ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
30.04.2025Справа № 910/15477/24
За позовом Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (м. Київ)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотоп" (м. Київ)
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" (м. Київ)
про зобов'язання звільнити приміщення,
Суддя Ващенко Т.М.
Секретар судового засідання Шаповалов А.М.
Без виклику представників сторін.
Шевченківська районна в місті Києві державна адміністрація звернулась до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екотоп" про зобов'язання звільнити приміщення, орендоване за Договором №857/1 від 30.01.2019 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, у зв'язку із закінченням строку його дії.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.12.2024 відкрито провадження у справі, її розгляд вирішено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін, залучено до участі у справі Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м. Києва" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача, встановлено учасникам справи процесуальні строки для подання відзиву, відповіді на відзив, заперечень, пояснень, заяв і клопотань.
06.01.2025 від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, яким він заперечує проти позову та зазначає, що від орендодавця протягом місяця після закінчення строку дії договору оренди не надходило заперечень проти продовження оренди, у відповідача відсутня заборгованість за договором оренди.
13.01.2025 від позивача надійшла відповідь на відзив.
15.01.2025 від третьої особи надійшли пояснення.
23.01.2025 від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив.
З моменту відкриття провадження у справі сплив достатній строк (з урахуванням воєнного стану на території України), для подання всіма учасниками справи своїх доводів, заперечень, відзивів, доказів тощо, у зв'язку з чим суд вважає за можливе здійснити розгляд даної справи по суті заявлених вимог.
Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (ч. 5 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України).
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -
30.01.2019 між позивачем (Орендодавець) та відповідачем (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №857/1 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду (далі - Договір), за умовами п. 1.1. якого Орендодавець на підставі протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 09.07.2018 №105, розпорядження Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації від 10.08.2018 №455 передає, а Орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлове приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, далі - Об'єкт, яке знаходиться на вул. Прорізній, 4, для розміщення торгівельного об'єкту з продажу непродовольчих товарів (70.0 кв.м), офісу (19,1 кв.м) та складу (69,4 кв.м).
Об'єктом оренди є нежитлове приміщення першого поверху та підвалу загальною площею 118,5 кв. м, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору. Орендар вступає у строкове платне користування Об'єктом у термін, указаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання Сторонами цього Договору та акта приймання-передачі Об'єкта (п. п. 2.1., 2.4. Договору).
Відповідно до п. п. 3.1. - 3.3. Договору Орендна плата визначена на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, затвердженої рішенням Київської міської рюш від 21.04.2015 №415/1280 (із змінами та доповненнями), і становить без ПДВ: 70 грн. 70 коп. за 1 кв. м орендованої площі, що в цілому складає за базовий місяць розрахунку листопад 2018 року 8 383 грн 11 коп. Якщо Договір укладено на строк, що перевищує три роки, розмір орендної плати за базовий місяць розрахунку переглядається кожні три роки і доводиться до Орендаря листом за підписом уповноваженої особи Орендодавця. Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України. У разі користування Об'єктом протягом неповного, календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається Методикою порахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування.
Орендна плата сплачується Орендарем на рахунок підприємства-Балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі (п. 3.5. Договору).
Пунктом 3.6. Договору передбачено, що орендна пата сплачується Орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності Орендаря щомісячно не пізніше 15 числа поточного місяця.
Оплата втрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т. ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат Підприємства-Балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати (п. 3.9. Договору).
Пунктом 3.12. Договору встановлено, що в разі закінчення, припинення (розірвання) цього Договору Орендар сплачує плату за фактичне користування об'єктом оренди до дня підписання акта приймання-передачі об'єкта оренди орендодавцем, орендарем та балансоутримувачем або іншими документами, передбаченими законодавством включно:
у розмірі орендної плати, визначеної договором оренди, - протягом місяця після дати закінчення (дострокового розірвання) договору оренди;
у розмірі подвійної орендної плати, визначеної договором оренди, - починаючи з другого місяця після закінчення (дострокового розірвання) договору оренди.
