Справа № 909/525/25
про повернення позовної заяви
01.05.2025 м. Івано-Франківськ
Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Михайлишина В. В., розглянувши матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" (вул. Галицька, буд. 58, с. Ямниця, Тисменицький район, Івано-Франківська область, 77422) до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" (вул. Антоновича, буд. 127, м. Київ, 03150), Приватного виконавця Ігнатіва Олекси Любомировича (вул. Данила Галицького, буд. 48, смт. Вигода, Долинський район, Івано-Франківська область, 77552) про визнання бездіяльності приватного виконавця неправомірною та такою, що спричинила збитки в розмірі 901 545 доларів США, а також визнання бездіяльності та дій Банку пов'язаних із проведенням оцінки майна та наданням доказів визначення ринкової ціни майна неправомірними,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" звернулося до Господарського суду Івано-Франківської області із позовною заявою (вх. № 3617/25 від 28.04.2025) до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" та Приватного виконавця Ігнатіва Олекси Любомировича в якій просить суд:
- визнати неправомірну бездіяльність приватного виконавця Івано-Франківського виконавчого округу Ігнатіва Олекси Любомировича у виконавчому провадженні № 65758548 щодо відкладення проведення виконавчих дій, які стосуються реалізації Іпотечного та заставного майна з 06.07.2022 по 06.06.2024 такою, що спричинила збитки ТзОВ "КГД-БУД" в розмірі 901 545 доларів США;
- визнати бездіяльність Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з 06.07.2022 по 18.12.2023 неправомірною;
- визнати дії Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" пов'язані із проведенням оцінки майна та наданням у справу № 909/893/17 Звіту "Про оцінку майна" будівель та приміщень, загальною площею 8 785, 7 кв. м, що розташовані за адресами: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка О. (вул. Веселова), буд. 29, 29а та 29б, а також про експертну грошову оцінку: земельної ділянки, загальною площею 1, 7445 га, кадастровий № 2610192001:25:009:0035, наданої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу (Льодова арена), за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, вул. Довженка О., земельна ділянка 29, 3віту "Про оцінку майна" окремо визначеного обладнання та колісного транспортного засобу в кількості 57 (п'ятдесяти семи) одиниць, що належать ТзОВ "КГД-БУД" та знаходяться за адресами: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка О., буд. 29, 29а та 29б, як доказів визначення ринкової ціни майна неправомірними, а визначену у звітах вартість майна такою, що не є ринковою.
Дослідивши позовну заяву та додані до неї документи, суд дійшов наступних висновків.
Згідно із частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом (ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України).
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач ТзОВ "КГД-БУД" фактично оскаржує бездіяльність приватного виконавця, вчинену під час примусового виконання наказу № 280 від 07.05.2018 у справі № 909/893/17, виданого Господарським судом Івано-Франківської області. Також одночасно із вказаними вимогами, позивач просить визнати бездіяльність та дій Банку пов'язані із проведенням оцінки майна та наданням доказів визначення ринкової ціни майна у справі № 909/893/17 - неправомірними.
Частиною 1 статті 162 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з вимогами до форми та змісту позовної заяви вона повинна, зокрема, містити ім'я (найменування) відповідача, а також зміст позовних вимог; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них (ч. ч. 2, 4 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України).
За змістом статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у передбачених її частинами 1 - 3 випадках суд залишає без руху позовну заяву для усунення недоліків з наданням строку для цього, після чого вирішує питання про наявність/відсутність підстав для відкриття провадження у справі (у разі усунення недоліків) чи повернення позовної заяви (у разі неусунення недоліків).
У частині 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України міститься перелік підстав для повернення позовної заяви без залишення її без руху. Так, відповідно до пункту 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
Відповідно до положень частини 1 статті 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного або позовного провадження (загального або спрощеного).
За правилами частин 1, 2 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Суд з урахуванням положень частини першої цієї статті може за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи об'єднати в одне провадження декілька справ за позовами: одного й того самого позивача до одного й того самого відповідача; одного й того самого позивача до різних відповідачів; різних позивачів до одного й того самого відповідача.
Відповідно до частини 4 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов'язком суду, який виконується під час розгляду справи (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17.04.2018 у справі № 523/9076/16-ц).
З наведеного вбачається, що у разі об'єднання в одній позовній заяві декількох вимог, відповідачі за кожною з них можуть співпадати або бути різними, що визначається позивачем. При цьому відповідно до частини 4 статті 173 Господарського процесуального кодексу України не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які належить розглядати в порядку різного судочинства, якщо інше не встановлено законом.
Як вказувалось вище, позивач у позовній заяві, серед іншого, просив суд визнати бездіяльність приватного виконавця неправомірною та такою, що спричинила позивачу збитки.
Захист прав в порядку господарського судочинства здійснюється у позовному провадженні, а також в межах інших процедур, зокрема в порядку судового контролю за виконанням судових рішень (Розділ VI Господарського процесуального кодексу України).
Згідно статті 1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах, який передбачає, зокрема, можливість здійснення певних процесуальних дій у виконавчому провадженні лише з дозволу суду, а також обов'язок суду розглянути скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби й позови, що виникають з відносин щодо примусового виконання судових рішень.
