ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.04.2025Справа № 910/1503/25
За позовом Приватного підприємства "Сорт" (Київська область, Баришівський район, м. Березань)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агратон" (м. Київ)
про стягнення 1 129 639,63 грн,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Представники сторін: не викликались
Приватне підприємство "Сорт" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агратон" про стягнення 1 129 639,63 грн заборгованості за поставлений позивачем товар по договору №2024-2410/01 від 24.10.2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.02.2025 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, встановлено сторонам процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, заяв і клопотань.
Копія цієї ухвали була направлена судом рекомендованим листом з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження відповідача та вручена 24.02.2025, що підтверджується відповідним рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення №0690290518632.
Відповідач у встановлений строк відзиву на позовну заяву не подав; будь-яких заяв чи клопотань на адресу суду від відповідача не надходило.
Частиною 9 ст. 165 ГПК України передбачено, що в разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідач належним чином повідомлений про розгляд даної справи, проте правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. При цьому з моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
24.10.2024 між позивачем (Продавець) та відповідачем (Покупець) було укладено Договір купівлі-продажу № 2024-2410/01 (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Продавець приймає на себе зобов'язання передати, а Покупець прийняти та оплатити сільськогосподарську продукцію (товар), в порядку та на умовах, визначених цим договором.
Відповідно до п. п. 1.2., 2.1. Договору під сільськогосподарською продукцією розуміється кукурудза врожаю 2024 року. Загальна кількість (вага) сільськогосподарської продукції яку Продавець зобов'язується передати Покупцю становить 1000 тон (+- 5%).
Згідно з п. п. 3.1., 3.2. Договору ціна однієї залікової тони складає 8 500,00 грн з ПДВ. Ціна всього товару складає 8 500 000,00 грн з ПДВ.
Строк передачі товару - до 30.10.2024. Товар передається за адресою: вулиця Промислова, будинок 4, м. Березань, Київська область, 07541. При передачі товару Продавець забезпечує надання Покупцю: оригінал товаро - транспортної накладної; оригінал рахунку - фактури; оригінал видаткової накладної (виписується датою передачі товару). Реєстрація в ЄРПН податкової накладної у відповідності до вимог податкового законодавства (пункти 4.1. - 4.3. Договору).
Згідно з п. 5.1 Договору Покупець здійснює розрахунок за Товар після його отримання, при умові виконання Продавцем пунктів 4.3 та 4.4 Договору та робить оплату за Товар в обсязі 86 % після отримання товару і 14 % суми після реєстрації податкових накладних.
Договір вступає в законну силу від дати його підписання Сторонами та діє до 31.12.2024, а в фінансовому плані до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань, що випливають з даного Договору (п. 9.2. Договору).
Як вказує позивач, він виконав узяті на себе зобов'язання з поставки товару загальною кількістю 943,840 тон партіями, на підтвердження чого надав до матеріалів справи копії видаткових накладних №№ 183, 184, 187, 188, 189, 190, 194 та відповідних товарно-транспортних накладних.
Загальна вартість поставленого товару складає 8 022 639,63 грн.
Натомість, покупець виконав свої зобов'язання з оплати Товару лише частково, на загальну суму 6 893 000,00 грн, чим допустив заборгованість за поставлену продукцію в розмірі 1 129 639,63 грн. На підтвердження викладеного позивачем надано до матеріалів справи копії відповідних платіжних інструкцій.
Також позивачем надано належні докази реєстрації відповідних податкових накладних на поставку товару в ЄРПН.
19.12.2024 позивачем надіслано на адресу відповідача претензію про погашення заборгованості, проте відповідач претензію залишив без відповіді та задоволення.
За змістом ст. 509 Цивільного кодексу України, ст. 173 Господарського кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами ст. ст. 11, 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають, зокрема, з договору.
Згідно зі ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. ст. 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 712 ЦК України встановлено, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
У частині 2 статті 712 ЦК України зазначено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 ЦК України визначено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.
Статтею 663 Цивільного Кодексу України передбачено, що продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 664 Цивільного кодексу України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов'язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв'язку для доставки покупцеві.
Статтею 688 Цивільного кодексу України на покупця покладено обов'язок повідомити продавця про порушення умов договору щодо кількості, асортименту, якості, комплектності товару в розумний строк після того, як порушення могло бути виявлене відповідно до характеру і призначення товару.
Згідно з ч. 1 ст. 693 ЦК України якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
За ч. 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Наданими позивачем до матеріалів справи доказами належним чином підтверджується наявність заборгованості відповідача перед позивачем за поставлений по Договору товар у розмірі 1 129 639,63 грн.
Доказів сплати цієї заборгованості відповідачем або відсутності обов'язку з її сплати сторонами суду не представлено.
Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, доводів і тверджень позивача у встановленому законом порядку не спростував.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд відзначає наступне.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків. (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано наступне. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Твердження позивача відповідачем належними доказами не спростовані.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними та не спростованими належним чином у встановленому законом порядку відповідачем, а відтак позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 129 ГПК України понесені позивачем витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агратон" (03124, м. Київ, вул. Василенка Миколи, 7А; ідентифікаційний код 45116830) на користь Приватного підприємства "Сорт" (07541, Київська область, Баришівський район, м. Березань, вул. Промислова, буд. 4; ідентифікаційний код 30334689) (один мільйон сто двадцять дев'ять тисяч шістсот тридцять дев'ять) грн 63 коп. заборгованості та 180 109 (сто вісімдесят тисяч сто дев'ять) грн 20 коп. заборгованості та 16 944 (шістнадцять тисяч дев'ятсот сорок чотири) грн 60 коп. судового збору.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко