вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
01.05.2025м. ДніпроСправа № 904/761/25
Господарський суд Дніпропетровської області
у складі судді Дупляка С.А.,
без повідомлення (виклику) учасників справи,
дослідивши у спрощеному позовному провадженні матеріали справи №904/761/25
за позовом Нікопольської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19"
про стягнення грошових коштів,
1. ЗМІСТ ПОЗОВНИХ ВИМОГ ТА ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Нікопольська міська рада (далі - позивач) звернулося до господарського суду з позовною заявою від 21.02.2025 за вих. №1/25 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" (далі - відповідач) про стягнення 133.700,02 грн безпідставно збережених коштів.
Судові витрати позивач просить суд стягнути з відповідача.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №904/761/25 визначено суддю ДУПЛЯКА Степана Анатолійовича, що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.02.2025.
Ухвалою від 03.03.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання та без виклику учасників справи за наявними у ній матеріалами (в порядку письмового провадження).
Згідно інформації, що міститься в системі Діловодство спеціалізованого суду, документ в електронному вигляді "ст. 176 Відкриття у СПРОЩЕНОМУ" від 03.03.2025 у справі №904/761/25 (суддя Дупляк Степан Анатолійович) було надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" до його електронного кабінету. Документ доставлено до електронного кабінету: 04.03.2025 о 00 год 05 хв, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.
Як вбачається з матеріалів справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 також надсилалася відповідачу на адресу: 73000, Херсонська область, місто Херсон, ВУЛИЦЯ КОЛЬЦОВА, будинок 57, за трек-номером 0610237350904.
Зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 18.03.2025 з відміткою про отримання 12.03.2025.
Правильність адреси місця проживання відповідача підтверджується даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Господарський суд також бере до уваги і те, що ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 03.03.2025 була оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень невідкладно.
Суд вважає за необхідне зазначити, що статтями 42, 43 ГПК України передбачено, що учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; а також повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Сторони мають цікавитися станом відомих їм судових проваджень.
Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом (частина третя статті 13 ГПК України).
Згідно частини четвертої статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду є обов'язком не тільки для держави, а й в осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватись від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Як зазначила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
Так, суд встановив, що ухвала від 03.03.2025 вважається врученою відвідачу коли зазначена кореспонденція повернулась на адресу господарського суду 18.03.2025 з відміткою про отримання 12.03.2025.
Відповідачу(ам) в ухвалі від 03.03.2025 встановлено п'ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали для подання відзиву на позовну заяву. У зазначений строк відповідач(і) має(ють) право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 165 ГПК України, власні заяви чи клопотання, подання яких передбачене положеннями ГПК України, (у разі наявності), а також всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову.
Відповідно до вимог ч. 5 ст. 165 ГПК України одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду копія відзиву та доданих до нього документів, в т.ч. заяв чи клопотань, відповідач(і) зобов'язаний(і) надіслати іншим учасникам справи, докази чого надати суду разом з відзивом (розрахунковий чек, опис вкладення до цінного листа).
Крім цього, відповідачу(ам) роз'яснено, що у разі ненадання відповідачем(ами) відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 9 ст. 165 ГПК України).
Отже, строк для подачі відзиву відповідачем тривав до 27.03.2025.
Станом на час винесення рішення відзив відповідачем не надано.
Згідно з ч. 4 ст. 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши матеріали справи, повно та всебічно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийняв рішення у справі.
З урахуванням режиму воєнного стану та можливості повітряної тривоги в місті Дніпрі у Господарському суді Дніпропетровської області встановлено особливий режим роботи й запроваджено відповідні організаційні заходи. А тому справу розглянуто у розумні строки, ураховуючи вищевказані обставини та факти.
Стислий виклад позиції позивача
Позивач наголошує, що спірна земельна ділянка є сформованою, а відповідач у спірний період використовував її /земельну ділянку/ без будь-якого договірного врегулювання, а отже безпідставно зберіг у себе грошові кошти, які мали бути внесені до місцевого бюджету в якості орендної плати за використання земельної ділянки.
Стислий виклад позиції відповідача
Відповідач відзив не надав.
2. ВИКЛАД ОБСТАВИН СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНИХ СУДОМ
Предметом доказування у справі, відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
У даному випадку до предмета доказування входить: визначення фактичного користувача земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування ділянкою у відповідний період, або наявність правової підстави для використання земельної ділянки у такого фактичного користувача; площа земельної ділянки; сума, яку мав би отримати власник земельної ділянки за звичайних умов, яка безпосередньо залежить від вартості цієї ділянки (її нормативно-грошової оцінки); період користування земельною ділянкою комунальної власності без належної правової підстави.
Суд встановив, що згідно з інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 12.02.2025 на вулиці Першотравнева, будинок 6/1 в місті Нікополі Дніпропетровської області знаходиться об'єкт нерухомого майна “Виставковий центр з торгівельними площами та спорудами» (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1237061212116), власниками якого в частці 1/1 є ТОВ “ПМК № 19».
Як у позові зазначає позивач, земельна ділянка за адресою: Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Першотравнева, 6/1 є сформованою, має кадастровий номер 1211600000:03:018:0031, площу 14925 га, а також нормативну грошову оцінку.
Згідно витягу із технічної документації про нормативну грошову оцінку Земельної ділянки від 18.02.2019 №2335 - її оцінка станом на 2019 рік становить 24.313.869,75 грн.
Вказана грошова оцінка Земельної ділянки була незмінною у 2020 та 2021 роках, так як значення індексації нормативної грошової оцінки земель тоді становила 1,0 що підтверджується листом Держгеокадастру від 03.01.2020 №6-28-0.22-38/2-20 та від 06.01.2021 № 22-28-0.222-171/21.
У 2022 році значення індексації нормативно грошової оцінки земель зросло і склало 1,1 дане підтверджується листами Держгеокадастру від 11.01.2022 №13-28-0.222-275/2-22 та від 11.01.2022 №6-28-0.222-75/2-22.
Позивач також зазначає, що оскільки нормативна грошова оцінка Земельної ділянки за у 2022 році зросла у зв'язку з наведеними обставинами (кумулятивний коефіцієнт індексації земель міста Нікополя 2,315 зріс на 1,1 та складає 2,546).
Нормативно грошова оцінка 2022 року: 24.313.869,75 : 2,315 = 10.502.751,51 (без Кі 2,315);
10.502.751,51 х 2,546 = 26.740.005,34 (з Кі 2,546).
Відповідно до фактичних обставин речові права (власності, оренди) на вказану земельну ділянки не оформлені (ст. 125 ЗК України), плата за землю не здійснюється (ст. 206 ЗК України).
Тобто, відповідачем як власником нерухомості не оформлено відповідні речові права на земельну ділянку, чим порушено законні права Нікопольської міської ради як власника земель комунальної власності міста, зокрема в частині отримання доходу у вигляді орендної плати.
Отже, позивач вважає, що мають місце такі факти, як: 1) не оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку (ст. 125 ЗК України); 2) відсутність відповідної плати за землю (ст. 206 ЗК України).
Разом з тим, 21.10.2024 позивачем на адресу відповідача направлялась претензія від 18.10.2024 № 145/24 щодо сплати заборгованості за земельну ділянку за період з 01.11.2022 по 31.12.2022 у розмірі 133.700,02 грн, яка було отримана 24.10.2024 (відповідно до інформації з офіційного сайту Укрпошта) та яка не була задоволена відповідачем.
Наведені вище обставини і зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
3. ПОЗИЦІЯ СУДУ
Предметом позову позивач визначив стягнення з власника об'єкта нерухомого майна безпідставно збережених коштів орендної плати за фактичне користування без належних на те правових підстав земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розміщений.
Відповідно до ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (від 01.01.2022).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу), а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності визначається обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (далі у розділі XII - орендна плата) (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 ПК України в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин (від 01.01.2022).
З наведеного вбачається, що чинним законодавством розмежовано поняття «земельний податок» і «орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності».
У справі №904/761/25 йде мова про безпідставне збереження відповідачем грошових коштів саме за рахунок несплати орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 1211600000:03:018:0031 без укладення договорів оренди за загальний період користування з 01.11.2022 до 31.12.2022, оскільки на такій земельній ділянці знаходиться майно відповідача.
Предметом регулювання глави 83 ЦК України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 Цивільного кодексу України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Отже, до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондиційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 ЦК України (наведену правову позицію викладено в пункті 94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та пункті 20 Постанови Верховного Суду від 05.04.2023 у справі №924/1147/19).
У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин унеможливлює застосування до них судом положень глави 83 Цивільного кодексу України.
Аналогічна правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20.11.2018 у справі №922/3412/17 (п. 30).
За змістом приписів глави 83 ЦК України для кондикційних зобов'язань характерним є приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином, обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Згідно з частиною першою статті 377 ЦК України до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, переходить право власності, право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача).
Судом встановлено, що відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач у спірний період був власником 1/1 об'єктів нерухомого майна “Виставковий центр з торгівельними площами та спорудами» за адресою: вул. Першотравнева, буд. 6/1 (т. 1, арк. 7).
Статтею 120 ЗК України (в редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин) врегульовано питання переходу права на земельну ділянку у разі набуття права на жилий будинок, будівлю або споруду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 120 ЗК України, у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення.
Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).
Згідно з ч. 6 ст. 120 ЗК України істотною умовою договору, який передбачає набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, є кадастровий номер земельної ділянки, право на яку переходить у зв'язку з набуттям права власності на ці об'єкти, крім об'єктів державної власності, що підлягають продажу шляхом приватизації.
Отже, перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний з переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентується Земельним кодексом України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (ч. 2 ст. 120 ЗК України).
Відповідно до даних з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно відповідач набув 17.01.2019 (т. 1, арк. 7).
Варто відзначити, що із дня набуття права власності на об'єкт нерухомого майна власник цього майна /в даному випадку відповідач/ стає фактичним користувачем земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, а тому саме із цієї дати /тобто з 17.01.2019/ у власника об'єкта нерухомого майна виникає обов'язок сплати за користування земельною ділянкою, на якій таке майно розташовано. При цьому до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, такі кошти є безпідставно збереженими.
Позивач визначив період користування земельною ділянкою без укладення договору оренди з 01.11.2022 по 31.12.2022. Відповідач не надав суду доказів існування між сторонами у зазначений період договірних відносин.
Отже, суд доходить висновку, що відповідач як власник об'єкта нерухомого майна у спірний період (з 01.11.2022 по 31.12.2022) користувався земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований, за відсутності оформленого згідно з вимогами чинного законодавства права користування земельною ділянкою, не сплачуючи коштів за користування нею. Доказів зворотного відповідач суду не надав.
Позаяк відповідач є фактичним користувачем спірної земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок позивача - власника земельної ділянки зберіг у себе кошти, які мав сплатити за користування нею, тому /відповідач/ зобов'язаний повернути ці кошти власникові земельної ділянки /позивачу/ на підставі положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 79 ЗК України земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.
Згідно із ч. ч. 1-4, 9 ст. 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Формування земельних ділянок здійснюється: у порядку відведення земельних ділянок із земель державної та комунальної власності; шляхом поділу чи об'єднання раніше сформованих земельних ділянок; шляхом визначення меж земельних ділянок державної чи комунальної власності за проектами землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, проектами землеустрою щодо впорядкування території для містобудівних потреб, проектами землеустрою щодо приватизації земель державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; за проектами землеустрою щодо організації території земельних часток (паїв). Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах 6, 7 цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
Отже, матеріалами справи підтверджується, що земельна ділянка за користування якою відповідач безпідставно зберіг грошові кошти, які мав внести до бюджету в якості орендної плати, є сформованим об'єктом цивільних прав, що підтверджується витягом з Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку.
Суд зауважує, що земельна ділянка є сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера та реєстрації її у Державному земельному кадастрі (аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 16.06.2021 у справі №922/1646/20 та від 04.03.2021 у справі №922/3463/19).
Судом встановлено, що спірній земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 1211600000:03:018:0031 і її площа становить 1,4925 га га. Така земельна ділянка розташована за адресою: м. Нікополь, Дніпропетровська область, вулиця Першотравнева, буд. 6/1. За вказаною адресою розташовано і комплекс будівель, власником якого є відповідач.
Згідно із витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку цільове призначення земельної ділянки з кадастровим номером 1211600000:03:018:0031, площа якої становить 1,4925 га - для будівництва та обслуговування будівель торгівлі.
