Рішення від 01.05.2025 по справі 910/1233/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

01.05.2025Справа № 910/1233/25

Суддя Мудрий С.М., розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бризагро"

про стягнення 363 765,10 грн

Представники сторін: не викликалися.

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Донецькі енергетичні послуги" (далі - ТОВ "Донецькі енергетичні послуги") звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бризагро" (далі - ТОВ "Бризагро") 363 765,10 грн, з яких: 317364,89 грн - основний борг, 10 846,67 грн - 3% річних, 35 553,54 грн - інфляційні втрати, посилаючись на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №187 від 28.11.2018 в частині своєчасної та в повному обсязі оплати вартості спожитої електричної енергії у жовтні, листопаді 2023 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №910/1233/25 за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Встановлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідач правом, наданим статтею 165 ГПК України, на подання відзиву на позов не скористався, хоча про розгляд справи був повідомлений належним чином. Будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду не направляв.

При цьому, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами (частина 9 статті 165, частина 2 статті 178 ГПК України).

Приймаючи до уваги те, що ТОВ "Бризагро" належним чином було повідомлене про розгляд даної справи, а також враховуючи наявність у матеріалах справи достатньої кількості документів для розгляду справи по суті, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

Відповідно до статті 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Водночас, суд враховує, що відповідно до частини 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З огляду на практику Європейського суду з прав людини, критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші).

Приймаючи до уваги зазначені вище обставини, для визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті, а також виконання завдання розгляду справи по суті, розгляд справи здійснено за межами строків, встановлених ГПК України, проте в розумні строки.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, за своїм внутрішнім переконанням, що базуються на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги ТОВ "Бризагро" обґрунтованими.

На офіційному вебсайті ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" (за текстом договору - Постачальник) (https://dn.yasno.com.ua/contract) було розміщено договір про постачання електричної енергії споживачу, відповідно до пунктів 1.1., 1.2. якого цей договір є публічним договором приєднання, який встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу (далі - Споживач) постачальником електричної енергії (далі - Постачальник) та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України, шляхом приєднання Споживача до умов цього договору. Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" та Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), та є однаковими для всіх споживачів.

28.11.2018 ТОВ "Бризагро" (за текстом договору - Споживач) подало, підписало та скріпило печаткою заяву-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (Додаток 1 до договору). У вказаній заяві зазначено початок постачання: 28.11.2018.

Також відповідачем було підписано на скріплено печаткою Індивідуальну комерційну пропозицію (ІКП) "Періодична" (Додаток 2 до договору).

Відповідно до пункту 2.1. Договору Постачальник продає електричну енергію Споживачу для забезпечення потреб електроустановок Споживача, а Споживач оплачує Постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Інформація про діючу ціну електричної енергії має бути розміщена на офіційному вебсайті Постачальника не пізніше ніж за 20 днів до початку її застосування із зазначенням порядку її формування. У разі зміни Регулятором чи з інших з незалежних від Постачальника причин базових складових ціни електричної енергії, визначених комерційною пропозицією, що призводить до збільшення ціни на електричну енергію, Постачальник може інформувати Споживача про такі зміни у рахунках за електричну енергію та/або на своєму офіційному сайті (пункт 5.3. Договору).

За умовами пункту 5.5. Договору розрахунковим періодом за цим Договором є календарний місяць. Дата початку та кінця розрахункового періоду зазначаються в заяві-приєднанні.

Абзацом 1 пункту 5.7. Договору визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

Пунктом 5.9. Договору встановлено, що Споживач здійснює плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії або через Постачальника, або безпосередньо оператору системи. Спосіб оплати за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції, яка є додатком до цього Договору.

Споживач може змінити спосіб оплати через діючого Постачальника на оплату напряму оператору системи за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії шляхом вибору відповідної комерційної пропозиції Постачальника.

При укладенні цього Договору Постачальник інформує Споживача про можливість оплати послуги з розподілу (передачі) напряму оператору системи та надає відповідні роз'яснення.

Постачальник зобов'язаний при виставленні рахунку за електричну енергію Споживачу окремо вказувати плату за послугу з розподілу (передачі) електричної енергії.

Порядок звіряння фактичного обсягу спожитої електричної енергії на певну дату чи протягом відповідного періоду визначається відповідно до комерційної пропозиції, обраної Споживачем.

Згідно з пунктом 5.12. Договору 5.12. Комерційна пропозиція, яка є додатком 2 до цього Договору, має містити наступну інформацію: 1) ціну на електричну енергію, у тому числі диференційовані ціни та критерії диференціації; 2) визначену в ліцензії на провадження господарської діяльності з розподілу (передачі) території здійснення діяльності оператора системи, доступ до якої має електропостачальник і на якій пропонує відповідну комерційну пропозицію; 3) спосіб оплати; 4) термін (строк) виставлення рахунку за спожиту електричну енергію та термін (строк) його оплати; 5) визначення способу оплати послуг з розподілу електричної енергії через електропостачальника з наступним переведенням цієї оплати електропостачальником оператору системи або напряму з оператором системи (необхідно обрати лише один з варіантів); 6) розмір пені за порушення строку оплати або штраф; 7) зобов'язання надавати компенсації споживачу за недотримання електропостачальником комерційної якості надання послуг; 8) наявність або відсутність штрафу за дострокове припинення дії договору, розмір штрафу; 9) строк дії договору та умови пролонгації; 10) можливість надання пільг, субсидій; 11) можливість постачання захищеним споживачам; 12) Інші умови.

Цей Договір укладається на строк, зазначений в комерційній пропозиції, яку обрав Споживач, та набуває чинності з дати подання Споживачем заяви-приєднання, якщо інше не встановлено комерційною пропозицією. Умови цього Договору починають виконуватись з дати початку постачання електричної енергії, зазначеної Споживачем у заяві-приєднанні та сплати рахунку (квитанції) Постачальника. Цей Договір в частині виконання зобов'язань споживача щодо оплати діє до повного виконання Споживачем таких зобов'язань (пункт 13.1. Договору).

Механізм визначення ціни за електричну енергію визначений у розділі 2 Індивідуальної комерційної пропозиції (ІКП) "Періодична" (Додаток 2 до договору).

Порядок оплати визначений у розділі 5 Індивідуальної комерційної пропозиції:

оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами:

- 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

Розмір попередньої оплати визначається на підставі прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії на розрахунковий період, а у разі відсутності прогнозованих (заявлених) обсягів - за обсягом фактичного споживання електричної енергії попереднього розрахункового періоду, що передує даті видачі рахунку (пункт 5.1.);

споживач надає звіти про покази засобу обліку за формою, яка є зразком до даного Договору, або формою, узгодженою з оператором системи розподілу, за розрахунковий період та у дати, визначені Договором про постачання електричної енергії, що діяв станом на ЗО червня 2019 року, до отримання окремого повідомлення від Постачальника про зміну відповідної дати чи періоду. В разі, якщо фактичні покази засобів обліку неможливо зафіксувати в останній день розрахункового періоду (вихідний, святковий тощо), та у інших випадках, покази засобу обліку на останній день розрахункового періоду визначаються у відповідності до вимог Кодексу комерційного обліку, зокрема, за середньодобовим споживанням (пункт 5.2.).

За умовами пункту 6.1. рахунок за фактично відпущену електричну енергію формується Споживачем самостійно в сервісі "Особовий кабінет" з моменту реєстрації Споживача в сервісі не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. Рахунок за фактично відпущену електричну енергію, надається Постачальником споживачу у день подання Споживачем звіту не пізніше трьох робочих днів з дати завершення розрахункового періоду у відповідному центрі обслуговування , якщо клієнт не є користувачем сервісу "Особовий кабінет". У разі неотримання рахунку споживачем в центрі обслуговування або у сервісі "Особовий кабінет", Постачальник на четвертий робочий день після закінчення розрахункового періоду направляє рахунок клієнту на електронну адресу Споживача, зазначену в заяві-приєднанні (в такому випадку датою отримання рахунку вважається дата направлення Постачальником електронного листа). У разі відсутності інформації про електронну адресу Споживача, постачальник направляє рахунок Споживачу рекомендованим листом, поштою (в такому випадку датою отримання рахунку Споживачем вважається третій календарний день від дати отримання поштовим відділенням зв'язку, в якому обслуговується одержувач). Надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання.

Акт прийняття-передавання оформлюється Постачальником у день надання звіту (пункт 6.2. Договору).

Відповідно до пункту 7.1. Договору послуги з передачі, розподілу електричної енергії закуповуються та оплачуються Постачальником, а їх вартість включається до ціни електричної енергії і оплачується споживачем на рахунки Постачальника.

У період жовтень-листопад 2023 року ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" було поставлено ТОВ "Бризагро" електричну енергію обсягом 39 927 кВт*год (з урахуванням послуг електропостачання, оператора системи розподілу, оператора системи передачі) на загальну суму 317 972,88 грн:

у жовтні 2023 року - 39 702 кВт*год на суму 316 155,44 грн;

у листопаді 2023 року - 225 кВт*год на суму 1 817,44 грн,

що підтверджується рахунками за спожиту електроенергію, актами прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) від 31.10.2023, від 30.11.2023, листом оператора системи розподілу (виконує функції адміністратора комерційного обліку) АТ "ДТЕК Донецькі електромережі" №67/15645-вих від 12.11.2024 та доданою до вказаних листів інформацією у формі таблиць щодо фактичного (звітного) корисного відпуску електричної енергії за точками комерційного обліку (площадками вимірювання) споживачів, які приєднані до електричних мереж або відносяться до території ліцензованої діяльності оператора системи розподілу АТ "ДТЕК Донецькі електромережі".

Вищезазначені акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) та рахунки були підписані та скріплені печатками сторін без жодних претензій та/або зауважень.

Після погашення нарахувань за попередні розрахункові періоди, які не увійшли до позовного, в рахунок погашення нарахувань за розрахунковий період жовтень 2023 року зараховано 607,99 грн як надлишок оплати від 22.02.2022 на суму 12 557,99 грн.

З метою досудового врегулювання спору, ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" звернулося до ТОВ "Бризагро" із претензією №24/16365 від 24.09.2024 про сплату заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 28.11.2018, в тому числі за жовтень-листопад 2023 року, та нарахованих штрафних санкцій, а також компенсаційних виплат.

Однак вказана претензія була залишена без відповіді та задоволення.

У зв'язку неповною та несвоєчасною оплатою ТОВ "Бризагро" вартості спожитої електричної енергії за договором про постачання електричної енергії споживачу №187 від 28.11.2018, ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" звернулося з даним позовом до суду.

Статтею 11 ЦК України визначено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідності до статті 509 ЦК України, статті 173 ГК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 509 ЦК України визначено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За умовами частин 1, 2 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

Договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору (частина 1 статті 634 ЦК України).

Даючи оцінку правовідносинам, що склалися між сторонами у справі, вбачається, що укладений між сторонами Основний договір за своєю правовою природою є договором енергопостачання, за яким, відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 275 ГК України, енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України "Про ринок електричної енергії" (абзац 2 частини 1 статті 275 ГК України).

Відповідно до частин 2, 3 статті 275 ГК України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Предметом договору енергопостачання є окремі види енергії з найменуванням, передбаченим нормативно-правовим актом.

Правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище визначає Закон України "Про ринок електричної енергії".

У відповідності до пункту 14 частини 1 статті 4 Законом України "Про ринок електричної енергії" учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються договір про постачання електричної енергії споживачу.

Кодекс систем розподілу та правила роздрібного ринку затверджуються Регулятором (абзац 10 частини 2 статті 2 Закону України "Про ринок електричної енергії").

Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №312 від 14.03.2018 затверджено Правила роздрібного ринку електричної енергії (далі - Правила).

Згідно з пунктом 4.1. Правил розрахунки за електричну енергію та послуги, що надаються на роздрібному ринку, між учасниками цього ринку здійснюються у грошовій формі відповідно до укладених договорів.

Послуги з розподілу або передачі електричної енергії оплачуються відповідно до умов договору споживача з електропостачальником або споживачем, або електропостачальником на зазначений у відповідних договорах поточний рахунок оператора системи (пункт 4.2. Правил).

Відповідно до пункту 4.7. Правил Оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі: 1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку; 3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку. За наявності відповідного устаткування проведення оплати може бути реалізоване із застосуванням картки попередньої оплати.

