхідно здійснювати за платіжними реквізитами Волинського окружного адміністративного суду, зазначеними на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.
Керуючись статтями 160, 169, 248 КАС України, суддя
Позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправними дій, скасування рішення та зобов'язання вчинити дії - залишити без руху.
Надати позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви - десять днів з дня вручення копії ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачеві, що у випадку невиконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачеві.
Копію ухвали надіслати особі, що звернулася із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.
Суддя Ф.А. Волдінер