Справа №766/6499/25
н/п 1-кс/766/3584/25
30.04.2025 року м.Херсон
Слідчий суддя Херсонського міського суду Херсонської області ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
слідчої: ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Херсоні клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області капітана поліції ОСОБА_6 , погоджене з прокурором Олешківської окружної прокуратури Херсонської області ОСОБА_3 , про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2 КК України, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
Слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням, погодженим прокурором, у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 22022230000000383 від 09.09.2022 року про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, Херсонської області, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2 КК України.
В обґрунтування клопотання зазначено, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2 КК України. Викладені обставини щодо суті повідомленої ОСОБА_7 підозри у вчиненні кримінального правопорушення в повній мірі обґрунтовуються отриманими стороною обвинувачення в порядку, визначеному КПК України, доказами. В ході досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України. Більш м'який запобіжний захід буде недостатнім для запобігання вказаним ризикам. Таким чином, на даний час є достатні підстави для застосування до підозрюваного ОСОБА_7 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
В судовому засіданні прокурор та слідчий подане клопотання підтримали, просили його задовольнити.
Захисник в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання прокурора з підстав необґрунтованості підозри та недоведеності наявності ризиків, передбачених ч.1 ст. 177 КПК України.
Розгляд клопотання було проведено слідчим суддею в порядку ч. 6 ст. 193 КПК України.
Перевіривши надані матеріали клопотання та дослідивши докази, заслухавши думку сторін кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч. 6 ст.193 КПК України слідчий суддя може розглянути клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та може обрати такий запобіжний захід за відсутності підозрюваного, обвинуваченого лише у разі доведення прокурором наявності підстав, передбачених статтею 177 цього Кодексу, а також наявності достатніх підстав вважати, що підозрюваний, обвинувачений виїхав та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, та/або оголошений у міжнародний розшук.
У такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Європейський суд з прав людини неодноразово підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Метою застосування будь-якого запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується (ч.1 ст. 177 КПК України).
Згідно з ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до положень статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Пунктом 4 ч. 2 ст. 183 КПК України встановлено, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п'ять років.
При розгляді клопотання про обрання або ж продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обов'язково має бути розглянуто можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів (правова позиція, викладена у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України»).
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Слідчим суддею встановлено, що слідчим Слідчим відділенням ВП № 1 ХРУП ГУНП в Херсонській області здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 22022230000000383 від 09.09.2022, за підозрою ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Херсон, Херсонської області, громадянина України, останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , який не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судимий, підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2 КК України, а саме: публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку встановленого Конституцією України та заперечення зброїної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом заперечення тимчасової окупації частини території України.
Досудовим розслідуванням встановлено, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, знаючи про збройну агресією рф, а також про факт тимчасової окупації державою-агресором частини Херсонської області, зокрема населених пунктів Білозерської селищної територіальної громади Херсонського району, у серпні 2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), перебуваючи напроти адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: Херсонська область, Херсонський район, смт. Білозерка, вул. Свободи, 92, діючи з прямим умислом, спрямованим на здійснення публічних закликів до вчинення умисних дій, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, та з ідеологічних мотивів, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, публічно закликав до вчинення умисних дій, з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку, встановленого Конституцією України, прийнявши участь у виготовленні розмовного відеозвернення шляхом проголошення особистого монологу, в основі об'єктивного змісту якого міститься публічний заклик до зміни меж території або державного кордону України.
