Справа № 1527/2-354/11
Провадження №6/523/196/25
"19" лютого 2025 р. м. Одеса
Суворовський районний суд міста Одеси в складі:
головуючого судді - Бокова О.М.
за участю секретаря судового засідання - Шаріпової Ю.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду № 25 в м. Одесі заяву боржників ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині, виданого на виконання рішення суду від 08.04.2015 року у цивільній справі № 1527/2-354/11,-
На адресу суду через систему «Електронний суд» 15.10.2024 року надійшла заява ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого на виконання рішення суду від 08.04.2015 року у цивільній справі № 1527/2-354/11.
В обґрунтування заяви, представник заявників адвокат Чапуріна Світлана Іванівна зазначила, що 14 травня 2007 року між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 014/0054/74/74610, за яким банк надав йому кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії у сумі 330 068,00 доларів США на строк по 14 травня 2025 року зі сплатою 13,25 % річних. На забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором було укладено наступні договори: - між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 договір поруки від 14 травня 2007 року № 014/0054/74/74610/1; - між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 договір поруки від 14 травня 2007 року № 014/0054/74/74610/2; - між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 іпотечний договір від 14 травня 2007 року, предметом якого є домоволодіння АДРЕСА_1 .
Договір посвідчений державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т. А., зареєстровано в реєстрі за № 2-1361. Заочним рішенням Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2013 року у справі № 1527/2-354/11 задоволено позов ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість на загальну суму 11 704 853,13 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Рішенням Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2014 року заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2013 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість на загальну суму 11 704 853,13 грн.
Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь банка заборгованість на загальну суму 11 704 853,13 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
В подальшому, 08.04.2015 року Суворовським районним судом м. Одеси був виданий виконавчий лист № 1527/2- 354/11 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райфрайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість на загальну суму 11704853,13грн. та судових витрати у розмірі 1820,00грн.
В подальшому, 26.12.2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило право вимоги за кредитним договором №014/0054/74/74610 від 14.05.2007р. та за договором іпотеки б/н від 14 травня 2007року за реєстровим № 1361 до АТ «ОКСІ БАНК».
У свою чергу 26.12.2019 року АТ «ОКСІ БАНК» відступило право вимоги за кредитним договором №014/0054/74/74610 від 14.05.2007р. та за договором іпотеки б/н від 14 травня 2007року за реєстровим № 1361 до ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП».
Відповідно до п. 2.2. договору відступлення, права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідклично та без можливості зворотного відступлення (викупу). З дати відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора.
Відповідно до п. 3.2. договору відступлення прав вимоги за кредитним договором, договором іпотеки та договором поруки відбулося за циною 1 160 100,00грн.
Відповідно до п. 4.2. договору відступлення та п. 2.2. договору про відступлення права за іпотечним договором від 27.12.2019 року за реєстровим №2643 новий кредитор (ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП») повідомлений про існування виконавчих проваджень, про необхідність звернення до суду з заявою для заміни особи на стороні стягувача у виконавчому провадження та здійснення інших процесуальних дії які пов'язані з процесуальних правонаступництвом.
Так, відповідно до п. 7.2. договору та п.п. 7.2.3 договір відступлення права вимоги припиняє свою дію у випадках передбачених законом. Відповідно до п. 6.3. Договору про відступлення права за іпотечним договором від 27.12.2019 року за реєстровим №2643 зазначено, що цей договір діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов'язань. Так сторонами за вказаним договором є АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП».
Представник заявників зазначає, що з аналізу договору відступлення права вимоги та діючого законодавства, зобов'язання за договором відступлення права вимоги від 26.12.2019 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» припинилося після того, як ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» сплатило АТ «ОКСІ БАНК» суму 1 160 100,00грн. у якості відступного за кредитним зобов'язанням та з пов'язаними з ним договорами (договір іпотеки та договори поруки.).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 01.11.2022р. 27.12.2019 року о 16:23:11год. були внесені зміні до реєстру речових прав про зміну іпотекодержателя на підстави договору про відступлення прав за іпотечним договором, серія та номер 2640 виданий 27.12.2019 року Черленюх Л.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу (номер запису про іпотеку № 34919096). Так відповідно до цієї записи іпотекодержатель з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» був змінений на АТ «ОКСІ БАНК»
27.12.2019 року о 16:28:02 год. були внесені зміні до реєстру речових прав про зміну іпотекодержателя на підстави договору про відступлення прав за іпотечним договором, серія та номер 2643 виданий 27.12.2019 року Черленюх Л.В. приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу. Так відповідно до запису іпотекодержатель з АТ «ОКСІ БАНК» був змінений на ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП»
27.12.2019 року приватним виконавцем виконавчого округу Одеської області Колечко Д.М. була винесена постанова про повернення виконавчого документу стягувачу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» без виконання у відповідності до пункту 1 частини 1 статті 37 ЗУ «Про виконавче провадження». Виконавче провадження №59112328 за виконавчим листом № 1527/2-354/11, виданого Суворовським районним судом м. Одеси 08.04.2015 року було закінчено.
В подальшому ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» відступило своє право звернення стягнення на предмет іпотеки та право на стягнення заборгованості за кредитним договором №014/0054/74/74610 від 14.05.2007р. та за рішенням суду Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2014 року по справі №523/2-354/11 іншій особі, ОСОБА_4 . 12.03.2020 року о 14:17:16год. були внесені зміні до реєстру речових прав про зміну іпотекодержателя на підстави договору про відступлення прав за іпотечним договором, серія та номер 323 виданий 12.03.2020 року Савченко С.В. приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу.
Так, відповідно до записи іпотекодержатель з ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» був змінений на ОСОБА_4 . Тобто 12.03.2020 року між ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_4 був укладений договір відступлення права вимоги № 12-03/20/3.
За умовами цього договору кредитор відступає за плату новому кредитору належні йому права вимоги за кредитним договором, а новий кредитор заміняє кредитора як сторону - кредитора у кредитному договорів, та приймає на себе всі його права та обов'язки за кредитним договором. Новий кредитор сплачує кредитору вартість прав вимоги, що відступаються (відчужуються), в порядку та на умовах, передбачених договором (пункт 2.1 договору). У дату відступлення прав вимоги кредитор вважається таким, що відступив та передав, а новий кредитор таким, що прийняв та набув всіх прав кредитора щодо поручителів за договорами поруки від 14 травня 2007 року № 014/0054/74/74610/1 та від 14 травня 2007 року № 014/0054/74/74610/2.
Відповідно до п. 2.2. договору про відступлення права вимоги ОСОБА_4 повідомлена, що права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідклично та без можливості зворотного відступлення (викупу). З дати відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора. Відповідно до п. 2.3. ОСОБА_4 (новий кредитор) повідомлена, що новий кредитор приймає на себе всі ризики, пов'язані з визнанням права вимоги, кредитного договору та договорів забезпечення недійсними, з будь-якими судовими рішеннями або діями боржника щодо заперечення (оспорювання) своїх обов'язків та/або кредитного договору та договорів забезпечення після укладення цього договору. Загальна вартість прав вимоги за договором становить 1 161 000,00 грн (пункт 3.1 договору). Відповідно до пункту 3.2 договору новий кредитор сплатив кредитору загальну вартість права вимоги, вказану у пункті 3.1 договору шляхом переказу коштів на рахунок кредитора. За умовами договору відступлення права вимоги, договір вважається припиненим у випадках передбачених винним законодавством України (п.п. 7.2.3. п. 7.2. Договору).
Представник зазначає, що згідно до ч.1 ст. 599 та ст. 600 ЦК України зобов'язання припиняються його виконанням, або зобов'язання припиняється за згодою сторін внаслідок передання боржником кредиторові відступного (грошей, іншого майна тощо).
Розмір, строки й порядок передання відступного встановлюються сторонами. З аналізу договору відступлення права вимоги № 12-03/20/3 від 12.03.2020року та діючого законодавства зобов'язання за договором відступлення права вимоги між ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» та ОСОБА_4 припинилися після того, як ОСОБА_4 у повному обсязі виконала умови договору відступлення права вимоги № 12-03/20/3 від 12.03.2020року, а саме: сплатила суму 1 160 100,00грн. у якості відступного за кредитним зобов'язанням та за пов'язаними з ними договорами (договір іпотеки та договори поруки), перереєструвала відомості щодо іпотекодержателя з ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» на ОСОБА_4 , звернулась до суду з заявою на заміну сторони у виконавчому провадженні з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ОСОБА_4 .
Так ухвалою від 25.05.2020 року (справа 1527/2-354/11) була змінена сторона у виконавчому провадженні з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ОСОБА_4 (стягувач). З цього моменту, ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» не має ні якого відношення до кредитного договору № 014/0054/74/74610 від 14 травня 2007 року укладеного між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 та договорами забезпечення кредитного зобов'язання, а саме договорами: - між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_2 договір поруки від 14 травня 2007 року № 014/0054/74/74610/1; - між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_3 договір поруки від 14 травня 2007 року № 014/0054/74/74610/2; - між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 іпотечний договір від 14 травня 2007 року, предметом якого є домоволодіння АДРЕСА_1 . Договір посвідчений державним нотаріусом Шостої одеської державної нотаріальної контори Петрушенко Т. А., зареєстровано в реєстрі за № 2-1361.
ОСОБА_4 як новий іпотекодержатель звернулась до суду з заявою про заміну стягувача по цивільній справі №1527/2-354/11. 25 травня 2020 року Суворовський районний суд м. Одеси постановив ухвалу, якою замінив стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ОСОБА_4 по справі №1527/2-354/11 за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0054/74/74610 від 14 травня 2007 року. 04.06.2020 року за заявою ОСОБА_4 приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович відкрив виконавче провадження №62266160 та виконавче провадження №62267269 за виконавчим листом 1527/2-354/11 виданого 08.04.2015року Суворовським районним судом м. Одеси.
Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 62266160 від 04.06.2020 року стягувачем є ОСОБА_4 , а боржником є ОСОБА_1 . Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження №62267269 від 04.06.2020 року стягувачем є ОСОБА_4 , а боржником є ОСОБА_2 .
У подальшому у рамках виконавчого провадження №62266160 відкритого 04.06.2020 року за заявою ОСОБА_4 було звернуто стягнення на предмет іпотеки домоволодіння загальною площею 152,5кв.м., житловою площею 85,4кв.м., площа земельної ділянки 595кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином у відповідності до вимог ст. 50 ЗУ «Про іпотеку» та у розумінні вимог договору іпотеки п. 7.2 договору (реалізація «предмета іпотеки» та/або набуття іпотекодержателем ( ОСОБА_4 ) на підставі передбачених чинним законодавством України за цим договором права вимоги на предмет іпотеки припиняється у будь-якої особи.
З урахуванням викладеного, та відповідно до заяви в порядку ч. 3 ст. 432 ЦПК України представник заявників просить:
-визнати виконавчий лист №1527/2-354/11 виданий 08.04.2015 року Суворовським районним судом м. Одеси про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість на загальну суму 11704853,13грн., яка складається з заборгованості за кредитом - 2555264,51гривні; заборгованості за відсотками - 1724190,41гривень; пені за прострочення тіла кредиту - 7425398,21 грн. та судових витрат у розмірі 1820,00грн. - таким, що не підлягає виконанню у частини стягнення на користь ОСОБА_4 .
- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_2 безпідставно одержані ОСОБА_4 грошові кошти у розмірі 19303,21 грн. за виконавчим листом №1527/2-354/11 виданого 08.04.2015 року Суворовським районним судом м. Одеси.
- стягнути з ОСОБА_4 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 3028,00грн., яка складає з наступних сум: 2422,40грн. - за подання заяви про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню, та 605,60 грн. - за подання заяви про зупинення стягнення за виконавчим листом до ухвалення рішення по заяви про визнання виконавчого листа таким що не підлягає виконанню.
Не погоджуючись з заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, на адресу суду за підписом адвоката Розенбойм Ю.О. надійшли заперечення, згідно яких останній зазначив, що заява задоволенню не підлягає та просив відмовити в її задоволенні.
В обґрунтування доводів викладених у заяві адвокат зазначив, що заявники посилаються на положення п.п.2.2., 3.2., 6.3, 7.2., п.п.7.2.3. договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 27 грудня 2019 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп». При цьому заявники вважають, що вказаний договір припинив свою дію у зв'язку із повним виконанням його сторонами - АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» - своїх зобов'язань за цим договором, а тому, нібито, припинилося й право іпотеки ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп». Вказане твердження є завідомо помилковим, оскільки Заявники плутають поняття «договір», «право» «зобов'язання», та, відповідно, плутає поняття «припинення договору», «припинення права» та «припинення зобов'язання».
Представник зазначає, що відповідно до абзацу 2 пункту 1.1. Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором - з моменту укладання цього Договору Новий кредитор ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» набуває статусу Іпотекодержателя за Договором іпотеки. Отже, за умовами Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором, ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» набуло статусу Іпотекодержателя за іпотечним договором б/н від 14 травня 2007 року, та припинення дії Договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором з мотивів його виконання сторонами, жодним чином не припиняє прав, що були набуті за цим договором.
Як зазначено у підпункті 14.1.255 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України відступлення права вимоги - це операція з переуступки кредитором прав вимоги боргу третьої особи новому кредитору з попередньою або наступною компенсацією вартості такого боргу кредитору або без такої компенсації.
При цьому Верховний Суд зазначає, що термінологічне відокремлення поняття відступлення права вимоги не свідчить про відмінність його правової природи для цілей оподаткування податком на прибуток від операцій з продажу товарів. Постанова КАС ВС від 27.06.2023 - № 804/6305/16 З огляду на це, вказане визначення є цілком застосовним й до цивільно-правових відносин щодо набуття цього права.
Одночасно із цим, ані законодавство України, ані правові позиції Верховного суду не містять такої підстави припинення права вимоги, як повне виконання сторонами договору про відступлення права вимоги своїх зобов'язань за цим договором. В контексті цього є завідомо безпідставним посилання Заявників на частину 1 статті 599 та статтю 600 ЦК України щодо припинення зобов'язання, оскільки, цілком зрозуміло, що право вимоги до Заявників , яке набуте ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» за Договором про відступлення права вимоги за іпотечним договором, не є тотожним поняттю зобов'язань сторін за цим договором.
Представник зазначає, що посилання заявників на положення недійсного договору про відступлення права вимоги від 12.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» та ОСОБА_4 є завідомо безпідставними, а наслідком визнання недійсним цього договору - є наявність у ТОВ «Укрфінанс Груп» всіх прав вимоги, набутих ним за договором від 26.12.2019 року відступлення права вимоги за кредитним договором №014/0054/74/74610 від 14.05.2007 р., що укладений між Відкритим акціонерним товариством «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 .
Також, зазначив, що кредитний договір між ним та ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» від 14 травня 2007 року, ані «договір забезпечення» - іпотечний договір від 14 травня 2007 року - не визнані недійсними. Отже, посилання Заявників на пункт 2.3. договору про відступлення права вимоги від 12.03.2020 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Укрфінанс груп» та ОСОБА_4 - завідомо помилкові.
При цьому, помилковими є доводи заявників про те, що вказаний договір «зворотної дії немає, у тому числі у випадку визнання такого договору судом недійсним.». Помилковість цих доводів полягає в тому, що як зазначено вище - недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю, що прямо передбачено ч. 1 ст. 216 ЦК України. Також, як вже зазначалось, згідно частини 1 статті 236 ЦК України, нікчемний правочин або правочин, визнаний судом недійсним, є недійсним з моменту його вчинення. Отже, ЦК України імперативно встановлює, що недійсний правочин не створює жодних наслідків, окрім тих, що пов'язані з його недійсністю, ця недійсність виникає з моменту вчинення правочину (укладання договору), а отже, з моменту визнання недійсним договору - жодні його положення не мають юридичної сили.
Також, представник зазначив, що наслідком недійсності переходу прав вимоги до Заявників від ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» до ОСОБА_4 є належність вказаних прав саме ТОВ «ФК «Укрфінанс груп». З огляду на це, безпідставними є посилання Заявників на «зворотну дію» щодо Договору про відступлення права вимоги від 12.03.2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та ОСОБА_4 , оскільки вказане поняття застосовується у ЦК України лише щодо актів цивільного законодавства (стаття 5 ЦК України) та не має будь-якого відношення до договорів. Аналогічно безпідставною є теза Заявників про те, що право ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» «не поновилось» внаслідок визнання недійсним договору про відступлення права вимоги від 12.03.2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та ОСОБА_4 .
Безпідставність вказаної тези полягає в тому, що вона ґрунтується на пункті 2.2. вказаного договору про те, що «права вимоги переходять до нового кредитора в повному обсязі, безвідклично та без можливості зворотного відступлення (викупу). З дати відступлення права вимоги новий кредитор вправі самостійно розпоряджатися правом вимоги на власний розсуд без згоди кредитора.».
Водночас, вказаний договір, «разом» з пунктом 2.2. - визнано недійсним з моменту його укладення за Постановою Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року у справі №523/9829/20, а отже, цей пункт не має юридичної сили, як і всі положення Договору про відступлення права вимоги від 12.03.2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та ОСОБА_4 . З огляду на це, всі права вимоги до Заявників належать саме ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» як такі, що набуті на підставі договору про відступлення права вимоги за іпотечним договором від 27.12.2019 року між АТ «ОКСІ БАНК» та ТОВ «ФК «Укрфінанс Груп» та договору про відступлення права вимоги між вказаними юридичними особами від 26 грудня 2019 року.
