ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
24.04.2025Справа № 910/19828/23
Господарський суд міста Києва у складі:
Судді - Бондаренко-Легких Г. П.
за участю секретаря - Боровик В. В.
розглянувши у відкритому засіданні в залі суду в місті Києві матеріали господарської справи №910/19828/23
За позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 30)
До Міністерства юстиції України (01001, м. Київ, вул. Городецького, 13)
За участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лд-Перспектива» (04053, м. Київ вул. Січових Стрільців, 21)
За участі третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15)
Про скасування наказу та зобов'язання вчинити дії
За участі представників сторін:
Представник позивача: Шкаровський Д. О. - адвокат, ордер серії СА №1072863 від 26.12.2023;
Представник відповідача: Рєпкін Н. І. - самопредставнцитво, витяг з ЄДРПОУ;
Представник третьої особи на стороні позивача: Єсипенко О. О. - адвокат, ордер серії АА №14100912024;
Представник третьої особи на стороні відповідача (прокурор): Декалюк Д. Е. - прокурор, службове посвідчення;
Акціонерне товариство «Таскомбанк» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Міністерства юстиції України в якому просить суд:
1) скасувати наказ Міністерства юстиції України №1875/5 від 15.05.2023 «Про задоволення скарги» в частині скасування рішення від 23.03.2023 №66890749, прийнятного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, щодо вчинення реєстраційної дії щодо переходу права власності до позивача на Готельний комплекс «Русь» (літ. А), розташований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 678611880382.
2) зобов'язати Міністерство юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису стосовно рішення про державну реєстрацію прав, яке було скасовано Наказом №1875/5 від 15.05.2023.
Також в позові позивач просить залучити третю особу, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - ТОВ «ЛД-Перспектива» як попереднього власника нерухомого майна - Готельного комплексу "Русь".
Ухвалою від 23.01.2024 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі, розгляд справи ухвалив здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче судове засідання призначив на 12.03.2024. Також даною ухвалою суд:
- задовольнив заяву Акціонерного товариства «Таскомбанк» про залучення до участі у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмета спору, на стороні позивача.
- залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача - Товариство з обмеженою відповідальністю «Лд-Перспектива» (04053, м. Київ вул. Січових Стрільців, 21) (надалі - третя особа на стороні позивача)
- залучив за власною ініціативою суду до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмету спору, на стороні відповідача - Офіс Генерального прокурора (01011, м. Київ, вул. Різницька, 13/15) (надалі - третя особа на стороні відповідача) як особу, яка звернулась зі скаргою.
31.01.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про долучення доказів.
05.02.2024 до суду від відповідача надійшов відзив.
14.02.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення матеріалів справи.
21.02.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив.
22.02.2024 до суду від третьої особи на стороні позивача надійшли письмові пояснення.
26.02.2024 до суду від третьої особи на стороні відповідача надійшли письмові пояснення.
28.02.2024 до суду від позивача надійшли заперечення на клопотання про долучення доказів.
12.03.2024 до суду від позивача надійшла відповідь на пояснення третьої особи на стороні відповідача.
12.03.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
У судовому засіданні 12.03.2024 суд на місці ухвалив відкласти підготовче судове засідання на 09.04.2024.
09.04.2024 до суду від відповідача надійшло клопотання про перенесення розгляду справи.
09.04.2024 до суду від третьої особи на стороні позивача надійшло клопотання про долучення доказів на підтвердження повноважень представника.
У судовому засіданні 09.04.2024 суд на місці ухвалив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті на 21.05.2024.
21.05.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 21.05.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 09.07.2024.
08.07.2024 до суду від позивача надійшли додаткові пояснення.
У судовому засіданні 09.07.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 29.08.2024.
У судовому засіданні 29.08.2024 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 17.10.2024.
03.09.2024 до суду від відповідача надійшли додаткові пояснення.
24.09.2024 суд ухвалою повідомленням-викликом проінформував учасників справи про зняття з розгляду справи, розгляд якої призначався у судовому засіданні на 17.10.2024 та про визначення нової дати розгляду справи по суті на 14.11.2024.
Судове засідання призначене на 14.11.2024 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді на лікарняному.
12.12.2024 суд ухвалою повідомленням-викликом повідомив учасників справи про визначення нової дати розгляду справи по суті на 09.01.2025.
26.12.2024 до суду від позивача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
У судовому засіданні 09.01.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 04.03.2025.
У судовому засіданні 04.03.2025 суд на місці ухвалив оголосити перерву у судовому засіданні по суті на 03.04.2025.
01.04.2025 до суду від позивача надійшла письмова промова у судових дебатах.
01.04.2025 до суду від третьої особи на стороні позивача надійшла письмова промова у судових дебатах.
Судове засідання, призначене на 03.04.2025 не відбулось, у зв'язку з перебуванням судді у відпустці.
04.04.2025 суд ухвалою повідомленням-викликом повідомив учасників справи про визначення нової дати розгляду справи по суті на 24.04.2025.
