30 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 640/12918/21
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Лозовького О.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 044» до про Головного управління ДПС у Київській області визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
11.05.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП 044» (далі - ТзОВ «АТП 044», позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва в порядку адміністративного судочинства з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (далі - ГУ ДПС у Київській області, відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 03.09.2020 №0009263203 та №0009253203.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.08.2020 відповідачем складено акт про результати фактичної перевірки №270/10.36.32-00.10/42841850 (далі - акт перевірки).
Актом перевірки встановлено, що за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 152-ж здійснює діяльність ТзОВ «АТП 044». 15.11.2019 ТзОВ «АТП 044» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального. 15.11.2019 підприємством зареєстровано акцизний склад. Також за адресою фактичного провадження діяльності ТзОВ «АТП 044» не обладнані рівномірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) 4 резервуари та відповідно не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників, рівня пального у резервуарі. Крім того, не зареєстровані у зазначеному реєстрі 4 витратоміри-лічильники, чим порушено п.п. 230.1.2 Податкового кодексу України. ТзОВ «АТП 044» як розпорядник акцизного складу з 01.07.2020 по 30.07.2020 дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального не формував та не передавав до контролюючого органу ДПС, чим порушено вимоги п.п. 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 Податкового кодексу.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення (далі - ППР) №0009263203 від 03.09.2020, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 160000,00 грн та податкове повідомлення-рішення №0009253203 від 03.09.2020, яким застосовано штрафні фінансові санкції (штрафи) у сумі 30000,00 грн.
Враховуючи наведене вище, позивач вважає, що відповідач, приймаючи оскаржувані рішення, діяв поза межами повноважень та у не спосіб, що визначений законами України, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягає скасуванню.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2021 відкрито провадження в адміністративній справі № 640/12918/21 та постановлено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання відповідно до статей 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).
03.06.2021 від представника ГУ ДПС у Київській області надійшло відзив на позовну заяву. В обґрунтування своїх заперечень зазначив, що на підставі наказу відповідача перевірка була призначена з метою здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального.
Даному формулюванню відповідають такі функції контролюючих органів, що наведені у п. 19.1 ст. 19-1 ПК України:
19-1.1.4. - здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів, порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), проведення розрахункових операцій, а також за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, наявністю торгових патентів;
19-1.1.16. - здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального;
19-1.1.17. - проводять роботу щодо боротьби з незаконним виробництвом, переміщенням, обігом спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального.
Ці функції відповідають перевірні дотримання вимог Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового. коньячного і плодового, алкогольних напоїв. тютюнових виробів та пального» (у редакції. чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон №481/95-ВР). яка проводилася відповідачем згідно з наказом від 02.10.2020 №1483.
Зважаючи на це, у відповідача були достатні правові підстави для її проведення.
Крім того представник відповідача зазначив, перевіркою встановлено, що ТзОВ «АТП 044» з 01.07.2020 по 30.07.2020 дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального не формував та не передавав до контролюючого органу, чим порушено вимоги п.п.230.1.3. п.230.1. ст. 230 Податкового кодексу України (далі - ПК України).
Згідно з п.п.230.1.3. п.230.1. ст. 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
Враховуючи вищенаведене вважає, що ППР винесені відповідно до норм чинного законодавства. Просив відмовити у задоволені позову у повному обсязі.
03.06.2021 разом із відзивом від представника відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у відкритому судовому засіданні за участі представника ГУ ДПС у Київській області.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07.06.2021 клопотання представника ГУ ДПС у Київській області про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін залишено без задоволення.
Суд зазначає, що згідно із частиною третьою статті 29 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі ліквідації або припинення роботи адміністративного суду справи, що перебували у його провадженні, невідкладно передаються до суду, визначеного відповідним законом або рішенням про припинення роботи адміністративного суду, а якщо такий суд не визначено - до суду, що найбільш територіально наближений до суду, який ліквідовано або роботу якого припинено.
Відповідно до статей 1, 2 розділу І Закону №2825-IX ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва. Утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Пунктом 2 розділу ІІ Закону №2825-ІХ (в редакції Закону України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ» від 16.07.2024 №3863-IX) установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя.
