вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"01" травня 2025 р. м.Рівне Справа №918/95/25
Господарський суд Рівненської області у складі головуючої судді Бережнюк В.В., розглянувши матеріали заяви Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з грошовими вимогами до боржника ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ) у справі про її неплатоспроможність
Секретар судового засідання Мамчур А.Ю.
Представники присутні 29.04.2025:
від АТ КБ "ПриватБанк" Іванова С.О.
арбітражний керуючий Янчук В.В.
від боржника ОСОБА_2
представники присутні 01.05.2025:
від АТ КБ "ПриватБанк" Іванова С.О.
ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду Рівненської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи на підставі ст. 116 Кодексу України з процедур банкрутства.
Ухвалою від 05.02.2025 прийнято до розгляду заяву фізичної особи ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ) про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Призначено підготовче засідання суду на "03" березня 2025 р. на 13:15 год.
Ухвалою від 03.03.2025 відкрито провадження у справі про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ). Введено процедуру реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 . Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Призначено керуючим реструктуризацією фізичної особи ОСОБА_1 арбітражного керуючого Янчука Володимира Володимировича (свідоцтво №1384 від 28.08.2013). Оприлюднено на офіційному веб-сайті повідомлення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 , текст якого додається. Заборонено фізичній особі ОСОБА_1 відчужувати майно. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 24 квітня 2025 року для подачі до Господарського суду Рівненської області відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду. Встановлено керуючому реструктуризацією боржника строк до 29 квітня 2025 року для підготовки та подання до Господарського суду Рівненської області плану реструктуризації боргів боржника. Визначено дату проведення попереднього судового засідання на "29" квітня 2025 р. о 10:00 год. Зобов'язано керуючого реструктуризацією у строк до 29 квітня 2025 року провести інвентаризацію майна боржника та визначити його вартість. Зобов'язано контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України, надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про доходи боржника та членів його сім'ї і про майно, задеклароване такими особами при перетині кордону. Зобов'язано орган державної прикордонної служби - Головний центр обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України (01601, м. Київ, вул. Володимирська, 26) надати керуючому реструктуризацією та суду інформацію про перетинання боржником та членами його сім'ї державного кордону за останні три роки.
Ухвалою від 07.04.2025 прийнято заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" з вимогами до ОСОБА_1 до розгляду. Призначено розгляд заяви у попередньому засіданні на "29" квітня 2025 р. на 10:00 год.
29 квітня 2025 року від арбітражного керуючого Янчука Володимира Володимировича надійшов Звіт щодо перевірки декларацій боржника.
Арбітражний керуючий Янчук Володимир Володимирович 29.04.2025 подав повідомлення про результати розгляду грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до боржника. Вказує, що вимоги визнає частково, а саме: заборгованість за Кредитною угодою N 0804/83 від 22 квітня 2008 року та Договору про видачу траншу No 0804/83 від 22 квітня 2008 року станом на 20 липня 2012 року в розмірі 106390,85 доларів США, еквівалентних 850382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобов'язань за договором, судовий збір у сумі 6759 грн. 90 коп., а також витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність щодо оплати судового збору Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 4844,80 грн.
У судовому засіданні 29.04.2025 представник Банку надав пояснення щодо заявлених грошових вимог до боржника. Арбітражний керуючий підтримав доводи, які були ним викладені письмово. Представник боржника підтримав позицію ОСОБА_3 .
У засіданні 29.04.2025 було оголошено перерву до 01 травня 2025 року на 11:00 год.
01 травня 2025 року від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшли додаткові пояснення по справі. Серед іншого зауважує, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. 1048 Цивільного кодексу України та ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України. Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Тому Бонк покликається на постанову Великої Палати Верховного Суду у справі No910/1238/17 від 23 травня 2018 року. Також Великою Палатою Верховного Суду чітко розмежовано поняття "проценти за правомірне користування чужими грошовими коштами" та "проценти за неправомірне користування боржником грошовими коштами", причому останні проценти кваліфіковано саме в якості плати боржника за прострочення виконання грошового зобов'язання, врегульованої частиною 2 статті 625 ЦК України. Аналогічні висновки щодо застосування частини 1 статті 1050 та статі 625 Цивільного кодексу України у їх взаємозв'язку викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 05 березня 2019 року по справі №5017/1987/2012 р., у Постанові Верховного суду від 10.06.2020 року у справі № 903/191/19, від 10.11.2020 року по справі № 903/802/18, у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 4 лютого 2020 року по справі № 912/1120/16 (провадження № 12-142гс19), тощо.
