30 квітня 2025 року
м. Київ
cправа № 922/1538/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.,
за касаційною скаргою Заступника керівника Харківської обласної прокуратури
на постанову Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025
та рішення Господарського суду Харківської області від 07.09.2021
у справі № 922/1538/21
за позовом Керівника Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова
до:
1) Харківської міської ради,
2) Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради,
3) Фізичної особи-підприємця Горових Віталія Олександровича
4) Фізичної особи ОСОБА_1 ,
про визнання незаконним та скасування рішення, визнання недійсним договору, витребування майна,
Керівник Немишлянської окружної прокуратури м. Харкова звернувся до Господарського суду Харківської області з позовною заявою до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради, ФОП Горових Віталія Олександровича та ОСОБА_1 , в якій (з урахуванням заяви про зміну предмету) просив:
- визнати незаконним та скасувати п. 4 Додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 №412/16;
- визнати недійсним договір купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.09.2017 № 5500-В-С, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради та ФОП Горових В.О., посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Харківської області Тихоновою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 444;
- витребувати у ОСОБА_1 на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 33-:-40 в житловому будинку літ. "А-4", загальною площею 63,2 кв.м, скасувавши держану реєстрацію права власності, проведену за рішенням приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Кошель Т.В. № 42303193 від 30.07.2018, а Харківську міську раду зобов'язати прийняти вищевказані нежитлові приміщення;
В обґрунтування позовних вимог прокурор зазначив, що Харківська міська рада незаконно обрала спосіб приватизації оспорюваного майна шляхом викупу орендарем, а тому спірне рішення підлягає визнанню незаконним, як і укладений на його підставі договір купівлі-продажу. За твердженням прокурора, здійснення Харківською міською радою розпорядження майном не у спосіб та поза межами повноважень, передбачених законом, не може оцінюватися як вираження волі територіальної громади, а тому спірні нежитлові приміщення незаконно вибули із власності міської територіальної громади. Отже, розпорядження майном органом місцевого самоврядування не у спосіб та не у межах повноважень, передбачених законом, не може бути оцінено як вираження волі територіальної громади, тому відчужене таким чином майно підлягає поверненню на підставі статті 388 ЦК України.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 07.09.2021 (суддя Суслова В.В.), залишеним без змін (однак з інших мотивів) постановою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.2025 (колегія суддів у складі: Білоусова Я.О. - головуючий, Лакіза В.В., Мартюхіна Н.О.), в позові відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні позову суд першої інстанції враховуючи те, що факт відсутності здійснення невід'ємних поліпшень спірного майна саме в період перебування нерухомого майна в оренді не спростовано відповідачами, дійшов висновку, що оскаржуване рішення Харківської міської ради щодо проведення приватизації шляхом викупу є таким, що не відповідає вимогам чинного законодавства, що регулює порядок здійснення приватизації, а саме ст.ст. 1, 2, 4, 25, 29 Закону України "Про приватизацію державного майна" та ст.ст. 11, 18-2 Закону України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)". В той же час, суд першої інстанції зазначив, що позовні вимоги про визнання незаконним і скасування пункту 4 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16 не підлягають задоволенню саме з мотивів неефективності обраного прокурором способу захисту прав територіальної громади м. Харкова. Також за висновками суду першої інстанції, оскільки пункт 4 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16 є незаконним, вказане свідчить про наявність порушень вимог чинного законодавства України при укладанні вказаного вище договору купівлі-продажу нежитлових приміщень 21.09.2017 № 5500-В-С, що посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тихоновою І.В. і зареєстрований в реєстрі за № 444, у зв'язку з чим вимога прокурора щодо визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.09.2017 № 5500-В-С є правомірною. Водночас, суд першої інстанції, відмовив у задоволенні даної позовної вимоги у зв'язку з пропуском прокурором строку позовної давності без поважних причин, зазначивши, що прокурор довідався або міг довідатись про порушення прав та прийняте спірне рішення міськради безпосередньо на пленарному засіданні сесії 26.10.2016 та з моменту його оприлюднення на сайті Харківської міської ради - 01.11.2016, а про обставини порушення - з часу реєстрації кримінального провадження від 04.01.2017. Відмовляючи у задоволенні позову до відповідача-4 про витребування спірного майна суд першої інстанції виходив з того, що Єфросінін Е.В є добросовісним набувачем, прокурор в позовній заяві на наявність порушення прав держави і територіальної громади з боку Єфросініна Е.В. не посилається; на момент звернення прокурора з вимогою повернути спірне майно, рішення сесії Харківської міської ради "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м Харкова" та договір купівлі-продажу нежитлових приміщень, укладений між Управлінням комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та ФОП Горових В.О., не були визнані недійсними. Крім того, суд першої інстанції з посиланням на статтю 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та практику ЄСПЛ щодо застосування ст. 1 Першого протоколу до Конвенції дійшов висновку, що Єфросінін Е.В. добросовісно набув майно у власність, а прокурором не доведено наявність підстав у втручання у майнові права відповідача як добросовісного набувача спірного нерухомого майна.
