Справа № 766/6603/25
н/п 2-о/766/442/25
про відмову у відкритті провадження
01.05.2025р. Суддя Херсонського міського суду Херсонської області Зуб І.Ю., розглянувши заяву в порядку окремого провадження ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центр надання адміністративних послуг Херсонської міської територіальної громади про встановлення факту, що має юридичне значення,-
Заявник звернувся до суду із вказаною заявою, відповідно до якої просить суд встановити факт, що ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 , є одна й таж особа.
За положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку наказного, позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.
Згідно з ч. 7 ст. 19 ЦПК України окреме провадження призначене для розгляду справ про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов для здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав. Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Заявник звернувся до суду із заявою в якій просить встановити факт тотожності особи.
Відповідно до ч.1 ст.293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Частиною 2 ст.293 ЦПК України передбачено перелік справ, що підлягають розгляду судом в порядку окремого провадження, серед яких є також така категорія справ, як встановлення факту, що має юридичне значення.
Статтею 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які підлягають розгляду судом у порядку окремого провадження. Даний перелік не є вичерпним, і у судовому порядку можуть бути встановлені й інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не передбачено іншого порядку їх встановлення.
Отже, згідно з ст.293 ЦПК України для встановлення факту необхідна наявність певних умов, зокрема, встановлюваний факт повинен бути юридичним, тобто від його встановлення у особи виникають, змінюються або припиняються особисті чи майнові права; чинним законодавством не передбачено іншого порядку його встановлення; заявник не має іншої можливості одержати документ, що посвідчує юридичний факт.
Згідно з абз. 2 п.12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» судами не встановлюється тотожність особи, а відповідно до роз'яснень листа Верховного Суду України від 01.01.2012 року «Про судову практику розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення», не можуть бути встановлені в судовому порядку факти щодо тотожності осіб, а також імені, по батькові та прізвища осіб, по-різному записаних у документах; якщо за законом заява не підлягає судовому розгляду, суддя мотивованою ухвалою відмовляє у відкритті провадження, а коли справу вже відкрито - закриває провадження.
Відповідно до ч. 3 ст. 315 ЦПК України справи про встановлення факту належності особі паспорта, військового квитка, квитка про членство в об'єднанні громадян, а також свідоцтв, що їх видають органи державної реєстрації актів цивільного стану, судовому розгляду в окремому провадженні не підлягають.
Крім того, у разі наявності спору або неможливості розгляду питання в порядку окремого провадження, особа має право звернутися до суду із позовом в порядку позовного провадження.
Таким чином вимога заявника про встановлення тотожності осіб є такою, яка не підлягає розгляду в порядку окремого провадження.
Враховуючи, що окреме провадження - вид провадження, розгляд якого відбувається за правилами Цивільного процесуального кодексу України, беручі до уваги, що факт тотожності осіб не розглядається в порядку окремого провадження, суд дійшов висновку, що є підстави для відмови у відкритті провадження у справі.
У постанові ВП ВС від 10.04.2019 в справі №320/948/18 зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх установлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право.
Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішення спору про право.
Згідно з п.6 ч.1 ст.315 ЦПК суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.
Наведене свідчить про те, що у разі коли установи, які видали правовстановлюючі документи, не можуть виправити допущені в них помилки, особи мають право звернутись до суду із заявою про встановлення факту належності правовстановлюючого документа відповідно положень зазначеної норми. При розгляді цих справ суд установлює саме належність особі документа, а не тотожність осіб, які неоднаково названі у різних документах.
При вирішенні питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов'язаний з'ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.
Для того, щоб отримати паспорт громадянина України у разі зміни прізвища, імені та по батькові, можна звернутись з заявою до територіального підрозділу Державної міграційної служби або до Центру надання адміністративних послуг.
Доказів, що заявнику відмовлено компетентної установою привести у відповідність її документи у зв'язку із зміною прізвища не надано, як і доказів самого звернення заявника з такими заявами до компетентного органу до матеріалів справи не надано. Для заміни паспорта, внаслідок реєстрації шлюбу і зміни прізвища, встановлено позасудовий порядок, у разі отримання відмови, перебачено право заявника оскаржити дії державного органу в адміністративний суд.
Так, встановлено, що дана заява не підлягає розгляду як в окремому провадженні так в цивільному провадженні, і тому є підстави для відмови у відкритті провадження у справі, що відповідає п. 1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 186,261, 293, 294,315 ЦПК України,
Відмовити у відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Центр надання адміністративних послуг Херсонської міської територіальної громади про встановлення факту, що має юридичне значення.
Роз'яснити заявнику, що відмова у відкритті провадження по справі в порядку окремого провадження (цивільного провадження) не перешкоджає звернутися до суду за захистом порушеного права в порядку позовного провадження до адміністративного суду.
Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали до Херсонського апеляційного суду.
СуддяІ. Ю. Зуб