Зважаючи на викладене, суд доходить висновку, що спір у цій справі стосується сформованої земельної ділянки, а тому сумнівів щодо її розміру немає. Відповідач не надав доказів, які б спростували встановлені судом обставини. Відсутні докази і того, що відповідачем сформовано за спірною адресою земельну ділянку меншої чи більшої площі для експлуатації та обслуговування нежитлової будівлі.
Отже, розмір земельної ділянки, якою користується відповідач, доведений, обґрунтований і підтверджений достатніми доказами, а заперечення відповідача в частині площі використовуваної них земельної ділянки відхиляються судом як необґрунтовані (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 05.08.2020 у справі №922/2060/20).
Суд зауважує, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 ЦК України (аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 09.02.2022 у справі №910/8770/19 (п. 27) та від 09.11.2021 у справі №905/1680/20 (п. 7.10).
Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо земельних відносин та права власності Касаційного господарського суду у постанові від 05.08.2022 у справі №922/2060/20 вказав, що одночасно із переходом права власності на житловий будинок, будівлю або споруду до покупця (набувача) такого об'єкта нерухомості, розташованого на земельній ділянці комунальної власності, переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (за їх наявності). При цьому нездійснення державної реєстрації речового права на сформовану земельну ділянку за органом місцевого самоврядування у відповідності до положень статті 79-1 ЗК України не впливає ні на її розмір, ні на обов'язок власника будівлі (тобто відповідача) сплачувати за користування цією земельною ділянкою.
Відповідно до пунктів 289.1, 289.2 статті 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на який індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення за станом на 1 січня поточного року, що визначається за певною формулою.
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки - підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж установлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 ПК України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" регламентовано, що нормативно-правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України.
Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (ст. 13 Закону України "Про оцінку земель").
Нормативно-грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років (ст. 18 Закону України "Про оцінку земель").
Згідно із положеннями ч. 3 ст. 23 Закону України "Про оцінку земель" витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.
Результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Отже, технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
При цьому власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Так, технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Водночас у п. 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру визначено відомості, які можуть бути надані державними кадастровими реєстраторами у формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копій документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Зважаючи на викладене, як положення ПК України, так і законодавство про оцінку земель визнають належними доказами на обґрунтування оцінки землі довідку, витяг із Державного земельного кадастру щодо земельної ділянки, яка є об'єктом плати за землю, та технічну документацію на земельну ділянку, виготовлену компетентним органом.
З огляду на те, що земельне законодавство і ПК України не обмежують можливості подання доказів щодо нормативної грошової оцінки земельної ділянки державної (комунальної) власності для цілей сплати орендної плати виключно витягом із Державного земельного кадастру, належними доказами на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки можуть бути: технічна документація на спірну земельну ділянку, виготовлена компетентним органом для оформлення договору оренди, довідка із Державного земельного кадастру, витяг із Державного земельного кадастру, а також висновок судової експертизи про встановлення нормативної грошової оцінки спірної земельної ділянки, наданий відповідно до статей 98- 103 ГПК України, які містять інформацію щодо предмета спору в цій справі (аналогічну правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 09.11.2021 у справі №905/1680/20).
Суд зауважує, що відповідач не надав жодних доказів, які б ставили під сумнів нормативну грошову оцінку спірної земельної ділянки, яка визначена компетентними органами.
Відповідно до ст. 20 Закону України «Про оцінку земель» дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Суд встановив наявність нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 1211600000:03:018:0031 площа якої становить 1,4925 га, яка підтверджується витягом з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки від 18.02.2019 №2335.
Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.222-275/2-22 від 11.01.2022, за 2021 рік коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення становить 1,1.
Тому нормативна грошова оцінка земельної ділянки у 2022 році зросла у зв'язку з наведеними обставинами (кумулятивний коефіцієнт індексації земель міста Нікополя 2,315 зріс на 1,1 та складає 2,546).
Як зазначає позивач, річний розмір орендної плати за спірну земельну ділянку становить 802.200,16 грн у 2022 році (24.313.869,75 грн : 2,315 х 2,546) при цьому, коефіцієнт індексації для спірної земельної ділянки у 2022 році - 2,546 визначається шляхом помноження коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки - 2,315 на коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за 2022 рік - 1,1.
Місячний розмір орендної плати у 2022 році 66.850,01 грн. (802.200,16 грн:12 міс.).
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 24.05.2023 у справі №904/4621/22, що набрало законної сили, за позовом Нікопольської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона № 19" про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі 1.337.131,47 грн. (тобто у справі, у якій беруть участь ті самі особи) спір розглядався, що цієї ж ділянки по вул. Першотравнева, 6/1 є сформованою, має кадастровий номер 1211600000:03:018:0031, площу 14925 га.
Вказаним рішенням суду становлено таке:
«Нікопольською міською радою прийнято рішення № 1-68/VII від 14.07.2020 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території м. Нікополя на 2021 рік» та рішення № 98-9/VII від 25.06.2021 «Про встановлення ставок та пільг зі сплати земельного податку на території м. Нікополя Дніпропетровської області». Цими рішенням встановлено, у тому числі, ставки податку за землю в залежності від цільового призначення земельної ділянки згідно Класифікації видів цільового призначення земель, затвердженої Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 54 (додатки № 1 до рішень).
За даними витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку від 18.02.2019 №2335, нормативна грошова оцінка земельної ділянки кадастровий номер 1211600000:03:018:0031 складає 24 313 869,75 грн. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки: 2,315.
Цільове призначення земельної ділянки кадастровий номер 1211600000:03:018:0031, що розташована за адресою: по вул. Першотравневій у м. Нікополі: 03.07 Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі. Що відповідає розміру ставки орендної плати 3% від нормативної грошової оцінки земель міста.
Таким чином, розмір річної орендної плати за земельні ділянки вираховується на підставі даних витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, помножених на значення ставки орендної плати, розмір якої визначається відповідним рішенням міської ради. Місячний розмір орендної плати визначається шляхом ділення річної орендної плати на 12, що відповідає кількості місяців у році.
Відповідно до листа Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру № 6-28-0.222-275/2-22 від 11.01.2022, за 2021 рік коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення становить 1,1.
А отже, річний розмір орендної плати за спірну земельну ділянку становить 729 416,09 грн. у 2021 році (24 313 869,75 грн. х 3%); 802 200,16 грн. у 2022 році (24 313 869,75 грн. : 2,315 х 2,546). при цьому, коефіцієнт індексації для спірної земельної ділянки у 2022 році - 2,546 визначається шляхом помноження коефіцієнту індексації нормативної грошової оцінки - 2,315 на коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель несільськогосподарського призначення за 2021 рік - 1,1.
Місячний розмір орендної плати у 2021 році становить 60 784,67 грн. (729 416,09 грн. : 12 міс.); у 2022 році 66.850,01 грн. (802 200,16 грн. : 12 міс.).
За таких обставин, за період з 01.02.2021 по 31.10.2022 відповідач мав сплатити позивачу орендну плату у розмірі 1 337 131,47 грн».
Таким чином вказані обставини щодо того, що місячний розмір орендної плати у 2022 році за вказаною земельною ділянкою становив 66.850,01 грн, є доведеними.
Отже, сума коштів за період з 01.11.2022 по 31.12.2022, яка є предметом спору, становить 133.700,02 грн (66.850,01 х 2).
Суд визнає підставними твердження позивача, що відсутність між сторонами договірних відносин не є перешкодою ні для внесення плати за її фактичне користування, ні для звернення позивача до суду з позовною заявою спрямованою на захист порушених прав територіальної громади.
Відповідач не спростував арифметичної правильності здійсненого позивачем розрахунку.
За вказаних обставин позовні вимоги визнаються обґрунтованими, документально підтвердженими та такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати
Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплаті судового збору за подання позовної заяви покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 73 - 79, 86, 129, 233, 238, 240, 241 ГПК України, суд
Позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пересувна механізована колона №19" (73000, Херсонська область, місто Херсон, ВУЛИЦЯ КОЛЬЦОВА, будинок 57; ідентифікаційний код 21284591) на користь Нікопольської міської ради (53213, Дніпропетровська область, Нікопольський район, місто Нікополь, вул. Електрометалургів, будинок 3; ідентифікаційний код 37338501) 133.700,02 грн (сто тридцять три тисячі сімсот грн 02 к.) безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, 3.028,00 грн (три тисячі двадцять вісім грн 00 к.) судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня його повного складення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя С.А. Дупляк