Під час виконання судових рішень сторони виконавчого провадження мають право оскаржити рішення, дії або бездіяльність органів державної виконавчої служби, їх посадових осіб, виконавців чи приватних виконавців у порядку судового контролю, оскільки виконання судового рішення є завершальною стадією судового розгляду (Правовий висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 23.11.2023 у справі № 334/2942/23).
За приписами частини 1 статті 74 Закону України "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.
Відповідно до статті 339 Господарського процесуального кодексу України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
Скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції (ч. 1 ст. 340 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, положеннями Розділу VI Господарського процесуального кодексу України передбачено територіальну та інстанційну юрисдикцію судів для розгляду скарг на рішення, дію або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення.
Відтак, суд приходить до висновку, що у позовній заяві ТзОВ "КГД-БУД" фактично оскаржує дії та рішення приватного виконавця, прийняті під час примусового виконання наказу № 280 від 07.05.2018 у справі № 909/893/17, виданого Господарським судом Івано-Франківської області, тому вказані вимоги мають розглядатися в порядку Розділу VI Господарського процесуального кодексу України.
Означені вимоги по суті є скаргою ТзОВ "КГД-БУД", як сторони виконавчого провадження, а саме боржника, а не вимогою про захист порушеного права, який підлягає вирішенню в порядку позовного провадження.
Частиною 1 статті 15 Цивільного кодексу України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (частини 1, 2 статті 5 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно зі статтею 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов'язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.
Суд зазначає, що вимоги ТзОВ "КГД-БУД" про визнання бездіяльності Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" з 06.07.2022 по 18.12.2023 неправомірною та визнання дій Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України" пов'язані із проведенням оцінки майна та наданням у справу № 909/893/17 Звіту "Про оцінку майна" будівель та приміщень, загальною площею 8 785, 7 кв. м, що розташовані за адресами: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка О. (вул. Веселова), буд. 29, 29а та 29б, а також про експертну грошову оцінку: земельної ділянки, загальною площею 1, 7445 га, кадастровий № 2610192001:25:009:0035, наданої для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, для обслуговування спортивно-оздоровчого комплексу (Льодова арена), за адресою: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, с. Крихівці, вул. Довженка О., земельна ділянка 29, 3віту "Про оцінку майна" окремо визначеного обладнання та колісного транспортного засобу в кількості 57 (п'ятдесяти семи) одиниць, що належать ТзОВ "КГД-БУД" та знаходяться за адресами: Івано-Франківська область, м. Івано-Франківськ, вул. Довженка О., буд. 29, 29а та 29б, як доказів визначення ринкової ціни майна неправомірними, а визначену у звітах вартість майна такою, що не є ринковою, є такими, що мають розглядатися в порядку позовного провадження.
Враховуючи те, що Господарський процесуальний кодекс України не передбачає одночасний розгляд вказаних вимог у одному провадженні, суд приходить до висновку про наявність підстав для повернення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" у зв'язку із тим, що не допускається об'єднання в одне провадження вимог, які підлягають розгляду за правилами позовного провадження та в порядку судового контролю за виконанням судових рішень.
Так, статтею 174 Господарського процесуального кодексу України визначені підстави повернення позовної заяви. За пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи також у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
У постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 24.07.2024 по справі № 910/2365/24 вказано, що згідно з пунктом 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу).
При цьому зі змісту частини 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України випливає, що порушення правил об'єднання позовних вимог має місце у випадках, якщо заявлені в одній позовній заяві вимоги не пов'язані підставою виникнення або поданими доказами (не є однорідними); не співвідносяться між собою як основна та похідна.
Крім того, не допускається об'єднання в одне провадження кількох вимог, які хоча і можуть відповідати критеріям, наведеним у частині 1 статті 173 Господарського процесуального кодексу України, проте підпадають під заборони, прямо визначені в частинах 4, 5 вказаної статті.
Саме встановлення Господарським судом наведених вище обставин, які свідчать про порушення позивачем правил об'єднання позовних вимог, є підставою для повернення позовної заяви з посиланням на пункт 2 частини 5 статті 174 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п'яти днів з дня її надходження або з дня закінчення строку на усунення недоліків (ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "КГД-БУД" до Акціонерного товариства "Державний експортно-імпортний банк України", приватного виконавця Ігнатіва Олекси Любомировича про визнання бездіяльності приватного виконавця неправомірною та такою, що спричинила збитки в розмірі 901 545 доларів США, а також визнання бездіяльності та дій Банку пов'язаних із проведенням оцінки майна та наданням доказів визначення ринкової ціни майна неправомірними (вх. № 3617/25 від 28.04.2025) та додані до неї документи - повернути без розгляду.
2. Суд роз'яснює позивачу, що оскільки позовна заява (вх. № 3617/25 від 28.04.2025) та додані до неї документи були подані до Господарського суду Івано-Франківської області в електронному вигляді, суд не здійснює повернення роздрукованих документів у паперовому вигляді позивачу.
3. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня її підписання шляхом подання апеляційної скарги до Західного апеляційного господарського суду.
4. Ухвала підписана - 01.05.2025.
Суддя В. В. Михайлишин