ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.04.2025Справа № 910/11066/24
За позовом Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" м. Києва
про стягнення безпідставно збережених коштів, ціна позову 48431895,98 грн.
Суддя Паламар П.І.
Секретар судового засідання Григоряк М.С.
Представники:
від позивача: Павлов Р.В.,
від відповідача: Пудкалюк К.О.
у вересні 2024 року Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що на підставі договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 29 травня 2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 658, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" (далі-відповідач) набуло право власності на об'єкт незавершеного будівництва (готовність об'єкта складає 64%) по вул. Великій Васильківській, 93-А у м. Києві (рекомендована адреса) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1259158680000) розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:79:031:0016; 8000000000:79:031:0029; 8000000000:79:031:0039; 8000000000:79:031:0040; 8000000000:79:031:0038; 8000000000:79:031:0037; 8000000000:79:031:0010, яке розпочало ТОВ "Ковчег" (попередній забудовник).
Попередній забудовник на підставі договору № 182 від 25 березня 2005 р. сплатив на бюджетний рахунок цільового фонду міського бюджету пайовий внесок у розмірі 7853280 грн.
20 грудня 2017 р. Київська міська рада прийняла рішення "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, укладених між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчег" № 1040/4047 від 20 грудня 2017 р., яким зокрема, внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок від 1 липня 2004 р. № 82-6-00195 (зі змінами внесеними договорами від 6 жовтня 2010 р. № 82-6-00596 та від 15 серпня 2015 р. 642), від 2 лютого 2011 р. № 82-6-00616 та від 2 лютого 2011 р. № 82-6-00615 (зі змінами, внесеними договором від 29 грудня 2016 р. № 1410), укладених між Київською міською радою та ТОВ "Ковчег" у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 29 травня 2017 р. № 658, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 листопада 2017 р. № 104245830), замінено сторону по договорах ТОВ "Ковчег" на ТОВ "Скайпроджект".
Згідно п. 3.2. указаного рішення ТОВ "Скайпроджект" встановлено питання пайової участі та укладення з Департаментом договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10 червня 2021 р. у справі № 910/19060/20 розірвано договір № 182 від 25 березня 2005 р., укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Ковчег", стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ТОВ "Ковчег" 7853280 грн. сплаченого пайового внеску, 119901,20 грн. судового збору за подання позовної заяви, 179851,80 грн. за подання апеляційної скарги.
7 вересня 2021 р. Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікат №ІУ 123210826938, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта - "Реконструкція та забудова території в межах будинків № 91 та № 93 на вул. Червоноармійській, № 22 на вул. Предславинській, № 11-А літ. "Б", на вул. Ульянових, № 7/20 на вул. Предславинській у Печерському районі м. Києва. 1-а черга будівництва, 1-й пусковий комплекс".
Абзацом 2 п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX визначено обов'язок (за винятком передбачених підпунктом 2 цього абзацу випадків) щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету пайової участі (коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту) до прийняття такого об'єкта в експлуатацію.
Ввівши об'єкт будівництва в експлуатацію відповідач, який раніше не уклав з ним договору про пайову участь, не звернувся до нього із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва та не сплатив пайовий внесок у розвиток інфраструктури м. Києва як це передбачено вимогами вищевказаного Закону, проте зберіг за собою грошові кошти, які мав би витратити на сплату пайового внеску у розмірі.
З підстав ст. 1212 ЦК України просив задовольнити позов і стягнути з відповідача на свою користь 48431895,98 грн. безпідставно збережених коштів пайового внеску, а також понесені ним по справі судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву, його представник у судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на безпідставність та необґрунтованість заявлених вимог. Вказував, що він не був обізнаний про наявність судової справи № 910/19060/20, а відповідно йому не було відомо про розірвання договору № 182 від 25 березня 2005 р. Станом на 10 червня 2021 р. (дата набрання законної сили Постановою Північного апеляційного господарського суду у справі № 910/19060/20, про існування якої він дізнався лише 10 жовтня 2024 р.) у зв'язку із набранням чинності з 1 січня 2020 р. норми Закону № 132-ІХ про виключення ст. 40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", - вже не існувало обов'язку замовника забудови земельної ділянки укладати договір та відповідно сплачувати кошти пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, що на підставі договору купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 29 травня 2017 р., посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Краковецькою А.М. та зареєстрованого в реєстрі за № 658, Товариство з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" (далі-відповідач) набуло право власності на об'єкт незавершеного будівництва (готовність об'єкта складає 64%) по вул. Великій Васильківській, 93-А у м. Києві (рекомендована адреса) (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1259158680000) розташованого на земельних ділянках з кадастровими номерами 8000000000:79:031:0016; 8000000000:79:031:0029; 8000000000:79:031:0039; 8000000000:79:031:0040; 8000000000:79:031:0038; 8000000000:79:031:0037; 8000000000:79:031:0010, яке розпочало ТОВ "Ковчег" (попередній забудовник).
