30 квітня 2025 року ЛуцькСправа № 140/3130/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Шепелюка В.Л., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернулася з позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (далі - Відділ ПВР), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 лютого 2025 року у виконавчому провадженні №76995173 про закінчення виконавчого провадження; зобов'язання державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції відновити виконавче провадження №76995173 (а.с.37-41).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №140/10701/24 зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі №140/4330/24, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в якій на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (Постанова №704) та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністра оборони України від 07 червня 2018 року №260 (Порядок №260), зазначити відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби - 65 % посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а премії - у середньому розмірі, фактично виплаченому за січень 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_2 (померлий годувальник) звільнився на пенсію (враховуючи посадовий оклад і оклад за військовим званням, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт).
ІНФОРМАЦІЯ_2 видав довідку від 11 грудня 2024 року №ХА21770, в якій середні розміри додаткових видів грошового забезпечення обраховано з посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені виходячи з розміру 1762,00 грн, тому позивач, вважаючи, що рішення суду виконано не повністю, звернулась до відповідача щодо примусового виконання вказаного судового рішення на підставі виконавчого листа №430/2025 від 16 січня 2025 року. 28 січня 2025 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №76995173, а 10 лютого 2025 року - про закінчення виконавчого провадження, у зв'язку з тим, що боржником було надано докази добровільного виконання рішення суду.
Позивач не погоджується з оскаржуваною постановою державного виконавця про закінчення виконавчого провадження від 10 лютого 2025 року у ВП №76995173, оскільки не відбулось повного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №140/10701/24. Вказує на те, що державний виконавець не надав оцінки довідці про розмір грошового забезпечення від 11 грудня 2024 року №ХА21770, відповідно до якої ІНФОРМАЦІЯ_2 здійснював розрахунок грошового забезпечення та не дослідив, що такий розрахунок, а саме розмір премії обраховано з посадового окладу та окладу за військовим званням, які визначені, виходячи з розміру 1762,00 грн, а не з посадового окладу і окладу за військовим званням шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт.
У зв'язку з чим, позивач вважає, що оскаржувана постанови винесена передчасно, а тому підлягає скасуванню.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за цим позовом та ухвалено розгляд справи проводити за наявними у справі матеріалами, за окремою категорію термінових адміністративних справ, передбачених статтею 287 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України); витребувано у Відділу ПВР належним чином засвідчені копії матеріалів виконавчого провадження №76995173, які зобов'язано подати до канцелярії суду в строк до 18 квітня 2025 року.
Відповідач, отримавши ухвалу про відкриття провадження 14 квітня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.46), у встановлений судом строк витребувані судом документи та відзив на позов не подав.
Відповідно до частини шостої статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ухвалу про відкриття провадження отримав 14 квітня 2025 року, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.47), пояснення щодо позову не подав.
Враховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для подання доказів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності судового процесу, які закріплені у статті 129 Конституції України та статті 9 КАС України, судом, в межах наданих йому повноважень, створені належні умови учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених КАС України для висловлення своєї правової позиції у спорі та надання відповідних доказів. Матеріали справи містять достатньо документів, необхідних для вирішення спору по суті та прийняття обґрунтованого рішення.
Дослідивши письмові докази, перевіривши доводи позову, суд встановив такі обставини.
Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №140/10701/24 позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_3 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії задоволено повністю: визнано протиправними дії ІНФОРМАЦІЯ_3 щодо визначення в довідці від 24 липня 2024 року №ХА21770 про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, виданій для перерахунку пенсії ОСОБА_1 на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі №140/4330/24, розміру надбавки за особливості проходження служби 1% та премії 10%; зобов'язано ІНФОРМАЦІЯ_2 , на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі №140/4330/24, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в якій на підставі Постанови №704 та Порядку №260, зазначити відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби - 65 % посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а премії - у середньому розмірі, фактично виплаченому за січень 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_2 (померлий годувальник) звільнився на пенсію (враховуючи посадовий оклад і оклад за військовим званням, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт).
На виконання вказаного рішення ІНФОРМАЦІЯ_2 виготовив та надіслав до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області довідку від 11 грудня 2024 року №ХА21770 про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 січня 2023 року за посадою, відповідною (аналогічною) його останній штатній посаді водій-номер обслуги (а.с.11).
Відповідно до вказаної довідки розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року становить: посадовий оклад - 4030,00 грн, оклад за військовим званням (старший солдат) - 910,00 грн, надбавка за вислугу років (25%) - 1235,00 грн, надбавка за особливості проходження служби (65%) - 4013,75 грн, премія (270%) - 7128,00 грн, а всього 17316,35 грн
У примітці до даної довідки вказано, що підрахунок посадового окладу і окладу за військовим званням визначено шляхом множення відповідного тарифного коефіцієнту на розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом на 01 січня 2023 року; середні розміри премії обраховано з посадового окладу, який визначений, виходячи з розміру 1762 грн.
Судом також встановлено, що 16 січня 2025 року Волинським окружним адміністративним судом видано виконавчий лист 430/2025 у справі №140/10701/24. Вважаючи факт не повного виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №140/10701/24, позивач звернулася до Відділу ПВР щодо примусового виконання рішення у справі №140/10701/24 на підставі виконавчого листа №430/2025. Вказані обставини не є спірними.
За заявою позивача 28 січня 2025 року постановою старшого державного виконавця Відділу ПВР Трофимюка П.В. відкрито виконавче провадження ВП №76995173 з примусового виконання виконавчого листа №430/2025 виданого 16 січня 2025 року Волинським окружним адміністративним судом (а.с. 20-22).
10 лютого 2025 року старшим державним виконавцем Відділу ПВР винесено постанову про закінчення виконавчого провадження ВП №76995173 на підставі пункту 9 частини першої статті 39, статті 40 Закону України «Про виконавче провадження». Зі змісту вказаної постанови слідує, що рішення суду від 11 листопада 2024 року у справі №140/10701/24, за яким видано 16 січня 2025 року виконавчий лист №430/2025, виконане - ІНФОРМАЦІЯ_2 надіслано 11 грудня 2024 року за вих. №8599 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку (ХА21770) про розмір грошового забезпечення ОСОБА_2 станом на 01 січня 2023 року та додано її копію (а.с.23).
Вважаючи постанову про закриття виконавчого провадження протиправною, позивач звернулася до суду з вказаним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Положеннями статті 129-1 Конституції України передбачено, що судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно з частиною першою статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України від 02 червня 2016 року №1404-VIII «Про виконавче провадження» (далі - Закон №1404-VIII).
Статтею 1 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 3 Закону №1404-VІІІ примусовому виконанню підлягають рішення на підставі виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України.
Згідно з частиною першою статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів».
Приписами частини першої статті 18 Закону №1404-VІІІ встановлено, що виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Пунктами 1, 10 та 22 частини третьої статті 18 Закону №1404-VIII визначено, що виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; звертатися до суду або органу, який видав виконавчий документ, із заявою (поданням) про роз'яснення рішення, про видачу дубліката виконавчого документа у випадках, передбачених цим Законом, до суду, який видав виконавчий документ, - із заявою (поданням) про встановлення чи зміну порядку і способу виконання рішення, про відстрочку чи розстрочку виконання рішення; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.
Відповідно до пункту 9 частини першої статті 39 Закону №1404-VІІІ виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.
З аналізу вказаних норм законодавства слід прийти до висновку, що після отримання держаним виконавцем інформації про виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом на нього покладений обов'язок щодо перевірки виконання боржниками рішення, що підлягає виконанню відповідно до цього Закону та вжиття усіх передбачених Законом заходів в межах встановлених повноважень.
Як встановлено судом, 10 лютого 2025 року державний виконавець прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження з тієї підстави, що боржник, ІНФОРМАЦІЯ_2 , фактично до відкриття виконавчого провадження виконав рішення суду у справі №140/10701/24.
Такий висновок державного виконавця ґрунтується на тому, що ІНФОРМАЦІЯ_2 листом від 11 грудня 2024 року №8599 надіслав до Головного управління пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення (ХА21770).
Разом з тим, зі змісту довідки від 11 грудня 2024 року №ХА21770 встановлено, що під час складання довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 визначив розміри посадового окладу, окладу за військове звання, надбавки за вислугу років, надбавки за особливості проходження служби, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року в розмірі 2684 гривні, а при визначенні розміру премії ним застосовано розмір посадового окладу, визначені виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 01 січня 2018 року в розмірі 1762 гривні, що не відповідає резолютивній частині рішення суду та пункту 5 Постанови №704, яким встановлено порядок визначення додаткових видів грошового забезпечення військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби).
Тут варто зауважити, що згідно з пунктом другим статті 9 Закону України від 20 грудня 1991 року №2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (Закон №2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Аналогічна правова норма міститься в пункті 2 Постанови №704, відповідно до якого установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Пунктом 2 Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення включає: щомісячні основні види грошового забезпечення; щомісячні додаткові види грошового забезпечення; одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Суд зазначає, що відповідно до положень Постанови №704 та Порядку №260 виплата премії безпосередньо залежить від розміру посадового окладу.
Відтак, оскільки в довідці про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року вказано новий розмір посадового окладу, то це має наслідком розрахунок премії, зокрема, з урахуванням підвищеного розміру посадового окладу.
Повертаючись до обставин цієї справи, суд нагадує, що рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2024 року у справі №140/10701/24 ІНФОРМАЦІЯ_2 зобов'язано на виконання рішення Волинського окружного адміністративного суду від 24 червня 2024 року у справі №140/4330/24, підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року для перерахунку пенсії ОСОБА_1 , в якій на підставі Постанови №704 та Порядку №260, зазначити відомості про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, зокрема, надбавки за особливості проходження служби - 65 % посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а премії - у середньому розмірі, фактично виплаченому за січень 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_2 (померлий годувальник) звільнився на пенсію (враховуючи посадовий оклад і оклад за військовим званням, визначені шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, на відповідний тарифний коефіцієнт).
Отже, державний виконавець, приймаючи постанову про закінчення виконавчого провадження повинен був встановити факт повного виконання судового рішення та з'ясувати чи виготовлено та надано до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області оновлену довідку про розмір грошового забезпечення годувальника ОСОБА_2 станом на 01 січня 2023 року із зазначенням, на підставі Постанови №704 та Порядку №260, відомостей про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, а саме: надбавки за особливості проходження служби - 65 % посадового окладу, окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, а премії - у середньому розмірі, фактично виплаченому за січень 2023 року за відповідною посадою у тому державному органі, звідки ОСОБА_2 (померлий годувальник) звільнився на пенсію, розмір яких визначається із застосуванням розміру посадового окладу шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01 січня календарного року (станом на 01 січня 2023 року - 2684,00 грн), на відповідний тарифний коефіцієнт.
Саме такі дії державного виконавця вказали б на ефективність вжиття державним виконавцем передбачених Законом №1404-VІІІ заходів щодо примусового виконання рішення.
Суд вважає, що відповідач формально підійшов до виконання обов'язків та наданих йому законом повноважень в частині досягнення мети виконавчого провадження - виконання рішення суду та відновлення прав позивача, та зробив висновок про фактичне виконання рішення боржником в повному обсязі без фактичної перевірки такого виконання, що потягло за собою прийняття протиправної постанови про закінчення виконавчого провадження та порушення прав стягувача, який є позивачем у даній справі.
Оскаржувана постанова державного виконавця про закінчення виконавчого провадження винесена передчасно й за відсутності доказів, які б підтверджували факт реального виконання судового рішення чи вжиття вичерпних заходів з його виконання.
Оскільки висновок відповідача щодо виконання боржником судового рішення від 11 листопада 2024 у справі №140/10701/24 не є повним та об'єктивним, зроблений без належного дослідження виконавцем всіх обставин та доказів виконання судового рішення, суд вважає, що у відповідача були відсутні обґрунтовані підстави для закінчення виконавчого провадження №76995173.
Таким чином, оскаржувана постанова старшого державного виконавця від 10 лютого 2025 року у ВП №76995173 є протиправною та підлягає скасуванню.
Щодо вимоги позивача про зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження №76995173, суд зазначає, що за приписами статті 41 Закону №1404-VIII у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.
У разі відновлення виконавчого провадження стягувач, суд або орган (посадова особа), яким повернуто виконавчий документ, зобов'язані у місячний строк з дня надходження постанови про відновлення виконавчого провадження пред'явити його до виконання.
Оскільки у цій справі суд дійшов висновку про визнання протиправною і скасування постанови державного виконавця про закінчення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний винести постанову про поновлення виконавчого провадження не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем цього рішення суду.
Отже, обов'язок відповідача поновити виконавче провадження прямо передбачений Законом №1404-VIII і, виходячи з матеріалів та обставин справи, у суду відсутні підстави вважати, що відповідачем такий обов'язок не буде виконаний, тому позовні вимоги про зобов'язання відповідача відновити виконавче провадження є передчасними і такими, що задоволенню не підлягають.
Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, зокрема чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.
Згідно з вимогами частин першої та другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на встановлені обставини справи, наведені положення чинного законодавства, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову.
Керуючись статтями 2, 72-77, 229, 243-246, 271, 272, 287 КАС України, суд
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (43001, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Володимирська, будинок 1), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача ІНФОРМАЦІЯ_4 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний код юридичної особи НОМЕР_2 ) про визнання протиправною та скасування постанови, зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.
Визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Волинській області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 10 лютого 2025 року ВП №76995173 про закінчення виконавчого провадження.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі апеляційного оскарження з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня його складення.
Суддя В. Л. Шепелюк