Більш того, належність вказаних прав вимоги саме ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» на підставі зазначених договорів - вже встановлена ухвалою Суворовського районного суду м.Одеси у даній справі від 23 грудня 2024 року про заміну стягувача у виконавчому провадженні з ОСОБА_4 на ТОВ «ФК «Укрфінанс груп».
З урахуванням викладеного представник зазначив, що заява є необґрунтованою та задоволенню не підлягає.
В останнє судове засідання сторони не з'явились, на адресу суду надійшли заяви за підписом представника заявників адвоката Чапуріної С.І. та представника ОСОБА_4 адвоката Розенбойм Ю.О. щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін. Відповідно до поданих заяв, представник заявників просила заяву задовольнити в повному обсязі, представник заінтересованої особи просив відмовити в задоволенні заяви.
Фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв'язку з розглядом справи за відсутності учасників справи.
Дослідивши заяву про визнання виконавчого листа такими, що не підлягають виконанню, матеріали цивільної справи, встановивши факти і відповідні їм правовідносини, суд дійшов висновку, що заява не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до положення ч. 3 ст. 432 ЦПК України - суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.
Судом встановлено, що рішенням Апеляційного суду Одеської області від 04 червня 2014 року заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 28 листопада 2013 року скасовано та ухвалено нове судове рішення. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» заборгованість на загальну суму 11 704 853,13 грн. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 і ОСОБА_3 на користь банка заборгованість на загальну суму 11 704 853,13 грн. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.
Матеріалами справи встановлено, що 08.04.2015 року Суворовським районним судом м. Одеси було видано виконавчий лист № 1527/2- 354/11 про стягнення в солідарному порядку з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь ПАТ «Райфрайзен Банк Аваль» кредитну заборгованість на загальну суму 11704853,13 грн.
26.12.2019 року АТ «Райффайзен Банк Аваль» відступило право вимоги за кредитним договором №014/0054/74/74610 від 14.05.2007р. та за договором іпотеки б/н від 14 травня 2007року за реєстровим № 1361 до АТ «ОКСІ БАНК».
В подальшому, 26.12.2019 року між АТ «ОКСІ БАНК» відступило право вимоги за кредитним договором №014/0054/74/74610 від 14.05.2007р. та за договором іпотеки б/н від 14 травня 2007року за реєстровим № 1361 до ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП».
В подальшому ТОВ «ФК «УКРФІНАНС ГРУП» відступило своє право звернення стягнення на предмет іпотеки та право на стягнення заборгованості за кредитним договором №014/0054/74/74610 від 14.05.2007р. - ОСОБА_4 .
25 травня 2020 року Суворовським районним судом м. Одеси постановилено ухвалу, якою замінено стягувача ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на правонаступника ОСОБА_4 по справі №1527/2-354/11 за позовом АТ «Райффайзен Банк Аваль» до ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , та ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 014/0054/74/74610 від 14 травня 2007 року.
Встановлено, що 04.06.2020 року за заявою ОСОБА_4 приватний виконавець виконавчого округу Одеської області Колечко Дмитро Миколайович відкрив виконавче провадження №62266160 та виконавче провадження №62267269 за виконавчим листом 1527/2-354/11 виданого 08.04.2015року Суворовським районним судом м. Одеси. Відповідно до постанови про відкриття виконавчого провадження № 62266160 від 04.06.2020 року стягувачем є ОСОБА_4 , а боржником є ОСОБА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково. Заочне рішення Суворовського районного суду м. Одеси від 20 травня 2021 року скасовано. Ухвалено нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено. Визнано недійсним договір відступлення прав вимоги № 12-02/20-3, укладений 12 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та ОСОБА_4 , предметом якого є відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/0054/74/74610, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 14 травня 2007 року. Визнано недійсним договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 12 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та ОСОБА_4 , предметом якого є відступлення права вимоги за іпотечним договором б/н, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 14 травня 2007 року.
Згідно Постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду 10 січня 2024 року по справі № 523/9829/20 (провадження № 61-12574 св 22) касаційна скарга ОСОБА_4 залишена без задоволення. Постанова Одеського апеляційного суду від 06 жовтня 2022 року залишена без змін.
Таким чином договір відступлення прав вимоги № 12-02/20-3, укладений 12 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та ОСОБА_4 , предметом якого є відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/0054/74/74610, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 14 травня 2007 року - визнано недійсним.