До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом, крім випадку, передбаченого абзацом четвертим цього пункту.
Не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва адміністративні справи, які були передані до Київського окружного адміністративного суду та розподілені між суддями до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України «Про внесення зміни до пункту 2 розділу II «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» щодо забезпечення розгляду адміністративних справ», але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України. Справи, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 КАС України, до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.
Після початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд та інші окружні адміністративні суди України завершують розгляд та вирішення переданих їм справ.
Судом апеляційної інстанції щодо всіх справ, підсудних окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, та переданих на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України відповідно до цього Закону, є Шостий апеляційний адміністративний суд.
Згідно із пунктом 10 Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженого наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399 (далі - Порядок № 399), розподіл судових справ, які не розглянуті ОАСК та передані до КОАС, але не розподілені між суддями, передаються на розгляд та вирішення судам (крім судових справ, підсудність яких визначена частиною першою статті 27, частиною третьою статті 276, статтями 289-1, 289-4 КАС України) шляхом їх автоматичного розподілу між цими судами з урахуванням навантаження за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ.
Відповідно до пункту 19 Порядку №399 відповідальною особою протягом семи робочих днів після отримання результатів автоматизованого розподілу судових справ на підставі протоколу формується перелік судових справ у електронній формі із застосуванням КЕП за формою, визначеною у додатку до Порядку, про визначені суди із зазначенням єдиних унікальних номерів судових справ.
Згідно із переліком судових справ за формою додатку 3 до Порядку №399 адміністративна справа №640/12918/21 передана на розгляд Волинського окружного адміністративного суду (https://court.gov.ua/gromadjanam/perelik_rozpodil/).
27.02.2025 справа №640/12918/21 зареєстрована у Волинському окружному адміністративному суді та за результатами автоматизованого розподілу справи між суддями визначено склад суду (суддя Лозовський О.А.) для розгляду цієї справи.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.03.2025 до провадження адміністративну справу №640/12918/21. Замінено відповідача у справі №640/12918/21 ГУ ДПС у Київській області (03151, місто Київ, вулиця Народного ополчення, 5-А, код ЄДРПОУ 43141377) на його правонаступника - Головне управлінням ДПС у Київській області (вулиця Святослава Хороброго, будинок 5, корпус А, місто Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797).
Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.
На підставі п.п.80.2.5. п.80.2 ст.80 ПК України, згідно з наказом ГУ ДПС у Київській області від 30.06.2020 №875 та згідно з направленнями на проведення фактичної перевірки від 22.07.2020 №№501, 502 посадовими особами ГУ ДПС у Київській області проведена фактична перевірка об'єкта ТзОВ «АТП 044» за адресою: Київська область, м. Ірпінь, вул. Соборна, буд. 152-ж.
Згідно додатку №1 до наказу ГУ ДПС у Київській області від 30.06.2020 №875 «Про проведення фактичних перевірок» визначено перелік суб'єктів господарювання, які підлягають фактичним перевіркам у липні 2020 року. У витягу з додатку №1 до наказу ГУ ДПС у Київській області від 30.06.2020 №875 «Про проведення фактичних перевірок» зазначено ТзОВ «АТП 044» 03.08.2020 відповідачем складено акт про результати фактичної перевірки №270/10.36.32-00.10/42841850.
Актом перевірки встановлено, що ТзОВ «АТП 044» 15.11.2019 зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального та акцизний склад (уніфікований номер 1012554).
Проте, за зазначеною вище адресою на акцизному складі розташовані 4 резервуари, які не обладнані рівнемірами - лічильниками рівня пального та відповідно не зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі. Також, не зареєстровані в зазначеному реєстрі 4 витратоміри-лічильники (паливо -роздавальні колонки), чим порушено вимоги до п.п. 230.1.2. п.230.1 статті 230 ПК України.
На підставі акту перевірки відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення №0009263203 від 03.09.2020, яким застосовано штрафні (фінансові) санкції (штрафи) у сумі 160000,00 грн та податкове повідомлення-рішення №0009253203 від 03.09.2020, яким застосовано штрафні фінансові санкції (штрафи) у сумі 30000,00 грн.