При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював публічний характер свого звернення, який передбачає його поширення для значного кола осіб, та що вказаний відеозапис буде поширено та доведено до відома користувачів загальнодоступної та соціально-орієнтованої інтернет-мережі «Telegram» шляхом його публікації на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Окрім цього, ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , достовірно знаючи про вищевказані обставини, які є загальновідомим фактом, знаючи про збройну агресією рф, а також про факт тимчасової окупації державою-агресором частини Херсонської області, зокрема населених пунктів Білозерської селищної територіальної громади Херсонського району, у серпні 2022 року (точна дата та час досудовим розслідуванням не встановлені), перебуваючи перебуваючи напроти адміністративної будівлі, яка розташована за адресою: Херсонська область, Херсонський район, смт. Білозерка, вул. Свободи, 92, діючи з прямим умислом, спрямованим на заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, та заперечення тимчасової окупації частини території України, та з ідеологічних мотивів, підтримуючи воєнну агресію рф на території України, прийняв участь у виготовленні розмовного відеозвернення шляхом проголошення особистого монологу, в основі об'єктивного змісту якого міститься заперечення збройної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом заперечення тимчасової окупації частини території України.
При цьому, ОСОБА_7 усвідомлював публічний характер свого звернення, який передбачає його поширення для значного кола осіб, та що вказаний відеозапис буде поширено та доведено до відома користувачів загальнодоступної та соціально-орієнтованої інтернет-мережі «Telegram» шляхом його публікації на каналі « ІНФОРМАЦІЯ_2 ».
Таким чином, громадянин України ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2 КК України, а саме: публічні заклики до вчинення умисних дій з метою зміни меж території або державного кордону України на порушення порядку встановленого Конституцією України та заперечення зброїної агресії російської федерації проти України, розпочатої у 2014 році, у тому числі шляхом заперечення тимчасової окупації частини території України.
В порядку ст. 52 КПК України підозрюваному ОСОБА_7 забезпечена участь захисника через Південний міжрегіональний центр з надання безоплатної вторинної правничої допомоги адвоката ОСОБА_5 .
15.04.2025 ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2 КК України у порядку п. 3 ч. 1 ст. 276, ч. 1 ст. 278 КПК України.
Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, викладені та підтверджуються наявними в матеріалах кримінального провадження доказами, зокрема:
- показами свідка ОСОБА_8 ;
- показами свідка ОСОБА_9 ;
-протоколом огляд в загальнодоступній інформаційно-телекомунікаційній системі Telegram, за посиланням «https://t.me/VGA_Belozyorka/55»;
- висновком експерта від 06.12.2024 № СЕ-19/102-24/19912-ЛД;
- висновком експерта від 28.02.2025 № СЕ-19/102-24/19818-ФП.
Згідно повідомлення ст.о/у СКП ВП №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області від № 5127/36.3-25 за наявними оперативними даними ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на тимчасово окупованій території Генічеського району Херсонської області.
Ці дані здатні переконати об'єктивного спостерігача у тому, що ОСОБА_7 міг вчинити кримінальне правопорушення, а отже підтверджують наявність обґрунтованої підозри.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. При визначенні ризиків закон не вимагає неспростовних доказів того, що підозрюваний однозначно, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає обґрунтування, що він має реальну можливість їх здійснити під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу або в майбутньому. Отже ризики, які дають достатні підстави слідчому судді вважати, що підозрюваний може здійснити спробу протидії кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слід вважати наявними за умови встановлення вірогідності їх здійснення.
При оцінці ризику переховування від правосуддя може братися до уваги (поряд з іншими обставинами) і загроза відносно суворого покарання (§ 76 рішення ЄСПЛ «Пунцельт проти Чехії» («Punzelt v. Czech Republic») № 31315/96 від 25.04.2000).
Згідно ч. 1 ст.110 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією майна або без такої.
Згідно ч. 1 ст.436-2 КК України передбачено покарання у виді виправних робіт на строк до двох років або пробаційного нагляду на строк до трьох років, або позбавлення волі на той самий строк.
15.04.2025 року в газеті «Урядовий кур'єр», яка являється засобом масової інформації загальнодержавної сфери розповсюдження, опубліковано повідомлення ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , про підозру за ч.1 ст.110 ч. 1 ст. 436-2 КК України та оголошення із повістками про виклик до слідчого на 19.04.2025, 21.04.2025 та 22.04.2025 до ВП №1 ХРУП ГУНП в Херсонській області, за фактичним місцем розташування органу досудового розслідування (в межах територіальної юрисдикції), для вручення йому письмового повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, допиту як підозрюваного, а також проведення інших слідчих та процесуальних дій.