Залишаючи без змін рішення місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним і скасування пункту 4 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16, визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових приміщень від 21.09.2017 № 5500-В-С необхідно відмовити саме з мотивів неефективності обраного прокурором способу захисту прав територіальної громади м. Харкова, а не у зв'язку із застосуванням наслідків спливу позовної давності, чим помилково суд першої інстанції мотивував оскаржуване рішення в частині розгляду позовних вимог про визнання недійсним договору купівлі-продажу. Що ж до позовної вимоги про витребування майна у Єфросініна Е.В., суд апеляційної інстанції зазначив, що прокурором у позові не ставиться питання про повернення відповідачу отриманого за недійсним правочином. Тому, у розглядуваному випадку задоволення позовної вимоги про витребування у Єфросініна Е.В. спірного нерухомого майна не буде дотриманий справедливий баланс, оскільки покладатиме надмірний індивідуальний тягар на фізичну особу (відсутність обґрунтованої компенсації у зв'язку з позбавленням права на майно), яка добросовісно набула право власності на об'єкти нерухомого майна. Таким чином, з одного боку, за обставин відсутності компенсації у зв'язку з позбавленням права власності Єфросініна Е.В. на спірне майно на останнього буде покладено надмірний та несправедливий тягар відповідальності за дії інших осіб. Водночас, у випадку проведення обґрунтованого відшкодування на користь вказаного відповідача за рахунок коштів територіальної громади, прокурором не доведено обставин отримання останньою будь-якого економічного ефекту, а відповідно і захисту державного інтересу внаслідок задоволення позову.
Не погоджуючись з постановою апеляційного та рішенням місцевого господарських судів в частині відмови у задоволенні позовної вимоги про витребування майна, Заступник керівника Харківської обласної прокуратури звернувся до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить їх скасувати в цій частині та прийняти нове рішення, яким витребувати у Єфросініна Е.В. на користь Харківської міської територіальної громади в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 33-:-40 в житловому будинку літ. «А-4», загальною площею 63,2 кв.м, розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , а Харківську міську раду зобов'язати прийняти вищевказані нежитлові приміщення. В іншій частині постанову апеляційного та рішення місцевого господарського суду скаржник просить залишити без змін.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на те, що судові рішення у відповідній частині ухвалено судами з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального (ст.ст. 203, 215, 216, 388 ЦК України, Законів України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)», «Про оренду державного та комунального майна», «Про приватизацію державного майна», абз. 2 п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна»), та процесуального (ст.ст. 11, 13, 14, 53, 76-79, 86, 236, 277 ГПК України) права, а також неповним з'ясуванням обставин справи.
Скаржником вмотивовано подання касаційної скарги на підставі п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, саме - судом апеляційної інстанції не враховано висновки Верховного Суду, викладені у постановах:
- від 20.06.2023 у справі № 633/408/18, від 28.01.2025 у справі № 922/3562/21, від 09.10.2024 у справі № 922/3838/213, де суд виснував, що саме задоволення вимоги про витребування майна з незаконного володіння особи, за якою воно зареєстроване на праві власності, призводить до ефективного захисту прав власника саме цього майна;
- від 11.02.2020 у справі № 922/614/19 де зазначено, що власник з дотриманням вимог статті 388 ЦК України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна;
- від 02.11.2021 у справі № 925/1351/19 щодо того, що можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв'язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно);
- від 22.10.2020 у справі № 752/11904/17, у якій Верховний Суд зазначив «відповідно до ч. 1 ст. 388 ЦК України власник має право витребувати своє майно із чужого незаконно володіння незалежно від заперечення відповідача про те, що він є добросовісним набувачем, якщо доведе факт вибуття майна з його володіння чи володіння особи, якій він передав майно, не з їхньої волі»;
- від 15.04.2020 у справі № 373/1810/16-ц, у якій Верховний Суд виснував, що право власності на майно, яке було передано за угодами щодо його відчуження поза волею власника, не набувається, у тому числі й добросовісним набувачем, оскільки це майно може бути у нього витребуване. Право власності дійсного власника в такому випадку презюмується і не припиняється із втратою ним цього майна.
Ухвалою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.04.2025 (колегія суддів у складі: Могил С.К. - головуючий (доповідач), Волковицька Н.О., Мачульський Г.М.) відкрито провадження за касаційною скаргою з підстави, передбаченої п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 06.05.2025 та надано строк на подання відзивів на касаційну скаргу до 30.04.2025.
У зв'язку з відпусткою судді Мачульського Г.М. 30.04.2025 призначено проведення повторного автоматизованого розподілу судової справи, за результатами якого для її розгляду визначено колегію суддів у складі: Могил С.К. - головуючий, Волковицька Н.О., Случ О.В.
Під час підготовки справи до розгляду Верховним Судом встановлено, що 19.02.2025 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постановив ухвалу про передачу на розгляд судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3727/19 за позовом Керівника Харківської місцевої прокуратури № 1 Харківської області до Харківської міської ради, Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки і комунального майна Харківської міської ради та фізичної особи - підприємця Плотнікова Костянтина Сергійовича про: визнання незаконним та скасування пункту 60 додатку до рішення 9 сесії Харківської міської ради 7 скликання "Про відчуження об'єктів комунальної власності територіальної громади м. Харкова" від 26.10.2016 № 412/16; визнання недійсним договору від 09.02.2017 № 5449-В-С купівлі-продажу нежитлових приміщень 1-го поверху № 1-:-8, 10, 11, 14-:-17, 20-:-34 площею 302,3 кв.м, та 96/100 частин приміщень № 12, 13 площею 16,1 кв.м, загальною площею 318,4 кв.м, в житловому будинку за адресою: м. Харків, вул. Клочківська, 193-А, літ. А-9, вартістю 987 600 грн, укладеного між Управлінням комунального майна та ФОП Плотніковим К.С.; зобов'язання Плотнікова К.С. повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, 10, 11, 14-:-17, 20-:-34 площею 302,3 кв.м, та 96/100 частин приміщень № 12, 13 площею 16.1 кв.м, загальною площею 318,4 кв.м в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; скасування запису № 19403454 про проведену державну реєстрацію права власності на 96/100 частин нежитлових приміщень 1-го поверху № 12, 13, площею 16,1 кв.м, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 за Плотніковим Костянтином Сергійовичем; скасування запису № 19402916 про проведену державну реєстрацію права власності на нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-8, 10, 11, 14-:-17, 20-:-34 площею 302,3 кв.м, в житловому будинку за адресою: АДРЕСА_2 за Плотніковим Костянтином Сергійовичем.
Підставою передачі справи № 922/3727/19 на розгляд палати є необхідність відступити від висновків Верховного Суду, викладених у cправах № 922/2934/19, № 922/1030/20, № 922/243/22, № 922/1782/21, № 922/787/20, № 922/1970/19, № 922/2932/19, № 922/3562/21, № 922/801/21, № 922/2008/21, № 922/2932/19, № 922/3834/19, № 922/979/21, № 922/1398/20, № 922/1398/20, № 922/4006/19, № 922/1822/20, № 922/4361/19, № 922/1172/20, № 922/2246/19, № 922/984/20, № 922/787/20, № 922/3960/19 щодо належності способу захисту в частині зобов'язання ФОП Плотнікова К.С. повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення. На переконання колегії суддів, позовні вимоги про зобов'язання повернути територіальній громаді м. Харкова в особі Харківської міської ради нежитлові приміщення слід задовольнити шляхом витребування від ФОП Плотнікова К.С. на користь територіальної громади м. Харкова спірних нежитлових приміщень.
Ухвалою від 19.03.2025 прийнято до розгляду судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справу № 922/3727/19.
Ухвалою від 10.04.2025 оголошено перерву у справі № 922/3727/19 до 15.05.2025.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
У такому випадку згідно з приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України провадження у справі зупиняється до закінчення перегляду в касаційному порядку.
З огляду на те, що висновок судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі № 922/3727/19 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, з урахуванням того, що постанова Верховного Суду є остаточною і виступає джерелом формування судової практики, Суд вважає за необхідне зупинити касаційне провадження у справі № 922/1538/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3727/19 та оприлюднення повного тексту судового рішення ухваленого за результатами такого розгляду.
Керуючись ст.ст. 228, 229, 234, 235 ГПК України, Суд, -
Зупинити касаційне провадження у справі № 922/1538/21 до закінчення перегляду в касаційному порядку судовою палатою для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи № 922/3727/19.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя Могил С.К.
Судді: Волковицька Н.О.
Случ О.В.