20 грудня 2017 р. Київська міська рада прийняла рішення "Про внесення змін до договорів оренди земельних ділянок, укладених між Київською міською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Ковчег" № 1040/4047 від 20 грудня 2017 р., яким зокрема, внесено зміни до договорів оренди земельних ділянок від 1 липня 2004 р. № 82-6-00195 (зі змінами внесеними договорами від 6 жовтня 2010 р. № 82-6-00596 та від 15 серпня 2015 р. 642), від 2 лютого 2011 р. № 82-6-00616 та від 2 лютого 2011 р. № 82-6-00615 (зі змінами, внесеними договором від 29 грудня 2016 р. № 1410), укладених між Київською міською радою та ТОВ "Ковчег" у зв'язку з переходом права власності на нерухоме майно (договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 29 травня 2017 р. № 658, інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 17 листопада 2017 р. № 104245830), замінено сторону по договорах ТОВ "Ковчег" на ТОВ "Скайпроджект".
Згідно п. 3.2. указаного рішення ТОВ "Скайпроджект" встановлено питання пайової участі та укладення з Департаментом договору про пайову участь вирішувати в порядку та випадках, встановлених законодавством.
7 вересня 2021 р. Державна архітектурно-будівельна інспекція України видала сертифікат №ІУ 123210826938, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта - "Реконструкція та забудова території в межах будинків № 91 та № 93 на вул. Червоноармійській, № 22 на вул. Предславинській, № 11-А літ. "Б", на вул. Ульянових, № 7/20 на вул. Предславинській у Печерському районі м. Києва. 1-а черга будівництва, 1-й пусковий комплекс".
Вказані обставини підтверджується наявними у матеріалах справи копіями вищевказаних договорів купівлі-продажу об'єкту незавершеного будівництва від 29 травня 2017 р., купівлі-продажу земельної ділянки, про делегування функцій замовника від 29 травня 2017 р., укладених між ТОВ "Ковчег" та ТОВ "Скайпроджект", витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, сертифікату, рішення суду, рішення Київської міської ради.
Заявлені позивачем вимоги зводяться до невиконання відповідачем обов'язку сплатити пайовий внесок у розвиток інфраструктури м. Києва як це передбачено вимогами п. 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" № 132-IX.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності в Україні визначені Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" (далі - Закон № 3038-VI).
До 1 січня 2020 р. відносини щодо участі замовника будівництва у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту врегульовувалися приписами статті 40 вказаного Закону.
З 1 січня 2020 р. набули чинності норми Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" від 20 вересня 2019 р. № 132-IX (далі - Закон № 132-IX), якими статтю 40 Закону № 3038-VI виключено.
Згідно з пунктом 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX договори про сплату пайової участі, укладені до 1 січня 2020 р., є дійсними та продовжують свою дію до моменту їх повного виконання.
За змістом Закону № 132-IX та прикінцевих та перехідних положень до нього, з 1 січня 2020 року у замовників будівництва відсутній обов'язок укладати з органом місцевого самоврядування відповідний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту. Дійсними та такими, що продовжують свою дію до моменту їх виконання, є лише договори про пайову участь, укладені до 1 січня 2020 року.
Стаття 40 Закону № 3038-VI визначала зобов'язання замовника будівництва, який має намір забудови земельної ділянки, шляхом перерахування до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту, де здійснюється будівництво, у строк до прийняття об'єкта в експлуатацію. Прийняття об'єкта в експлуатацію є строком, з якого вважається, що забудовник порушує зазначені зобов'язання. Одночасно з прийняттям об'єкта в експлуатацію у відповідності із частиною другою статті 331 ЦК України забудовник стає власником забудованого об'єкта, а відтак і правовідносини забудови земельної ділянки припиняються.
У постанові Верховного Суду від 14 грудня 2021 року у справі № 643/21744/19, зазначено, що з моменту завершення будівництва та прийняття новозбудованого об'єкта в експлуатацію правовідносини забудови припиняються, а тому не можна вважати, що на них поширюються положення статті 40 Закону №3038-VI після втрати нею чинності.
Крім того, пунктом 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні" визначено, що ця норма права застосовується лише до договорів, які укладені до 1 січня 2020 року. Саме у цьому випадку правовідносини з оплати участі в інфраструктурі населеного пункту є триваючими та до них можуть застосовуватись положення норми права, що втратила чинність. Якщо ж договори під час дії цієї норми укладено не було, то немає підстав вважати, що такі правовідносини виникли та тривають.
Нормами ст. 40 Закону № 3038-VI було визначено обов'язок у передбачених цим Законом випадках щодо перерахування замовником об'єкта будівництва до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту до прийняття такого об'єкта в експлуатацію, а також обов'язок щодо укладення відповідного договору про пайову участь, положеннями якого мала бути визначеною належна до перерахування сума (розмір пайової участі).
При цьому, частиною дев'ятою статті 40 Закону № 3038-VI було передбачено, що договір про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту укладається не пізніше ніж через 15 робочих днів з дня реєстрації звернення замовника про його укладення, але до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.
Відповідно до Закону № 132-IX статтю 40 Закону № 3038-VI було виключено з 1 січня 2020 року.
Таким чином, починаючи з 1 січня 2020 року передбачений до цього статтею 40 Закону №3038-VI обов'язок замовників забудови земельної ділянки у населеному пункті щодо необхідності укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури населеного пункту було припинено.
Разом з тим, законодавцем під час внесення змін до Закону № 3038-VI (шляхом виключення статті 40 вказаного Закону на підставі Закону № 132-IX) було встановлено, що протягом 2020 року замовники будівництва на земельній ділянці у населеному пункті перераховують до відповідного місцевого бюджету кошти для створення і розвитку інфраструктури населеного пункту (далі - пайова участь) (абзац другий пункт 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX у такому розмірі та порядку:
1) розмір пайової участі становить (якщо менший розмір не встановлено рішенням органу місцевого самоврядування, чинним на день набрання чинності цим Законом):
- для нежитлових будівель та споруд - 4 відсотки загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта;
- для житлових будинків - 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування;
3) замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, до якої додаються документи, які підтверджують вартість будівництва об'єкта. Орган місцевого самоврядування протягом 15 робочих днів з дня отримання зазначених документів надає замовнику будівництва розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва;
4) пайова участь сплачується виключно грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію;
5) кошти, отримані як пайова участь, можуть використовуватися виключно для створення і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури відповідного населеного пункту;
6) інформація щодо сплати пайової участі зазначається у декларації про готовність об'єкта до експлуатації або в акті готовності об'єкта до експлуатації.
Передбачений прикінцевими та перехідними положеннями Закону № 132-IX порядок пайової участі замовника будівництва було впроваджено законодавцем для:
1) об'єктів будівництва, зведення яких розпочато у попередні роки, однак які станом на 01.01.2020 не були введені в експлуатацію, а договори про сплату пайової участі між замовниками та органами місцевого самоврядування до 1 січня 2020 р. не були укладені;
2) об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році.
Тож у вказаних двох випадках, враховуючи вимоги підпунктів 3, 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX, замовник будівництва зобов'язаний протягом 10 робочих днів після початку будівництва об'єкта звернутися до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, а також сплатити пайову участь грошовими коштами до прийняття цього об'єкта в експлуатацію.
Системний аналіз зазначених норм та обставин дає підстави для висновку, що обов'язок замовника будівництва щодо звернення у 2020 році до відповідного органу місцевого самоврядування із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва виникає:
- для об'єктів, будівництво яких розпочато у попередні роки, якщо станом на 1 січня 2020 р. вони не введені в експлуатацію і договори про сплату пайової участі не були укладені, - протягом 10 робочих днів після 1 січня 2020 р.;
- для об'єктів, будівництво яких розпочате у 2020 році, - протягом 10 робочих днів після початку такого будівництва.
Наведене свідчить про те, що норми абзацу першого та другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX не перебувають у взаємозв'язку та не є взаємодоповнюючими.
Аналогічна правова позиція викладена в постановах Верховного Суду від 20 липня 2022 р. у справі № 910/9548/21, від 13 грудня 2022 р. у справі № 910/21307/21, від 20 лютого 2024 р. у справі № 910/20216/21 від 3 грудня 2024 р. у справі № 910/6226/23.
