79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
29.04.2025 Справа № 914/1335/22
Господарський суд Львівської області у складі судді Запотічняк О.Д.
за участю секретаря судового засідання Дицька С.З.
розглянувши матеріали заяви про стягнення витрат на правову допомогу у справі
за позовом: Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області, м. Львів,
до відповідача - 1: Львівська міська рада, м. Львів,
до відповідача - 2: Обслуговуючий кооператив “Гаражно-будівельний кооператив “Пікап», с. Зелів, Яворівський р-н, Львівська обл.,
про: визнання недійсним рішення сільської ради № 4824 від 12.11.2020; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку
за участю представників сторін:
від прокуратури: Леонтьєва Н.Т.;
від відповідача-1: Ковела М.В.;
від відповідача-2:Попов Д.І.;
встановив:
В провадженні Господарського суду Львівської області перебувала справа за позовом Заступника керівника Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області до відповідачів Львівської міської ради та Обслуговуючого кооперативу “Гаражно-будівельний кооператив “Пікап» про визнання недійсним рішення сільської ради № 4824 від 12.11.2020; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 09.04.2025 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
15.04.2025 через систему «Електронний суд» надійшла заява представника відповідача-2 Обслуговуючого кооперативу “Гаражно-будівельний кооператив “Пікап», про ухвалення додаткового рішення у зв'язку з відшкодуванням витрат на професійну правничу допомогу (Вх. № 1597/25).
Ухвалою від 17.04.2025 суд призначив розгляд заяви в судовому засіданні на 29.04.2025.
В судове засідання 29.04.2025 з'явився прокурор, представник відповідача-1 та заявника (відповідча-2).
Представник відповідач-2 подану заяву про ухвалення додаткового рішення підтримав, просив суд задоволити з підстав викладених у заяві та стягнути з позивача - Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області на користь відповідача - обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельного кооперативу «Пікап» понесені ним витрати на надання професійної правничої (правової) допомоги в розмірі 52 200.00 грн.
Прокурор проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення заперечив частково із підстав наведених в клопотання (вх.№11118/24 від 29.04.2025) про зменшення судових витрат, в обґрунтування своїх заперечень посилається на наступне:
1. Заявлені до стягнення з позивача 52 200 грн. не відповідають критерію реальності адвокатських витрат та критерію розумності їхнього розміру і є явно не співмірним: ані із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), ані із часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), ані із обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
2. Справа №914/1335/22 є типовою для представника, оскільки в провадженні Господарського суду Львівської області перебувало 12 таких справ, де відповідачем був ОК ГБК «Пікап» та ряд інших юридичних осіб (ОК ГБК «Автосвіт», ОК ГБК «Галтексбрухт», ОК ГБК «Індустріал») де представництво в суді здійснював адвокат Попов Д.І. з ідентичним предметом та підставами позову.
3. 16.05.2022 року у справі № 914/582/22, що є ідентична справі № 914/1335/22, і в якій приймав участь керівник ОК ГБК «Індустріал» Попов Д.І. надійшов відзив, аналогічний який був поданий у справі № 914/1335/22. Тому п. 1 та п.2 акту №1 виконаних робіт від 11.04.2025 щодо «визначення юридичної компетенції захисту у вказаній справі, підготовки та подання відзиву» - загалом 15 годин повинну бути критично оцінені судом з огляду на фактичне механічне копіювання та зміну ідентифікаційних фактичних даних у вказаних документах.
4. Заява про залишення позову без руху від 07.08.2022 є аналогічна заяві про залишення позову без руху від 05.08.2022 у справі № 914/1336/22 за позовом заступника керівника Франківської окружної прокуратури до ОК «ГБК «Пікап», Львівської міської ради про визнання недійсним рішення, скасування державної реєстрації права власності щодо земельної ділянки з іншим кадастровим номером та іншою площею, яка була надана також відповідачу 2 (загалом 3 години); Аналогічно щодо заяви про залишення позову без руху від 23.10.2022 року (2 години); Заперечення щодо відповіді позивача також готувались на підставі заперечень сторін у справах №914/582/22 та №914/1336/22 (в акті визначено загалом 6 годин); Підготовка та подання письмових пояснень від 17.11.2024, 13.01.2025,13.01.2025, 15.03.2025 (2, 4, 3 відповідно години) також подавались на підставі аналогічний пояснень у справах, які розглядались і учасником яких був представник Попов Д.І.
5. Тому прокурор вважає наданий обсяг годин реально завищеним і підлягає зменшенню з огляду на названі обставини. Завищеним є і наведена представником тривалість засідань - 8 засідань загалом 16 годин.
6. Львівська обласна прокуратура фінансується з державного бюджету, а на даний час в Україні триває воєнний стан, що зумовило обмеження видатків, оплата витрат на адвокатські послуги в даний час вимагає збільшення кошторисних призначень, що також просить врахувати суд при вирішенні заяви про розподіл судових витрат.
Відтак прокурор просить суд зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідач-1 проти задоволення заяви про ухвалення додаткового рішення поклалась на розсуд суду.
Положеннями ст. 221 ГПК України визначено, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.
У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Відповідно до абз.2 ч.8 ст.129 ГПК України, докази у підтвердження розміру судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, подаються стороною до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Відповідно до ч.1 ст. 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Заява позивача про розподіл судових витрат та долучення доказів про надання правової допомоги, надіслана до суду 14.04.2025 та зареєстрована судом 15.04.2025.
Отже, докази на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, подані позивачем в межах строків визначених ч.8 ст.129 ГПК України, а їх поданню передувала відповідна заява позивача подана до закінчення судових дебатів.
Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідача-2: Обслуговуючий кооператив “Гаражно-будівельний кооператив “Пікап» представляли адвокати Медвідь Ю.О. та Попов Д.І.
Відповідачем-2 у відзиві на позовну заяву було заявлено орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн, які відповідач-2 очікує понести у зв'язку з розглядом справи.
Як зазначено в ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п'ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. (ст. 126 ГПК України).
Відшкодування витрат позивачів та відповідачів, третіх осіб, пов'язані з оплатою ними послуг адвокатів, адвокатських бюро, колегій, фірм, контор та інших адвокатських об'єднань здійснюється господарським судом шляхом зазначення про це у рішенні, ухвалі, постанові за наявності документального підтвердження витрат, як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг, а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій.
Відповідно до ч. 8 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
До правової (правничої) допомоги належать надання правової інформації, консультацій і роз'яснень з правових питань, правового супроводу діяльності клієнта, складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру тощо.
Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, серед іншого, складає гонорар адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, які визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою (ст. 30 Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
В підтвердження понесених витрат на правничу допомогу, відповідачем-2 надано суду: копію договору №08/07-1 ПД від 08.07.2022 про надання правничої допомоги; копію додатку №1 до договору №08/07-1 ПД; копію акту №1 від 11.04.2025 до договору №08/07-1 ПД; платіжне доручення; квитанція про оплату правничої допомоги згідно акту №1 від 11.04.2025; копію виписки юридичної особи ОК ГБК «Пікап».
Згідно із п.4.1. Договору про надання правової допомоги гонорар адвоката оплачується у відповідності до виконаних доручень Клієнта з розрахунку 900 грн година роботи (надання послуг) та підтверджується актом виконаних робіт (доручень)/надання послуг.
Відповідно до Акту виконаних робіт (наданих послуг) №1 від 11.04.2025 ОК «ГБК «Пікап» було надано наступний перелік послуг:
1. Визначення юридичної концепції захисту прав клієнта, проведення опрацювання та аналіз письмових документів (позовної заяви та додатків до неї) наданих Клієнтом, надання юридичних консультацій і роз'яснень з правових питань Клієнту щодо правомірності звернення позивача до суду, обрання ним способу захисту, законності дій органу місцевого самоврядування при прийнятті оскаржуваного рішення, способу захисту прав Клієнта в судовому процесі, пошук судової практики з подібних правовідносин тощо - загалом З години;
2. Підготовка та подання відзиву на позовну заяву до Господарського суду Львівської області у справі № 914/1335/22 (загалом 30 сторінок) виготовлення копій документів (додатків) тощо - загалом 12 годин;
3. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області у справі № 914/1335/22 заяви на обґрунтування клопотання про залишення позовної заяви без розгляду (загалом 3 сторінки), виготовлення та направлення примірників заяви іншим учасникам - загалом З години;
4. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області у справі № 914/1335/22 заяви про залишення позовної заяви без руху від 07.08.2022 року (загалом 7 сторінок), виготовлення та направлення примірників заяви іншим учасникам - загалом 3 години;
5. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області у справі № 914/1335/22 заяви про залишення позовної заяви без руху від 23.10.2022 року (загалом 6 сторінок), виготовлення та направлення примірників заяви іншим учасникам - загалом 2 години;
6. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області у справі № 914/1335/22 пояснень (заперечень щодо відповіді позивача) від 24.10.2022 року (загалом 15 сторінок) виготовлення та направлення примірників пояснень іншим учасникам - загалом 6 годин;
7. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області у справі № 914/1335/22 письмових пояснень від 27.11.2024 року (загалом 7 сторінок) - загалом 4 години;
8. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області у справі № 914/1335/22 заяви про застосування практики ВС в аналогічних правовідносинах від 13.01.2025 року (загалом 3 сторінки) - загалом 2 години;
9. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області у справі № 914/1335/22 пояснень по суті у справі від 13.01.2025 року (загалом 7 сторінок) - загалом 4 години:
10. Підготовка та подання до Господарського суду Львівської області у справі № У14/1335/22 шви про застосування практики ВС в аналогічних правовідносинах від і 5.03.2025 року (загалом 5 сторінок) - загалом 3 години;
11. Участь у 8-ми судових засіданнях у справі № 914/1335/22 з часом доїзду до суду, участі в судових засіданнях, надання пояснень та обґрунтувань доводів відповідача - загалом 16 годин.
12. Загалом надано юридичних послуг терміном - 58 год. (п'ятдесят вісім годин). Сторони попередньо узгодили вартість виконаної роботи з розрахунку 900 гривень за одну годину роботи (п. 4.1. Договору).
13. Клієнт визнає та приймає виконану роботу згідно Договору №08/07-1 ПД від 08.07.2022 року в повному обсязі.
14. Вартість викопаної роботи складає 52 200.00 грн. (58 годин роботи * 900 грн. = 52 200.00 грн.).
Прокурор стосовно відшкодування позивачу понесених відповідачем-2 витрат на професійну правничу допомогу заперечив в поданому клопотанні про зменшення судових витрат, в якому просить суд зменшити розмір судових витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно із частиною 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Підсумовуючи, можна зробити висновок, що ГПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану її учасників.
За змістом положень частини п'ятої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Проте, на переконання суду, слід розділяти поняття «зменшення судових витрат» та «розподіл судових витрат».
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. У частині 5 наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до ч.5 ст.129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормовано також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 129 ГПК України.
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
У такому випадку суд, керуючись частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. Разом з тим, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 11.02.2021 у справі № 920/39/20 та від 08.04.2021 у справі № 922/2321/20.
До того ж у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 висловлено правову позицію, за якою суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
При визначенні суми відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При вирішенні питання щодо певних видів правничої допомоги адвокатам відповідача-2 судом враховується як пов'язаність їх з розглядом справи, обґрунтованість та розумність визначення у контексті обсягу наданих юридичних послуг так і доцільність понесених витрат.
У даній справі перелічені вище принципи в повній мірі не дотримані.
Суд погоджується із тим, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Але суд вважає неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг.
У даному випадку суд, з урахуванням наведеного вище, приймає до уваги ті обставини, що справа № 914/1335/22 не має публічного інтересу, відсутні складні арифметичні розрахунки під час підготування позову, розглядалася за правилами загального позовного провадження, однак по своїй суті не є складною, підставою позову є визнання недійсним рішення сільської ради № 4824 від 12.11.2020; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку.
Господарський суд враховує, що заявлена позивачем загальна сума витрат на професійну правничу допомогу не виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв як: справедливість, добросовісність, розумність; принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи № 914/1335/22, яка розглядалась за правилами загального позовного провадження, витраченого адвокатом позивача часу на надання послуг у даній справі, в тому числі на участь в судових засіданнях.
Низка послуг, вказаних у Акті виконаних робіт (наданих послуг), такі як участь у 8-ми судових засіданнях у справі № 914/1335/22 - 16 годин, є завищеними, оскільки вказані судові засідання тривали в загальному не більше 5 год а не 16 год як вказано відповідачем-2.
Також, суд звертає увагу, що справа №914/1335/22 тривалий час була зупинена до повернення матеріалів справи із Верховного Суду.
Незважаючи на предмет спору: підставою позову є визнання недійсним рішення сільської ради № 4824 від 12.11.2020; скасування державної реєстрації права власності на земельну ділянку, матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження б яких адвокат витратив значний час.
Відповідно до п. 6 ст. 129 ГПК України, якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку.
Як вбачається із матеріалів справи відповідачем-2 (заявником) було подано орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 25 000,00 грн.
З огляду на те, що сума витрат заявника на правову допомогу значно перевищує суму, зазначену в його попередньому орієнтованому розрахунку, і останній не подав суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження обставин, які спричинили таке суттєве збільшення суми витрат під час розгляду справи, беручи до уваги заперечення прокурора суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленої заявником (відповідачем-2) до стягнення на його користь суми судових витрат у розмірі 52 200,00 грн.
У статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" визначено, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Верховний Суд у постанові від 30.01.2023 у справі № 910/7032/17 акцентує, що метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання боржника утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Враховуючи зазначене, суд дійшов висновку про недоцільність покладення на позивача всієї суми заявлених позивачем витрат, понесених на професійну правничу допомогу.
Дослідивши заяву про ухвалення додаткового судового рішення щодо судових витрат та додані до неї документи, суд вважає, що розмір заявлених представником відповідача-2 витрат на правову (правничу) допомогу у сумі 52 200,00 грн, не відповідає критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних і не співрозмірні із виконаною роботою у суді першої інстанції, отже їх розмір є необґрунтованими у зазначеній вище частині.
Розумним, співмірним і справедливим є відшкодування позивачу понесених позивачем судових витрат у розмірі 25 000,00 грн.
Згідно ст. 344 ГПК України судові витрати, пов'язані з розглядом скарги, покладаються судом на заявника, якщо було постановлено рішення про відмову в задоволенні його скарги, або на орган державної виконавчої служби чи приватного виконавця, якщо було постановлено ухвалу про задоволення скарги заявника.
За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до ст.76 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 126, 130, 221, 244 ГПК України, суд
1. Заяву Обслуговуючого кооперативу “Гаражно-будівельний кооператив “Пікап» про ухвалення додаткового рішення - задоволити частково.
2. Стягнути з Франківської окружної прокуратури м. Львова Львівської області на користь Обслуговуючого кооперативу «Гаражно-будівельного кооперативу «Пікап» 25 000,00 грн витрат на правову (правничу) допомогу.
3. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Додаткове рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки передбачені розділом ІV Господарським процесуальним кодексом України.
Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст додаткового рішення виготовлено та підписано 01.05.2025.
Суддя Запотічняк О.Д.