Однак, позивач вважає податкові повідомлення-рішення від 03.09.2020 №0009253203 та №0009263203 протиправними та такими, що підлягають скасуванню, тому звернувся до суду заданим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає, що згідно із частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України.
Згідно зі статтею 6 ПК України податком є обов'язковий, безумовний платіж до відповідного бюджету, що справляється з платників податку відповідно до цього Кодексу.
В Україні встановлюються загальнодержавні та місцеві податки та збори. До загальнодержавних податків належить, зокрема, акцизний податок (статті 8 та 9 ПК України).
Порядок проведення фактичних перевірок регламентується статтею 80 ПК України.
Згідно із підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 ПК України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем і фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності документа, що підтверджує державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців відповідно до закону, ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами). Порядок проведення фактичних перевірок контролюючими органами передбачений статтею 80 Кодексу.
Згідно із пунктом 80.1 статті 80 ПК України, фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи).
Відповідно до пункту 80.2 статті 80 ПК УКраїни фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки.
Відповідно до підпункту 80.2.5. пункту 80.2 статті 80 ПК України фактична перевірка може проводитися у разі отримання в установленому законодавством порядку перевірка може порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту платниками напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту податків, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Відповідно до пп. 20.1.4 п.20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Згідно з п. 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Приписами п. 62.1 статті 62 ПК України податковий контроль здійснюється шляхом: ведення обліку платників податків; інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючих органів; перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Відповідно до п. 71.1 статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - комплекс заходів, що координується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.
Для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла зокрема: від платників податків, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах (п.п.72.1.1.1. п.72.1 ст.72 ПК України); про застосування реєстраторів розрахункових операцій (п.п.72.1.1.4. п.72.1 ст.72 ПК України); про дозволи, ліцензії, патенти, свідоцтва на право провадження окремих видів діяльності (п.л.72.125. п.72.1 ст.72 ПК України).
Пунктом 74.1 статті 74 ПК України визначено, що посадові (службові) особи контролюючих органів можуть зберігали та опрацьовувати в інформаційних базах контролюючих органів податкову інформацію, зібрану відповідно до Кодексу.
Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання відповідно до п.74.2 ст. 74 ПК України використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань.
Отже, використання інформації, яка міститься в автоматизованих базах та системах контролюючих органів є компетенцією контролюючих органів.
З вищевказаного суд вбачає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Відповідно до підпункту 14.1.4 пункту 14.1 статті 14 ПК України акцизний податок - непрямий податок на споживання окремих видів товарів (продукції), визначених цим Кодексом як підакцизні, що включається до ціни таких товарів (продукції).
Як вбачається з матеріалів справи, штрафні санкції до позивача застосовані за порушення підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України.
Так, згідно пункту 230.1 статті ПК України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Поняття акцизного складу визначено у підпункті 14.1.6 пункту 14.1 статті 14 ПК України, а саме: акцизний склад - це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
Згідно із підпунктом 14.1.224 пункту 14.1 статті ПК України розпорядник акцизного складу - це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1 статті ПК України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Відповідно до пункту 128-1.1 статті 128-1 ПК України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Повторне протягом року вчинення на тому самому акцизному складі будь-якого з порушень, передбачених абзацом першим цього пункту, - тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Аналіз наведених положень дає суду підстави дійти до наступних висновків.
По-перше, положеннями підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 ПК України покладено на суб'єктів господарювання, які є розпорядниками акцизних складів обов'язок щодо реєстрації усіх розташованих на акцизних складах резервуарів, введених в експлуатацію, вітромірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі.
По-друге, забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
По-третє, відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.
Як свідчать матеріали справи, за адресою: Київська обл., м. Ірпінь, вул. Соборна, 152-ж здійснює діяльність ТзОВ «АТП 044». 15.11.2019 ТзОВ «АТП 044» зареєстровано платником акцизного податку з реалізації пального та 15.11.2019 зареєстрований акцизний склад (уніфікований номер 1012554).