Згідно з п. 9.1. Договору він є укладеним з моменту підписання його Сторонами і діє з 30.01.2019 до 28.01.2022.
Відповідно до п. 9.4. Договору він припиняється в разі:
у разі ліквідації Орендодавця або Орендаря;
невиконання або систематичного неналежного виконання істотних умов договору;
закінчення строку, на який його було укладено;
приватизації об'єкта оренди Орендарем (за участю Орендаря);
банкрутства Орендаря;
загибелі Об'єкта;
у разі смерті Орендаря (якщо орендарем є фізична особа);
в інших випадках, передбачених законом.
Згідно з п. 9.7. Договору для продовження дії Договору на новий строк Орендар звертається до Орендодавця за три місяці до закінчення строку дії цього Договору із заявою про продовження Договору на повий строк. До заяви додається новий звіт з незалежної оцінки Об'єкта, як передбачено пунктом 4.2.22 цього Договору.
У разі неотримання Орендодавцем заяви Орендаря і звіту з незалежної оцінки Об'єкта протягом трьох місяців з дати закінчення граничного строку для їх надання Орендодавець зобов'язаний направити Орендарю повідомлення про притінення цього Договору. Зазначене повідомлення повинно бути направлено не пізніше одного місяця після закінчення строку дії Договору. У разі відсутності заяви однієї із Сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його дії протягом одного місяця, Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором.
Зазначені дії оформляються відповідним договором, який є невід'ємною частиною цього Договору.
30.01.2019 між балансоутримувачем та відповідачем підписано акт про фактичне використання приміщення.
Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до статті 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.
25.10.2021 відповідач звернувся до Орендодавця із заявою №5/10, у якій просив продовжити термін дії Договору оренди.
Листом від 15.11.021 №109/03/25-8170 повідомив відповідача про те, що договір оренди підлягає продовженню за результатами проведення аукціону.
Листом від 14.02.2022 позивач повідомив відповідача про те, що до заяви про продовження договору оренди має додаватися звіт про оцінку майна, та зазначив, що орендоване майно має бути повернуто після закінчення дії Договору, а також повідомив, що орендар, зацікавлений в отриманні майна в оренду, має завертатися з відповідною заявою через електронну торгову систему.
Водночас даний лист не містить заперечень Орендодавця щодо продовження строку дії Договору.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує отримання означеного листа.
Судом встановлено, що у якості доказів направлення цього листа позивачем надано копію опису вкладення у цінний лист №040503460552, проте не надано самого розрахункового документа (чек, накладна тощо), який підтверджує фактичне надання послуг відділенням поштового зв'язку.
Крім того, з наданої позивачем копії неможливо встановити дату відправлення, зазначену на відбитку календарного штемпелю відділення поштового зв'язку.
За таких обставин доводи позивача про те, що листом від 14.02.2022 позивач повідомив відповідача про відмову в продовженні договору оренди не підтверджуються матеріалами справи.
До пояснень третьої особи додано заяву подання відповідачем 27.10.2021 та 09.11.2021 заяв про продовження договору оренди на 5 років через електронну торгову систему.
Третя особа зазначає, що в Орендодавця були відсутні підстави для задоволення цієї заяви, оскільки відповідач просив продовжити строк дії Договору на 5 років, а не на той самий строк, на який його було укладено, а також відповідачем зазначено площу приміщення як 118,5 кв. м, тоді як за територіальною громадою міста Києва зареєстровано право власності на нерухоме майно по вул. Прорізній, 4 площею 130,9 кв. м.
Частиною 1 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" встановлено, що продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Частиною 2 означеної статті передбачено, зокрема, що без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше.
За частинами 3 - 5 цієї ж статті договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Рішення про продовження договору оренди державного майна, передбаченого частиною другою цієї статті, і рішення про відмову у продовженні договору оренди державного майна приймаються орендодавцем. Рішення про продовження договору оренди комунального майна, передбаченого частиною другою цієї статті, та рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймаються орендодавцем або представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеними ним органами у випадках, встановлених рішенням представницького органу місцевого самоврядування. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття орендодавцем, становить 30 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря. Граничний строк прийняття рішень, передбачених частиною четвертою цієї статті, за умови їх прийняття або погодження представницьким органом самоврядування чи визначеними ним органами, становить 60 календарних днів з дати отримання заяви і документів від орендаря.
Відповідно до частин 6, 7 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" будь-яке рішення, передбачене частиною четвертою цієї статті, приймається з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, на підставі довідки балансоутримувача, в якій зазначається інформація про: наявність або відсутність заборгованості зі сплати орендної плати чи страхових платежів за договором, що продовжується, станом на дату подання довідки; факти суттєвого (більше ніж на три місяці) прострочення сплати орендної плати чи інших обов'язкових за договором платежів; результати перевірок, які балансоутримувач та/або орендодавець здійснювали протягом строку оренди, а також інформація про цільове призначення, за яким об'єкт оренди фактично використовувався протягом строку оренди. У разі якщо перевірками виявлено порушення умов договору оренди, зазначається інформація про вжиті орендарем заходи для припинення порушення або про те, що порушення тривало і після строку, визначеного орендодавцем або балансоутримувачем для усунення порушення. Строк на усунення виявлених порушень не може перевищувати 30 календарних днів з дати отримання орендарем відповідного припису. Порядком передачі майна в оренду можуть бути встановлені додаткові вимоги до довідки балансоутримувача та порядку її подання. Договори, що продовжуються відповідно до частини другої цієї статті, продовжуються на тих самих умовах, на яких були укладені договори оренди, що продовжуються, з урахуванням вимог цього Закону та Порядку передачі майна в оренду. Орендна плата за договором, який може бути продовжений відповідно до частини другої цієї статті, встановлюється одним із таких способів: на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується, якщо такий договір було укладено на аукціоні або конкурсі; на підставі застосування чинної на момент продовження договору орендної ставки до ринкової вартості об'єкта оренди, оцінка якого має бути здійснена на замовлення орендаря в порядку, визначеному цим Законом та Методикою розрахунку орендної плати, крім випадків, коли розмір такої орендної плати є нижчим за розмір орендної плати договору, що продовжується. У такому разі орендна плата встановлюється на рівні останньої місячної орендної плати, встановленої договором, що продовжується.
Орендар, який звертається із заявою про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої цієї статті, зобов'язаний разом із такою заявою надати орендодавцю звіт про оцінку майна та рецензію на цей звіт. Порядком передачі майна в оренду (для державного майна) або рішенням представницького органу місцевого самоврядування (для комунального майна) на орендаря може бути покладений обов'язок подачі додаткових документів разом із заявою про продовження договору оренди, що продовжується відповідно до частини другої цієї статті (частина 8 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Після отримання заяви орендаря про продовження договору, який підлягає продовженню за результатами проведення аукціону, орендодавець (або представницький орган місцевого самоврядування чи визначені ним органи) згідно з Порядком передачі майна в оренду приймає одне з таких рішень: про оголошення аукціону, за результатами якого чинний договір оренди може бути продовжений з існуючим орендарем або укладений з новим орендарем; про відмову у продовженні договору з підстав, передбачених статтею 19 цього Закону. Зміст оголошення, особливості проведення аукціону на продовження договору оренди, порядок компенсації вартості невід'ємних поліпшень та застосування переважного права чинного орендаря на продовження договору оренди в ході аукціону визначаються Порядком передачі майна в оренду. У разі якщо об'єкт не було передано в оренду за результатами аукціону, проведеного згідно з частиною десятою цього Закону, протягом п'яти робочих днів з дати формування протоколу про визнання аукціону таким, що не відбувся, публікується оголошення про проведення аукціону та здійснюється проведення аукціону відповідно до статті 13 цього Закону (частини 9 - 11 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна").
Відповідно до ст. 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято:
у випадках, передбачених статтею 7 цього Закону;
якщо орендоване приміщення необхідне для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю;
якщо орендар, який бажає продовжити договір оренди майна в порядку, встановленому частиною другою статті 18 цього Закону, не надав звіт про оцінку об'єкта оренди у визначений цим Законом строк;
якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця;
якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців;
якщо орендар станом на дату довідки балансоутримувача, передбаченої частиною шостою статті 18 цього Закону, має заборгованість зі сплати орендної плати або не здійснив страхування об'єкта оренди, чи має заборгованість зі сплати страхових платежів;
якщо до юридичної особи - орендаря на момент подання ним заяви про продовження договору, поданої орендодавцю відповідно до частини третьої статті 18 цього Закону, застосовано додатковий (нефінансовий) захід кримінально-правового характеру, передбачений пунктом 4 частини першої статті 96-10-1 Кримінального кодексу України.
Як вбачається з матеріалів справи, спір у справі між сторонами виник з приводу продовження дії Договору оренди після 28.01.2022.
За змістом положень статті 1, частини другої статті 9, частини другої статті 759, частини третьої статті 760 Цивільного кодексу України, та частини другої статті 4, частини шостої статті 283 Господарського кодексу України, Цивільним кодексом України встановлені загальні положення про найм (оренду), а особливості регулювання майнових правовідносини, які виникають між суб'єктами господарювання і пов'язані з укладенням, виконанням та припиненням договорів оренди, передбачені Господарським кодексом України. Отже, якщо останній не містить таких особливостей, то застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Судом встановлено, що об'єктом оренди є майно, яке належить до комунальної власності та обліковується на балансі третьої особи, тому на спірні правовідносини поширюються також положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна".
Під час укладення договору оренди сторони керувалися Законом України від 10.04.1992 № 2269-XII "Про оренду державного та комунального майна".
27.12.2019 набрав чинності Закон України від 03.10.2019 № 157-ІХ "Про оренду державного та комунального майна", який введено в дію 01.02.2020, та відповідно до пункту 2 Перехідних положень якого на правовідносини щодо продовження договору оренди після 01.07.2020 поширюється дія саме цього Закону.
Відповідно до пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-IX договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини 2 статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України "Про оренду державного та комунального майна" № 2269-XII (далі - Закон № 2269-ХІІ; втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) у силу вимог абзацу 3 пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону № 157-IX має застосовуватися порядок продовження, визначений Законом № 157-ІХ. Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів оренди державного та комунального майна, укладених відповідно до положень Закону № 2269-XII.
За змістом частин першої та другої статті 18 Закону № 157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті. Без проведення аукціону можуть бути продовжені договори, які:
- укладені та продовжуються вперше, за умови, якщо строк оренди за такими договорами становить п'ять років або менше;
- укладені без проведення аукціону з установами, організаціями, передбаченими частиною першою статті 15 цього Закону (органи державної влади та органи місцевого самоврядування, інші установи і організації, діяльність яких фінансується за рахунок державного або місцевих бюджетів; релігійні організації для забезпечення проведення релігійних обрядів та церемоній; Пенсійний фонд України та його органи; дипломатичні представництва, консульські установи іноземних держав, представництва міжнародних міжурядових організацій в Україні для виконання функцій дипломатичного представництва, консульських і статутних функцій міжнародних міжурядових організацій);
- укладені без проведення аукціону з підприємствами, установами, організаціями, передбаченими частиною другою статті 15 цього Закону відповідно до вимог статті 15 цього Закону, крім випадків, передбачених абзацами одинадцятим та дванадцятим частини другої статті 15 цього Закону (музеї; заклади освіти всіх форм власності, що мають ліцензію на провадження освітньої діяльності; громадські організації ветеранів для розміщення реабілітаційних установ для ветеранів; центри фізичної культури і спорту осіб з інвалідністю, що є неприбутковими організаціями, внесеними до Реєстру неприбуткових установ та організацій, - виключно для проведення спортивних заходів або надання фізкультурно-спортивних послуг та інші);
- укладені з підприємствами, установами, організаціями, що надають соціально важливі послуги населенню, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України, додатковий перелік яких може бути визначений представницькими органами місцевого самоврядування згідно із законодавством.