Вибір виду тарифу здійснюється споживачем під час вибору комерційної пропозиції та може бути змінений шляхом обрання іншої комерційної пропозиції поточного електропостачальника в установленому електропостачальником порядку або шляхом укладення договору з іншим електропостачальником у порядку, визначеному цими Правилами (пункт 4.11. Правил).

Розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії ( пункт 4.12. Правил).

Згідно з пунктами 5.1., 5.2. Договору Споживач розраховується з Постачальником за електричну енергію за цінами, що визначаються відповідно до механізму визначення ціни електричної енергії, згідно з обраною Споживачем комерційною пропозицією, яка є додатком 2 до цього Договору. Спосіб визначення ціни (тарифу) електричної енергії зазначається в комерційній пропозиції Постачальника. Для одного об'єкта споживання (площадки вимірювання) застосовується один спосіб визначення ціни електричної енергії.

Механізм визначення ціни за електричну енергію визначений у розділі 2 Індивідуальної комерційної пропозиції (ІКП) "Періодична" (Додаток 2 до договору).

Як було раніше встановлено судом, у період жовтень-листопад 2023 року ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" було поставлено ТОВ "Бризагро" електричну енергію обсягом 39 927 кВт*год (з вирахуванням надмірно сплачених коштів на суму 607,99 грн за платежем від 22.02.2022) на загальну суму 317 364,89 грн (317 972,88 грн - 607,99 грн).

Умовою виконання зобов'язання є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Положеннями статті 530 ЦК України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну ( пункт 4.12. Правил).

Абзацом 1 пункту 5.7. Договору визначено, що оплата рахунка Постачальника за цим Договором має бути здійснена Споживачем у строк, визначений у рахунку, який не може бути меншим 5 (п'яти) робочих днів з моменту отримання його Споживачем, або протягом 5 (п'яти) робочих днів від дати, зазначеної у комерційній пропозиції, щодо оплати рахунку, оформленого Споживачем.

У відповідності до пункту 5.1. Комерційної пропозиції оплата обсягів споживання електричної енергії здійснюється наступними етапами:

- 100% вартості прогнозованих (заявлених) обсягів споживання електричної енергії у розрахунковому періоді оплачується не пізніше, ніж за 5 календарних днів до дати початку розрахункового періоду;

- остаточний розрахунок за фактичним обсягом споживання - не пізніше, ніж на 5 робочий день після закінчення розрахункового періоду.

У той же час за умовами пункту 6.1. Комерційної пропозиції надані Постачальником рахунки за фактично відпущену електричну енергію підлягають оплаті споживачем, протягом п'яти робочих днів з дати отримання.

Зі змісту рахунків на оплату вбачається, що рахунок за жовтень 2023 року був отриманий Споживачем 03.11.2023, а рахунок за листопад 2023 року - 04.12.2023, таким чином останнім днем оплати було 10.11.2023 (за жовтень 2023 року) та 11.12.2023 (за листопад 2023 року).

Таким чином, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу №187 від 28.11.2018 щодо оплати вартості відпущеної електричної енергії у жовтні-листопаді 2023 року у розмірі 317 364,89 грн, строк оплати якого настав, суд дійшов висновку про наявність у відповідача основної суми заборгованості у вищезазначеному розмірі.

Також у зв'язку із несвоєчасною оплатою, позивачем заявлено до стягнення:

1) 35 553,54 грн інфляційних втрат, з яких: 35 363,91 грн, нарахованих за період з 01.12.2023 по 31.12.2024 на суму заборгованості у розмірі 315 547,45 грн до якої включено інфляційні нарахування за попередні періоди, та 189,63 грн, нарахованих за період з 01.12.2023 по 31.12.2024 на суму заборгованості у розмірі 1 817,44 грн до якої включено інфляційні нарахування за попередні періоди;

2) 10 846,67 грн 3% річних, з яких: 10 789,14 грн, нарахованих за період з 11.11.2023 по 31.12.2024 на суму заборгованості у розмірі 315 547,45 грн, та 57,53 грн нарахованих за період з 12.12.2023 по 31.12.2024 на суму заборгованості у розмірі 1 817,44 грн

Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) статтею 610 ЦК України кваліфікується як порушення зобов'язання.

