Справа №766/7814/24
н/п 1-кп/766/2142/25
29.04.2025 м. Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі головуючого судді ОСОБА_1
за участю:
секретаря: ОСОБА_2
прокурора: ОСОБА_3
захисника: ОСОБА_4
обвинуваченої: ОСОБА_5
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесено до ЄРДР 25.04.2023 за №22023020000000107, за обвинуваченням:
- ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , уродженка с. Чорнобаївка Білозерського району Херсонської області, українка, громадянка України, з освітою 8 класів, незаміжня, має на утриманні малолітню доньку 2013 р.н., фізичних та психічних вад здоров'я не має, інвалідності не має, офіційно непрацевлаштована, зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 та проживаюча за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не засуджувалася
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення
ОСОБА_5 23.09.2022, перебуваючи на території тимчасово окупованого збройними формуваннями російської федерації с. Чорнобаївка Херсонського району (колишнього Білозерського району) Херсонської області, в публічному місці в денний час доби поблизу театру Херсонського обласного академічного музикально-драматичного театру ім. Миколи Куліша, за адресою: Херсонська область, м. Херсон, вул. Театральна, 7, будучи громадянкою України, тримаючи триколор у руках (прапорець рф), достеменно знаючи про окупацію Херсонської області збройними силами рф, в умовах воєнного стану, добровільно, умисно, діючи на шкоду суверенітетові та територіальній цілісності держави України, відкрито звернулася до невизначеного, але значного кола осіб, з публічними закликами до зміни меж території та до зміни
Державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, а саме: «Я сделала свой выбор. Я - за россию», «Я за будуще наших детей!», «Мы за россию!», у яких містяться публічні заклики до зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
Суд кваліфікує дії обвинуваченої ОСОБА_5 за ч. 1 ст.110 КК України як публічні заклики до зміни меж території та державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України.
ІІ. Позиція сторін кримінального провадження
Обвинувачена ОСОБА_5 у судовому засіданні винуватість у пред'явленому їй обвинуваченні визнала повністю, фактичні обставини справи не оспорила. Дала показання про те, що у вересні 2022 року в с. Чорнобаївка, де вона на той час проживала, сільську раду очолив новий голова, який співпрацював з окупаційними військами рф. 23.09.2022 року він скликав мешканців села, серед яких була і вона, та повідомив про необхідність їхати до м. Херсона до драматичного театру, попередньо видавши аркуші паперу з надрукованими висловами «Я сделала свой выбор. Я - за россию», «Я за будуще наших детей!», «Мы за россию!» та прапорці рф. Пояснив, що біля драмтеатру треба було виголошувати такі вислови та махати прапорцями, що вона і робила. В м. Херсон вона їхала автівкою з односельчанами. Події, що відбувалося за її участю біля драматичного театру в м. Херсоні, знімали на відео. Жалкує про вчинене, пояснила, що погодилася на такі дії, бо в сільській раді видавали за це гуманітарну допомогу, тоді як у неї на той час було скрутне матеріальне становище.
ІІІ. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
З огляду на те, що обвинувачена визнала свою провину, фактичні обставини справи не оспорює і, як встановлено судом, правильно розуміє зміст цих обставин, сумнівів в добровільності її позиції немає, суд, з врахуванням думки учасників судового розгляду, визнав відповідно до ст. 349 КПК України недоцільним дослідження інших доказів у справі.
IV. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Оскільки обвинувачена свою вину визнала в повному обсязі, висловила жаль з приводу вчиненого, намір не вчиняти подібних дій в майбутньому, дала суду чіткі та послідовні показання, не спотворюючи обставин вчиненого кримінального правопорушення, обставинами, що пом'якшують покарання, суд визнає повне визнання своєї вини останньою, щире каяття та сприяння у розкритті кримінального правопорушення. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченою ОСОБА_5 , судом не встановлено.
V. Мотиви призначення покарання
Загальні засади призначення покарання (ст. 65 КК України) наділяють суд правом вибору однієї із форм реалізації кримінальної відповідальності - призначити покарання або звільнити від покарання чи від його відбування, завданням якої є виправлення засудженого та попередження нових злочинів. Ця функція за своєю правовою природою є дискреційною, оскільки потребує врахування та оцінки конкретних обставин справи, ступеня тяжкості вчиненого злочину, особи винного, обставин, що впливають на покарання.
Так, при обранні виду та розміру покарання обвинуваченій суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за законом віднесене до нетяжких злочинів, особу обвинуваченої, яка має постійне місце проживання, за матеріалами справи характеризується фактично посередньо, має на утриманні малолітню доньку, офіційно не працевлаштована, проте працює на полях без оформлення трудових відносин - виконує весняно - польові сільськогосподарські роботи, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, кримінальне правопорушення вчинила вперше.
Також при вирішенні питання про призначення покарання суд враховує практику Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання.
Зокрема, як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09 червня 2005 року), так і в справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24 березня 2005 року) Європейський Суд з прав людини зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У справі «Ізмайлов проти Росії» (п. 38 рішення від 16 жовтня 2008 року) Європейський Суд вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий надмірний тягар для особи».
