30 квітня 2025 року№ 921/202/25
Господарський суд Тернопільської області у складі судді Руденко О.В.
розглянув заяву б/н від 31.03.2025 (вх.№224 від 01.04.2025) ОСОБА_1 , АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1
про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність
Через систему "Електронний суд" надійшла заява ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про її неплатоспроможність.
07.04.2025 суд постановив ухвалу, якою залишив зазначену заяву без руху та встановив боржнику строк для усунення недоліків. 22 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" від боржника надійшла заява б/н від 21.04.2025 про усунення недоліків.
Ухвалою суду від 23.04.2025 прийнято до розгляду заяву про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 та призначено підготовче засідання суду на 30 квітня 2025 року о 12 год. 30 хв. Явку боржника визнано обов'язковою.
Однак, заявниця, ОСОБА_1 , в судове засідання 30.04.2025 не з'явилася, хоча вчасно та належно була повідомлена про час та місце його проведення, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (ухвали суду від 23.04.2025) в її електронний кабінет 24.04.2025 о 13:49 год.
При цьому суд зважає, що в силу ч.6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема, день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Тобто, 24.04.2025 ухвала суду вважається врученою заявниці.
В свою чергу, невиконання ОСОБА_1 покладеного на неї судом процесуального обов"яку слугує підставою для залишення її заяви без розгляду, з огляду на наступне.
За вказівками законодавця, що містяться у ч. ч. 1 та 2 ст. 119 Кодексу України з процедур банкрутства, у підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, з'ясовує наявність підстав для відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом заяви. Підготовче засідання проводиться у порядку, передбаченому цим Кодексом.
Отже, завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи є перевірка підтвердження належними та допустимими доказами обставин, що вказані боржником як ознаки його неплатоспроможності чи її загрози (аналогічна правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 08.11.2022 у справі № 909/937/21).
В силу вимог ч.1 ст. 43 ГПК України учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 7 липня 1989 року у праві "Юніон Аліментарія Сандерс С. А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, у рішенні ЄСПЛ у справі "Тойшлер проти Германії" від 04.10.2001 наголошено, що обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті своїх інтересів.
Зважаючи на викладене, байдужа поведінка учасника справи, що виявляється, зокрема у затягуванні розгляду справи, не повинна схвалюватися судовою практикою. Навпаки, судова практика повинна стимулювати учасників справи використовувати прогресивні форми роботи.
Так, у рішенні у справі "Цихановський проти України" ЄСПЛ зазначив, що саме національні суди мають створювати умови для того, щоб судове провадження було швидким та ефективним. Зокрема, національні суди мають вирішувати, чи відкласти судове засідання за клопотанням сторін, а також чи вживати якісь дії щодо сторін, чия поведінка спричинила невиправдані затримки у провадженні.
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20 сформулював принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможної фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог. При цьому боржник повинен демонструвати ефективне прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживати заходів до задоволення їх вимог.
Згідно з ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
За законодавчими вказівками, що містяться у ч.1 ст. 117 КУзПБ підготовче засідання суду має відбутися не пізніше 15 робочих днів з дня постановлення ухвали про прийняття заяви до розгляду.
Однак, через неявку в судове засідання боржника, без обґрунтування останнім поважності причин цьому, виконання наведеної вище процесуальної норми не видається за можливим .
В силу приписів ч. ч. 7, 8 ст. 123, ст. 124, ч. 8 ст. 126 КУзПБ право на процедуру неплатоспроможності та отримання відповідних пільг має лише добросовісний боржник (фізична особа).
Із системного аналізу ст. ст. 1, 8, 39, 116, 117, 119 КУзПБ вбачається, що оскільки у процедурі неплатоспроможності правосуб'єктність боржника стає обмеженою то серед інших питань, котрі мають вирішуватися на підготовчому засіданні судом, слід відносити питання щодо встановлення особи боржника, щодо якого в подальшому будуть накладені певні передбачені Кодексом України з процедур банкрутства обмеження.
Тобто, особиста явка боржника у судове засідання для з'ясування його особи та наміру, що останній дійсно бажає застосування до нього передбачених законодавством обмежень у процедурі неплатоспроможності та його можливості брати участь у процедурі, є обов'язковою. Задля уникнення зловживання іншими особами виникнення у боржника обмеження правосуб'єктності, суд має впевнитися, що саме ця особа бажає прийняти участь у справі про неплатоспроможність.
Суд наголошує, що право на судовий захист не є абсолютним, та судовому захисту не підлягає право, яким особа зловживає.
Встановлення особи боржника (заявника) та роз'яснення їй наслідків введення процедури реструктуризації є невід'ємною частиною розгляду заяви про відкриття провадження у підготовчому засіданні, з огляду на специфіку проведення відповідних судових процедур, які включають в себе, у тому числі допуск арбітражного керуючого до майна такої особи, з метою проведення інвентаризації та визначення його вартості.
Основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, обов'язковість судового рішення (п. 7 ч. 3 ст. 2 ГПК України).
Суд звертає увагу, що положеннями КУзПБ такий процесуальний наслідок як залишення заяви про відкриття провадження у справі без розгляду передбачено лише у випадку відкликання такої заяви заявником.
Разом з тим, у випадках, коли процесуальні правовідносини неплатоспроможності не регулюються спеціальними положеннями КУзПБ, слід застосовувати субсидіарно загальні положення ГПК України, якими передбачені відповідні підстави та наслідки.
Пунктом 2 ч. 1 ст. 42 ГПК України передбачає право учасників справи брати участь в судових засіданнях. Проте згідно з п. 3 ч. 2 ст. 42 цього Кодексу у випадку, коли явка учасників справи визнана судом обов'язковою, вони зобов'язані з'являтися в судове засідання за викликом суду.
Відповідно до частини другої статті 202 ГПК України, за загальним правилом неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зазначених у частині другій статті 202 ГПК України, які стосуються як позивача, так і його представника, окрім випадків, коли суд визнав явку позивача обов'язковою.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 226 ГПК України, суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Такі наслідки настають незалежно від причин неявки, які можуть бути поважними, а зазначена норма дисциплінує заявника-боржника, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи.
Отже, у випадку зобов'язання відповідною ухвалою суду заявника прибути у судове засідання особисто, безпосередньо до приміщення суду, у разі неявки боржника суд повинен залишати подану ним заяву без розгляду, оскільки саме такі процесуальні наслідки передбачені положеннями ГПК України.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена у постанові від 25.06.2024 у справі № 910/12482/23 Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Враховуючи викладене в сукупності, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для залишення заяви ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність без розгляду, з огляду на її неявку в судове засідання.
При цьому суд повідомляє, що в силу ч.4 статті 226 ГПК України особа, заяву якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно
Керуючись ст. ст. 2, 113 Кодексу України з процедур банкрутства, ч.4 ст. 13, п. 4 ч.1 ст.226, 232, 233, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Заяву б/н від 31.03.2025 ОСОБА_1 про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність залишити без розгляду.
Копію ухвали надіслати заявниці, відповідно до положень ч. 5 ст. 6 ГПК України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, 01.05.2025, та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ст.ст. 253-259 ГПК України.
Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.
Суддя О.В. Руденко