У судове засідання 24.04.2025 прибули представники учасників справи. Заслухавши виступи у судових дебатах представників учасників справи, які підтримали власні позиції, що викладені у заявах по суті, Суд -
1. Фактичні обставини, що стали підставою спору (підстави позову).
29.12.2016 між АТ «Таскомбанк» (надалі - позивач) та ТОВ «Готельний комплекс Русь» було укладено:
Кредитний договір №Т20.11.2023К1284 (надалі - Кредитний договір №1) щодо надання кредитної лінії у розмірі 3, 7 млн. дол. США;
Кредитний договір №Т20.11.2023К1285 (надалі - Кредитний договір №2) щодо надання кредитної лінії у розмірі 6, 3 млн. дол. США;
30.12.2016 між АТ «Таскомбанк» (надалі - позивач) та ТОВ «ЛД-Перспектива» (надалі - третя особа на стороні позивача, іпотекодавець) на забезпечення виконання зобов'язань ТОВ «Готельний комплект Русь» за Кредитним договором №1 та Кредитним договором №2, укладено Іпотечний договір, який переукладено 21.05.2018 (надалі - Іпотечний договір).
Згідно Іпотечного договору іпотекодавець передав в іпотеку АТ «Таскомбанк» належне на праві власності нерухоме майно, а саме:
- Готельний комплект «Русь» (літ. «А»), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4, загальною площею 22934, 40 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державний реєстром речових прав на нерухоме майно 678611880382 (надалі - ГК «Русь»);
- Незадимляєма евакуаційна сходова клітка (в літ. «А»), що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4, загальною площею 475, 0 кв. м., реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державний реєстром речових прав на нерухоме майно 244169580382;
- Земельна ділянка, площею 1,7079 га, кадастровий номер 8000000000:82:127:0004, що знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4, цільове призначення земельної ділянки - для експлуатації та обслуговування ГК «Русь», реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державний реєстром речових прав на нерухоме майно 678600980382;
Позивач стверджує, що ТОВ «Готельний комплекс Русь» не було виконано власних зобов'язань за Кредитним договором №1 та Кредитним договором №2, у зв'язку з чим, АТ «Таскомбанк» звернувся з вимогою до ТОВ «ЛД-Перспектива» (іпотекодавець) про погашення суми заборгованості у розмірі 362 191 763, 88 грн в строк до 16.02.2023.
Станом на 17.02.2023 заборгованість боржника залишалась не погашеною. У зв'язку з цим, позивач прийняв рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку на підстав іпотечного застереження, зазначеного в Іпотечному договорі та у порядку статті 37 Закону України «Про іпотеку».
Однак, 12.12.2022 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва у справі № 757/35933/22-к в рамках кримінального провадження №12012000060000073:
- накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на ГК «Русь»;
- заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії стосовно ГК «Русь»;
20.03.2023 ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/8957/23 скасовано арешт, що накладений на ГК «Русь», шляхом скасування заборони на вчинення будь-яких дій щодо відчуження, розпорядження та користування нерухомим майном.
Таким чином, АТ «Таскомбанк» на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/8957/23 від 20.03.2023 подано заяву про державну реєстрацію припинення обтяження - арешту на ГК «Русь».
21.03.2023 приватним нотаріусом ОСОБА_1. прийнято рішення №66870255 про державну реєстрацію припинення обтяження.
22.03.2023 АТ «Таскомбанк» згідно умов Іпотечного договору подано заяву про державну реєстрацію права власності на предмет іпотеки - ГК «Русь».
23.03.2023 приватним нотаріусом ОСОБА_1. прийнято рішення №66890749 про державну реєстрацію права власності на ГК «Русь» за АТ «Таскомбанк».
Однак, 15.05.2023 Міністерство юстиції України (надалі - відповідач, Мін'юст) на підставі Висновку Центральної колегії Мін'юсту з розгляду скарг на рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єктів державної адміністрації, територіальних органів Мін'юсту (надалі - Колегія) відповідним наказом №1878/5 (надалі - Наказ №1878/5) задовольнив скаргу Офісу Генерального прокурора (надалі також - третя особа на стороні відповідача) від 29.03.2023 №31/1/2-39589-22, а зокрема наказав:
- скасувати рішення від 23.03.2023 №66890749, прийняте приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 (пункт 2 Наказу №1878/5).
- тимчасово блокувати доступ приватному нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1 до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно строком на 3 (три) місяці (пункт 3 Наказу №1878/5).
АТ «Таскомбанк» вважає, що Наказ №1878/5 є протиправним та прийнятим всупереч статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» та Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 №1127 (надалі - Порядок №1127), що стало підставою для звернення до господарського суду з даним позовом.
2. Предмет позову.
Предметом позову є правові вимоги позивача до відповідача про:
- скасування наказу Міністерства юстиції України №1875/5 від 15.05.2023 «Про задоволення скарги» в частині скасування рішення від 23.03.2023 №66890749, прийнятного приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_1, щодо вчинення реєстраційної дії щодо переходу права власності до позивача на Готельний комплекс «Русь» (літ. А), розташований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна за Державним реєстром речових прав на нерухоме майно 678611880382.
- зобов'язання Міністерства юстиції України вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису стосовно рішення про державну реєстрацію прав, яке було скасовано Наказом №1875/5 від 15.05.2023.
3. Доводи позивача та третьої особи на стороні позивача щодо суті позовних вимог.
Позивач (АТ «Таскомбанк») обґрунтовує позовні вимоги тим, що державна реєстрація права власності на ГК «Русь» за позивачем проведена у відповідності та з дотриманням всіх вимог законодавства, а саме:
(1) заборона вчинення реєстраційних дій була скасована разом з арештом на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва у справі №761/8957/23 від 20.03.2023. При цьому, заборона на вчинення реєстраційних дій є похідною від арешту майна і не може існувати окремо, згідно Кримінального процесуального кодексу України. Отже, на момент прийняття рішення від 23.03.2023 №66890749 про державну реєстрацію права власності, жодних обмежень для проведення реєстраційної дії вже не існувало;
(2) скасовані реєстраційні дії не порушують права Офісу Генерального прокурора. Зокрема, рішенням приватного нотаріуса не порушено ані інтереси держави, ані інтереси потерпілих у кримінальному провадженні №12012000060000073. Отже, Мін'юст повинен був відмовити у задоволенні скарги Офісу Генерального прокурора від 29.03.2023 №31/1/2-39589-22;
(3) Наказ №1878/5 порушує частину 2 статті 3, частину 1 статті 8, частини 1, 4 статті 41 Конституції України та право власності позивача. На момент прийняття Наказу №1878/5, повноваження Мін'юсту щодо скасування рішення про реєстрацію права власності суперечили Конституції України, оскільки, рішенням Конституційного Суду України від 16.11.2022 №9-р(ІІ)/2022 визнано неконституційним припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» а саме в частині повноважень Мін'юсту на «скасування рішення державного реєстратора»;
(4) фактично Наказ №1878/5 прийнято з метою забезпечення можливих майбутніх позовних вимог у справі про застосування санкцій у вигляді стягнення активів в дохід держави, що підміняє собою інститут забезпечення позову, та не відноситься до повноважень Мін'юсту;
У додаткових поясненнях, що надійшли до суду 21.05.2024 позивач також зазначає, що Законом України «Про прокуратуру» не передбачено можливість Офісу Генерального прокурора оскарження до Мін'юсту рішень, дій або бездіяльності державного реєстратора в інтересах органу досудового розслідування, що відповідає висновкам Верховного Суду, викладених у постанові віл 20.03.2024 по справі №910/5371/23. Відтак, скарга Офісу Генерального прокурора від 29.03.2023 №31/1/2-39589-22 повинна була бути залишена без розгляду на підставі пункту 5 абзацу 2 частини 6 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (скаргу подано особою, яка не має на це повноважень).
Третя особа на стороні позивача (ТОВ «ЛД-Перспектива») у письмових поясненнях підтримало позовні вимоги позивача та просило їх задовольнити з аналогічних підстав. Зокрема, ТОВ «ЛД-Перспектива» вважає дії позивача щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та реєстрації свого права власності на ГК «Русь» законними, такими, що відповідають договірним зобов'язанням та вимогам чинного законодавства.
4. Заперечення відповідача та третьої особи на стороні позивача щодо суті позовних вимог.
Відповідач (Мін'юст) проти задоволення позовних вимог заперечує з наступних підстав:
(1) Мін'юст під час розгляду скарг перевіряє лише правильність оскаржуваних реєстраційних дій та не встановлює, а також не спростовує факт набуття чи припинення майнових і корпоративних прав;
(2) Державою було делеговано Мін'юсту контролюючі функції у сфері державної реєстрації, а відтак доводи позивача щодо відсутності у відповідача повноважень на розгляд скарги Офісу Генерального прокурора від 29.03.2023 №31/1/2-39589-22 є безпідставними;
(3) Колегією Мін'юсту було встановлено, що на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі №757/35933/22-к у Державному реєстрі прав зареєстровано заборону вчинення реєстраційних дій та арешт на готельний комплекс - ГК «Русь». Приватним нотаріусом ОСОБА_1. на підставі ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №7618957/23 скасовано арешт, а також заборону вчинення реєстраційних дій. Однак, фактично ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2023 у справі № 761/8957/23 скасовано тільки арешт готельного комплексу. Водночас, заборона вчинення реєстраційних дій судом скасована не була.
(4) отже, рішення від 23.03.2023 №66890749 прийнято приватним нотаріусом ОСОБА_1, за наявності ухвали про заборону вчинення реєстраційних дій;
(5) Офіс Генерального прокурора, в силу Закону України «Про прокуратуру» мав право на подання скарги на рішення та дії приватного нотаріуса, оскільки, здійснює нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень;
Третя особа на стороні відповідача (Офіс Генерального прокурора) проти задоволення позовних вимог також заперечує з наступних підстав:
- на момент звернення АТ «Таскомбанк» до приватного нотаріуса ОСОБА_1. із заявами про скасування арешту на об'єкт нерухомого майна та для проведення державної реєстрації права власності на готельний комплекс «Русь» його власником було ТОВ «ЛД-Перспектива». Отже, із заявою до приватного нотаріуса ОСОБА_1. про зняття обтяження з даного об'єкту нерухомого майна звернулась неналежна особа;
- згідно пункту 1 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», враховуючи наявність ухвали про заборону вчинення реєстраційних дій щодо ГК «Русь» приватний нотаріус ОСОБА_1. мала прийняти рішення про зупинення проведення реєстраційних дій щодо зазначеного нерухомого майна;
- рішення приватного нотаріуса ОСОБА_1. від 23.03.2023 №66890749, яким зареєстровано перехід права власності на ГК «Русь» (літ. «А»), стало перешкодою у належному забезпеченні завдань досудового розслідування, визначених статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України. Отже, дії прокурора спрямовані на захист інтересів держави, а Офіс Генерального прокурора мав законне право звернутись із скаргою до Міністерства юстиції України;
- Міністерством не оспорюються підстави набуття позивачем права власності на ГК «Русь». Наказ №1878/5 стосується лише законності реєстраційних дій, а отже не порушує права позивача на об'єкт нерухомого майна. До того ж, Наказ №1878/5 не виконано, а рішення приватного нотаріуса ОСОБА_1. №66890749 від 23.03.2023 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого май на за позивачем так і не скасовано в державному реєстрі;
- У провадженні Київського окружного адміністративного суду перебуває справа №320/42189/23 за позовом ОСОБА_1 до Мін'юсту про визнання протиправним та скасування пункту 3 Наказу №1878/5.
- припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» а саме «скасування рішення державного реєстратора» втратив чинність згідно рішення Конституційного Суду України від 16.11.2022 №9-р(ІІ)/2022 через шість місяців з дня ухвалення рішення, а саме з 16.05.2023. Отже, на момент прийняття спірного Наказу №1878/5 від 15.05.2023, у Мін'юсту були відповідні повноваження на скасування рішення державного реєстратора;
5. Оцінка доказів судом та висновки суду.
Спір у справі виник у зв'язку з наявність або відсутністю підстав для скасування пункту 2 Наказу №1878/5, а саме в частині скасування рішення приватного нотаріуса ОСОБА_1. від 23.03.2023 №66890749 про державну реєстрацію права власності позивача на ГК «Русь» та похідного обов'язку Мін'юсту вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису стосовно рішення про державну реєстрацію прав, яке було скасовано Наказом №1875/5.
Оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, Суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.
Відносини, що виникають у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулює Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року № 1952-IV зі змінами та доповненнями, а також Порядок №1127.
Рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб'єкта державної реєстрації прав, а також дії, пов'язані з автоматичною державною реєстрацією прав, можуть бути оскаржені до Міністерства юстиції України, його територіальних органів або до суду (абзац перший частини 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
Рішення, дії або бездіяльність Міністерства юстиції України можуть бути оскаржені до суду (абзац третій частини 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).
5.1. Щодо скасування пункту 2 Наказу №1858/5.
Щодо застосування Мін'юстом норм законодавства, які не відповідають Конституції України.
Наказ №1878/5 прийнято відповідно до частини 3 статті 26, пунктів 1, 4 частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що була чинна станом на дату прийняття наказу - 15.05.2023.
Зокрема, разі задоволення скарги на рішення, дії або бездіяльність у сфері державної реєстрації прав або підтвердження факту використання ідентифікаторів доступу державного реєстратора до Державного реєстру прав іншими особами Міністерство юстиції України, його територіальні органи приймають рішення про скасування рішення державного реєстратора, скасування рішення територіального органу Міністерства юстиції України (пункт 1 частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у редакції, що була чинна станом на 15.05.2023).
Рішенням Конституційного Суду України від 16.11.2022 у справі № 9-р(П)/2022 за конституційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Одестеплокомуненерго» щодо відповідності Конституції України (конституційностІ) окремого припису статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» (щодо непорушності права власності) визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), припис пункту 1 частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 1 липня 2004 року № 1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12 травня 2022 року № 2255-ІХ, а саме «скасування рішення державного реєстратора».
Однак, пунктом 2 зазначеного рішення визначено, що окремий припис пункту 1 частини сьомої статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» від 01.07.2004 року №1952-IV в редакції Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення механізму протидії рейдерству» від 12.05.2022 № 2255-IX, визнаний неконституційним, втрачає чинність через шість місяців з дня ухвалення цього Рішення.
Отже, припис пункту 1 частини 7 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» втратив чинність лише з 16.05.2023, що свідчить про наявність повноважень у Мін'юсту на прийняття Наказу №1878/5 станом на 15.05.2023.
Щодо дотримання законодавства державним реєстратором під час проведення реєстраційної дії.
Як зазначалось судом вище пункт 2 Наказу №1878/5, що є предметом оскарження у даній справі, стосується скасування рішення приватного нотаріуса ОСОБА_1. від 23.03.2023 №66890749 про державну реєстрацію права власності АТ «Таскомбанк» на ГК «Русь» (реєстраційний номер об'єкта нерухомості 678611880382).
Відповідно до частини 3 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 23.03.2023, визначено, що державний реєстратор, зокрема:
встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями (пункт 1);
перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом (пункт 2).
Державна реєстрація обтяжень проводиться на підставі судового рішення щодо набуття, зміни або припинення обтяження речових прав на нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва, майбутній об'єкт нерухомості, що набрало законної сили (пункт 1 частини 2 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 23.03.2023).
Державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, об'єкт незавершеного будівництва або майбутній об'єкт нерухомості, речові права на які підлягають державній реєстрації, чи його дубліката (пункт 1 частини 1 статті 27 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 23.03.2023).
Перелік документів необхідних для державної реєстрації прав на підставі договору іпотеки, що містить застереження про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом набуття права власності на предмет іпотеки визначено пунктом 57 та пунктом 61 Порядком № 1127 в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 23.03.2023.
Як вбачається з матеріалів справи приватним нотаріусом ОСОБА_1. внесено запис про право власності на ГК «Русь» за АТ «Таскомбанк» (рішення №66890749 від 23.03.2023) на підставі Іпотечного договору від 21.05.2018, Договору №1 від 24.04.2019 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, Договору №2 від 31.05.2021 про внесення змін та доповнень до іпотечного договору, довідки АТ «Таскомбанк» про суму боргу за основним зобов'язанням та про вартість предмета іпотеки від 21.03.2023 № 5787/36, звіту з незалежної оцінки вартості готельного комплексу від 20.03.2023 № ВА 230317-001, вимоги іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору від 06.01.2023 №317/36, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення у цінний лист до ТОВ «Готельний комплекс «Русь», вимоги іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору від 06.01.2023 № 319/36, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення у цінний лист до ТОВ «ЛД-Перспектива», вимоги іпотекодержателя про усунення порушення основного зобов'язання та/або умов іпотечного договору від 18.01.2023 № 950/36, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення з описом вкладення у цінний лист до ТОВ «Готельний комплекс «Русь».
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду, що викладені у постанові від 05.06.2019 по справі №392/1829/17 державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а вважається лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації.
У даному випадку, №Наказ №1878/5 жодним чином не оспорює наявність у АТ «Таскомбанк» права на звернення стягнення на предмет іпотеки за Іпотечним договором від 21.05.2018 (тобто набуття права власності), а стосується виключно протиправності прийнятого державним реєстратором рішення про державну реєстрацію права в порушення пункту 1 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а саме за наявності ухвали про заборону вчинення реєстраційних дій (див. Висновок Колегії від 15.05.2023).
Отже, суд не оцінює обставини та підстави набуття АТ «Таскомбанк» права власності на ГК «Русь», як такі, що не входять до предмету доказування у даній справі щодо оскарження Наказу №1878/5.
Натомість, вирішуючи даний спір суд повинен відповісти на ключове питання щодо наявності судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій станом на 23.03.2023, а відтак і наявності підстав для проведення державної реєстрації права власності АТ «Таскомбанк» на ГК «Русь» або ж підстав для зупинення проведення реєстраційної дії.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 757/35933/22 на підставі клопотання прокурора відділу Офісу Генерального прокурора застосовано передбачений частиною 2 статті 131 Кримінального процесуального кодексу України захід забезпечення кримінального провадження, а саме:
- накладено арешт із забороною відчуження та розпорядження на нерухоме майно у кримінальному провадженні № 12012000060000073, зареєстрованому у Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 22.11.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, чч. 3,4 ст. 190, ч. З, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110, ч. З ст. 206, ч. З ст. 209, ч. З ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365-2, ч. З ст. 212 Кримінального кодексу України, зокрема на готель «Premier Hotel Rus» який розташований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, буд. 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 678611880382 (об'єкт нерухомого майна: готельний комплекс "Русь" (літ. А), об'єкт житлової нерухомості: Опис об'єкта: Загальна площа (кв. м): 22934.4, Адреса: м. Київ, вулиця Госпітальна, будинок 4), перебуває у власності ТОВ «ЛД-Перспектива» (код ЄДРПОУ 35624120).
- заборонено державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі, але не виключно Міністерству юстиції України та його територіальним органам, виконавчим органам сільських, селищних та міських рад, Київській міській, районним у місті Києві державним адміністраціям, акредитованим суб'єктам, нотаріусам, іншим особам та органам, які виконують функції державного реєстратора, окрім, як за відповідним зверненням Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та і інших злочинів та уповноважених ним осіб, вчиняти реєстраційні дії стосовно нерухомого майна, у тому числі, готель «Premier Hotel Rus» який розташований за адресою: Київ вул. Госпітальна, будинок 4, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 678611880382.
У подальшому ухвалою Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2023 у справі №761/8957/23 за заявою AT «Таскомбанк» скасовано арешт, накладений ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 757/35933/22, на готель «Premier Hotel Rus», розташований за адресою: м. Київ, вул. Госпітальна, 4, що перебуває у власності ТОВ «ЛД-Перспектива» шляхом скасування накладеної заборони на вчинення будь-яких дій щодо відчуження, розпорядження та користування нерухомим майном (тобто стосується виключно правомочностей власника на розпорядження належним йому майном).
Разом з тим, встановлена ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 757/35933/22 заборона державним реєстраторам та органам державної реєстрації прав (в тому числі і нотаріусам) вчиняти будь-які реєстраційні дії передбачені Законом України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не скасована.
Проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили (пункт 1 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 23.03.2023).
Вказане корелює з пунктом 14 Порядку №1127, в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 23.03.2023, згідно якої, у разі коли під час розгляду заяви встановлено наявність підстав, передбачених законом для зупинення розгляду заяви, державний реєстратор невідкладно приймає рішення щодо зупинення розгляду заяви.
Якщо заявник протягом 30 робочих днів з моменту отримання рішення щодо зупинення розгляду заяви виконав вимоги державного реєстратора, зазначені у відповідному рішенні, а також у разі коли державним реєстратором протягом 30 робочих днів з моменту прийняття відповідного рішення на запит отримано документи та/або інформацію, необхідні для державної реєстрації прав, розгляд заяви відновлюється на підставі рішення державного реєстратора щодо відновлення розгляду заяви.
Державний реєстратор приймає рішення про відновлення реєстраційних дій на підставі судового рішення про скасування судового рішення, що було підставою для прийняття рішення про зупинення проведення реєстраційних дій та/або судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій, або на підставі заяви власника об'єкта нерухомого майна про відкликання власної заяви про заборону вчинення реєстраційних дій, зареєстрованих у Державному реєстрі прав. Державний реєстратор також приймає рішення про відновлення реєстраційних дій, якщо власником об'єкта нерухомого майна, яким подано заяву про заборону вчинення реєстраційних дій, у строк, що не перевищує п'ятнадцяти календарних днів, не подано судового рішення про заборону вчинення реєстраційних дій, що набрало законної сили (частина 3 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» в редакції чинній станом на дату вчинення реєстраційної дії 23.03.2023).
Натомість, матеріалами справи встановлено відсутність судового рішення про скасування заборони вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна - ГК «Русь».
Отже приватний нотаріус ОСОБА_1. під час прийняття рішення №66890749 від 23.03.2023, яким здійснено державну реєстрацію права власності АТ «Таскомбанк» на ГК «Русь» не враховано наявність заборони на вчинення реєстраційних дій щодо нерухомого майна, що була накладена ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 757/35933/22 та не була скасована у передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України порядку.
Відтак, суд погоджується із висновками Колегії Мін'юсту, що рішення №66890749 від 23.03.2023 є незаконним, оскільки, прийняте всупереч пункту 1 частини 1 статті 25 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», а також пункту 13 Порядку №1127 (у редакціях чинних станом на 23.03.2023 станом на час його прийняття), тобто прийняте за наявності підстав для зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію права власності, що державним реєстратором зроблено не було.
Твердження позивача про те, що нормами кримінального процесуального законодавства не передбачено окремого виду забезпечення у вигляді заборони вчинення реєстраційних дій, крім арешту майна, суд відхиляє, оскільки воно стосується змісту іншого судового рішення, зокрема ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 757/35933/22, яким чітко було встановлено два види забезпечення, а суд у даній справі позбавлений повноважень оцінювати правомірність рішення суду загальної юрисдикції, оскільки такі повноваження надані тільки суду апеляційної інстанції.
Суд також зазначає, що твердження прокуратури щодо того позивачем не доведено, що він мав право як власник майна звертатися з клопотанням про зняття арешту з нерухомого майна, а також те, що позивач не був і володільцем такого майна станом на момент звернення до слідчого судді в березні 2023, потребують оцінки змісту ухвали Шевченківського районного суду міста Києва від 20.03.2023 року та правомірності дій іншого судді в кримінальному провадженні, що не може бути компетенцією господарського суду.
Щодо застосування висновків Верховного Суду у постанові від 20.03.2024 по справі №910/5371/23 та наявності повноважень Офісу Генерального прокурора на оскарження рішень державного реєстратора до Мін'юсту.
Суд вважає нерелевантними висновки Верховного Суду, що викладені у постанові від 20.03.2024 по справі №910/5371/23 згідно яких Законом України «Про прокуратуру» та Конституцією України не передбачено можливості оскарження до Мін'юсту рішень, дій чи бездіяльності державного реєстратора в інтересах органу досудового розслідування або суб'єктів господарювання недержавного сектору економіки.
Так, у межах даної справи №910/19828/23 Офіс Генерального прокурора зазначає, що звернення із скаргою до Мін'юсту спрямовано не на захист приватно-правових інтересів органу досудового розслідування, а на захист інтересів держави шляхом реагування на наявні і потенційні загрози втрати речових доказів у кримінальному провадження, а також спрямовані на запобігання протиправних дій окремих осіб.
Зокрема, зі змісту ухвали Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2022 у справі № 757/35933/22 вбачається, що арешт майна разом із забороною вчиняти реєстраційні дії щодо такого нерухомого майна (тобто ГК «Русь») накладено у порядку пункту 1, 2 частини 2 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України, а саме з метою забезпечення збереження речових доказів та спеціальної конфіскації.
У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу (частина 3 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України).
Згідно з статтею 98 Кримінального процесуального кодексу України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Арешт накладається на майно третьої особи, якщо вона набула його безоплатно або за вищу або нижчу ринкової вартості і знала чи повинна була знати, що таке майно відповідає будь-якій із ознак, зазначених у пунктах 1-4 частини першої статті 96-2 Кримінального кодексу України (абзац другий частини 4 статті 170 Кримінального процесуального кодексу України).
Відповідно до частини 1 статті 96-1 Кримінального кодексу України, спеціальна конфіскація полягає у примусовому безоплатному вилученні за рішенням суду у власність держави грошей, цінностей та іншого майна у випадках, визначених цим Кодексом, за умови вчинення умисного злочину або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого Особливою частиною цього Кодексу, за які передбачено основне покарання у виді позбавлення волі або штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 96-2 Кримінального кодексу України, спеціальна конфіскація застосовується у разі, якщо гроші, цінності та інше майно одержані внаслідок вчинення злочину та/або є доходами від такого майна.
Офісом Генерального прокурора проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012000060000073 від 22.11.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 255, ч. ч. 3, ч. 4 ст. 190, ч. 3, ч. 5 ст. 191, ч. 2 ст. 110, ч. 3 ст. 206, ч. 3 ст. 209, ч. 3 ст. 258-5, ч. 2 ст. 364, ч. 2 ст. 365-2, ч. 3 ст. 212 Кримінального кодексу України.
За версією сторони обвинувачення, на території України починаючи з 2001 року, і до теперішнього часу здійснює систематичну протиправну діяльність злочинна організація, що організована та представлене громадянами російської федерації та до числа організаторів якої належать наступні громадяни: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .
В ухвалі Печерського районного суду міста Києва від 12.12.2022 зазначено, що у ході досудового розслідування досліджуються факти вчинення указаною злочинною організацією низки злочинів проти власності на території України, пов'язані із заволодінням об'єктами нерухомого майна, в тому числі об'єктами ресторанного та готельного бізнесу, об'єктами нерухомості торгівельного призначення, вчинені шляхом обману, протидії законній господарській діяльності шляхом шахрайського заволодіння цілісно-майновими комплексів, умисне ухилення від сплати податків, а також легалізації майна та доходів набутих на території України злочинним шляхом.
Зазначені епізоди протиправної діяльності стосуються об'єктів нерухомості, що входять на сьогоднішній день до складу готельної мережі «Premier», кінцевим беніфіціарним власником якої доводиться громадянка російської федерації.
Структура об'єктів нерухомості, в сукупності, контролюються менеджментом та власниками групи «VS Energy» з числа громадян російської федерації та розслідуються окремими епізодами під час досудового розслідування у кримінальному провадженні.
Готель «Premier Hotel Rus» за адресою: Київ вул. Госпітальна, 4 перебував у власності ТОВ «ЛД-Перспектива» бенефіціарним власником якого є ОСОБА_5 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , код ІПН НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ). Водночас, ОСОБА_5 став кінцевим бенефіціарним власником лише 16.10.2022, з 16.05.2017 по 16.10.2022, а перед цим до 16.05.2017 бенефіціарами значились інші фізичні особи. Через ТОВ «ЛД - Перспектива», на думку прокуратури, ОСОБА_2 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 продовжують отримувати прибутки, шляхом дивідендів від готельного і енергетичного бізнесу.
У скарзі від 29.03.2023 №31/1/2-39589-22, Офісом Генерального прокурора було зазначено, що у межах кримінального провадження №12012000060000073 досліджуються, в тому числі, обставини можливого рейдерського захоплення представниками злочинної організації цілісно-майнового комплексу готелю Русь (тобто ГК «Русь»).
Таким чином, Печерським районним судом міста Києва було зазначено, що готель «Premier Hotel Rus» (тобто ГК «Русь») є речовим доказом у кримінальному провадженні №12012000060000073 відповідно до постанови прокурора, а також, що Мін'юстом ведеться робота по підготовці відповідних позовних заяв про націоналізацію активів, підконтрольних групі компаній «VS Energy», в тому числі і зазначеного готельного комплексу, управління якими (активами) здійснюють громадяни російської федерації, що перебувають у санкційних списках Ради національної безпеки і оборони України (РНБО).
У межах даної господарської справи судом також встановлено, що Указами Президента України №637/2022 від 07.09.2022 та №727/2022 від 19.10.2022 щодо громадян російської федерації: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України про застосування персональних спеціальних економічних та інших обмежувальних заходів (санкцій), строком на десять років.
Згідно статті 2 Кримінального процесуального кодексу України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необгрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до статті 36 Кримінального процесуального кодексу України прокурор, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється. Органи державної влади, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації, службові та Інші фізичні особи зобов'язані виконувати законні вимоги та процесуальні рішення прокурора.
Здійснюючи нагляд за додержанням законів під час досудового розслідування, прокурор має виконувати завдання кримінального провадження (статті 2 Кримінального процесуального кодексу України), зокрема, в частині забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування.
На прокуратуру покладаються такі функції: нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи громадян (пункт 4 частини 1 частині 2 Закону України «Про прокуратуру»).
Прокурор, здійснюючи нагляд за додержанням законів під час проведення досудового розслідування у формі процесуального керівництва досудовим розслідуванням, здійснює повноваження, передбачені частиною другою статті 36 Кримінального процесуального кодексу України.
Отже, суд враховує, що рішення №66890749 від 23.03.2023, яким зареєстровано перехід права власності на ГК «Русь» до АТ «Таскомбанк» стало перешкодою у забезпечення належного виконання завдань досудового розслідування, визначених статтею 2 Кримінального процесуального кодексу України, відповідальність за виконання яких покладено на прокурора.
Таким чином, у розумінні частини 1 статті 96-1 Кримінального кодексу України, у випадку постановлення обвинувального вироку та доведення вини причетних до злочинів осіб, статті Кримінального кодексу України за якими проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12012000060000073, зареєстроване в Єдиному реєстрі досудових розслідувань від 22.11.2012 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою статті 190, частиною третьою статті 190, частиною 5 статті 191, частиною третьою статті 206, частини третьої статті 191, частини другої статті 110, частини першої статті 255, частини третьої статті 258-5 Кримінального кодексу України передбачають застосування заходів у вигляді спеціальної конфіскації до юридичних осіб, які використовуються для фінансування протиправної діяльності через призму пов'язаності вказаних юридичних осіб.
Судом в тому числі встановлено, що наразі у межах справи №991/5746/23 Вищим антикорупційним судом (ухвала про відкриття провадження від 29.06.2023) розглядається справа за позовом Мін'юсту про застосування санкції, передбаченої пунктом 1-1 частини 1 статті 4 Закону України «Про санкції», в тому числі про стягнення в дохід держави активів, а саме 100 % частки статутного капіталу ТОВ «ЛД-Перспектива».
Відтак, звертаючись до Мін'юсту із скаргою від 29.03.2023 №31/1/2-39589-22 Офіс Генерального прокурора виконуючи завдання кримінального провадження з метою недопущення втрати речових доказів, реалізував також покладені на нього функції за додержанням законів під час проведення досудового розслідування, що передбачено пунктом 4 частини 1 частині 2 Закону України «Про прокуратуру», що в свою чергу спрямоване на захист інтересів держави, а не приватно-правових інтересів органу досудового розслідування.
Таким чином, суд відхиляє безпідставні доводи АТ «Таскомбанк» щодо відсутності повноважень Офісу Генерального прокурора на подання відповідної скарги до Мін'юсту.
5.2. Щодо поновлення запису права власності позивача.
АТ «Таскомбанк» також заявляє похідну вимогу про зобов'язання Мін'юсту вчинити дії щодо поновлення в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису стосовно рішення про державну реєстрацію прав, яке було скасовано Наказом №1878/5.
З огляду на відмову у задоволенні основної вимоги, похідна вимоги позивача також залишається без задоволення. Втім, суд додатково зазначає, що з відомостей з Державного реєстру речових прав, що зазначені в інформаційній довідці №385922484 від 08.07.2024 вбачається, що Наказ №1878/5 так і не було реалізовано, а запис про право власності АТ «Таскомбанк» на ГК «Русь» згідно рішення приватного нотаріуса ОСОБА_1. від 23.03.2023 №66890749 не скасовано.
Отже, позовні вимоги про поновлення запису у державному реєстрі, який так і не був скасований, є неспроможними.
Суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
З огляду на вищевикладене, всі інші доводи та міркування учасників судового процесу не досліджуються судом так як з огляду на встановлені фактичні обставини справи, суд дав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
За таких обставин, суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.
6. Розподіл судових витрат.
Відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку із відмовою у задоволенні позовних вимог суд покладає понесені судові витрати позивача та третьої особи на стороні позивача на останніх у розмірах витрат, що ними понесено.
Відповідач та третя особа на стороні відповідача про понесення ними судових витрат суду не заявляли.
На підставі викладеного, керуючись ст. 13, 73-77, 86, 129, 182, 183, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. У задоволенні позову Акціонерного товариства «Таскомбанк» - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01.05.2025.
Суддя Г. П. Бондаренко - Легких