ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.04.2025Справа № 910/14092/24
За позовом Товариства з обмеженою відповідальність сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (м. Миколаїв)
до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (м. Київ)
про стягнення 91 120,64 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники: не викликались
Товариство з обмеженою відповідальність сільськогосподарське підприємство "Нібулон" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Акціонерного товариства "Українська залізниця" про стягнення безпідставно списаних з рахунку позивача коштів у розмірі 91 120,64 грн, в порушення умов Договору про надання транспортних послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом № 40-14291113/2020-001 від 26.06.2020.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.12.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд, як малозначної, вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання); а також встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заяв та клопотань.
06.01.2024 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому АТ "Українська залізниця" заперечує проти позову з підстав його необґрунтованості.
11.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк, для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення відповідача, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
26.06.2020 між позивачем та Акціонерним товариством "Українська залізниця" було укладено договір про надання послуг з організації перевезення вантажів залізничним транспортом №40-14291113/2020-0001, предметом якого є організація та здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення, інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у власних вагонах Перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника, пов'язаних з цим супутніх послуг і проведення розрахунків за ці послуги.
Відповідно до п. п. 1.6, 9.4 цього правочину договір, зміни та доповнення до нього оприлюднюються перевізником на веб-сайті: http://uz-cargo.com.
Відповідно до п. 8.1. договору сторони домовились про використання електронного документообігу. Для організації електронного документообігу використовуються власні інформаційні системи відповідача.
Перелік документів, які оформлюються з накладенням КЕП (кваліфікований електронний підпис), закріплено в п. 8.2. договору.
Відповідно до п. 1.4. договору надання послуг за цим договором може підтверджуватись накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю, відомістю плати за користування вагонами, відомістю плати за подавання/забирання вагонів та маневрову роботу, зведеними відомостями та іншими документами.
Згідно з п. 4.1. розрахунки за цим договором здійснюються через філію "Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень" AT "Укрзалізниця".
Пунктом 4.2. договору передбачено, що оплата послуг здійснюється в національній валюті України на умовах попередньої оплати шляхом перерахування коштів на поточний рахунок зі спеціальним режимом використання перевізника, вказаний у розділі 15 договору.
На виконання п. 2.3.3. договору для проведення розрахунків і обліку сплачених сум для замовника відкрито особовий рахунок з наданням коду платника №8211375.
Відповідно до п. 2.3.4. договору перевізник зобов'язаний вести облік попередньої оплати, нарахованих і сплачених сум за здійсненні перевезення і надані послуги, пов'язані з перевезенням вантажу та надавати замовнику відповідні розрахункові документи в електронній формі.
Згідно з п. 2.3.5. договору перевізник зобов'язаний складати документи щодо нарахування сум платежів, передбачені п. п. 1.3., 1.4. та розділу 4 договору, щодо нарахування сум платежів.
Пунктом 4.4. договору передбачено, що по мірі виконання перевезень та надання послуг перевізником відображається в особовому рахунку використання замовником коштів за добу.
Відповідно до п. 4.5. договору щодобово, упродовж періоду виконання договору, перевізник надає замовнику переліки перевізних документів в електронному вигляді, які відображають облік коштів, перерахованих та витрачених замовником на виконання договору за звітну добу.
Пунктом 9.6 Договору визначено, що умови Договору мають пріоритет (вищу силу) над іншими правочинами укладеними між Сторонами. У випадку наявності суперечностей між Договором та такими іншими правочинами, виконанню підлягатимуть умови, встановлені Договором.
Згідно з п. 13 Договору невід'ємною частиною Договору є додатки, зокрема Додаток 1-4 "Умови накопичення вагонів".
Відповідно до п. 13.1 Договору у випадку, якщо додатками до Договору визначені умови інші ніж в основному тексті Договору, такі умови додатків мають переважну силу над умовами основного тексту Договору.
Положеннями Додатку 1-4 "Умови накопичення вагонів" встановлено, що на окреме замовлення Перевізник надає послуги Замовнику з накопичення порожніх та/або з вантажем власних вагонів Перевізника та/або вагонів Замовника на коліях загального користування станцій накопичення для відправлення їх групами, маршрутними поїздами або контейнерними поїздами на станції призначення (далі - накопичення вагонів) (п. 1).
Станціями накопичення можуть бути станції відправлення та/або станції на шляху прямування вагонів до станції призначення (п. 2).
На станціях накопичення на шляху прямування Перевізник контролює накопичення вагонів відповідно до заявки Замовника для подальшого формування поїзду та відправлення на станцію призначення (п. 5).
Початком накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - прибуття вагонів на станцію накопичення; на станції відправлення - момент фактичної передачі Замовником вагонів Перевізнику (п. 6).
Часом закінчення накопичення вагонів є: на шляху прямування порожніх та/або з вантажем - формування поїзду з таких вагонів; на станції відправлення - приймання останнього вагону Перевізником (п. 7).
Час перебування вагонів на коліях загального користування станції накопичення відображається в акті загальної форми ГУ-23 (п. 8).
За послугу з накопичення вагонів Замовник сплачує:
- плату за вільним тарифом "Організація перевезень і накопичення власного рухомого складу" відповідно до Додатку 1-1 до Договору. При нарахуванні такої плати 1 вагоно-доба розраховується з округленням неповної доби (24 години від початку накопичення) до повної (24 години до закінчення накопичення) (п. 9.1);
- за затримку вагонів Замовника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів (п. 9.2);
- за затримку власних вагонів Перевізника: платежі пов'язані з затримкою вантажу на шляху прямування з вини Замовника згідно з Збірником тарифів та Правилами перевезення вантажів та п. 3.4. Договору (п. 9.3).
Нарахування платежів відбувається на станції накопичення за накопичувальною карткою ФДУ-92, відомістю плати за користування вагонами ГУ-46 з коду платника Замовника, яким замовлено надання такої послуги (п. 10).
Перевізник не несе відповідальності за втрату якості вантажу під час надання послуги з накопичення вагонів (п. 11).
Перевізник, у разі виникнення технічної або технологічної неможливості надання послуги, має право призупинити надання послуг в односторонньому порядку, письмово повідомивши про таке Замовника (п. 13).
Пунктом 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення. Загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Відповідно до ст. 909 Цивільного кодексу України та ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.
Звертаючись до суду з даним позовом, позивач вказує, що за результатом проведеної перевірки розрахунків між сторонами ним було виявлено безпідставно отримані Залізницею грошові кошти в розмірі 91 120,64 грн з ПДВ з особового рахунку 8211375 як збір за зберігання вантажу під час надання договірної послуги з накопичення вагонів з вантажем з метою формування маршрутного потягу.
Відповідно до накладних №42162735 від 28.11.2022, № 42162727 від 28.11.2022 позивач передав до перевезення маршрутний потяг №112815 в кількості 50 вагонів (ячмінь насипом).
Відповідачем була сформована Відомість плати за користування вагонами №28110069 від 28.11.2022 на суму 203 088,10 грн без ПДВ.
Крім того АТ Українська залізниця» була сформована Накопичувальна картка форми ФДУ-92 зборів за роботи (послуги) та штрафів, пов'язаних з перевезенням вантажів (вантажобагажу) №29110047 від 29.11.2022, згідно з якою позивачу було нараховано:
- накопичення власного рухомого складу (код/підкод платежу 229/001) на суму 13616,51 грн без ПДВ;
- збір за зберігання вантажів (код/підкод платежу 190/001) на суму 75933,87 грн без ПДВ (91 120,64 грн з ПДВ).
Відповідно до Виписки з особового рахунку позивача № 8211375 відповідачем було списано оплату за Накопичувальною карткою №29110047 від 29.11.2022, зокрема збір за зберігання вантажів (код/підкод платежу 190/001) на суму 91 120,64 грн з ПДВ.
Позивач зазначає, що у Залізниці були відсутні правові підстави для нарахування Товариству збору за зберігання вантажів при накопиченні вагонів з вантажем при формуванні маршрутного поїзд, а тому кошти в розмірі 91 120,64 грн підлягають поверненню позивачу.
Пункт 9 Правил зберігання вантажів застосовується у випадку затримки, причиною якої є "очікування оформлення документів". Відтак, відповідне нарахування є штрафними санкціями (матеріальною відповідальністю) до вантажовідправника, яке направлено на скорочення часу простою вже готових до відправлення вагонів в період оформлення документів на таку відправку.
Затримка вагонів під час їх накопичення не може вважатись одностороннє порушення зобов'язань з боку вантажовідправника, оскільки такі дії цілком відповідають умовам укладеного сторонами Договору, який передбачає надання спеціальних послуг та додатку 1-4 до нього.
Пункти 8, 9 Правил зберігання вантажів не можуть застосовуватись до спірних правовідносин, оскільки затримка вагонів відбулась з обставин, що залежали від Залізниці, а саме: наявність договірних відносин з накопичення вагонів на коліях Залізниці.
Накопичення вагонів з вантажем відбувається в межах договірних відносин (є предметом послуги, за яку сплачується тариф), отже, не може кваліфікуватись як "матеріальна відповідальність" та не має такого елементу, як вина вантажовідправника.
Оформлення/не оформлення окремої накладної на кожну групу вагонів з маршрутного потягу, або одного документа на весь маршрутний потяг ніяк не впливає на відправлення маршрутного потягу до моменту формування (накопичення) складу в 50 вагонів з вантажем.
Правовідносини з накопичення вагонів з вантажем мають невід'ємну складову - перебування/накопичення вагонів з вантажем на коліях загального користування протягом часу накопичення до приймання останнього вагона Залізницею (пункти 6, 7 додатку № 1-4 до Договору), що водночас є предметом окремої послуги (додаток № 1-4 до Договору), а отже, вагони не могли бути відправлені не тому, що немає документів, а тому що не сформовано маршрут.
Така правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 01.02.2024 у справі № 915/305/22 та від 09.04.2024 у справі № 915/5/23 у подібних правовідносинах.
Дослідивши зібрані в матеріалах справи докази, суд погоджується з доводами позивача про те, що грошові кошти у розмірі 91 120,64 грн були списані позивачем з особового рахунку №8211375 без достатньої правової підстави на це, а тому відповідно до ст. 1212 ЦК України такі кошти підлягають поверненню позивачу.
Щодо заяви відповідача про застосування наслідків спливу позовної давності суд зазначає, що до вимог про повернення безпідставно отриманих коштів застосовується загальний строк позовної давності (3 роки), а тому позивачем цей строк не пропущено.
Інші доводи і твердження сторін не спростовують наведених вище висновків суду та не впливають на результат вирішення даного спору.
Частиною 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з частиною 2 статті 13 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.
У відповідності до частини 1 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.
Враховуючи викладене вище в сукупності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову в повному обсязі.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73-74, 76-79, 86, 129, 233, 237-238, 242, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Єжи Ґедройця, будинок 5; ідентифікаційний код 40075815) на користь Товариства з обмеженою відповідальність сільськогосподарське підприємство "Нібулон" (54020, м. Миколаїв, Каботажний спуск, буд. 1; ідентифікаційний код 14291113) 91 120 (дев'яносто одну тисячу сто двадцять) грн 64 коп. безпідставно списаних з особового рахунку №8211275 коштів та 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн 40 коп. судового збору.
3. Після набрання рішенням законної сили видати накази.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко