ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.05.2025Справа № 910/2319/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Кирилюк Т.Ю., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін матеріали господарської справи
За позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «Тас»
до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант»
простягнення 37 199,47 грн.,
Приватне акціонерне товариство «Страхова група «Тас» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» про стягнення 37 199,47 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодував позивачу в повному обсязі шкоду, завдану страхувальником відповідача внаслідок ДТП.
Ухвалою суду від 03.03.2025 відкрито провадження у справі; визнано справу малозначною та вирішено здійснювати її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін; визначено сторонам строки для подачі своїх заяв по суті спору; зобов'язано Моторне (транспортне) страхове бюро України у строк до 02.04.2025 надати суду відомості про страхову компанію, якою видано Поліс №ЕР-221408848, цивільно-правова відповідальність якого водія застрахована за вказаним полісом, який автомобіль був застрахований за даним полісом та термін дії зазначеного полісу, ліміти відповідальності страховика та розмір франшизи станом на 08.10.2024.
До Господарського суду міста Києва від Моторного (транспортного) страхового бюро України надійшли документи, витребувані ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.03.2025.
Відповідачем 09.04.2025 сформовано у системі «Електронний суд» відзив на позов, яким просив поновити строк на подання відзиву та долучити відзив до матеріалів справи.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.04.2025 клопотання Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Альфа-гарант» задоволено, відзив долучено до матеріалів справи.
У відзиві на позовну заяву відповідач заперечив проти позовних вимог, посилаючись на недійсність європротоколу від 08.10.2024, у зв'язку із невизнанням його страхувальником своєї вини. Крім того, відповідачем повідомлено суд, що копія європротоколу, яка долучена до позовної заяви є відмінною від копії, яку надав його страхувальник - водій транспортного засобу Камаз, державний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_1 .
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва,
На перехресті вулиць Заболотного та Жоліо-Кюрі у місті Одеса 08.10.2024 сталась дорожньо-транспортна пригода за участю транспортних засобів Камаз (державний номер НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_1 та Renault Megan (державний номер НОМЕР_3 ), під керуванням ОСОБА_2 .
Означена дорожньо-транспортна пригода була оформлена повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду (європротоколом).
Суд не визнає європротокол, як належний та допустимий доказ у справі, виходячи з наступного.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 1188 Цивільного код України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Статтею 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення унормовано, що особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористались правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Згідно з пунктом 33.2 статті 33 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (у редакції станом на дату ДТП), у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю лише забезпечених транспортних засобів, за умови відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за згоди водіїв цих транспортних засобів щодо обставин її скоєння, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, ці водії мають право спільно скласти повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду.
У такому разі водії транспортних засобів після складення зазначеного в цьому пункті повідомлення мають право залишити місце дорожньо-транспортної пригоди та звільняються від обов'язку інформувати відповідні підрозділи МВС України про її настання.
У разі оформлення документів про дорожньо-транспортну пригоду без участі уповноважених на те працівників відповідних підрозділів МВС України розмір страхової виплати за шкоду, заподіяну майну потерпілих, не може перевищувати максимальних розмірів, затверджених Уповноваженим органом за поданням МТСБУ, що діяли на день настання страхового випадку.
Відповідно до абзацу 3 пункту 2.11 Правил дорожнього руху України, який узгоджується із пунктом 33.2 статті 33 зазначеного вище Закону України, у разі настання дорожньо-транспортної пригоди за участю транспортних засобів, зазначених у чинному договорі обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, за умови експлуатації таких транспортних засобів особами, відповідальність яких застрахована, відсутності травмованих (загиблих) людей, а також за умови досягнення згоди водіїв таких транспортних засобів щодо обставин скоєння дорожньо-транспортної пригоди, за відсутності у них ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, та у разі складення такими водіями спільного повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду відповідно до встановленого Моторним (транспортним) страховим бюро зразка. У такому випадку водії згаданих транспортних засобів після складення ними зазначеного в цьому пункті повідомлення звільняються від обов'язків, передбачених підпунктами «д» - «є» пункту 2.10 цих Правил.
Оформлене учасниками дорожньо-транспортної пригоди повідомлення, в силу положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», є, відповідно, підставою для прийняття страховиком рішення щодо здійснення страхового відшкодування.
При цьому, при оформленні дорожньо-транспортної пригоди у такий спосіб (складення її учасниками європротоколу без виклику відповідного підрозділу МВС України) не складається постанова про адміністративне правопорушення та не направляються матеріали дорожньо-транспортної пригоди до суду для притягнення відповідальної за вчинення такої пригоди особи до відповідальності.
Тобто, унеможливлюється існування відповідних судових рішень (про притягнення особи до адміністративної чи кримінальної відповідальності), які б встановлювали вину учасника дорожньо-транспортної пригоди.
Судом прийнято до уваги, що цивільно-правова відповідальність за заподіяну шкоду настає у разі наявності вини особи, незалежно від того чи є у діях цієї особи склад адміністративного проступку/злочину.
Таким чином, при вирішенні спорів, які виникають з правовідносин по виплаті страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, у випадку оформлення учасниками ДТП повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду без інформування відповідного підрозділу МВС України про її настання, суд повинен самостійно, на підставі визначених в такому повідомленні даних, визначити особу, відповідальну за заподіяння шкоди.
Судом враховано, що позивач прийняв Європротокол від 08.10.2024, як належний доказ настання страхового випадку і виплатив за ним відшкодування, звернувшись з даним позовом про відшкодування здійснених виплат.
У матеріалах справи наявні дві копії повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 08.10.2024 (Європротокол), які надані позивачем з позовною заявою та відповідачем разом із відзивом.
При дослідженні зазначених копій повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду від 08.10.2024 судом встановлено, що у повідомленні, яке надано позивачем та у повідомленні, яке надано відповідачем в обґрунтування своїх вимог та заперечень відповідно, наявні відмінності у пунктах 12 та 14, а саме:
- у повідомленні про ДТП, долученому до позовної заяви позивачем у пункті 12 заповнено клітинки 15 (під час виїзду на смугу, призначену для руху у протилежному напрямку) та 17 (під час порушення знаку переваги руху або червоного світла) з позначкою «х» водієм транспортного засобу «В» (Камаз, державний номер НОМЕР_2 ); у пункті 14 водієм транспортного засобу «А» (Renault Megan, державний номер НОМЕР_3 ) здійснено напис - «В ДТП не винен».
- натомість, у повідомленні, долученому до відзиву на позовну заяву відповідачем, пункт 12, водієм транспортного засобу «В» (Камаз, державний номер НОМЕР_2 ) не заповнено, а водієм транспортного засобу «А» (Renault Megan, державний номер НОМЕР_3 ) не заповнено пункт 14.
Отже, надані сторонами до суду протоколи містять суперечливі дані.
З огляду на те, що саме у повідомленні про ДТП, наданому до матеріалів справи позивачем, містяться додаткові позначки, які відсутні у повідомленні, наданому відповідачем, суд не приймає до уваги позначки у пунктах 12 та 14 повідомлення, оскільки останні відсутні в екземплярі повідомлення, яке надано до справи відповідачем та могли бути внесені в Європротокол в односторонньому порядку після його (повідомлення) складення.
Отже, жодних відомостей про те, що дорожньо-транспортна пригода 08.10.2024 сталася внаслідок порушення когось з водіїв Правил дорожнього руху України чи відомостей про визнання одним з водіїв своєї вини в ДТП в Європротоколі не зазначено.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що наявність вищевказаних невідповідностей унеможливлюють встановлення судом (з причин не залежних від суду) дійсних обставин вказаної дорожньої транспортної пригоди, зокрема, особу винну у її (ДТП) вчиненні.
Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу на наступне.
Частиною 2 статті 8 Закону України «Про страхування» визначено, що страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов'язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.
Частиною 1 статті 25 Закону «Про страхування» передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.
Відповідно до Закону України «Про страхування», договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з якою, страховик бере на себе зобов'язання, у разі настання страхового випадку, здійснити страхову виплату страхувальнику або ін. особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі у визначені строки та виконувати ін. умови договору (частина 1 статті 16 Закону).
Статтею 27 Закону «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат, переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Судом встановлено, що на час дорожньо-транспортної пригоди автомобіль Камаз (державний номер НОМЕР_2 ) було забезпечено страховим покриттям відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №2214088488 (ліміт відповідальності за шкоду майну - 160 000,00 грн., франшиза - 2 600,00 грн.), укладеного з відповідачем у справі.
Автомобіль Renault Megan (державний номер НОМЕР_3 ), на час дорожньо-транспортної пригоди, було забезпечено страховим покриттям відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів серії ЕР №218332346 (ліміт відповідальності за шкоду майну - 160 000,00 грн., франшиза - 0 грн.), укладеного з позивачем у справі.
Звертаючись із даним позовом, позивач просить суд стягнути з відповідача страхове відшкодування у порядку суброгації.
При цьому, доказів укладання позивачем з власником автомобіля Renault Megan (державний номер НОМЕР_3 ) або з іншою особою договору добровільного страхування наземного транспорту щодо страхування зазначеного транспортного засобу, який би був чинний на момент дорожньо-транспортної пригоди, матеріали справи не містять. Так само відсутні відомості щодо зазначеного договору і у самій позовній заяві.
За приписами частини третьої статті 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Частиною першою статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відповідно до статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Ці дані встановлюються, окрім іншого, такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами.
Письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору (частина 1 статті 91 Господарського процесуального кодексу України).
Таким чином, за відсутності належних та допустимих доказів винних дій (чи бездіяльності) водія транспортного засобу Камаз (державний номер НОМЕР_2 ), під керуванням ОСОБА_1 , які призвели до ДТП (яке оформлено Повідомленням про дорожньо-транспортну пригоду від 08.10.2024), а також доказів того, що позивачем виплачено страхувальнику страхове відшкодування на законній підставі (договір добровільного страхування наземного транспорту), суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про стягнення з відповідача страхового відшкодування за завдані збитки у розмірів 37 199,47 грн. є документально недоведеними та, як наслідок, такими, що не підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати залишаються за позивачем.
Керуючись статтями 73, 74, 76-80, 86, 129, 165, 219, 232, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва,
1. У задоволенні позовних вимог відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Суддя Т.Ю. Кирилюк