ПриватБанк зазначає, що Кредитною угодою встановлений розмір процентної ставки у випадку прострочення грошових зобов'язань по погашенню кредиту, тобто визначена цивільно-правова відповідальність за порушення грошового зобов'язання, передбачена положеннями ч.2 ст.625 ЦК України. Як відображено у наданому АТ КБ "ПриватБанк" розрахунку заборгованості Боржника за Кредитною угодою, долученого Банком до заяви з вимогами до боржника, проценти нараховувалися до 12.09.2018 року. Отже, нарахування Банком процентів в розмірі 146253,94 доларів США (з яких судом стягнуто - 39536,85 доларів США) у відповідності до ч.2 ст. 625 ЦК України, є законним, а грошові вимоги, в тому числі в цій сумі, підлягають визнанню. Кредитна угода діє до повного виконання сторонами зобов'язань позичальника по поверненню кредиту, сплаті відсотків, неустойки за цією угодою і договорам про видачу траншів.
Також Банк вказує на абз. 4 ч.2 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, за якою склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті України. Якщо зобов'язання боржника визначені в іноземній валюті, то склад і розмір грошових вимог кредиторів визначаються в національній валюті за курсом, встановленим Національним банком України на дату подання кредитором заяви з грошовими вимогами до боржника.
ПриватБанк просить суд визнати повністю заявлені грошові вимоги.
01 травня 2025 року була проголошена скорочена ухвала.
Судом встановлено наступне.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що кредитор - юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника.
В розумінні даної статті законодавець здійснює класифікацію кредиторів по категоріях, а саме: забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відповідно до статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Так, згідно з умовами статті 45 Кодексу України з процедур банкрутства, конкурсні кредитори за вимогами, що виникли до дня відкриття провадження у справі про банкрутство, зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, протягом 30 днів з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Відлік строку на заявлення грошових вимог кредиторів до боржника починається з дня офіційного оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність було здійснено 04 березня 2025 року за номером 75428, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет https://supreme.court.gov.ua/supreme/pro_sud/og_pov/?d=75428&v=7e5d52979a&t=6, тобто, строк на пред'явлення грошових вимог закінчується 04 квітня 2025 року (включно).
Відповідно до статті 113 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справах про неплатоспроможність боржника - фізичної особи, фізичної особи-підприємця здійснюється в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб, з урахуванням особливостей, встановлених цією Книгою.
Згідно з положеннями статті 47 Кодексу України з процедур банкрутства, у попередньому засіданні господарський суд розглядає всі вимоги кредиторів, що надійшли протягом строку, передбаченого частиною 1 статті 45 цього Кодексу, у тому числі щодо яких були заперечення боржника або розпорядника майна.
Завданням господарського суду у попередньому засіданні є перевірка заявлених до боржника грошових вимог конкурсних кредиторів, які можуть підтверджуватися або первинними документами (угодами, накладними, рахунками, актами виконаних робіт тощо), що свідчать про цивільно-правові відносини сторін та підтверджують заборгованість боржника перед кредитором, або рішенням юрисдикційного органу, до компетенції якого віднесено вирішення такого спору (аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 29.01.2019 р. у справі № 916/4644/15; Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 10.12.2019 р. у справі № 913/479/18).
Відповідно до норм визначених Кодексом України з процедур банкрутства за результатами попереднього засідання господарський суд визнає розмір вимог кредиторів, які підлягають включені до реєстру вимог кредиторів, порядок погашення (задоволення) яких відбувається відповідно до черговості, яка встановлена статтею 133 даного Кодексу.