Згідно поданої заяви представник зазначає, що урозумінні частини 1 ст. 216 ЦК України договір відступлення прав вимоги № 12-02/20-3, укладений 12 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та ОСОБА_4 , предметом якого є відступлення права вимоги за кредитним договором № 014/0054/74/74610, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 14 травня 2007 року та договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки, укладений 12 березня 2020 року між ТОВ «ФК «Укрфінанс груп» та ОСОБА_4 , предметом якого є відступлення права вимоги за іпотечним договором б/н, укладеним між ВАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 14 травня 2007 року, - не створює ні яких юридичних наслідків.
Згідно до ч.1 ст. 216 ЦПК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину, а в разі неможливості такого повернення, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, виконаній роботі, наданій послузі, - відшкодувати вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Таким чином, з моменту визнання договору відступлення права вимоги за кредитним зобов'язанням та за договором іпотеки, ОСОБА_4 втрачає право бути іпотекодержателе за договором іпотеки від 14 травня 2007 року та кредитором по кредитному договору № 014/0054/74/74610 від 14 травня 2007р., де боржником є ОСОБА_1 , ОСОБА_2 .
Вирішуючи вимоги за поданою заявою суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 1 закону «Про виконавче провадження» виконавче провадження є завершальною стадією судового провадження.
Відповідно до положень частини другої статті 432 ЦПК України, суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
За змістом вказаної норми виконавчий лист може бути визнаний судом таким, що не підлягає виконанню лише у випадку: 1) якщо його було видано помилково; 2) якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
При цьому словосполучення "або з інших причин" стосується саме припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню. Підстави припинення зобов'язання визначені главою 50 розділу І книги п'ятої ЦК України.
Так, зобов'язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов'язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов'язань, переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання.
Процесуальними підставами для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, є обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: - видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); - коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; - видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі виконавчого листа; - помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; - видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; - пред'явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред'явлення цього листа до виконання.
Аналіз вказаних норм дає підстави для висновку, що законодавець встановлює підстави, за яких суд визнає виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, зокрема, у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Однак, перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом статті 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов'язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Як роз'яснив ВСС України в інформаційному листі від 01 липня 2015 року "Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов'язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" у зв'язку з відсутністю чіткого визначення "інших причин" для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, у суддів виникали труднощі під час її застосування. Так, словосполучення "або з інших причин" не стосується припинення обов'язку боржника, який підлягає виконанню, а є іншими причинами, наприклад, в апеляційному чи касаційному порядку скасовано чи змінено рішення суду, або ж у зв'язку з нововиявленими обставинами, а виконавчий лист ще не виконаний.
Окрім того, за своїм змістом частина друга статті 432 ЦПК України передбачає визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню як повністю так і частково, а тому підстави, якими заявник обґрунтовує свою заяву, можуть бути наслідком як повного так і часткового визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, а отже як повного так і часткового задоволення заяви, поданої відповідно до цієї норми закону.
Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з наступних обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов'язок припинився; - обов'язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов'язання, передбачені главою 50 Цивільного кодексу України).
Отже, закон не передбачає можливість визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, якщо він виданий компетентним судом і є належним виконавчим документом.
Відповідно до ч. 2 ст. 432 ЦПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
Таким чином, судом відхиляються доводи викладені представником заявників, як такі, що не заслуговують на увагу, та прямо суперечать нормам ст. 432 ЦПК України, за якими суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Крім іншого, судом встановлено, що ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 23.12.2024 року (справа № 1527/2-354/11) - заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія Укрфінанс груп» про заміну сторони стягувача у виконавчому провадженні - задоволено.
Замінено вибулого стягувача: ОСОБА_4 у виконавчих провадженнях №62266160 №62267269 по примусовому виконанню виконавчих листів у справі: №1527/2-354/11 на Товариство з обмеженою відповідальністю " Фінансова компанія Укрфінанс груп": КОД ЄДРПОУ:40326297, місце знаходження: 01014, місто Київ, Соловцова Миколи, 2 , офіс 38/1 про стягнення з боржника/ів якою/яким є: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 заборгованості за кредитним договором № 014/0054/74/74610 від 14.05.2007 р.
Зазначені обставини свідчать про те, що виконавче провадження з примусового виконання судового рішення триває, зобов'язання за виконавчим листом не є припинені, або виконані.
З огляду на зазначене, заява про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню задоволенню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 247, 258, 260, 431, 432 ЦПК України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, виданого на виконання рішення суду від 08.04.2015 року у цивільній справі № 1527/2-354/11 - відмовити.
Ухвала набирає законної сили з дня її підписання суддею.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Боков О.М.