ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
22.04.2025Справа № 910/1543/25
За позовом Акціонерного товариства "Укртрансгаз" м. Києва
до Акціонерного товариства "РВС Банк" м. Києва
про стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 6824868,71 грн.,
Суддя Паламар П.І.
Секретар судового засідання Григоряк М.С.
Представники:
від позивача: Васійчук Л.Ф.,
від відповідача: Лесь Ю.І.
у лютому 2025 року Акціонерне товариство "Укртрансгаз" звернулося в суд з указаним позовом.
Позивач зазначав, що між ним (покупець, бенефіціар) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" (далі - постачальник, принципал) був укладений договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2311000056 від 17 листопада 2023 р., згідно з яким постачальник зобов'язався передати йому у власність "Мототранспортні вантажні засоби (Автомобіль вахтовий)" код згідно ДК021:2015-34130000-7, зазначені у специфікації, а він - прийняти та оплатити вартість одержаного товару на умовах договору.
На виконання указаного договору він перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" 5944860 грн. в рахунок попередньої оплати за поставку товару.
Під час приймання-передачі товару було виявлено його невідповідність умовам договору, про що складено акти невідповідності ТМЦ за якістю № 62, 73Н від 15 квітня 2024 р.
Листами №№ 1001вих-24-2344 від 11 квітня 2024 р., 1001вих-24-2546 від 22 квітня 2024 р. повідомив постачальника про виявлені недоліки та просив направити уповноваженого представника для участі в роботі комісії по прийманню продукції за кількістю та якістю, який до нього не прибув.
Виконання постачальником зобов'язань за вказаним договором було забезпечене виданою Акціонерним товариством "РВС Банк" (далі-відповідачем) банківською гарантією № 3574-23Г від 24 листопада 2023 р. на суму 5944860 грн.
Таким чином, у зв'язку з настанням гарантійного випадку відповідач відповідно до умов банківської гарантії зобов'язаний був протягом 5-ти робочих днів з дня одержання вимоги здійснити на його користь платіж в розмірі 5944860 грн.
24 вересня, 21 жовтня та 27 грудня 2024 р. він пред'явив відповідачу вимоги про сплату суми гарантії.
Листом № 1001ВХ-24-13070 від 17 жовтня 2024 р. відповідач відмовив у такій сплаті, посилаючись на належне виконання принципалом зобов'язання з поставки товару за договором (згідно пояснень останнього) та відсутність документів, які б свідчили про настання гарантійного випадку.
Посилаючись на те, що суму гарантії відповідач йому безпідставно не сплатив, позивач просив задовольнити позов, стягнувши з відповідача на свою користь 5944860 грн. боргу, 308328,92 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 58028,13 грн. три проценти річних з простроченої суми, 513651,66 грн. пені, а також понесені ним по справі судові витрати.
У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги.
Відповідач у відзиві на позовну заяву проти позову заперечив, посилаючись на необґрунтованість заявлених вимог. Вказував, що на виконання умов договору Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" поставило позивачу товар автомобілі, які відповідають вимогам тендерної документації замовника (покупця). Також вказував, що станом на дату отриманння вимог про сплату за гарантією позивач не реалізував своє право на відмову від договору (прийняття товару), тому відсутні правові підстави для повернення Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" авансового платежу за договором.
У процесі розгляду справи відповідач подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 910/13182/24 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" до Акціонерного товариства "РВС Банк" про зобов'язання прийняти товар та про внесення змін до договору. У задоволенні клопотання судом відмовлено, оскільки розгляд вищевказаної справи не перешкоджає розгляду даного господарського спору.
Заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи, суд вважає, що у позові слід відмовити з таких підстав.
Судом встановлено, що між позивачем та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" був укладений договір про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2311000056 від 17 листопада 2023 р., згідно з яким Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" зобов'язалося передати позивачу у власність "Мототранспортні вантажні засоби (Автомобіль вахтовий)" код згідно ДК021:2015-34130000-7 зазначені у специфікації, а позивач - прийняти та оплатити вартість одержаного товару на умовах договору.
Згідно п. 3.1. договору ціна договору становить 19816200 грн. з урахуванням ПДВ.
Відповідно до умов п. 4.2.1. договору покупець здійснює авансовий платіж шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, зазначений у розділі 15 договору, в сумі 5944860 грн., що складає 30% від ціни договору, зазначеної в п. 3.1. договору, протягом 5-ти робочих днів з дати отримання від постачальника оригіналу рахунку-фактури, за умови надання постачальником та прийняття покупцем безумовної безвідкличної банківської гарантії забезпечення повернення авансового платежу на суму не меншу від суми авансового платежу.
Вказані обставини підтверджуються наявною у матеріалах справи копією вищезгаданого договору про закупівлю.
Виконання Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" зобов'язань за вказаним договором було забезпечене виданою Акціонерним товариством "РВС Банк" банківською гарантією 3574-23Г від 24 листопада 2023 р. на суму 5944860 грн. Строк дії гарантії встановлений до 31 січня 2025 р.
Зі змісту гарантії слідує, що банк зобов'язався безвідклично та безумовно сплатити позивачу 5944860 грн. протягом п'яти робочих днів після одержання письмової вимоги бенефіціара без необхідності для бенефіціара обгрунтовувати свою вимогу, без подання будь-яких інших документів, крім вимоги, або виконання будь-яких інших умов. Ця гарантія забезпечує повернення принципалом авансового платежу у разі невиконання/неналежного виконання принципалом договору.
Вказані обставини підтверджуються поясненнями представників сторін, наявною у матеріалах справи копією вищевказаної гарантії.
Отже, гарантія відповідача забезпечувала виконання не всіх/будь-яких обов'язків продавця товару, а лише обов'язку з повернення авансового платежу у разі невиконання/неналежного виконання договору.
Такий зміст гарантії узгоджується з умовами п. 4.2.1 основного договору про закупівлю.
На виконання умов договору про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2311000056 від 17 листопада 2023 р. позивач перерахував Товариству з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" 5944860 грн. в рахунок попередньої оплати за поставку товару.
Зазначені обставини підтверджуються поясненнями позивача, наявною у матеріалах справи платіжною інструкцією № 21925 від 11 грудня 2023 р.
Як стверджував, позивач під час приймання-передачі товару в межах договору про закупівлю було виявлено його невідповідність умовам договору та специфікації, про що складено акти невідповідності ТМЦ за якістю № 62, 73Н від 15 квітня 2024 р.
Листами №№ 1001вих-24-2344 від 11 квітня 2024 р., 1001вих-24-2546 від 22 квітня 2024 р. позивач повідомив постачальника про виявлені недоліки та просив направити уповноваженого представника для участі в роботі комісії по прийманню продукції за кількістю та якістю, який до нього не прибув.
24 вересня, 21 жовтня та 27 грудня 2024 р. позивач пред'явив відповідачу вимоги про сплату суми гарантії.
Листом № 1001ВХ-24-13070 від 17 жовтня 2024 р. відповідач відмовив у такій сплаті, посилаючись на належне виконання принципалом зобов'язання з поставки товару за договором (згідно пояснень останнього) та відсутність документів, які б свідчили про настання гарантійного випадку.
Заявлені вимоги стосуються виконання відповідачем зобов'язання з виплати позивачу грошових коштів за банківською гарантією, що була видана в забезпечення виконання зобов'язань постачальника Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім Техкомплект" за договором про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) № 2311000056 від 17 листопада 2023 р.
За змістом ч. 1 ст. 546 ЦК України гарантія є видом забезпечення виконання зобов'язання.
Відповідно до ст. 200 ГК України гарантія є специфічним засобом забезпечення виконання господарських зобов'язань шляхом письмового підтвердження (гарантійного листа) банком, іншою кредитною установою, страховою організацією (банківська гарантія) про задоволення вимог управненої сторони у розмірі повної грошової суми, зазначеної у письмовому підтвердженні, якщо третя особа (зобов'язана сторона) не виконає вказане у ньому певне зобов'язання, або настануть інші умови, передбачені у відповідному підтвердженні.
Зобов'язання за банківською гарантією виконується лише на письмову вимогу управненої сторони.
Гарант має право висунути управненій стороні лише ті претензії, висунення яких допускається гарантійним листом. Зобов'язана сторона не має права висунути гаранту заперечення, які вона могла б висунути управненій стороні, якщо її договір з гарантом не містить зобов'язання гаранта внести до гарантійного листа застереження щодо висунення таких заперечень. До відносин банківської гарантії в частині, не врегульованій цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно зі статтею 560 ЦК України за гарантією банк, інша фінансова установа, страхова організація (гарант) гарантує перед кредитором (бенефіціаром) виконання боржником (принципалом) свого обов'язку. Гарант відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Відповідно до ч. 1 ст. 563 ЦК України у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією, гарант зобов'язаний сплатити кредиторові грошову суму відповідно до умов гарантії.
Аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що гарантія - це односторонній правочин, за яким гарант приймає на себе обов'язок сплатити бенефіціару на його вимогу певну грошову суму внаслідок невиконання боржником (принципалом) взятих на себе зобов'язань, забезпечених гарантією. Основна функція гарантії полягає в забезпеченні належного виконання зобов'язань принципала перед бенефіціаром.
Отже, підставою для пред'явлення вимог до гаранта є порушення принципалом виконання своїх зобов'язань перед бенефіціаром за основним зобов'язанням. Тобто гарант сплачує бенефіціару відповідну суму за гарантією при настанні гарантійного випадку, під яким розуміється невиконання або неналежне виконання принципалом своїх зобов'язань.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
Гарант повинен негайно повідомити кредитора про відмову від задоволення його вимоги.
При вирішенні спору про стягнення коштів за гарантією слід з'ясувати у першу чергу, (1) чи настав гарантійний випадок (порушення боржником зобов'язання, забезпеченого гарантією), а також мають встановити, (2) чи відповідала пред'явлена кредитором (бенефіціаром) гаранту письмова вимога про сплату грошової суми або додані до неї документи умовам гарантії та (3) чи була подана ця вимога та додані до неї документи у межах строку дії гарантії.
Згідно вимог ч. 2 ст. 693 ЦК України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Відповідно ч. 2 ст. 678 ЦК України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм вибором: 1) відмовитися від договору і вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми; 2) вимагати заміни товару.
Зі змісту зазначених норми права слідує, що умовою їх застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання з передання товару покупцю. А у разі настання відповідних умов покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми.
Можливість обрання певно визначеного варіанта правової поведінки боржника як форми відповідальності за порушення умов договору купівлі-продажу є виключним правом кредитора (покупця).
Волевиявлення щодо обрання однієї з таких правомочностей має бути вчинено покупцем в активній однозначній формі (вимозі), доведеній до відома продавця.
Всупереч вимог ст. 74 ГПК України позивачем не надано доказів, що на час вчинення ним вимог до відповідача про сплату за гарантією він у належній формі здійснив свої права покупця у спосіб, який передбачав би настання відповідальності продавця (принципала) у вигляді встановлення тому обов'язку повернути одержану за товар грошову суму.
Посилання позивача на те, що виконання гарантії не залежить від стану виконання основного зобов'язання, суперечать правовій природі гарантії як виду забезпечення виконання зобов'язання, яке застосовується саме у разі порушення боржником основного зобов'язання (ст. 563 ЦК України).
Незалежність гарантії від основного зобов'язання (ст. 562 ЦК України) є винятком із загальних умов забезпечення виконання зобов'язання (ч. 2 ст. 548 ЦК України), оскільки передбачає дійсність гарантії навіть у випадку недійсності основного зобов'язання або про його припинення, та не стосується умов виконання гарантії як правового наслідку порушення боржником забезпеченого зобов'язання.
Згідно з ч. 1 ст. 565 ЦК України гарант має право відмовитися від задоволення вимоги кредитора, якщо вимога або додані до неї документи не відповідають умовам гарантії або якщо вони подані гарантові після закінчення строку дії гарантії.
За встановлених обставин невідповідності вимоги позивача сплатити заявлену грошову суму умовам гарантії, у задоволенні позову відповідно до вимог ст.ст. 16, 622 ЦК України слід відмовити.
Оскільки у позові відмовлено, понесені по справі судові витрати стосовно до вимог ст. 129 ГПК України слід покласти на позивача.
Керуючись ст.ст. 74, 129, 232, 233, 236-241 ГПК України, суд
у позові Акціонерного товариства "Укртрансгаз" м. Києва відмовити.
Рішення набирає законної сили та підлягає оскарженню у строк і порядку, визначені ст. 241 та розділом ІV ГПК України.
Повне судове рішення складене 1 травня 2025 року.
Суддя господарського суду міста Києва П.І.Паламар