01 травня 2025 року
м. Київ
cправа № 910/17361/23
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:
Міщенка І. С. - головуючого, Берднік І. С., Зуєва В. А.,
розглядаючи матеріали касаційної скарги Фізичної особи-підприємця Харитоненка Сергія Миколайовича
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2025 (головуючий - Пономаренко Є. Ю., судді: Барсук М. А., Кропивна Л. В.) і рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 (суддя - Маринченко Я. В.) у справі
за позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до: Фізичної особи-підприємця Харитоненка Сергія Миколайовича
про стягнення 223 688, 00 грн,
Господарський суд міста Києва рішенням від 03.12.2024, яке Північний апеляційний господарський суд постановою від 11.04.2025 залишив без змін, задовольнив позовні вимоги епартаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), стягнувши з Фізичної особи-підприємця Харитоненка Сергія Миколайовича (далі ФОП Харитоненко С. М., скаржник) на користь позивача пайовий внесок у розмірі 225 558, 00 грн.
Не погодившись із вказаними рішеннями, 27.04.2025 ФОП Харитоненко С. М. звернувся до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить їх скасувати та постановити нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.04.2025 для розгляду касаційної скарги у справі № 910/17361/23 визначено колегію суддів у складі: Міщенко І. С. - головуючий, Берднік І. С., Зуєв В. А.
Вирішуючи питання щодо прийнятності касаційної скарги та наявності підстав для відкриття/відмови у відкритті касаційного провадження, дослідивши доводи касаційної скарги у контексті оскаржуваних судових рішень у даній справі, колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ФОП Харитоненка С. М. з огляду на таке.
Пункт 8 частини другої статті 129 Конституції України серед основних засад судочинства закріплює забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Наведеним конституційним положенням кореспондує стаття 14 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", частина перша статті 17 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Отже, оскарження рішень судів у касаційному порядку можливе лише у випадках, що передбачені законом.
Приписами пункту 1 частини першої статті 287 ГПК України унормовано, що учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки, мають право подати касаційну скаргу на рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.
Відповідно ж до приписів пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує п'ятиста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За змістом частини сьомої статті 12 ГПК України для цілей цього Кодексу розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб вираховується станом на 1 січня календарного року, в якому подається відповідна заява або скарга, вчиняється процесуальна дія чи ухвалюється судове рішення.
Так, предметом позову у цій справі є стягнення 223 688, 00 грн, що становить менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на час подання позову (268 400, 00 грн станом на 2023 рік), а тому у розумінні положень ГПК України ця справа є малозначною.
Виходячи з наведеного, звертаючись до суду касаційної інстанції з касаційною скаргою у малозначній справі № 910/17361/23 ФОП Харитоненко С. М. повинен був належним чином обґрунтувати наявність підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 287 ГПК України, які давали б касаційному суду можливість здійснити касаційний перегляд прийнятих у ній (оскаржуваних) рішень.
Водночас у поданій касаційній скарзі скаржник жодним чином не обґрунтовує необхідність відкриття касаційного провадження у цій справі (з урахуванням її малозначності), не доводить та не обґрунтовує наявність передбачених підпунктами "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України підстав, хоча процесуальним Законом тягар доказування наявності згаданих підстав покладається саме на нього.
Звідси, оскільки касаційна скарга ФОП Харитоненка С. М. не містить обґрунтувань, які могли б бути визнані такими, що підпадають під дію підпунктів "а", "б", "в", "г" пункту 2 частини третьої статті 287 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду вважає, що при оскарження рішень судів попередніх інстанцій скаржником не дотримано умову допуску цієї справи до касаційного провадження.
Згідно з пунктом 1 частини першої статті 293 ГПК України суд касаційної інстанції відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
У постанові від 18.05.2021 у справі № 914/1570/20 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що тенденції нормативно-правового регулювання національної моделі касаційного оскарження свідчать про перехід на конституційному рівні до моделі обмеженої касації, що реалізується, зокрема, за допомогою введення переліку випадків, коли рішення підлягає касаційному оскарженню, а також низки процесуальних фільтрів. Встановлення в процесуальному кодексі виняткових підстав для касаційного оскарження у тих випадках, коли таке оскарження є дійсно необхідним, має слугувати формуванню дієвої судової системи, що гарантуватиме особі право на остаточне та обов'язкове судове рішення. Введення процесуальних "фільтрів" не порушує право на доступ до суду, оскільки таке право вже реалізоване при зверненні до суду першої та апеляційної інстанцій, та можна стверджувати, що введення процесуальних "фільтрів" допуску до перегляду судових рішень касаційним судом не порушує право доступу до правосуддя.
З урахуванням наведеного, розглянувши матеріали касаційної скарги ФОП Харитоненка С. М., колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду дійшла висновку про відмову у відкритті касаційного провадження у цій справі, адже рішення, які оскаржив скаржник - касаційному оскарженню не підлягають.
У зв'язку з наявністю підстав для відмови у відкритті касаційного провадження, заявлене скаржником клопотання про зупинення виконання рішень до закінчення касаційного провадження, залишається судом касаційної інстанції без розгляду.
Звідси керуючись статтями 12, 163, 234, 235, 244, 255, 287, 293, 304, 314 ГПК України, Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду
Відмовити у відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою Фізичної особи-підприємця Харитоненка Сергія Миколайовича на постанову Північного апеляційного господарського суду від 11.04.2025 і рішення Господарського суду міста Києва від 03.12.2024 у справі № 910/17361/23.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Головуючий Міщенко І. С.
Судді Берднік І. С.
Зуєв В. А.