Справа №766/4915/25
н/п 1-кп/766/3525/25
про призначення судового розгляду
та продовження дії запобіжного заходу
30.04.2025 м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченого: ОСОБА_5
провів в режимі відеоконференції підготовче судове засідання у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 20.03.2025 за № 22025230000000159 за обвинуваченням ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ленінобад, Республіка Таджикистан, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 та фактично проживаючий за адресою: АДРЕСА_2 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України
встановив:
На розгляд Херсонського міського суду Херсонської області надійшло кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України.
До обвинуваченого ОСОБА_5 ухвалою слідчого судді Центрального районного суду м. Миколаєва від 11.03.2025 застосовано запобіжний захід у виді тримання під вартою строком до 09.05.2025.
Ухвалою від 04.04.2025 вказане кримінальне провадження призначено до підготовчого судового засідання.
У судовому засіданні прокурор просив призначити кримінальне провадження до судового розгляду, судовий розгляд провести за участю прокурора, обвинуваченого, захисника.
Крім того, прокурор заявив клопотання про продовження тримання обвинуваченого ОСОБА_5 під вартою, мотивуючи свою позицію тим, що заявлені ризики, які стали підставою для обрання відносно нього запобіжного заходу у виді тримання під вартою, не зменшились, а також тяжкістю злочину, який йому інкримінується.
Обвинувачений, захисник вважали за можливе призначити дане кримінальне провадження до судового розгляду та не заперечили проти позиції прокурора щодо складу осіб, які братимуть участь у судовому розгляді.
Обвинувачений заперечив проти клопотання прокурора про продовження тримання обвинуваченого під вартою.
Захисник заперечила проти заявленого прокурором клопотання, посилаючись на його необґрунтованість, просила відмовити в його задоволенні або визначити обвинуваченому ОСОБА_5 розмір застави.
Заслухавши думку учасників підготовчого судового засідання, вивчивши обвинувальний акт з додатками, дослідивши заявлені прокурором клопотання, суд приходить до наступних висновків.
Дане кримінальне провадження підсудне Херсонському міському суду Херсонської області.
Підстав для закриття кримінального провадження, передбачених п.п. 4-8,10 ч. 1 або ч. 2 ст. 284 КПК України, зупинення провадження, немає.
Обвинувальний акт складено у відповідності до вимог ст. 291 КПК України, при його затверджені прокурором дотримано вимоги процесуального закону, порушень вимог КПК України, які б унеможливили призначення провадження до судового розгляду, не встановлено, а тому суд приходить до висновку про можливість призначити провадження за обвинуваченням ОСОБА_5 до судового розгляду.
Підстав для прийняття рішення про здійснення кримінального провадження у закритому судовому засіданні, передбачених ч. 2 ст. 27 КПК України, не встановлено.
Вирішуючи заявлене прокурором клопотання щодо доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, суд вважає за необхідне клопотання прокурора задовольнити, виходячи з наступного.
За наявності клопотань суд під час судового розгляду зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження запобіжного заходу до закінчення двомісячного строку з дня його застосування. За результатами розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців. Копія ухвали вручається обвинуваченому, прокурору та надсилається уповноваженій службовій особі до місця ув'язнення (ч. 3 ст. 331 КПК України).
Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).
За матеріалами справи ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, за санкцією якої можливе призначення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк від десяти до п'ятнадцяти років та з конфіскацією майна або без такої.
Враховуючи вимоги ч. 3 ст. 199 КПК України, суд при вирішенні питання щодо доцільності подальшого тримання під вартою обвинуваченого, повинен враховувати зокрема таке: чи не зменшився заявлений ризик або чи не з'явилися нові ризики, які виправдовують тримання особи під вартою; встановити наявність обставин, які перешкоджають завершенню провадження до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.
Оцінюючи наявність ризиків, які можуть стати підставою для продовження строку тримання під вартою обвинуваченого, визначених ч. 1 ст. 177 КПК України, суд враховує можливість обвинуваченого переховуватись від суду з огляду на те, що місце його проживання розташоване за межами Херсонської області - у м. Києві, що ускладнюватиме контроль за його поведінкою, а також з огляду на усвідомлення міри покарання, яка може бути обрана йому у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого йому злочину; оскільки серйозність покарання є релевантною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти. Врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що обвинувачений може ухилитись від його відбування. Соціальні зв'язки обвинуваченого та сукупність інших відомостей про його особу в світлі інкримінованих обставин злочину не є такими беззаперечно стримуючими факторами, які б спростували існування зазначеного ризику.