Відповідно до частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Правові наслідки порушення юридичними і фізичними особами своїх грошових зобов'язань передбачені, зокрема, приписами статей 549-552, 611, 625 ЦК України.

За умовами частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передумовою для нарахування пені, 3% річних та інфляційних втрат є несвоєчасне виконання боржником грошового зобов'язання (частина друга статті 625 ЦК України), внаслідок чого у боржника виникає обов'язок сплатити кредитору, зокрема, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов'язанням унаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати.

Верховний Суд неодноразово наголошував на тому, що за змістом наведеної норми закону нарахування інфляційних втрат та 3% річних на суму боргу входять до складу грошового зобов'язання і вважаються особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування останнім утримуваними грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах №703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц).

Інфляційні та річні проценти нараховуються на суму простроченого основного зобов'язання.

Таким чином, зобов'язання зі сплати як 3% річних, як і інфляційних втрат, є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю. Відповідно й вимога про їх сплату є додатковою до основної вимоги (пункт 43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.0.2020 у справі №910/4590/19; пункт 64 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22.09.2020 у справі №918/631/19).

Велика Палата Верховного Суду також неодноразово зазначала, що у статті 625 ЦК України визначено загальні правила відповідальності за порушення будь-якого грошового зобов'язання незалежно від підстав його виникнення. Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов'язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов'язань (висновки, викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.05.2018 у справі №686/21962/15-ц, від 31.10.2018 у справі №161/12771/15-ц, від 19.06.2019 у справі №646/14523/15-ц, від 18.03.2020 у справі №711/4010/13, від 23.06.2020 у справі №536/1841/15-ц, від 07.07.2020 у справі №712/8916/17, від 22.09.2020 у справі №918/631/19, від 09.11.2021 у справі №320/5115/17).

Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 26.06.2020 у справі №905/21/19 вказала, що методика розрахунку інфляційних збитків відповідно до статті 625 ЦК України передбачає такий математичний підхід, що дозволяє включення інфляційних збитків попереднього періоду до загальної суми боргу, яка обраховується із застосуванням індексів інфляції, визначених Держстатом України на наступні періоди, без переривання ланцюга розрахунку у випадку зниження інфляції менше 100% (дефляції).

З огляду на прострочення відповідачем виконання грошового зобов'язання, перевіривши надані позивачем розрахунки інфляційних втрат та процентів річних за відповідні періоди, який також не заперечувався відповідачем та не перевищує розраховані судом суми, суд дійшов висновку, що з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 35 553,54 грн інфляційних втрат та 10 846,67 грн 3% річних.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Отже, позов ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" підлягає задоволенню у повному обсязі.

Судовий збір згідно статті 129 ГПК України та з урахуванням положень частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір", якими передбачено застосування коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору, покладається на відповідача.

Керуючись статтями 129, 165, 178, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Бризагро" (02105, місто Київ, вулиця Тампере, будинок 11-А, офіс 11; ідентифікаційний код 38420298) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Донецькі енергетичні послуги" (49001, Дніпропетровська область, місто Дніпро, вулиця Січових Стрільців, будинок 4Д; ідентифікаційний код 42086719) 317 364 (триста сімнадцять тисяч триста шістдесят чотири) грн 89 коп. основного боргу, 10 846 (десять тисяч вісімсот сорок шість) грн 67 коп. 3% річних, 35 553 (тридцять п'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят три) грн 54 коп. інфляційних втрат та 4365 (чотири тисячі триста шістдесят п'ять) грн 18 коп. судового збору.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частин 1, 2 статті 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяСергій МУДРИЙ

Попередній документ
127019965
Наступний документ
127019967
Інформація про рішення:
№ рішення: 127019966
№ справи: 910/1233/25
Дата рішення: 01.05.2025
Дата публікації: 05.05.2025
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд міста Києва
Категорія справи: Господарські справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів (крім категорій 201000000-208000000), з них; поставки товарів, робіт, послуг, з них; енергоносіїв
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто (01.05.2025)
Дата надходження: 03.02.2025
Предмет позову: стягнення коштів у розмірі 363 765,10 грн.