01 травня 2025 року ЛуцькСправа № 140/1864/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Стецика Н.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом Приватного підприємства “Гуд Авто Плюс» до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів,
Приватне підприємство “Гуд Авто Плюс» (далі - ПП “Гуд Авто Плюс») звернулося з позовом до Волинської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів від 06.09.2024 №UA205140/2024/000282/1, від 10.09.2024 №UA205140/2024/000284/1, №UA205140/2024/000285/1, від 18.09.2024 №UA205140/2024/000301/1, від 19.09.2024 №UA205140/2024/000302/1, №UA205170/2024/000032/2, від 24.09.2024 №UA205170/2024/000033/2.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПП “Гуд Авто Плюс» внаслідок укладеного з іноземною компанією зовнішньоекономічного контракту придбало товари (легкові автомобілі) та подало митному органу митні декларації та додані до них документи, що підтверджують складові митної вартості, яка визначена за першим методом. Однак відповідач прийняв оскаржувані рішення, яким здійснив коригування митної вартості у зв'язку із тим, що подані документи містили розбіжності, а декларант не надав усіх додаткових документів, витребуваних митницею, для підтвердження рівня митної вартості.
На думку представника позивача, подані документи не містили розбіжностей, що впливають на задекларовану вартість, а сумніви митного органу щодо складових митної вартості товару ґрунтуються виключно на його припущеннях, а не на достовірних відомостях.
Також зауважує, що у рішенні про коригування митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які беруться за основу для визначення скоригованої митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. Проте у спірних рішеннях, окрім номера та дати митних декларацій, на підставі яких здійснено розрахунок скоригованої митної вартості товару, будь-яких пояснень щодо коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов не наведено.
За наведених підстав представник позивача просить позов задовольнити.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 26.02.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, її розгляд визначено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України).
У відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги заперечив та у їх задоволенні просив відмовити. В обґрунтування цієї позиції вказав, що під час перевірки документів, поданих декларантом в митних цілях, встановлено розбіжності та неточності, відтак у митного органу виникли сумніви щодо достовірності заявленої митної вартості товару. Оскільки позивачем не було надано усіх документів на запит митного органу, які б підтверджували або визначили кількісно і достовірно складові митної вартості, митна вартість не могла бути визначена за основним методом визначення митної вартості. У зв'язку з цим декларанта повідомлено про намір прийняття рішення про коригування митної вартості товару та після проведення консультацій із декларантом, зважаючи на неможливість застосування ряду методів визначення митної вартості з причини відсутності у митного органу та декларанта відповідної інформації, митну вартість згідно зі статтею 64 Митного кодексу України визначено за резервним методом.
З наведених підстав представник відповідача вважає, що оскаржувані рішення про коригування митної вартості є законними та обґрунтованими.
У відповіді на відзив представник позивача підтримав обґрунтування позову аналогічні тим, які викладені в позовній заяві, а також вказав, що відповідач не надав обґрунтованих, належних та достатніх доказів наявності неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість у поданих позивачем документах, так само не довів неправильність визначення митної вартості позивачем. Крім того, зазначив, що усі доводи Волинської митниці, викладені у відзиві на адміністративний позов, спростовуються наявними доказами у справі та нормами законодавства.
Ухвалою суду від 30.04.2025 відмовлено в задоволенні клопотання представника Волинської митниці про розгляд справи із викликом (повідомленням) сторін.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити з таких мотивів та підстав.
Судом встановлено, що 01.03.2024 між ПП “Гуд Авто Плюс» (покупець) та компанією-експортером WEST TRUST SPOLKA Z ORGANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA (продавець) укладено контракт №2024/WEST-HAP, відповідно до умов якого продавець зобов'язується продати покупцеві, а покупець зобов'язується придбати у продавця на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель. Рівне, Дубно, Сарни, Старовойтово, Калуш, Долина (згідно Інкотермс 2020 р.) транспортні засоби та запасні частини до них, надалі іменується «Товар» (пункт 1.1 контракту).
Вартість товару визнається у Євро Європейського Союзу / Доларах США/ Польський злотий із урахуванням умов поставки кожної партії, чи одиниці товару і фіксується у інвойсах до даного Контракту. Загальна сума Контракту складається із суми Інвойсів по даному контракту. Будь-які додатки, що підписані Сторонами і додаються до даного Контракту в процесі здійснення господарської діяльності є невід'ємною його частиною (пункт 2.1 контракту).
Датою відвантаження Товару вважається дата штемпеля у міжнародній товарно-транспортній накладній (CMR). Міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) оформлюється при потребі. Датою поставки Товару є дата його прибуття на адресу Покупця (пункт 3.1 контракту).
Платежі по даному Контракту переводяться Покупцем на рахунок Продавця за попередньою оплатою або за фактично отриманий товар згідно інвойсу.
Період розрахунку за товар визначає Продавець додатковою угодою, або ж цей термін визначає чинне законодавство.
Ціна визначається на кожну товарну партію чи одиницю.
Порядок розрахунків: оплату за Товар Покупець проводить шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок Продавця.
Валюта оплати по даному Контракту - Євро Європейського Союзу / Долари США/ Польський злотий (пункти 5.1-5.5 контракту).
З метою здійснення митного оформлення придбаних товарів ПП “Гуд Авто Плюс» на митний пост Волинської митниці подало:
1) МД №24UA205140056608U5 від 06.09.2024 на товар: “Легковий автомобіль марки - VOLVO , модель XC60, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_1 , робочий об'єм циліндрів - 2400 см3, потужність - 120kW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення- 2010, дата введення в експлуатацію - 15.03.2010 року, кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*24 тип двигуна - дизельний, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна -невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу-М1. Торговельна марка VOLVO, виробник VOLVO». Митна вартість товару була визначена на рівні 3900,00 євро, яку визначено за першим методом за курсом валюти 45,5882 грн за 1 євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №HAP-00140 від 04.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 201308605146-1 від 21.03.2013; експертну довідку №2409-061 S від 04.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; експертну довідку №2409-061 S від 04.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1076873 від 05.09.2024.
2) МД №24UA205140057190U0 від 09.09.2024 на товар: “Легковий автомобіль марки - RENAULT, модель MEGANE SCENIC, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_3 , робочий об'єм циліндрів - 1598 см3, потужність - 82 кW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2008, модельний рік виготовлення- 2008, дата введення в експлуатацію - 12.08.2008 року, кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - бензин, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу - М1. Торговельна марка RENAULT, виробник RENAULT». Митна вартість товару була визначена на рівні 1100,00 євро, яку визначено за першим методом за курсом валюти 45,5574 грн за 1 євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) FAKTURA №HAP-00152 від 05.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 08.08.2019; експертну довідку №2409-097 S від 05.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1084880 від 06.09.2024.
3) МД №24UA205140057307U8 від 10.09.2024 на товар: “Легковий автомобіль марки - RENAULT, модель MEGANE, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_5 , робочий об'єм циліндрів - 1461 см3, потужність - 81кW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення- 2011, дата введення в експлуатацію - 22.07.2011 року, кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - дизельний, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна -невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу-М1. Торговельна марка RENAULT, виробник RENAULT». Митна вартість товару була визначена на рівні 2000,00 євро, яку визначено за першим методом за курсом валюти 45,383 грн за 1 євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) FAKTURA №НАР-00143 від 04.09.2024; автотранспортну накладну №б/н від 05.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 02.12.2016; експертну довідку №2409-064 S від 04.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1079800 від 05.09.2024.
4) МД №24UA205140058904U8 від 17.09.2024 на товар: “Легковий автомобіль марки - MERCEDES-BENZ, модель A160, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_7 , робочий об'єм циліндрів - 1498 см3, потужність - 70кW, тип кузова - хетчбек, календарний рік виготовлення - 2012, модельний рік виготовлення- 2012, дата введення в експлуатацію - 14.03.2012, кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - бензин, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна -невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу-M1. Торговельна марка MERCEDES-BENZ, виробник MERCEDES-BENZ». Митна вартість товару була визначена на рівні 3000,00 євро, яку визначено за першим методом за курсом валюти 46,0079 грн за 1 євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №HAP-00176 від 12.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 03.06.2022; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями №SO002117 від 16.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; довідку №58802 від 16.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1112452 від 13.09.2024.
5) МД №24UA205140058918U9 від 17.09.2024 на товар: “Легковий автомобіль марки - FORD , модель FOCUS, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_9 , робочий об'єм циліндрів - 1596 см3, потужність - 74kW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2010, модельний рік виготовлення - 2010, дата введення в експлуатацію - 27.05.2010 року, кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - бензиновий, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу - М1.Торговельна марка FORD, виробник FORD». Митна вартість товару була визначена на рівні 1700,00 євро, яку визначено за першим методом за курсом валюти 46,0079 грн за 1 євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №HAP-00181 від 13.09.2024; автотранспортну накладну №б/н від 13.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 від 19.08.2024; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями №2409-246 SA від 13.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; довідку №58866 від 17.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1118227 від 14.09.2024.
6) МД №24UA205170026286U7 від 19.09.2024 на товар: “Легковий автомобіль марки - NISSAN, модель QASHQAI+2, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_11 , робочий об'єм циліндрів - 1598 см3, потужність - 96W, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2013, модельний рік виготовлення - 2013, дата введення в експлуатацію - 27.06.2013 року, кількість місць за документами виробника 7, колісна формула - 4*4, тип двигуна - дизельний, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна -невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу-М1. Торговельна марка NISSAN, виробник NISSAN». Митна вартість товару була визначена на рівні 2000,00 євро, яку визначено за першим методом за курсом валюти 46,1099 грн за 1 євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №HAP-00192 від 13.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_12 220006184760-1 від 14.03.2019; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями №SO002115 від 16.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL301010E1132572 від 17.09.2024.
7) МД №24UA205170026520U7 від 23.09.2024 на товар: “Легковий автомобіль марки - NISSAN, модель QASHQAI, ідентифікаційний номер (номер кузова) - НОМЕР_13 , робочий об'єм циліндрів - 1461см3, потужність - 81кW, тип кузова - універсал, календарний рік виготовлення - 2011, модельний рік виготовлення - 2011, дата введення в експлуатацію -24.05.2011 року, кількість місць за документами виробника 5, колісна формула - 4*2, тип двигуна - дизельний, призначений для використання по дорогах загального користування (перевезення пасажирів), номер/модель двигуна - невизначений, бувший у використанні. Категорія транспортного засобу - М1. Торговельна марка NISSAN, вирoбник NISSAN». Митна вартість товару була визначена на рівні 1000,00 євро, яку визначено за першим методом за курсом валюти 46,1486 грн за 1 євро.
До митного оформлення разом із вказаною МД декларант подав такі документи: рахунок-фактуру (інвойс) №HAP-00209 від 21.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_14 201713752765-1 від 09.10.2017; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями №2409-446 SA від 20.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; довідку №58866 від 17.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1155993 від 23.09.2024.
Згідно статті 54 Митного кодексу України (далі - МК України) митниця під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товару зобов'язана здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товару шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів.
Згідно вимог наказу ДМСУ від 01.07.2021 №476 “Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб митних органів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України» та згідно статей 53, 54 МКУ декларанту було запропоновано надати в 10-денний термін наступні додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) банківський платіжний документ, що підтверджує вартість товару; 6) автотранспорту накладну; 7) додаткову угоду до контракту; 8) висновки про вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
У відповідь на повідомлення Волинської митниці про подання додаткових документів, ПП “Гуд Авто Плюс» щодо кожної з поставок транспортних засобів направило митному органу повідомлення (листи) про надання додаткових документів та пояснень, зокрема, від 06.09.2024 №06-0924, від 10.09.2024 №10-0924, від 10.09.2024 №11-0924, від 17.09.2024 №17-0924, від 18.09.2024 №18/09-1, від 19.09.2024 №19/09-24, від 24.09.2024 №24/09-1.
Однак, вважаючи, що усіх документів недостатньо для підтвердження митної вартості товару за основним методом, Волинською митницею були винесені рішення про коригування митної вартості товарів від 06.09.2024 №UA205140/2024/000282/1, від 10.09.2024 №UA205140/2024/000284/1, №UA205140/2024/000285/1, від 18.09.2024 №UA205140/2024/000301/1, від 19.09.2024 №UA205140/2024/000302/1, №UA205170/2024/000032/2, від 24.09.2024 №UA205170/2024/000033/2 та складено картки відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA205140/2024/002342, №UA205140/2024/002354, №UA205140/2024/002374, №UA205140/2024/002485, №UA205140/2024/002500, №UA205140/2024/000551, №UA205140/2024/000553.
У графі №33 оскаржуваних рішень про коригування митної вартості Волинська митниця зазначає, що митна вартість товарів, що ввозиться на митну територію України, не може бути визнана у зв'язку з тим, що документи, які подані для підтвердження митної вартості, не містять усіх даних, необхідних для визначення митної вартості за методом, обраним декларантом, та містять розбіжності, зокрема:
- МД №24UA205140056608U5 від 06.09.2024 (рішення від 06.09.2024 №UA205140/2024/000282/1): відповідно рахунка-фактури від 04.09.2024 №HAP-00140 вартість товару становить 3900 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 05.09.2024 №24PL301010E1076873 - 15723; відповідно до поданого рахунка-фактури 04.09.2024 №HAP-00140 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, що суперечить власнику вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 21.03.2013 № НОМЕР_15 . Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно п.5 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP умови оплати зазначені передоплата або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Банківських платіжних документів, що підтверджуються вартість товару не подано до митного оформлення. Також, згідно п. 5.2 період розрахунку за товар визначається додатковою угодою, однак додаткової угоди не подано; відповідно п.3 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP передбачена міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), однак документ не подано до митного оформлення. На вимогу митниці декларантом надано конвертацію валют. Зазначено, що згідно конвертера валют вартість товару становить 16829,07 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 05.09.2024 № 24PL301010E1076873 - 15723;
- МД №24UA205140057190U0 від 09.09.2024 (рішення від 10.09.2024 №UA205140/2024/000284/1): відповідно рахунка-фактури від 05.09.2024 №HAP-00152 вартість товару становить 1100 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 06.09.2024 № 24PL301010E1084880 - 4455; відповідно до поданого рахунка-фактури від 05.09.2024 №HAP-00152 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, що суперечить власнику вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 08.08.2019 № НОМЕР_4 . Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно п.5 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP умови оплати зазначені передоплата або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Банківських платіжних документів, що підтверджуються вартість товару не подано до митного оформлення. Також, згідно п. 5.2 період розрахунку за товар визначається додатковою угодою, однак додаткової угоди не подано; відповідно п.3 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP передбачена міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), однак документ не подано до митного оформлення. Зазначено, що згідно конвертера валют вартість товару становить 4751,46 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 06.09.2024 №24PL301010E1084880 - 4455;
- МД №24UA205140057307U8 від 10.09.2024 (рішення від 10.09.2024 №UA205140/2024/000285/1): відповідно рахунка-фактури від 04.09.2024 №HAP-00143 вартість товару становить 2000 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 05.09.2024 №24PL301010E1079800 - 8576; відповідно до поданого рахунка-фактури від 04.09.2024 №HAP-00143 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, що суперечить власнику вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 02.12.2016 №0181708806. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно п.5 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP умови оплати зазначені передоплата або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Банківських платіжних документів, що підтверджуються вартість товару не подано до митного оформлення. Також, згідно п. 5.2 період розрахунку за товар визначається додатковою угодою, однак додаткової угоди не подано; відповідно п.3 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP передбачена міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), однак документ не подано до митного оформлення. Зазначено, що згідно конвертера валют вартість товару становить 8630,29 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 05.09.2024 №24PL301010E1079800 - 8576;
- МД №24UA205140058904U8 від 17.09.2024 (рішення від 18.09.2024 №UA205140/2024/000301/1): відповідно рахунка-фактури від 12.09.2024 №HAP-00176 вартість товару становить 3000 євро, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 13.09.2024 № 24PL301010E1112452- 12864;- Відповідно до поданого рахунка-фактури від 12.09.2024 № HAP-00176 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, що суперечить власнику вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 03.06.2022 № 334779. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано;- договір (контракт) від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP, зазначений в гр. 44 МД не подано до митного оформлення;- банківського платіжного документа, що підтверджує вартість товару не подано до митного оформлення. На вимогу митниці декларантом надано контракт від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP та витяг з конвертера валют. Листом від 17.09.2024 № 17-0924 повідомлено про відсутність інших додаткових документів. Зазначено, що відповідно конвертера валют вартість становить 13028,33 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 13.09.2024 № 24PL301010E1112452 - 12864. Відповідно п.5 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP умови оплати зазначені передоплата або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Банківських платіжних документів, що підтверджуються вартість товару не подано до митного оформлення. Також, згідно п. 5.2 період розрахунку за товар визначається додатковою угодою, однак додаткової угоди не подано. Згідно п.3 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP передбачена міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), однак документ не подано до митного оформлення;
- МД №24UA205140058918U9 від 17.09.2024 (рішення від 19.09.2024 №UA205140/2024/000302/1): відповідно до поданого рахунка-фактури від 13.09.2024 №HAP-00181 продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, що суперечить власнику вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу від 19.08.2024 № 0668463221. Документів про перехід права власності, а також умов та ціни придбання транспортного засобу декларантом не надано; відповідно п.5 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP умови оплати зазначені передоплата або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Банківських платіжних документів, що підтверджуються вартість товару не подано до митного оформлення. Також, згідно п. 5.2 період розрахунку за товар визначається додатковою угодою, однак додаткової угоди не подано; згідно умов поставки, зазначених в гр. 20 МД DAP перехід ризиків товару відбувається у пунктів призначення (Луцьк), відправником, згідно автотранспортної накладної від 13.09.2024 є WEST TRUST SP ZO.O, однак перевізником в гр. 23 зазначено ОСОБА_1 (місце реєстрації Україна, Воля-Ковельська). Вказане свідчить про наявність ризиків надання неправдивих відомостей стосовно умов та ціни придбання товару. На вимогу митниці декларантом надано витяг з проведеною конвертацією. Відповідно витягу вартість товару становить 7207,21 злотих, що суперечить вартості, зазначеній в копії митної декларації країни відправлення від 14.09.2024 №24PL301010E1118227 - 7289;
- МД №24UA205170026286U7 від 19.09.2024 (рішення від 19.09.2024 №UA205170/2024/000032/2): п. 5.1 зовнішньоекономічного контракту №2024/WEST-HAP передбачає попередню оплату або за фактично отриманий товар згідно інвойсу, при цьому платіжні документи не подані до митного оформлення. Відповідно до вказаного в інвойсі від 13.09.2024 № AP-00192 продавцем (власником) транспортного засобу є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA ul. JOZEFA SOWINSKIEGO, nr 25, lok. 166, miejsc. WARSZAWA, kod 01-105, poczta WARSZAWA, krajPOLSKA, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_12 220006184760-1 зазначений власник транспортного засобу - KNUTSEN ODDBJORN DR.THODES GATE 7, інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті. Декларант надав: конвертацію валют станом на 19.09.2024, однак не надано числовий розрахунок, який би дав можливість пересвідчитись в достовірності наданої інформації;
- МД №24UA205170026520U7 від 23.09.2024 (рішення від 24.09.2024 №UA205170/2024/000033/2): Відповідно до вказаного в інвойсі від 21.09.2024 №HAP-00209 продавцем (власником) транспортного засобу є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA ul. JOZEFA SOWINSKIEGO, nr 25, lok. 166, miejsc. WARSZAWA, kod 01-105, poczta WARSZAWA, kraj POLSKA, однак у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_16 зазначений власник транспортного засобу -ALEKSANDERSEN ELIN OVALEN 10 інформація щодо якого відсутня в зовнішньоекономічному контракті. Числове значення, зазначене в декларації країни відправлення №24PL301010E1155993 від 23.09.2024 - 4288 не відповідає ціні товару, зазначеній в інвойсі від 21.09.2024 № HAP-00209 - 1000 євро. Декларант надав: конвертацію валют станом на 23.09.2024, однак не надано числовий розрахунок, який би дав можливість пересвідчитись в достовірності наданої інформації.
У зв'язку з неможливістю застосування наступних методів визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 2б (ст.60 МКУ) з причини відсутності у митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності вартісної основи для розрахунку митної вартості в митного органу та декларанта, у зв'язку з тим, що документи, подані для підтвердження митної вартості товарів не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості, та містять вищевказані розбіжності, митницею відповідно до положень ст. 55 та ст. 57 МКУ з декларантом проведена письмова консультація щодо вибору методу визначення митної вартості товару. Митну вартість товарів визначено за резервним методом згідно зі статтею 64 Митного кодексу України, зокрема:
- у рішенні від 06.09.2024 №UA205140/2024/000282/1: згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 - на рівні 4500 євро/од за МД №UA205140/2024/055957 від 03.09.2024;
- у рішенні від 10.09.2024 №UA205140/2024/000284/1: згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 - на рівні 2100 євро/од за МД №UA209180/2024/042425 від 27.06.2024;
- у рішенні від 10.09.2024 №UA205140/2024/000285/1: згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: - товар 1 - на рівні 2400 євро/од за МД №UA209180/2024/052158 від 22.08.2024;
- у рішенні від 18.09.2024 №UA205140/2024/000301/1: згідно інформації, наявної в зовнішніх джерелах мережі Інтернет, а саме:- товар 1 - на рівні 5200 євро/од (витяг з сайту mobile.de додається);
- у рішенні від 19.09.2024 №UA205140/2024/000302/1: згідно раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях, а саме:- товар 1 - на рівні 2500 євро/од за МД UA205170/2024/021833 від 05.08.2024;
- у рішенні від 19.09.2024 №UA205170/2024/000032/2: згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 на рівні - 5800 EUR за МД №UA209180/2024/1321 від 08.01.2024;
- у рішенні від 24.09.2024 №UA205170/2024/000033/2: згідно рівня раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостей, інформація про які міститься в ЄАІС Держмитслужби, а саме: Товар 1 на рівні - - 4300 EUR за МД №UA209180/2024/42388 від 27.06.2024.
Зазначено, що декларант має право звернутися до митного органу з проханням випустити товари, що декларуються, у вільний обіг за умови надання гарантій відповідно до розділу X Митного кодексу.
В подальшому, спірний товар було випущено у вільний обіг за МД №24UA205140056718U7 від 06.09.2024, №24UA205140057498U5 від 10.09.2024, №24UA205140057506U3 від 10.09.2024, №24UA205140059491U9 від 19.09.2024, №24UA205140059614U4 від 19.09.2024, №24UA205140059614U4 від 19.09.2024, №24UA205170026670U7 від 24.09.2024 із застосуванням положень частини сьомої статті 55 МК України.
Не погоджуючись із прийнятими Волинською митницею рішенням про коригування митної вартості товарів, ПП “Гуд Авто Плюс» звернулося із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким.
Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 1 МК України законодавство України з питань державної митної справи складається з Конституції України, цього Кодексу, інших законів України, що регулюють питання, зазначені у статті 7 цього Кодексу, з міжнародних договорів України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також з нормативно-правових актів, виданих на основі та на виконання цього Кодексу та інших законодавчих актів.
Відносини, пов'язані із справлянням митних платежів, регулюються цим Кодексом, Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування.
Відповідно до статті 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Відомості про митну вартість товарів використовуються, зокрема, для нарахування митних платежів.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 50 МК України відомості про митну вартість товарів використовуються для нарахування митних платежів.
Відповідно до частини першої статті 51 МК України, митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.
Частинами першою та другою статті 52 МК України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.
Декларант зобов'язаний: 1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом; 2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; 3) нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.
Відповідно до частин першої - третьої статті 53 Митного кодексу у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.
Документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:
1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п'ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;
2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;
3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об'єктом купівлі-продажу);
4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;
5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;
6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;
7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;
8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.
У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:
1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;
2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);
3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);
4) виписку з бухгалтерської документації;
5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;
6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;
7) копію митної декларації країни відправлення;
8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Відповідно до статті 54 МК України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.
Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний:
1) здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
2) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію про причини, за яких заявлена ними митна вартість не може бути визнана;
3) надавати декларанту або уповноваженій ним особі письмову інформацію щодо порядку і методу визначення митної вартості, застосованих у разі коригування митної вартості, а також щодо підстав здійснення такого коригування;
4) випускати у вільний обіг товари, що декларуються:
у разі визнання митним органом заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю;
у разі згоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю, визначеною митним органом;
у разі незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів - за умови сплати митних платежів згідно із заявленою митною вартістю товарів та надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу в розмірі, визначеному митним органом відповідно до частини сьомої статті 55 цього Кодексу.
Митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:
1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;
2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;
3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;
4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;
5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;
6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.
Митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:
1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;
2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;
4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.
Згідно з статтею 57 Митного кодексу, визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.
Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).
Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.
Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.
У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов'язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.
Кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи. У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.
Статтею 55 МК України встановлено порядок коригування митної вартості товарів.
Відповідно до частини другої цієї статті письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування.
Правилами заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №598 (далі - Правила №598), встановлено, що графа 33 рішення про коригування митної вартості товарів “Обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовувалися митним органом для визначення митної вартості» має містити окрім зазначення номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, також пояснення щодо зроблених коригувань, зважаючи на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умови поставки, комерційні умови та докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості.
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові 23.10.2020 у справі №820/3231/16, яка врахована судом при ухваленні даного рішення, обов'язок доведення митної ціни товару лежить на позивачу. При цьому митний орган у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, може витребувати додаткові документи.
Наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов'язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.
Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Митний орган зобов'язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.
Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (стаття 53) заборонено.
Наведені вище положення митного законодавства зобов'язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей.
Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих декларантом документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.
За змістом статті 53 МК України банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару, повинні надаватися у випадку, якщо товар оплачено. Зміст норми статті 53 Митного кодексу вказує на те, що митне оформлення товару повинно здійснюватися як у випадку, коли оплата за договором здійснена вчасно, так і у випадку, коли оплата за товар здійснена з порушенням встановлених строків або не сплачена взагалі. При цьому, несвоєчасність оплати партії товару не вказує на розбіжність даних, які містяться у наданих для митного оформлення документах, а лише вказує на порушення умов господарського договору.
В даному випадку розбіжності, на які вказав відповідач, не впливають на числові значення складових митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, з врахуванням того, що позивачем використані відомості, які повністю підтверджені документально.
Зокрема, на підтвердження заявленої митної вартості товару позивач надав документи, передбачені нормами чинного Митного кодексу України, серед них:
- щодо товару за МД №24UA205140056608U5 від 06.09.2024: рахунок-фактуру (інвойс) №HAP-00140 від 04.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 201308605146-1 від 21.03.2013; експертну довідку №2409-061 S від 04.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; експертну довідку №2409-061 S від 04.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1076873 від 05.09.2024;
- щодо товару за МД №24UA205140057190U0 від 09.09.2024: рахунок-фактуру (інвойс) FAKTURA №HAP-00152 від 05.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 від 08.08.2019; експертну довідку №2409-097 S від 05.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1084880 від 06.09.2024;
- щодо товару за МД №24UA205140057307U8 від 10.09.2024: рахунок-фактуру (інвойс) FAKTURA №НАР-00143 від 04.09.2024; автотранспортну накладну №б/н від 05.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_6 від 02.12.2016; експертну довідку №2409-064 S від 04.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1079800 від 05.09.2024;
- щодо товару за МД №24UA205140058904U8 від 17.09.2024: рахунок-фактуру (інвойс) №HAP-00176 від 12.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_8 від 03.06.2022; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями №SO002117 від 16.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; довідку №58802 від 16.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1112452 від 13.09.2024;
- щодо товару за МД №24UA205140058918U9 від 17.09.2024: рахунок-фактуру (інвойс) №HAP-00181 від 13.09.2024; автотранспортну накладну №б/н від 13.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_10 від 19.08.2024; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями №2409-246 SA від 13.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; довідку №58866 від 17.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1118227 від 14.09.2024.
- щодо товару за МД №24UA205170026286U7 від 19.09.2024: рахунок-фактуру (інвойс) №HAP-00192 від 13.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_12 220006184760-1 від 14.03.2019; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями №SO002115 від 16.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; копія митної декларації країни відправлення №24PL301010E1132572 від 17.09.2024;
- щодо товару за МД №24UA205170026520U7 від 23.09.2024: рахунок-фактуру (інвойс) №HAP-00209 від 21.09.2024; свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_14 201713752765-1 від 09.10.2017; висновки про якісні характеристики товарів, підготовлений спеціальними експертними організаціями №2409-446 SA від 20.09.2024; зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого до митного оформлення не супроводжується поданням пов'язаних з ним посередницьких (зовнішньоекономічних та/або внутрішніх) договорів №2024/WEST-HAP від 01.03.2024; довідку №58866 від 17.09.2024; копію митної декларації країни відправлення №24PL301010E1155993 від 23.09.2024.
Також додатково, на вимогу митниці, було подано конвертацію валют та повідомлення (листи) про надання додаткових пояснень та документів.
Таким чином, встановлені судом фактичні обставини дають підстави стверджувати, що позивачем разом з митними деклараціями подано повний пакет документів, визначений частиною 2 статті 53 Митного кодексу, які підтверджують митну вартість товару та відповідають умовам контрактів, за якими були ввезені транспортні засоби.
Натомість відповідач не довів, що подані у відповідності до частини 2 статті 53 Митного кодексу України декларантом документи містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості товарів, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за придбаний товар, а також те, що документи для підтвердження числових значень складових митної вартості надано не в повному обсязі та містять розбіжності та мають невідповідності, що не дає можливості впевнитись в достовірності заявленої митної вартості, зокрема здійснити перевірку числових значень складових митної вартості товарів.
З огляду на те, що декларантом надано передбачені частиною 2 статті 53 Митного кодексу документи, суд приходить до висновку, що у відповідача було достатньо підстав для підтвердження числових значень усіх складових митної вартості імпортованого товару та відомості щодо ціни товару.
Як зауважив Верховний Суд у постанові від 21.05.2021 у справі № 820/307/17, митний орган має право відійти від наведених вище законодавчих обмежень, пов'язаних з перевіркою основного переліку документів, які підтверджують митну вартість товарів, та витребувати від декларанта додаткові документи лише у тому випадку, якщо надані декларантом документи містять розбіжності. Наявні ознаки підробки або ці документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, або ж у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв'язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість.
Відповідно до частини 5 статті 53 Митного кодексу відповідачу заборонено вимагати від декларанта інші документи відмінні від тих, що передбачені статтею 53 Митного кодексу. Окрім цього, фактично поставка товару здійснюється в обсягах відповідно до цін і асортименту, вказаних у рахунках-фактурах, а не у замовленнях.
Встановлені судом фактичні обставини свідчать про відсутність у відповідача фактичних підстав для коригування заявленої декларантом митної вартості товарів, а саме коригування митної вартості є необґрунтованим.
Дослідивши документи, які подавались позивачем під час митного оформлення товару, суд вважає, що такі містять чітку і зрозумілу інформацію про товар та його ціну, які у сукупності підтверджують числові значення митної вартості (її складових) та не дають підстав для сумніву щодо повноти та правильності її визначення декларантом.