Отже, виходячи з принципів законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання, обставин вчиненого обвинуваченою інкримінованого їй діяння, практики Європейського суду з прав людини щодо призначення покарання, враховуючи дані про особу обвинуваченої і те, що покарання є формою реалізації кримінальної відповідальності, а також другорядну роль кари як мети покарання, поведінку обвинуваченої за час досудового слідства й судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_5 покарання у виді позбавлення волі у розмірі, визначеному у санкції ч. 1 ст. 110 КК України, звільнивши її разом з цим від відбування покарання з випробуванням, що, на думку суду, буде достатнім для виправлення обвинуваченої та попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень.
При цьому, у зв'язку із застосуванням до обвинуваченої положень ст. 75 КК України, суд вважає за необхідне покласти на неї обов'язки, передбачені п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України.
Також при обранні міри покарання суд враховує думку прокурора про можливість звільнення обвинуваченої від відбування покарання з випробуванням.
Вирішуючи питання щодо призначення обвинуваченій додаткового покарання у виді конфіскації майна, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 59 КК України покарання у виді конфіскації майна полягає в примусовому безоплатному вилученні у власність держави всього або частини майна, яке є власністю засудженого.
Згідно ч. 2 ст. 59 КК України конфіскація майна встановлюється за тяжкі та особливо тяжкі корисливі злочини, а також за злочини проти основ національної безпеки України та громадської безпеки незалежно від ступеня їх тяжкості і може бути призначена лише у випадках, спеціально передбачених в Особливій частині цього Кодексу.
Оскільки покарання у виді конфіскації майна санкцією ч. 1 ст. 110 КК України визначене як додаткове факультативне, суд приходить до висновку про можливість не застосовувати його стосовно ОСОБА_5 , враховуючи обставини справи та ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке за законом віднесене до нетяжких злочинів.
VІ. Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом
Цивільний позов у справі не пред'явлений.
Відповідно до ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
За відсутності заборон, визначених зазначеною нормою, з огляду на те, що арешт майна, а саме мобільного телефона HONOR, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який містить сім-картку оператора мобільного зв'язку «Vodafone», з абонентським номером НОМЕР_4 та сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 , було застосовано лише з метою збереження речових доказів, суд вважає за можливе скасувати раніше обраний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді арешту майна.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили. У разі закриття кримінального провадження слідчим або прокурором питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів вирішується ухвалою суду на підставі відповідного клопотання, яке розглядається згідно із статтями 171-174 цього Кодексу. При цьому гроші, цінності та інше майно, що були предметом кримінального правопорушення або іншого суспільно небезпечного діяння, конфіскуються, крім тих, які повертаються власнику (законному володільцю), а якщо його не встановлено - переходять у власність держави в установленому Кабінетом Міністрів України порядку (п. 5 ч. 9 ст. 100 КПК України).
У резолютивній частині вироку, серед іншого, у разі визнання особи винуватою зазначається рішення про відшкодування процесуальних витрат (ч. 4 ст. 374 КПК України). Процесуальні витрати складаються із витрат, пов'язаних із залученням експертів (ст. 118 КПК України). Залучення стороною обвинувачення спеціалістів, експертів спеціалізованих державних установ, проведення експертизи (обстежень і досліджень) за дорученням слідчого судді або суду здійснюються за рахунок коштів, що за цільовим призначенням виділяються таким установам із Державного бюджету України (ч. 2 ст. 122 КПК України). У разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта (ч. 2 ст. 124 КПК України).
З огляду на викладене, з обвинуваченої підлягають стягненню документально підтверджені витрати на залучення експертів в даному кримінальному провадженні.
Керуючись ст.ст.100, 124, 174, 349, 373 - 376 КПК України, суд
ухвалив:
ОСОБА_5 визнати винуватою у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 110 КК України, і призначити покарання у виді позбавлення волі на строк 5 (п'ять) років без конфіскації майна.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 від відбування покарання звільнити з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік з покладенням на неї відповідно до п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України обов'язків періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Арешт, накладений ухвалою слідчого судді Вінницького міського суду Вінницької області від 18.03.2024 на мобільний телефон HONOR, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який містить сім-картку оператора мобільного зв'язку «Vodafone», з абонентським номером НОМЕР_4 та сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_5 на користь держави процесуальні витрати на залучення експертів в розмірі 9559 (дев'ять тисяч п'ятсот п'ятдесят дев'ять) грн. 30 коп.
Речовий доказ у справі: мобільний телефон HONOR, IMEI: НОМЕР_2 , IMEI2: НОМЕР_3 , який містить сім-картку оператора мобільного зв'язку «Vodafone», з абонентським номером НОМЕР_4 та сім-картку оператора мобільного зв'язку «Київстар» з абонентським номером НОМЕР_5 - повернути обвинуваченій.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Херсонського апеляційного суду через Херсонський міський суд Херсонської області з урахуванням обмежень, визначених ч. 2 ст. 394 КПК України.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачена та захисник мають право ознайомитися із журналом судового засідання і подати на нього письмові зауваження.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копію вироку після проголошення вручити обвинуваченій та прокурору.
СуддяОСОБА_1