Разом з тим, судом встановлено, що позивача притягнуто до відповідальності не за відсутність обладнання ним витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а за реалізацію пального у період протягом 01.07.2020 по 30.07.2020 без зареєстрованих в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі відповідних витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників у загальній кількості 8 штук.
Суд наголошує, що ТзОВ «АТП 044» з 01.07.2020 по 30.07.2020 дані про фактичні залишки пального та про обсяг обігу пального не формував та не передавав до контролюючого органу, чим порушено вимоги п.п.230.1.3. п.230.1. статті 230 ПК України.
Згідно з п.п.230.1.3. п.230.1. статті 230 ПК України розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
В електронних документах також зазначаються відповідальною особою розпорядника акцизного складу дані про обсяги залишків пального, що знаходяться на акцизному складі в тарі, балонах, упаковці, про добовий обсяг реалізованого пального в тарі, балонах, упаковці, а також інформація про дні, в які акцизний склад не працює.
Пунктом 86.5 статті 86 ПК України передбачено, що у разі відмови платника додатків, його законних представників або особи, яка здійснювала розрахункові операції, від підписання акта (довідки), посадовими особами контролюючого органу складається акт, що засвідчує факт такої відмови. Один примірник акта або довідки про результати перевірки не пізніше наступного робочого дня після його складення реєструється в журналі реєстрації актів контролюючого органу і не пізніше наступного дня після його реєстрації вручається або надсилається платнику податків, його законному представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції.
Так, за результатами проведеної фактичної перевірки посадовими особами ГУ ДПС у Київській області складено акт, від підписання якого та отримання його другого примірника оператор АЗС Чупира С.М. відмовився, про що складені відповідні акти.
Акт фактичної перевірки від 03.08.2020 зареєстровано в ГУ ДПС у Київській області за №270/10-36-32-00-10/42841850 та направлено платнику листом від 03.08.2020 №23945/10/10-36-32-00-10.
Відповідно до п.86.8. статті 86 ПК України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акта перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу, для надсилання (вручення) податкових повідомлень-рішень, а за наявності заперечень посадових осіб платника податків до акта перевірки та/або додаткових документів, поданих у порядку, визначеному пунктом 44.7 статті 44 цього Кодексу, приймається з урахуванням висновку про результати розгляду заперечень до акта перевірки та/або додаткових документів - протягом трьох робочих днів, наступних за днем розгляду заперечень та/або додаткових документів і надання (надсилання) письмової відповіді платнику податків.
Пунктом 128 1.1. статті 128 ПК України визначено, що за необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу.
Пунктом 1281.3. статті 1281 ПК України передбачено, що незабезпечення з вини розпорядника акцизного складу своєчасного подання до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, електронних документів, що містять дані про фактичні залишки пального та обсяг обігу пального або спирту етилового, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 1000 гривень за кожний неподаний електронний документ.
Керуючись зазначеними вище нормами законодавства суд вважає, що ГУ ДПС у Київській області прийнято податкові повідомлення - рішення від 03.09.2020 №0009263203, №0009253203 відповідно до норм чинного законодавства.
Додатково суд звертає увагу на те, що жодного іншого обґрунтування позовних вимог, ані ж того, оцінка якому надана судом вище позивачем у позовній заяві не наведено.
Згідно із частиною 2 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Частиною 1 статті 73 КАС України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно з частиною 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, повно та всебічно проаналізувавши матеріали справи та надані докази, суд дійшов до висновку про відповідність спірних ППР критеріям, які встановлені частиною 2 статті 2 КАС України, що, в свою чергу, зумовлює відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
Зважаючи, що в задоволенні позовних вимог відмовлено, а іншими учасниками справи судові витрати не понесені, судові витрати не підлягають розподілу відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись вимогами статей 2, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 КАС України,
У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП 044» (02094, місто Київ, вулиця Гната Хоткевича, 34, код ЄДРПОУ 42841850) до Головного управління ДПС у Київській області (вулиця Святослава Хороброго, будинок 5, корпус А, місто Київ, 03151, код ЄДРПОУ 44096797) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 295 КАС України. У разі подання апеляційної скарги рішення якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя О.А. Лозовський