Крім того, суд враховує можливість обвинуваченого впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні, з огляду на те, що ці особи на даний час у судовому засіданні не допитані.
Станом на день розгляду клопотання прокурора про продовження строку дії запобіжного заходу зазначені ризики, на думку суду, не змінились після вирішення відповідного питання слідчим суддею на стадії досудового розслідування.
Крім того, при вирішенні клопотання прокурора, суд враховує у сукупності обставини, передбачені ст. 178 КПК України, а саме тяжкість покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі визнання його винуватим, зокрема за ч.5 ст. 111-1 КК України (позбавленням волі на строк від п'яти до десяти років), характеризуючі дані про його особу (його вік, сімейний стан, те, що обвинувачений непрацевлаштований, відсутність у справі даних про те, що стан його здоров'я перешкоджає перебуванню ним у місці попереднього ув'язнення).
Отже, запобіжний захід був обґрунтовано застосований з урахуванням даних про особу обвинуваченого, тяжкості злочину, який йому інкримінуються та інших обставин, з якими закон пов'язує можливість обрання такого запобіжного заходу, передбачених ст.ст. 176-178, 183, 193-194, 196 КПК України, оскільки вищевказане в своїй сукупності, вказує на наявність ризиків, які були підставами для обрання відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою і не перестали існувати, а тому застосування більш м'якого запобіжного заходу, не зможе запобігти вищезазначеним ризикам. Суд вважає, що ступінь ризиків, які стали підставою для обрання запобіжного заходу щодо обвинуваченого ОСОБА_5 у вигляді взяття під варту, на даному етапі провадження не зменшились.
Разом з цим суд вважає, що матеріали справи не містять достатньо відомостей для того, щоб визнати доведеним існування заявленого прокурором ризику перешкоджати обвинуваченим кримінальному провадженню іншим чином.
З огляду на наведене, оцінивши у сукупності наведені обставини, суд не знаходить підстав для зміни щодо обвинуваченого ОСОБА_5 запобіжного заходу на менш суворий і з метою забезпечення виконання ним процесуальних обов'язків, а також запобігання його спробам будь - яким чином перешкоджати кримінальному провадженню, вважає доцільним, з урахуванням цілей п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, принципу правової визначеності, продовжити його застосування в межах строку, визначеного законом, - по 27 червня 2025 року включно.
Відповідно до положень абз. 8 ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-1142, 258-2586, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-4421 КК України.
З огляду на наведене, враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні злочину, вчиненого під час дії воєнного стану та передбаченого ч. 5 ст. 111-1 КК України, беручи до уваги інкриміновані йому обставини його вчинення, суд вважає, що розмір застави визначенню не підлягає.
Керуючись п. 1 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 176-178, 199, 315, 369, 376 КПК України, суд
постановив:
Призначити судовий розгляд у відкритому судовому засіданні на підставі обвинувального акта у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до ЄРДР 20.03.2025 за № 22025230000000159 за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.5 ст. 111-1 КК України, на 07.05.2025 року об 10:30 год.
Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати одноособово.
Викликати для участі у судовому засіданні прокурора, захисника, обвинуваченого.
Клопотання прокурора про здійснення виклику до суду для допиту свідків згідно реєстру матеріалів досудового розслідування задовольнити.
Забезпечення присутності у судовому засіданні зазначених свідків покласти на прокурора.
Строк тримання ОСОБА_5 під вартою продовжити по 27 червня 2025 року включно.
Роз'яснити учасникам провадження про їх право на ознайомлення з матеріалами кримінального провадження за їх письмовим клопотанням.
Копію ухвали надіслати начальнику ДУ «Миколаївський слідчий ізолятор» для виконання в частині забезпечення тримання обвинуваченого в місці попереднього ув'язнення.
Ухвала в частині вирішення питання про продовження тримання обвинуваченого під вартою може бути оскаржена обвинуваченим, його захисником, прокурором протягом 5(п'яти)днів з дня її оголошення безпосередньо до Херсонського апеляційного суду.
Для обвинуваченого строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення йому копії ухвали.
СуддяОСОБА_1