Договір оренди сторонами було укладено 30.01.2019 до 28.01.2022 та його дія не продовжувалась, тому цей договір підпадає під виняток, передбачений абзацом першим частини другої статті 18 Закону № 157-ІХ (може бути продовжений без проведення аукціону).
Відповідно до пункту 135 Порядку № 483 орендар, який має право продовжити договір оренди без проведення аукціону, звертається до орендодавця із заявою про продовження договору оренди не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди. Якщо орендар не подав заяву про продовження договору оренди у зазначений строк, то орендодавець не пізніше ніж за один місяць до закінчення строку дії договору оренди повідомляє орендаря про те, що договір оренди підлягає припиненню на підставі закінчення строку, на який його було укладено, у зв'язку з тим, що орендар не подав відповідну заяву у визначений Законом строк, та про необхідність звільнення орендованого приміщення і підписання акта приймання-передачі (повернення з оренди) орендованого майна.
Пунктом 136 Порядку № 483 передбачено, що заява подається шляхом заповнення електронної форми через особистий кабінет в електронній торговій системі. Орендар додає до заяви документи, передбачені пунктом 113 цього Порядку та звіт про оцінку майна. Рецензування звіту про оцінку майна здійснюється відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Згідно з п. 139 Порядку № 483 після отримання заяви і документів від орендаря орендодавець протягом десяти робочих днів отримує у балансоутримувача довідку, в якій зазначається інформація, передбачена частиною шостою статті 18 Закону, а також інформація про суму орендної плати, яка підлягає сплаті орендарем за місяць оренди, який передує даті складення довідки балансоутримувача. Якщо заяву про продовження договору оренди без проведення аукціону подано щодо єдиного майнового комплексу у випадку, встановленому абзацом другим частини другої статті 18 Закону, то відповідна довідка формується орендодавцем.
Рішення про продовження договору оренди без проведення аукціону або про відмову у продовженні договору оренди приймається відповідно до частин четвертої та п'ятої статті 18 Закону. У межах строків, установлених частиною п'ятою статті 18 Закону, орендодавець може переглянути додаткові умови передачі майна в оренду згідно з пунктом 54 цього Порядку з урахуванням особливостей, передбачених пунктом 138 цього Порядку. Рішення про відмову в продовженні договору оренди може бути прийнято у випадках, передбачених статтею 19 Закону, а також приймається у разі невідповідності орендаря вимогам, установленим статтею 4 Закону. Таке рішення оприлюднюється орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати прийняття такого рішення. У разі коли орендодавцем протягом строку, встановленого частиною п'ятою статті 18 Закону, не отримано погодження уповноваженого органу управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач такого майна (якщо погодження передбачене відповідно до законодавства, статуту або положення балансоутримувача), рішення про продовження договору оренди вважається погодженим. Якщо рішенням представницького органу місцевого самоврядування встановлено, що рішення про продовження договору оренди комунального майна без проведення аукціону або рішення про відмову у продовженні договору оренди комунального майна приймається представницьким органом місцевого самоврядування чи визначеним ним органом, орендодавець протягом десяти робочих днів після отримання довідки балансоутримувача подає заяву, документи орендаря, довідку балансоутримувача та відповідний проект рішення представницькому органу місцевого самоврядування чи визначеному ним органу для прийняття відповідного рішення. Рішення, передбачені цим пунктом, оприлюднюються орендодавцем в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати їх прийняття або з дати отримання копії відповідного рішення від представницького органу місцевого самоврядування або визначеного ним органу (п. 141 Порядку № 483).