Cуд не бере до уваги твердження відповідача у спірних рішеннях про те, що числове значення, зазначене в деклараціях країни відправлення не відповідає ціні товару, зазначеній в рахунках-фактурах (інвойсах).
Так, митна декларація країни відправлення в розумінні частини другої статті 53 МК України не є документом, який підтверджує митну вартість товарів, натомість відповідно до частини шостої статті 53 МК України її декларант може подати за власним бажанням. Також копію митної декларації країни відправлення декларант або уповноважена ним особа подає на письмову вимогу митного органу за наявності умов, визначених частиною третьою статті 53 МК України. Однак у цій справі відповідач не довів наявність умов, які зумовлюють необхідність подання декларантом додаткових документів. Митна декларація країни відправлення може лише підтверджувати проходження товару (вантажем) митного оформлення в країні відправлення, однак ніяк не може підтверджувати чи спростовувати числове значення заявленої митної вартості товару.
Як уже було зазначено судом, декларантом до митних декларацій було надано рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Так рахунок-фактура є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належить до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Крім того, суд зазначає, що експортна декларація - це документ, який підтверджує проходження вантажу митного оформлення в країні відправлення та заповнюється відправником товару або митним агентством, яке здійснює оформлення (відкриття) експортної декларації. На підставі цього документа відправник вантажу отримує відшкодування податку на додану вартість. Суд зазначає, що будь-яка різниця статистичної вартості товару в експортній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням ціни позивачем згідно з документами, виданими йому продавцем.
При цьому у митній декларації країни відправлення вказується статистична вартість товарів (із врахуванням витрат на митне оформлення в країні експорту), а не фактурна вартість експортованих товарів, що не може свідчити про розбіжність в цифрових значеннях між митною декларацією країни відправлення і рахунком-фактурою та бути підставою для коригування вартості ввезеного товару.
Вказана обставина відповідачем жодними доказами не спростована.
Крім того, з позицією Верховного Суду у постанові від 21.12.2018 по справі №815/228/17, наявність в інформаційних базах даних митного органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку. У даному випадку продавець-нерезидент встановив ціну товару, яка вказана в усіх поданих до митного оформлення документах та яка була фактично сплачена позивачем.
Відповідач не вказав на будь-які порушення розрахунку митної вартості декларантом відповідно до частини другої статті 58 МК України, не зазначив про конкретні розбіжності в поданих до митного оформлення документах, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки цих документів або відсутність у них всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари відповідно до частини третьої 53 МК України, не вказав жодних обґрунтованих підстав вважати, що існує взаємозв'язок між продавцем і покупцем, який вплинув на заявлену декларантом митну вартість відповідно до частини четвертої статті 53 МК України.
Як уже було зазначено судом, декларантом до митної декларації були надані рахунки-фактури (інвойси), за якими здійснювалась відповідна операція. Так, рахунки-фактури є доказом операцій купівлі-продажу товарів або послуг та належать до групи документів, які є підставою для розрахунку податків за законодавством країни експорту.
Суд також не бере до уваги твердження відповідача в оскаржуваних рішеннях про те, що відповідно до поданих рахунків-фактур продавцем товару (власником) є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA, що суперечить власнику, вказаному в свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу, з тих підстав, що на митну вартість товару не впливає та обставина, хто зазначений у інформації про технічний засіб власником, адже продавець та власник товару не повинен обов'язково бути однією і тією ж особою. Продавець, реалізуючи транспортний засіб, не зобов'язаний здійснювати його реєстрацію за собою, а наявність у продавця права продажу може бути обумовлено цивільно-правовими відносинами між безпосереднім власником транспортного засобу та продавцем.
З поданих декларантом документів - контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP та рахунків-фактур (інвойсів) зрозуміло, що продавцем товару є WEST TRUST SPOLKA Z OGRANICZONA ODPOWIEDZIALNOSCIA.
Крім того, відомості із свідоцтва про реєстрацію транспортних засобів не впливають на числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ввезений на митну територію України товар. Розбіжності щодо власника у свідоцтві про реєстрацію транспортних засобів не обґрунтовують сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів та не містять об'єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню щодо числової вартості транспортного засобу. Зазначені обставини були досліджені Верховним Судом, позиція Верховного Суду викладена у постанові від 19.06.2020 (в рамках справи №1.380.2019.002044, адміністративне провадження №К/9901/31560/19, №К/9901/34055/19 (ЄДРСРУ №89928600).
Додатково суд звертає увагу, що відповідно до статті 53 МК України свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу не входить до переліку документів, що подаються декларантом для підтвердження заявленої митної вартості товарів.
Товари, імпортовані з Польської Республіки, що є країною-членом Європейського Союзу, відповідно на цю країну також поширюються норми Директиви Ради Європейського Союзу 1999/37/ЕС від 29.04.1999 про реєстраційні документи транспортних засобів, де вказано про можливість неперереєстрації транспортних засобів на нових власників у випадку подальшого продажу.
Також не заслуговує на увагу твердження відповідача про зазначення у експортних митних деклараціях митної вартості товарів у валюті з врахуванням конвертації, що не кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур, суд зазначає, що у експортних митних деклараціях вказано конвертовану вартість у іноземній валюті (в залежності від експортної митної декларації) з врахуванням курсу валют, що існував на день заповнення експортних митних декларацій. Будь-яка курсова різниця у експортній митній декларації не може викликати сумнівів, оскільки якщо така і мала місце, то це обумовлено застосуванням курсу валют в країнах Євросоюзу, а не заниженням декларантом ціни товару згідно з документами, виданими продавцем.
Як уже встановлено судом, на вимогу Волинської митниці щодо кожного з товарів долучались письмові пояснення та витяги з проведеною конвертацією, з яких вбачається, що отриманий примірний конвертований показник кореспондується із вартістю ввезених товарів згідно рахунків-фактур. Крім того, за основу береться показник та курс конвертації, що існував на території країни експортера.
Аналогічні висновки щодо конвертації митної вартості товарів викладені у постанові Верховного Суду від 03.05.2023 у справі 140/6689/20, де вказано, що відповідна дата конвертації - дата перерахунку коштів через фінансову установу або дата подання митної декларації країни відправлення і саме він з врахуванням даних банківської системи ЄС здійснює конвертацію. Конвертація було проведена експортером, використовуючи офіційний міжбанківський курс, встановлений Центральним Банком у країні експорту. Оскільки конвертація валют здійснювалася на території ЄС та на основі даних банківської системи ЄС то Держмитслужба не може вказувати на можливість неточностей з боку української компанії).
Також митний орган посилається на те, відповідно п.5 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP умови оплати зазначені передоплата або за фактично отриманий товар згідно інвойсу. Банківських платіжних документів, що підтверджуються вартість товару не подано до митного оформлення. Також, згідно п. 5.2 період розрахунку за товар визначається додатковою угодою, однак додаткової угоди не подано.
З цього приводу суд зазначає, що у листах-повідомленнях про надання додаткових документів та пояснень, зокрема, від 06.09.2024 №06-0924, від 10.09.2024 №10-0924, від 10.09.2024 №11-0924, від 17.09.2024 №17-0924, від 18.09.2024 №18/09-1, від 19.09.2024 №19/09-24, від 24.09.2024 №24/09-1 позивач пояснив, що при ввезенні транспортних засобів мало місце застосування умов післяоплати, про зазначено в рахунках-фактурах (інвойсах), у зв'язку з чим на момент митного оформлення немає необхідності надавати будь-якого платіжного документа про сплату.
З урахуванням наведеного слідує, що внаслідок відсутності у декларанта під час декларування товару платіжних документів останні не були подані митному органу, однак це не перешкоджає здійснювати митне оформлення на підставі наявних документів, зокрема, рахунків-фактур (інвойсів), які визначають ціну товару. Більш того, платіжні документи підтверджують лише оплату за товар, однак однозначно не визначають ціну товару, оскільки можуть містити суми, що підтверджують оплату за партії товарів. Відтак, ні відсутність платіжних документів, ні відсутність додаткової угоди не є підставою для коригування митної вартості.
Не заслуговує на увагу також зауваження митного органу про те, що відповідно до п. 3 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP передбачена міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR), однак документ не подано до митного оформлення. Суд наголошує на тому, що міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) жодним чином не впливає на визначення митної вартості, оскільки не містить числових складових, які впливають на її визначення. Більш того, відповідно до п. 3.1 Контракту від 01.03.2024 №2024/WEST-HAP міжнародна товарно-транспортна накладна (CMR) оформлюється при потребі, а тому не є обов'язковим документом на виконання умов цього контракту. При цьому, відповідно до пункту 1.1 даного Контракту продавець зобов'язується продати покупцеві, а покупець зобов'язується придбати у продавця на умовах DAP Ягодин, Луцьк, Ковель. Рівне, Дубно, Сарни, Старовойтово, Калуш, Долина (згідно Інкотермс 2020 р.) транспортні засоби та запасні частини до них.
Тобто, контрактом передбачено умови поставки товару DAP згідно з Інкотермс-2020, які відображені в інвойсах.
Умови поставки DAP згідно з Інкотермс-2020 (розшифровується “Delivered At Point» named point of destination) перекладаються як “Поставка в пункті», вказана назва пункту призначення означає, що продавець виконав свої зобов'язання щодо поставки, коли він надав покупцеві товар, випущений в митному режимі експорту та готовий до розвантаження з транспортного засобу, який прибув в зазначений пункт призначення. Згідно з умовами поставки DAP продавець зобов'язаний оплатити витрати і фрахт, необхідні для доставки товару в зазначений пункт призначення, виконати експортне митне оформлення для вивезення товару з оплатою експортних мит і інших зборів у країні відправлення, однак продавець не зобов'язаний виконувати митні формальності для ввезення товару, сплачувати імпортні мита або виконувати інші імпортні митні процедури при ввезенні. Ціна DAP (DAP price) означає, що контрактна (інвойсна або митна) ціна за товар включає в себе суму вартості самого товару, експортного митного оформлення цього товару з оплатою експортних мит і інших зборів і вартості доставки (фрахту) до зазначеного пункту призначення.
Відтак, за умовами поставки DAP продавець здійснює поставку товару, а тому саме він відповідальний за складання перевізних документів, в тому числі і CMR. За умовами поставки DAP витрати на перевезення (фрахт) сплачує продавець, однак в дійсності вони сплачуються покупцем, оскільки вартість перевезення (фрахт) включається продавцем в загальну ціну товару. Для підтвердження цього наявні рахунки-фактури, які визначають ціну товару, яка включає витратами на його транспортування.
Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду справи, та суд бере до уваги пояснення позивача про те, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення.
Також суд зауважує, що відповідачем в оскаржуваних рішеннях не вказано, яким саме чином виявлені розбіжності перешкоджають оформленню товару за обраним декларантом методом, оскільки надані до митного оформлення документи повинні досліджуватись у їх сукупності, а тому наявність певних недоліків в одному документі не може бути підставою для коригування заявленої митної вартості товару.
Суд також не може погодитися із діями відповідача стосовно витребування додаткових документів, оскільки відповідачем не вказано та не обґрунтовано, які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення, тому безпідставною є вимога митного органу надати договір з третіми особами, пов'язаний з договором про поставку товару, митна вартість якого визначається, а також рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом), та рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту), оскільки доказів того, що позивач вступав у договірні відносини із третіми особами, матеріали справи не містять.
Також не можна погодитися із діями відповідача стосовно витребування у позивача виписки з бухгалтерської документації. Відповідачем не вказано та не обґрунтовано з якою метою були витребувані дані документи та які числові значення такі документи мали підтвердити чи спростувати, при тому, що вартість придбання оцінюваного товару підтверджена документально.
На думку суду, сама по собі виписка з бухгалтерської документації, не є документами, по яких здійснюється оплата та доставка товару, оскільки підтверджуючими документами про вартість товару в даному випадку є контракт та рахунки-фактури (інвойси). Відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця щодо формування ціни товару для інших покупців і за відмінними умовами поставки не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.
Воднораз, витребовуючи висновки про вартісні та якісні характеристики оцінюваного товару, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, відповідач не навів обґрунтування, які складові митної вартості такий документ має підтвердити та яким чином він надасть можливість підтвердити чи спростувати відомості офіційно виданих продавцем товару документів щодо ціни товару, недійсність чи ознаки підробки щодо яких не виявлено.
За обставин цієї справи відповідач не встановив розбіжностей, які дійсно мають вплив на правильність визначення митної вартості, ознак підробки у поданих документах чи відсутність усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари згідно з умовами поставки, визначеними договірними сторонами (продавцем та покупцем).
При вирішенні спору суд враховує, що застосування другорядного - резервного методу визначення митної вартості товару передбачене статтею 64 МК України, згідно з якою у разі якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GAТТ). Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митним органом митних вартостях.
Відповідно до пунктів 2, 4 частини другої статті 55 МК України прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товару має містити, зокрема, наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товару, інших умов, що могли вплинути на ціну товару), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товару, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
За змістом пункту 2.1 Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товару, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 2012 року №598 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 червня 2012 року за №883/21195), у рішенні про коригування митної вартості зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом. Посилання на використання цінової бази Єдиної автоматизованої інформаційної системи Держмитслужби у рішенні допускається тільки при визначенні митної вартості відповідно до положень статей 59, 60 та 64 Кодексу з обов'язковим зазначенням номера та дати митної декларації, яка була взята за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, з поясненнями щодо зроблених коригувань на обсяг партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні.
Таким чином, у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу.
Зазначене узгоджується з висновком Верховного Суду викладеним у постанові від 21 серпня 2018 року у справі №804/1755/17.
Можливість поставки товару іншим покупцям за більшою ціною відповідає принципам свободи зовнішньоекономічних зв'язків та не суперечить нормам національного та міжнародного законодавства. При прийнятті оскаржуваних рішень відповідачем використано виключно інформацію з бази даних митного органу, а також з мережі Інтернет, тобто при винесенні спірних рішень відповідач керувався не документами, поданими декларантом до митного оформлення, а спирався вже на наявну в митного органу цінову інформацію.
Рішення про коригування митної вартості товару не може базуватися лише на інформації митниці, оскільки порядок її формування, ведення, отримання інформації, а також порядок використання її даних суб'єктами господарських відносин під час здійснення ними зовнішньоекономічної діяльності МК України не передбачено.
Сам факт здійснення митого оформлення подібних товарів за митною вартістю, що є більша заявленої декларантом, не може бути безумовною підставою для коригування відповідачем митної вартості товару.
Також, Верховний Суд у постанові від 21 грудня 2018 року у справі № 815/228/17 дійшов висновку, що наявність в інформаційних базах даних митною органу інформації про те, що у попередні періоди аналогічні товари були розмитнені із зазначенням більшої митної вартості, жодним чином не доводить неправильність її визначення позивачем, оскільки митна вартість залежить від ряду обставин і визначається в кожному конкретному випадку.
Аналогічні висновки зроблено Верховним Судом у постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 809/1469/16.
Суд наголошує на тому, що резервний метод не вимагає від митного органу доведення подібності (аналогічності) товарів, однак зазначений метод повинен ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) органами доходів і зборів митних вартостях і це ґрунтування повинне бути підтвердженим в рішенні про коригування митної вартості.
Рішення про коригування митної вартості товару не містить пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо. У вказаних рішеннях не зазначено докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів.
Такі ж висновки викладені і в постанові Верховного Суду від 15 жовтня 2024 року у справі №520/6058/24.
Таким чином, з огляду на зазначене, суд констатує, що прийняті Волинською митницею оскаржувані рішення від 06.09.2024 №UA205140/2024/000282/1, від 10.09.2024 №UA205140/2024/000284/1, №UA205140/2024/000285/1, від 18.09.2024 №UA205140/2024/000301/1, від 19.09.2024 №UA205140/2024/000302/1, №UA205170/2024/000032/2, від 24.09.2024 №UA205170/2024/000033/2 про коригування митної вартості товару є протиправними та підлягають скасуванню.
Згідно із частиною першою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Частиною першою статті 72 КАС України встановлено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (частини перша та друга статті 76 КАС України).
Частинами першою та другою статті 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Відповідно до статей 9, 77 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач, як суб'єкт владних повноважень, не надав суду доказів на підтвердження правомірності своїх рішень.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову.
Відповідно до статті 244 КАС України суд під час ухвалення рішення вирішує, як розподілити між сторонами судові витрати.
Згідно із частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Отже, на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути судовий збір в сумі 2 422,40 грн, який сплачений згідно із платіжною інструкцією в національній валюті від 17.02.2025 №307.
Щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000,00 грн суд зазначає, що на підтвердження таких витрат представник позивача надала лише договір №135-ЮП про надання правничої допомоги від 11.06.2024, укладений між позивачем та Адвокатським бюро “Крючкова», попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу №24/02-25 від 24.02.2025, ордер на надання правничої допомоги серії АС №1129645 від 25.02.2025.
Суд зауважує, що відповідно до пункту 4.1 договору №135-ЮП про надання правничої допомоги від 11.06.2024 вартість послуг, що надаються Адвокатським бюро (гонорар), погоджується сторонами додатково в усному порядку і може підтверджуватися шляхом підписання сторонами додаткових угод та/або актів приймання-передачі наданих послуг.
На час прийняття рішення позивач не надав суду належних доказів (додаткових угод, актів приймання-передачі наданих послуг) на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу. Попередній (орієнтовний) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу №24/02-25 від 24.02.2025 відповідно до умов зазначеного договору не підтверджує вартість наданих правничих послуг, а тому суд позбавлений можливості на час прийняття рішення вирішити питання щодо розподілу витрат на правничу допомогу.
Водночас суд повідомляє, що відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Отже, враховуючи вищевикладене, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача необхідно стягнути на користь позивача судовий збір у сумі 2422,40 грн.
Керуючись статтями 139, 243-246, 262, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Митного кодексу України, суд
Позов задовольнити повністю.
Визнати протиправними та скасувати рішення Волинської митниці про коригування митної вартості товарів від 06.09.2024 №UA205140/2024/000282/1, від 10.09.2024 №UA205140/2024/000284/1, №UA205140/2024/000285/1, від 18.09.2024 №UA205140/2024/000301/1, від 19.09.2024 №UA205140/2024/000302/1, №UA205170/2024/000032/2, від 24.09.2024 №UA205170/2024/000033/2.
Стягнути на користь Приватного підприємства “Гуд Авто Плюс» за рахунок бюджетних асигнувань Волинської митниці судовий збір у сумі 2 422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні 40 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: Приватне підприємство “Гуд Авто Плюс» (33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Мазепи, будинок 4а, офіс 24; ідентифікаційний код юридичної особи 45119453).
Відповідач: Волинська митниця (44350, Волинська область, Ковельський район, село Римачі, вулиця Призалізнична, будинок 13; ідентифікаційний код юридичної особи 43958385).
Суддя Н. В. Стецик