Убачається, що попередній замовник будівництва ТОВ "Ковчег" уклав з Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) договір № 182 від 25 березня 2005 р.
На виконання указаного договору забудовник сплатив на бюджетний рахунок цільового фонду міського бюджету пайовий внесок у розмірі 7853280 грн.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 10 червня 2021 р. у справі № 910/19060/20 договір № 182 від 25 березня 2005 р., укладений між Головним управлінням економіки та інвестицій виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації), правонаступником якого є Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та ТОВ "Ковчег" розірвано, стягнуто з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) на користь ТОВ "Ковчег" 7853280 грн. сплаченого пайового внеску.
У силу вимог ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями сторін, наявною у матеріалах справи копією вказаного судового рішення.
Затвердженим рішенням Київської міської ради № 411/1415 від 15 листопада 2016 р. Порядком залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва передбачено, що у разі зміни замовника або поновлення будівництва/реконструкції після розірвання договору про пайову участь розмір пайової участі нового замовника/замовника зменшується на суму коштів, сплачених попереднім замовником.
Отже, у відносинах пайової участі розірвання відповідно договору або його відсутність, ліквідація юридичної особи первісного забудовника не припиняє зобов'язання щодо здійснення внеску на створення і розвиток інфраструктури населеного пункту, яке пов'язане не з особою замовника чи наявності дійсного договору між ним та органом місцевого самоврядування, а з фактом здійснення забудови земельної ділянки до та протягом 2020 року.
Відповідно до п. 3.1 розділу ІІІ Порядку пайова участь є обов'язковим внеском, який замовник має сплатити до бюджету міста Києва, крім випадків, передбачених законами України та цим Порядком.
Згідно з п. 3.3 розділу ІІІ Порядку в усіх питаннях щодо залучення коштів пайової участі Київська міська рада виступає в особі Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).
Пунктом 3.4 розділу ІІІ Порядку визначено, що Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) є єдиним органом, уповноваженим здійснювати розрахунок пайової участі та укладання, зміну та розірвання договорів про пайову участь (з урахуванням особливостей інших положень цього Порядку).
Втрата чинності на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 17 жовтня 2024 р. у справі № 320/44099/23 рішеннями Київської міської ради № 460/8033 від 19 грудня 2019 р. "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва", № 908/9078 від 26 березня 2020 р. "Про внесення змін до рішення Київської міської ради від 19 грудня 2019 року № 460/8033 "Про внесення змін до Порядку залучення, розрахунку розміру і використання коштів пайової участі замовників у розвитку інфраструктури міста Києва" не спростовують повноважень позивача у питаннях залучення коштів пайової участі, визначених рішенням Київської міської ради № 411/1415 від 15 листопада 2016 р. у редакції, чинній на час подання в суд указаного позову.
Згідно дозволу на виконання будівельних робіт "Із реконструкції та забудови території в межах будинків № 91 та № 93 на вул. Червоноармійській, № 22 на вул. Предславинській, № 11-А літ "Б" на вул. Ульянових, № 7/20 на вул. Предславинській у Печерському районі м. Києва" № 2008-Пч/т від 18 травня 2010 р. будівництво об'єкта розпочалося до набрання чинності Закону України № 132-ІХ. Замовник дозволу є ТОВ "Ковчег".
Згодом до указаного дозволу були внесені зміни даних (реєстраційний номер: ІУ083201109999), заявником зазначено ТОВ "Скайпроджект".
Діючи правомірно після 1 січня 2020 року відповідач упродовж протягом 10 робочих днів повинен був звернутися до позивача із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва.
При цьому, відсутність звернення замовника будівництва з відповідною заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва на виконання вимог підпункту 3 абзацу 2 пункту 2 розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №132-ІХ та ненадання ним передбачених цією нормою документів, не є перешкодою для самостійного визначення органом місцевого самоврядування розміру пайової участі на підставі наявних у нього документів.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 7 вересня 2023 р. у справі № 916/2709/22.
Органи місцевого самоврядування наділяються власними повноваженнями, в межах яких діють самостійно і несуть відповідальність за свою діяльність відповідно до закону.
Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) мав можливість та повинен був довідатися із загальнодоступних джерел інформацію щодо параметрів забудови об'єкта по вул. Великій Васильківській, 93-А у м. Києві (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1259158680000).
Зокрема, на час здійснення відповідачем забудови вищевказаної земельної ділянки в Україні діяла Єдина державна електронна система у сфері будівництва - загальнонаціональна інформаційна система у складі містобудівного кадастру створена для впорядкування процесу будівництва в Україні, що через максимальну публічність інформації робить його прозорим.
Система забезпечує створення, перегляд, відправлення, прийняття, збирання, внесення, накопичення, обробку, використання, розгляд, зберігання, захист, облік та надання інформації у сфері будівництва, а також електронну взаємодію між фізичними та юридичними особами, державними органами, органами місцевого самоврядування, центрами надання адміністративних послуг з метою отримання визначених Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності" послуг у сфері будівництва.
Строк виконання забудовником обов'язку сплатити грошові кошти пайової участі обмежений часом прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію (п.п. 4 абзацу другого пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX).
За послідовною правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах №№ 643/21744/17 від 14 грудня 2021 р., 910/6226/23 від 3 грудня 2024 р. невиконання забудовником цього обов'язку призводить до безпідставного збереження ним грошових коштів саме у розмірі витрат по сплаті пайового внеску.
Виходячи з наведеного, такі витрати не повинні перевищувати розміру, який мав би бути визначений органом місцевого самоврядування до часу введення об'єкта будівництва в експлуатацію.
Підстави правомірно очікувати на одержання від відповідного забудовника грошових коштів у більшому розмірі в органу місцевого самоврядування відсутні.
При цьому, за змістом абз. 2 пункту 2 Розділу ІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону № 132-IX виконання замовниками будівництва їх обов'язку щодо пайової участі обмежене 2020 роком.
Таким чином, позивач, наділений повноваженнями контролю за здійсненням пайової участі забудовниками м. Києва, керуючись принципом належного врядування та не зволікаючи з виконанням своїх обов'язків, був вправі надати замовнику будівництва, який розпочав будівництво до 1 січня 2020 р. та протягом 10 робочих днів 2020 року не звернувся до нього із заявою про визначення розміру пайової участі щодо об'єкта будівництва, упродовж наступних 15 робочих днів на основі самостійно зібраних документів розрахунок пайової участі щодо цього об'єкта будівництва.
Саме правомірна поведінка особи породжує в неї правомірні очікування.
Зловживання правами в силу вимог чинного законодавства є недопустимим.
За змістом вимог ст. 13 ЦК України при здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині (ч. 2). Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч. 3). У разі недодержання особою при здійсненні своїх прав вимог, які встановлені частинами другою - п'ятою цієї статті, суд може зобов'язати її припинити зловживання своїми правами, а також застосувати інші наслідки, встановлені законом (ч. 6).
За змістом цитованих вище положень Закону № 132-IX розмір пайової участі для житлових будинків становить 2 відсотки вартості будівництва об'єкта, що розраховується відповідно до основних показників опосередкованої вартості спорудження житла за регіонами України, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну житлову політику і політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування.
Отже, розмір пайової участі залежить від показника (опосередкованої вартості спорудження житла), який через об'єктивні економічні процеси з часом може змінюватися.
Аналіз чинних починаючи з 1 січня 2020 р. до 7 вересня 2021 р. (часу введення спірного об'єкта будівництва в експлуатацію) наказів Міністерства розвитку громад та територій, зокрема, №№ 286 від 2 грудня 2019 р., № 23 10 вересня 2021 р., свідчить, що опосередкована вартість спорудження житла за цей період зросла з 14694 до 16982 грн./м2, тобто більше ніж на 15%.
Безпідставне зволікання позивача зі здійсненням права на визначення розміру пайової участі штучно збільшило розмір зобов'язань відповідача порівняно зі становищем, яке б існувало у випадку належного врядування позивача як органу місцевого самоврядування.
За встановленими обставинами справи відповідач як замовник будівництва розпочав будівельні роботи до 1 січня 2020 р.
Тому діючи правомірно та в межах наданих повноважень позивач був вправі надати відповідачу розрахунок пайової участі щодо об'єкта будівництва у строк до 7 лютого 2020 р., тобто після спливу 25 робочих днів 2020 року.
Останній у свою чергу зобов'язаний був сплатити пайову участь саме за таким розрахунком та розмірі грошовими коштами до прийняття відповідного об'єкта будівництва в експлуатацію 7 вересня 2021 р.
Поданий разом з позовом розрахунок пайової участі, проведений станом на 9 вересня 2024 р., за викладених вище обставин оцінюється судом критично.
Застосування позивачем при здійсненні розрахунку розміру пайової участі на підставі показників, не чинних станом на час виникнення обов'язків відповідача звернутися за розрахунком та позивача надати такий розрахунок, суперечить положенням ст. 5 ЦК України.
Згідно сертифікату №ІУ123210826938, яким засвідчено відповідність закінченого будівництвом об'єкта - "Реконструкція та забудова території в межах будинків № 91 та № 93 на вул. Червоноармійській, № 22 на вул. Предславинській, № 11-А літ. "Б", на вул. Ульянових, № 7/20 на вул. Предславинській у Печерському районі м. Києва. 1-а черга будівництва, 1-й пусковий комплекс" основними показники об'єкта є:
- житлова площа приміщень - 6454,3 м2, загальна кількість квартир - 151, загальна площа однокімнатних квартир - 4680,5 м2, житлова площа однокімнатних квартир - 1489 м2, кількість двокімнатних квартир - 75, житлова площа двокімнатних квартир-3685,2 м2, кількість трикімнатних квартир-4, житлова площа трикімнатних квартир-316,4 м2, кількість шестикімнатних квартир-4, загальна площа шестикімнатних квартир-1554,8 м2, загальна площа будівлі-93339,3 м2, поверх розташування-29, загальна площа квартир-17003, кількість однокімнатних квартир-68, загальна площа двокімнатних квартир-10064,6 м2, загальна площа трикімнатних квартир-703,1 м2, житлова площа шестикімнатних квартир-963,7 м2.
Отже, загальна площа забудови, з якої повинна визначатися пайова участь відповідача, складає 93339,3 м2.
Доказів, що підтверджують наявність передбачених п.п. 2. п.2 Закону № 132-IX винятків з обов'язку сплати пайової участі, суду не надано, тому посилання відповідача з цього приводу є необґрунтованими.
Виходячи з наведеного розмір пайової участі за здійснену відповідачем забудову становить 27430553,48 грн. (93339,3 м2 площа забудови х 14694 грн. показник опосередкованої вартості х 2 % розмір пайової участі для житлових будинків).
Доказів належної сплати пайової участі за здійснене будівництво суду не надано.
Відповідно до ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
За змістом приписів глави 83 ЦК України для кондикційних зобов'язань характерним є, зокрема, приріст майна в набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 травня 2018 р. у справі 629/4628/16-ц, від 30 листопада 2016 р. у справі № 922/1008/15, від 16 вересня 2020 р. у справі № 922/3361/19, від 24 червня 2020 р. у справі 922/2414/19, від 17 березня 2020 р. у справі № 917/353/19.
Отже, відповідач, як забудовник об'єкта "Реконструкція та забудова території в межах будинків № 91 та № 93 на вул. Червоноармійській, № 22 на вул. Предславинській, № 11-А літ. "Б", на вул. Ульянових, № 7/20 на вул. Предславинській у Печерському районі м. Києва. 1-а черга будівництва, 1-й пусковий комплекс" без достатньої правової підстави зберіг у себе 27430553,48 грн., які мав витратити на сплату пайового внеску.
Доказів повернення відповідачем позивачу цих безпідставно збережених коштів суду не надано.
За таких обставин з відповідача на користь позивача відповідно до вимог ст.ст. 1212, 1214 ЦК України підлягає стягненню 27430553,48 грн. безпідставно збережених коштів.
Посилання відповідача на необхідність зменшення розміру його пайової участі як нового замовника на суму коштів, сплачених попереднім замовником, є безпідставними, оскільки такі кошти вибули з бюджету міста Києва за позовом попереднього замовника.
Доказів оскарження відповідачем в установленому порядку судового рішення у справі у справі № 910/19060/20 суду не надано, тому посилання на порушення його прав з боку учасників тієї справи є безпідставними.
Оскільки позов задоволено частково, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на обидві сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 86, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
позов Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Скайпроджект" (03126, м. Київ, вул. Качалова, 5-В, код 40486379) на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01044, м. Київ, вул. Хрещатик, 36, код 04633423) 27430553,48 грн. безпідставно збережених коштів, 411458,30 грн. витрат по оплаті судового збору.
У позові в іншій частині відмовити.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Повне судове рішення складене 1 травня 2025 року.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар