про відмову у відкритті провадження у справі
01 травня 2025 року Справа № 915/672/25
м.Миколаїв
Господарський суд Миколаївської області у складі судді Семенчук Н.О., розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002», вул.Вокзальна, 6А, м.Полтава, 36009
електронна пошта: ІНФОРМАЦІЯ_1
до відповідача: Фізичної особи - підприємця Слюсар Віталія Миколайовича, АДРЕСА_1
про: стягнення 238 592,45 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002» звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою №б/н від 21.04.2025 (вх.№6421/25 від 29.04.2025) в якій просить суд стягнути з Фізичної особи - підприємця Слюсар Віталія Миколайовича суму основного боргу у розмірі 238 592,45 грн.
Розглянувши матеріали позовної заяви, суд дійшов висновку про відмову у відкритті провадження у справі, з огляду на наступне.
Відповідно до ч.1 ст.2 Господарського процесуального кодексу України (надалі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
У відповідності до частин 1 та 2 статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи-підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особипідприємці.
Відповідно до статті 45 ГПК України, сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Відповідно до статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб'єкти підприємництва - підприємцями.
Згідно із частиною першою статті 128 Господарського кодексу України громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до статті 58 цього Кодексу.
У відповідності до ч.1 статті 173 Господарського кодексу України зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або відмовитися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку, є господарським зобов'язанням.
За положеннями статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Згідно із частиною 2 статті 50 Цивільного Кодексу України фізична особа здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Інформація про державну реєстрацію фізичних осіб-підприємців є відкритою.
Положеннями частини 9 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань" визначено, що фізична особа-підприємець позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності цією фізичною особою.
Так, при зверненні до суду з вказаним позовом позивачем зазначено відповідачем Фізичну особу підприємця Слюсар Віталія Миколайовича.
Як вбачається з інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних-осіб підприємців та громадських формувань Міністерства юстиції України, фізичною особою - підприємцем Слюсар Віталієм Миколайовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) 25.05.2020 набуто статут фізичної особи-підприємця, 28.04.2025 припинено підприємницьку діяльність фізичної особи-підприємця, номер запису 2005090060001002258, підстава: власне рішення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 у справі №910/8729/18 зазначено, що за змістом статей 51, 52, 598-609 ЦК України, статей 202-208 ГК України, частини восьмої статті 4 Закону України від 15 травня 2003 року № 755-IV Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а продовжують існувати, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Проте, позов ТОВ «ТАНДЕМ-2002» заявлений не до фізичної особи Слюсар Віталія Миколайовича, який відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, а до фізичної особи підприємця, який припинив свою підприємницьку діяльність 28.04.2025, про що внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Враховуючи викладене, господарський суд відмовляє у відкритті провадження у справі 915/672/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Слюсар Віталія Миколайовича про стягнення заборгованості у розмірі 238 592,45, оскільки Фізичну особу-підприємця Слюсар Віталія Миколайовича припинено як суб'єкта господарювання.
При цьому, суд звертає увагу позивача, що останній не позбавлений можливості звернутися з таким позовом до суду, до Слюсар Віталія Миколайовича, як фізичної особи, а не до фізичної особи - підприємця Слюсар Віталія Миколайовича.
Керуючись п.6 ч.1 статті 175, ст.ст.232, 234, ст. 235 ГПК України, суддя
1. Відмовити у відкритті провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002» до відповідача Фізичної особи-підприємця Слюсар Віталія Миколайовича про стягнення заборгованості у розмірі 238 592,45
2. Позовні матеріали повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «ТАНДЕМ-2002».
Додаток:
- позовна заява №б/н від 21.04.2025 з додатками та конверт - на 20-ти аркушах.
Ухвала суду, набирає законної сили у відповідності до ч.2 ст.235 Господарського процесуального кодексу України,.
Згідно ст.ст.254, 255 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи, особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки, мають право подати апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції. Ухвали суду першої інстанції оскаржуються в апеляційному порядку окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 255 цього Кодексу. У відповідності до п.7 ч. 1 ст.255 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку.
Згідно ч.ч.1, 2 ст.256 апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повний текст ухвали суду не був вручений у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Суддя Н.О. Семенчук