Проаналізувавши положення ч. 1 ст. 45, ч. 1 ст. 122 Кодексу України з процедур банкрутства, суд дійшов висновку, що законодавцем покладено обов'язок доказування наявності кредиторських вимог у справі про неплатоспроможність саме на кредитора. До такого обов'язку також належить подання сукупності документів, які дозволять суду переконатися в обґрунтованості грошових вимог кредитора. А неподання такої сукупності документів може мати наслідком відмову суду у визнанні спірних вимог кредитора.
Відповідно до ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
У свою чергу докази відповідно до ст. ст. 76-79 ГПК України повинні бути належними на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення;
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються;
Достовірними створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи.
Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Отже, розглянувши письмову заяву кредитора з вимогами до боржника, а також документи, що її підтверджують, суд зазначає наступне.
Щодо грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк".
03 квітня 2025 року через систему "Електронний суд" від Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" надійшла заява з вимогами до боржника, у якій просить визнати грошові вимоги до боржника ОСОБА_1 на суму: 9 010 014,59 грн., та 4 844,80 грн. сплаченого судового збору.
Судом встановлено, що заявник звернувся до суду вчасно у межах строку передбаченого ч. 1 ст. 45 Кодексу.
Щодо вказаної заяви суд зазначає, що 22.04.2008 між ЗАТ КБ “ПриватБанк» та ОСОБА_1 була укладена Кредитна угода 0804/83. Відповідно до п.1.1. цієї Кредитної угоди надання коштів здійснюється окремими частинами - Траншами кредиту (Транш - визначена сума коштів, обговорена в договорі про видачу Траншу, надана в рамках Кредитної угоди), сукупна величина сальдо по яких не буде перевищувати суму, обговорену п.1.2. даної Угоди.
Згідно з п. 1.2. Кредитної угоди загальна сума кредиту в рамках кредитного договорустановить 50 000 доларів США. Відповідно до п. 1.4 Кредитної угоди кредит надається на споживчі цілі.
Згідно з укладеним Договором про видачу траншу №0804/83 від 22.04.2008 Банк надав Боржнику суму траншу кредита у розмірі 50 000 доларів США з терміном повернення кредиту відповідно до Графіка погашення кредиту -до 15.04.2013 р. , та під 17% річних, а у випадку порушення будь-якого із зобов'язань по погашенню траншу кредиту, позичальник сплачує у розмірі 34% річних від суми залишку непогашеної заборгованості (п. 4.1, п. 4.2,4.3 Договору про видачу траншу №0804/83 від 22.04.2008 року).
Відповідно до умов п.2.2.3 Кредитної угоди боржник зобов'язаний здійснювати погашення кредиту, відсотків та винагроди в прядку і термінизгідно Графіків погашення кредиту відсотків та винагроди, що є невід'ємною чстиною кожного договору про видачу траншу.
АТ КБ “ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконав в повному обсязі, а саме видав відповідачу кредит у розмірі 50 000 доларів США. Боржник свої зобов'язання за Кредитною угодою не виконав й не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому Кредитною угодою та Договором про видачу траншу порядку та строки. Термін дії Кредитної угоди відповідно до п.7.1 - до повного виконання сторонами зобов'язань.
Згідно з п.2.2.2., п. 2.2.3, п. 2.1.4 Кредитної угоди ОСОБА_1 зобов'язалася повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами, винагороди в строки та в порядку, встановлених Кредитною угодою. Відповідно до п. 4.2 Кредитної угоди сплата відсотків за користуванням кредиту здійснюється щомісяця згідно з Графіком погашення кредиту, відсотків і винагороди, що складається для кожного траншу окремо і є невід'ємним додатком до кожного договору про видачу траншу. При несплаті відсотків у термін, зазначений у Графіку погашення кредиту, відсотків і винагороди, вони вважаються простроченими.
Згідно з п. 6.1 Кредитної угоди при порушення позичальником якого-небудь із зобов'язань по сплаті відсотків, термінів повернення кредиту, винагороди за кожен випадок порушення нараховується пеня в розмірі 0,2 % від суми простроченого платежу. Нарахування неустойки за кожен випадок порушення зобов'язань, передбачених п. 6.1, 6.2, 6.3 Кредитної угоди здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобов'язання повинно було бути виконане позичальником (п. 6.4 Кредитної угоди).
Терміни позовної давності по вимогам по стягненню кредиту, відсотків за користування кредитом, винагороди, неустойки - пені, штрафів, встановлюються відповідно до п. 6.8 Кредитної угоди тривалістю в 5 років.
Через невиконання Боржником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором АТ КБ “ПриватБанк» звернувся за захистом своїх прав і законних інтересів до суду. Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за Кредитною угодою № 0804/83 від 22 квітня 2008 року та Договору про видачу траншу № 0804/83 від 22квітня 2008 року станом на 20 липня 2012 року в розмірі 106390,85 доларів США, еквівалентних 850382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 6759 грн. 90 коп.
Після набрання чинності цим рішенням було видано виконавчий лист від 28.08.2017 №0417/10430/2012 та відкрито виконавче провадження № 59377281.
Тож, Банк надає розрахунок заборгованості станом на 02.03.2025 (дату, що передує даті відкриття провадження у справі про банкрутство боржника), за яким розмір конкурсних кредиторських вимог АТ КБ “ПриватБанк» до ОСОБА_1 складає 9 010 014,59 грн (217775,23 доларів США за курсом НБУ гривні до долару США - 41,3730 (https://bank.gov.ua/ua/markets/exchangerates) - станом на 02.04.2025 - дату подання заяви з вимогами до боржника до суду): 1924725,33 грн - 46521,29 доларів США - заборгованість за кредитом; 6050964,26 грн - 146253,94 доларів США- заборгованість за процентами; 1034325,00 грн - 25000,00 доларів США- пеня.
Вимоги АТ КБ "ПриватБанк" за Кредитною угодою 0804/83 не забезпечені майном Боржника.
Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 ст. 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього кодексу.
Отже, одним із видів порушення зобов'язання є прострочення виконання зобов'язання в обумовлений сторонами строк. Правові наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у статті 1050 ЦК України. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" заборгованість за Кредитною угодою № 0804/83 від 22 квітня 2008 року та Договору про видачу траншу № 0804/83 від 22 квітня 2008 року станом на 20 липня 2012 року в розмірі 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір у сумі 6 759 грн. 90 коп.
Відповідно до ч. 1 ст. 129-1 Конституції України, суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Згідно ч. 1 ст. 326 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом (ч. 4 ст. 75 ГПК України).
Положення вищевказаної статті визначають, що преюдиційні факти є обов'язковими при вирішенні інших справ та не підлягають доказуванню, оскільки їх істинність встановлено у рішенні, у зв'язку з чим немає необхідності встановлювати їх знову, піддаючи сумніву істинність та стабільність судового акту, який набрав законної сили.
Дана обставина підтверджує той факт, що банк вчинив дії щодо дострокового повернення кредитних коштів, через недотримання боржником положень кредитного договору, в результаті чого звернувся до суду з відповідною позовною заявою про стягнення заборгованість за кредитним договором.
Цивільний кодекс України в ч. 5 ст. 11 закріплює норму про те, що у випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
Оскільки, судове рішення, яке набрало законної сили, є підставою набуття, зміни чи припинення цивільних прав та обов'язків. У зв'язку з цим, рішення суду може бути правоприпиняючим, правозмінюючим, правовідновлюючим. Сфера дії таких рішень суду універсальна, і тому може стосуватися як абсолютних прав (речової та інтелектуальної власності) і корпоративних прав, так і договірних та недоговірних зобов'язань.
Таким чином, Банку на підставі вказаного вище судового рішення підлягав поверненню борг в розмірі: 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.
Враховуючи викладене, право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припинилось, у зв'язку з пред'явленням до боржника вимоги про дострокове погашення боргу по кредиту згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України.
Враховуючи вищевказане, кредитор не може нараховувати проценти за кредитним договором після закінчення строку кредиту, або у разі пред'явлення кредитором вимоги про дострокове погашення кредиту у порядку, передбачених положенням статті 1050 ЦК України.
Аналогічний правовий висновок зазначений у постановах Великої Палати Верховного суду: № 127/15672/16-ц від 08.11.2019 року, № 723/304/16-ц від 23.10.2019 p.. № 444/9519/12 від 28.03.2018 року, № 1519/2-3165/11 від 03.07.2019 року та № 461/10610/13-ц від 10.04.2019 року.
Оскільки рішенням суду від 19.07.2017 було стягнуто заборгованість по відсотках, що існувала на дату звернення з позовною заявою, то відповідно до вказаних вище норм, проведення нарахування відсотків після прийняття вказаного рішення є неправомірним.
З врахуванням наведеного до визнання підлягають заявлені вимоги банку за кредитом всього 106 390,85 доларів США, що стверджені судовим рішенням. А саме: заборгованість по кредиту - 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором; та 6759,90 грн. судовий збір.
Водночас вимога кредитора про визнання нарахування відсотків по Кредитній угоді в сумі 106 717,09 доларів США є неправомірною. У зв'язку з чим грошова вимога в розмірі 106 717,09 доларів США, що є процентами за користування кредитними коштами, нараховані за період з дати звернення з позовною заявою в 2012 році по 2025 рік є неправомірною. Тому такі вимоги відхиляються судом з огляду на їх необґрунтованість.
Крім того, враховуючи факт наявності судового рішення про стягнення заборгованості за кредитним договором, правовідносини між сторонами врегульовуються уже не умовами кредитного договору, а наявним судовим рішенням.
Право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування кредитом, а також обумовлену в договорі неустойку припиняється після спливу визначеного цим договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з частиною 2 статті 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені частиною другою статті 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої палати Верховного суду від 31.10.2018 у справі № 202/4494/16-ц.
Зважаючи на те, що поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма частини першої статті 1048 ЦК України й охоронна норма частини другої статті 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та частини першої статті 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до частини другої статті 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов'язання.
Такий висновок сформульовано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 912/1120/16.
Щодо заявленої вимоги про визнання грошових вимог в розмірі 25 000,00 доларів США пені, що еквівалентно 1 034 325,00 грн., суд зазначає наступне.
Як зазначено вище, рішенням Апеляційного суду Дніпропетровської області від 19.07.2017 по справі 0417/10430/2012 (провадження № 22-ц/774/796/17) було стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ КБ "ПриватБанк" 162 519 грн. 35 коп. - пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.
Згідно з положеннями статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Пунктом 3 статті 549 ЦК України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі. Правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання, вчинений із недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст. 547 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 та ч. 5 ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. У випадках, встановлених актами цивільного законодавства, цивільні права та обов'язки можуть виникати з рішення суду.
З огляду на зазначене, враховуючи, що станом на день розгляду справи договірне врегулювання питання щодо повернення боргу за кредитним договором між сторонами припинило існування (оскільки з дати винесення судового рішення, дане питання врегульовується саме даним рішенням суду та передбаченим порядком його виконання) нарахування та стягнення пені на підставі договору кредиту є неправомірним. Доказів існування інших правочинів, укладених в письмовій формі між сторонами у спірному періоді суду не подано.
Водночас, до визнання підлягають вимоги які визнані судом за наслідками розгляду спору про стягнення заборгованості за кредитним договором, оскільки рішення суду набрало законної сили та є обов'язковим до виконання відповідно до статті 129-1 Конституції України.
З врахуванням наведеного суд дійшов висновку, що визнанню підлягають вимоги кредитора в розмірі 162 519 грн. 35 коп. пені (20 332,71 доларів США), як присуджені судовим рішенням, котре набрало законної сили. Решта вимог в розмірі 871 805,65 грн. пені відхиляються.
Отже, розмір кредиторських вимог Банку, який підлягає визнанню, становить:
- 106 390,85 доларів США, еквівалентних 850 382 грн. 06 коп., яка складається із: 46521,29 доларів США - заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США - заборгованість по процентам за користування кредитом, 162519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором.
Інші вимоги кредитора про визнання 106 717,09 доларів США процентів за користування кредитними коштами, 871 805,65 грн. пені - відхиляються з огляду на їх необґрунтованість.
Також належить визнати 4 844,80 грн. сплаченого кредитором судового збору.
Статтею 133 КУзПБ встановлено, що витрати, пов'язані з провадженням у справі про неплатоспроможність (витрати на оплату судового збору, сплату винагороди і відшкодування витрат арбітражного керуючого, пов'язаних з виконанням ним своїх повноважень, оплату послуг спеціалістів для проведення оцінки майнових об'єктів, що підлягають продажу), відшкодовуються у повному обсязі до задоволення вимог кредиторів.
Вимоги кредиторів, включені до реєстру вимог кредиторів, задовольняються у такій черговості: 1) у першу чергу задовольняються вимоги до боржника щодо виплати заборгованості із заробітної плати працівникам, які перебувають/перебували у трудових відносинах із боржником, сплати аліментів, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи, сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне та інше соціальне страхування; 2) у другу чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) та проводяться розрахунки з іншими кредиторами; 3) у третю чергу сплачуються неустойки (штраф, пеня), внесені до реєстру вимог кредиторів.
Згідно з положеннями статті 122 Кодексу України з процедур банкрутства, подання кредиторами грошових вимог до боржника та їх розгляд керуючим реструктуризацією здійснюються в порядку, визначеному цим Кодексом для юридичних осіб.
Попереднє засідання суду проводиться не пізніше 60 днів з дня відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
В ухвалі за результатами попереднього засідання суду, зокрема, зазначаються:
1) обов'язок керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 14 днів з дня постановлення такої ухвали;
2) дата засідання господарського суду, яке має відбутися не пізніше 60 днів з дня постановлення такої ухвали, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі.
Керуючись ст. ст. 45, 47, 122, 133 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" про визнання грошових вимог до фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити частково.
Визнати вимоги кредитора Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" (01001, м.Київ, вул.Грушевського, 1Д, код ЄДРПОУ 14360570) до боржника ОСОБА_1 (адреса АДРЕСА_1 ., РНОКПП НОМЕР_1 ), в розмірі:
- 694 622,61 грн. (46521,29 доларів США заборгованості за кредитом, 39536,85 доларів США заборгованість по процентам за користування кредитом, 6759,90 грн. судовий збір, стягнуті за рішенням суду) - друга черга задоволення;
- 162 519 грн. 35 коп. - пеня за несвоєчасність виконання зобовязань за договором (стягнута за рішенням суду) - третя черга задоволення.
2. У визнанні решти грошових вимог Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до фізичної особи ОСОБА_1 - відмовити.
3. Включити до витрат, пов'язаних з провадженням у справі про неплатоспроможність витрати на оплату судового збору Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" у розмірі 4 844,80 грн.
4. Вимоги кредиторів, заявлені після спливу строку, встановлено ч. 1 ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства, розглядаються судом у порядку черговості їх отримання та задовольняються в порядку черговості, встановленої ст. 133 Кодексу України з процедур банкрутства.
5. Зобов'язати керуючого реструктуризацією провести збори кредиторів, які мають відбутися не пізніше 15 травня 2025 року.
6. Зобов'язати керуючого реструктуризацією надати суду: реєстр вимог кредиторів боржника; докази організації та проведення зборів кредиторів, протокол зборів.
7. Призначити судове засідання, на якому буде розглянуто погоджений кредиторами план реструктуризації боргів або прийнято рішення про перехід до процедури погашення боргів чи про закриття провадження у справі на "29" травня 2025 р. на 10:00 год. Засідання відбудеться в приміщенні Господарського суду Рівненської області за адресою: м. Рівне, вул. Давидюка Тараса, 26-А, в залі судових засідань №09.
8. Копію ухвали надіслати учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили 01 травня 2025 року та може бути оскаржена у десятиденний строк до Північно-західного апеляційного господарського суду за правилами ст.ст.254-259 ГПК України.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Бережнюк В.В.