Згідно з п. 142 Порядку якщо рішення про відмову у продовженні договору оренди приймається на підставі необхідності майна для власних потреб балансоутримувача, які обґрунтовані у письмовому зверненні балансоутримувача, поданому ним орендарю, то в такому рішенні повинно бути зазначено найменування та реквізити такого балансоутримувача. Якщо необхідність балансоутримувача в такому майні для задоволення власних потреб припинилася, балансоутримувач повідомляє про це орендаря, якому було відмовлено у продовженні договору оренди на такій підставі, не пізніше ніж протягом десяти робочих днів з дня припинення такої необхідності. Якщо такий орендар бажає продовжити використання майна, він повідомляє про це орендодавця протягом десяти робочих днів з дня отримання повідомлення балансоутримувача. Якщо такий орендар у разі відмови йому у продовженні договору оренди мав право на продовження зазначеного договору без аукціону, то договір оренди відповідного майна переукладається з таким орендарем на умовах, що були визначені в договорі, у продовженні якого було відмовлено, згідно з вимогами цього Порядку. Якщо договір оренди, в продовженні якого було відмовлено, підлягав продовженню за результатами аукціону, то орендар, якому було відмовлено в продовженні договору, має переважне право на укладення договору оренди за результатами аукціону, за умови, що він бере участь в такому аукціоні. Реалізація переважного права здійснюється відповідно до положень цього Порядку. У такому разі статус об'єкта в Переліку першого типу зазначається як "вільний".
Судом встановлено, що позивач, отримавши від відповідача лист 25.10.2021, не повідомив останнього про відмову в продовженні Договору, а лист від 14.02.2022 не приймається судом до уваги у зв'язку з відсутністю належних доказів його направлення відповідачу.
При цьому в листі відповідача від 14.02.2022 не йшлося про продовження Договору на 5 років чи зміну будь-яких інших умов цього правочину.
Водночас позивачем не надано суду рішення, прийнятого за результатом розгляду листа від 14.02.2022, у тому числі про залишення його без розгляду у зв'язку із неподанням звіту про оцінку майна чи відмову в продовженні договору.
Щодо поданої відповідачем заяви про продовження договору на аукціоні, судом встановлено, що така заява подана за 3 місяці до закінчення строку дії Договору (27.10.2021), та мала бути розглянута позивачем у встановленому законом порядку, доказів чого суду не надано.
Суд відхиляє як безпідставні доводи позивача, що стосуються заявленого строку продовження Договору на 5 років, оскільки така пропозиція відповідача не суперечить Закону і могла бути не прийнята орендодавцем, а не залишена без реагування.
Суд також вважає необґрунтованими доводи позивача і третьої особи щодо не передання об'єкта оренди на аукціон з огляду на віднесення будівлі до пам'ятки культурної спадщини, з огляду на наступне.
Пунктами 44 - 46 Порядку № 483 встановлено, що якщо об'єктом оренди є пам'ятка культурної спадщини, щойно виявлений об'єкт культурної спадщини чи її (його) частина (далі - пам'ятка), балансоутримувач протягом двох робочих днів з дати отримання заяви потенційного орендаря або орендодавця про включення майна до Переліку відповідного типу надсилає таку заяву та додані до неї документи відповідному органу охорони культурної спадщини. До заяви додається укладений власником пам'ятки, уповноваженим ним органом (особою) або балансоутримувачем з органом охорони культурної спадщини примірник охоронного договору на об'єкт, або лист власника пам'ятки, уповноваженого ним органу (особи) або балансоутримувача до органу охорони культурної спадщини із проханням подати проект договору, якщо охоронний договір не укладено. Витрати, пов'язані із укладенням охоронного договору, компенсуються переможцем аукціону, якщо вони були понесені протягом календарного року до дати публікації оголошення про проведення аукціону про передачу майна в оренду.
Орган охорони культурної спадщини в межах строку, передбаченого абзацом шостим частини другої статті 6 Закону, приймає рішення про надання згоди або про відмову у погодженні передачі в оренду відповідної пам'ятки та надсилає його балансоутримувачу.
Рішення про відмову у погодженні передачі в оренду відповідної пам'ятки приймається за наявності підстав, передбачених статтею 7 Закону.
Орган охорони культурної спадщини встановлює режими використання пам'ятки відповідно до статті 24 Закону України "Про охорону культурної спадщини" та приймає рішення про надання згоди на передачу пам'ятки в оренду також з такими умовами:
укладення власником пам'ятки, уповноваженим ним органом (особою) або балансоутримувачем охоронного договору (внесення змін до існуючого охоронного договору відповідно до поданих органом охорони культурної спадщини пропозицій), якщо охоронний договір щодо пам'ятки не укладено або якщо існуючий охоронний договір потребує внесення змін, не пізніше дати оголошення аукціону або дати укладення договору оренди, якщо об'єкт підлягає передачі в оренду без проведення аукціону;
включення орендодавцем до додаткових умов оренди умови про обов'язок орендаря дотримуватися вимог і обмежень охоронного договору, змін до нього, включення такого обов'язку до договору оренди, оприлюднення копії охоронного договору, змін до нього в електронній торговій системі.
Якщо орган охорони культурної спадщини прийняв рішення про відмову у погодженні передачі в оренду пам'ятки, балансоутримувач повідомляє ініціатора оренди про прийняте рішення та надсилає орендодавцю копію рішення протягом трьох робочих днів з дати його отримання від органу охорони культурної спадщини, а орендодавець оприлюднює через свій особистий кабінет таке рішення в електронній торговій системі протягом трьох робочих днів з дати його отримання.
Водночас у матеріалах справи відсутні докази виконання балансоутримувачем зазначених положень Порядку, а на орендаря не можуть покладатись наслідки невчинення відповідних дій балансоутримувачем.
Частиною 3 ст. 13 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Згідно з ч. 2 ст. 13 ГПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
У відповідності до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків (ч. ч. 1, 2 ст. 73 ГПК України).
Згідно з ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. ст. 76, 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Згідно з позицією Європейського суду з прав людини, процедурні гарантії, закріплені в ст. 6 Конвенції, гарантують кожному право подання скарги щодо його прав та обов'язків цивільного характеру до суду чи органу правосуддя. Таким чином втілюється право на звернення до суду, одним із аспектів якого є право доступу, тобто право розпочати провадження у судах з цивільних питань. Кожен має право на подання до суду скарги, пов'язаної з його або її правами та обов'язками; на це право, що є одним з аспектів права на доступ до суду, може посилатися кожен, хто небезпідставно вважає, що втручання у реалізацію його або її прав є неправомірним (рішення у справі "Голдер проти Сполученого Королівства" (Golder v. the United Kingdom), серія А №18, п. 28- 36).
Положеннями ст. 86 ГПК України унормовано, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на те, що господарське судочинство здійснюється на засадах змагальності та сторони мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості, за висновками суду в даному випадку позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження того, що відповідачу направлявся лист від 14.02.2022, його заяви про продовження строку дії Договору були розглянуті з прийняттям відповідних рішень, у тому числі про відмову в продовженні Договору (без проведення аукціону), проведення аукціону за поданою відповідачем заявою.
Доводи щодо наявності заборгованості за користування орендованим майном судом не приймаються до уваги з огляду на те, що такі обставини не підлягають встановленню в межах даної справи, виходячи з підстав позову.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Враховуючи вищевикладене, суд відмовляє в задоволенні позову в повному обсязі з підстав його недоведеності.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -
В позові відмовити повністю.
Рішення господарського суду набирає законної сили у відповідності до приписів ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. ст. 253, 254, 256-259 ГПК України.
Суддя Т.М. Ващенко