Крім того, повідомлення про підозру та вказані повістки розміщені на веб-сайті Офісу Генерального прокурора у рубриці «Повістки про виклик та відомості про здійснення спеціального досудового розслідування».
Разом із тим, на вказані дати та час підозрюваний ОСОБА_7 до слідчого не прибув, будь-які документи, які підтверджують поважність причин не прибуття, не надав.
В ході досудового розслідування отримано інформацію про те, що ОСОБА_7 на даний час постійно перебуває на тимчасово окупованій території лівобережжя Херсонської області з метою ухилення від кримінальної відповідальності.
Згідно з наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України № 309 від 22.12.2022 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» лівобережжя Херсонської області з 24.02.2022 року і по теперішній час є тимчасово окупованою російською федерацією територією.
У зв'язку із чим, 23.04.2025 року ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 оголошена у розшук, у тому числі міжнародний.
Ухвалою слідчого судді Херсонського міського суду Херсонської області від 30.04.2025 року було надано дозвіл на здійснення спеціального досудового розслідування кримінального правопорушення.
Отже, з урахуванням наведених обставин обґрунтованої підозри за ч.2 ст.28, ч. 5 ст. 111-1 КК України, а також враховуючи тяжкість інкримінованого ч.1 ст.110 ч. 1 ст. 436-2 КК України кримінального правопорушення, даних про особу підозрюваного, слідчий суддя вважає доведеним, що з метою уникнення від кримінальної відповідальності підозрюваний може переховуватись від органів досудового слідства та суду, а тому наявний ризик, передбачений п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, також, наявний ризик, передбачений п. 5 ч. 1 ст. 177 КК України, а саме: вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється.
Також прокурором у судовому засіданні доведено існування ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість ОСОБА_7 у разі застосування відносно нього більш м'якого запобіжного заходу, незаконно впливати на свідків у цьому кримінальному провадженні. При цьому слідчий суддя враховує, що за змістом ч. 1 ст. 23 КПК України, суд досліджує докази безпосередньо, показання учасників кримінального провадження суд отримує усно, а відповідно до ч.4 ст. 95 КПК України, суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них. Тобто ризик впливу на свідків та потерпілих існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом. За таких обставин заборона спілкуватися з певними визначеними особами як наслідок встановлення ризику впливу на них - це об'єктивна необхідність забезпечення недоторканості показань інших учасників кримінального провадження, які мають доказову цінність. За таких умов слідчий суддя доходить висновку про достатню вірогідність ризику впливу на свідків, оскільки не будучи обмеженим у вільному спілкуванні з вказаними особами ОСОБА_7 може здійснювати на них вплив з метою їх спонукання до ненадання показань, перекручування або спотворення обставин, які їм відомі.
Доказів існування інших ризиків (п.2, 4 ч.1 ст. 177 КПК України) прокурором не надано.
При вирішенні питання про обрання запобіжного заходу відповідно до положень ст. 178 КПК України слідчий суддя враховує встановлені обставини та вагомість наявних доказів, якими вони обґрунтовуються, а саме: ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, в разі визнання винуватим підозрюваному загрожує покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до п'яти років з конфіскацією майна або без такої.
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м. Херсон, Херсонської області, громадянин України, останнє відоме місце реєстрації та проживання за адресою: АДРЕСА_1 , не є депутатом ради будь-якого рівня, раніше не судимий.
Пунктом 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.07р. - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 & 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».
Таким чином, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження, тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_7 у разі визнання його винуватим, суд приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, оскільки слідчий в клопотанні і прокурор в судовому засіданні в повному обсязі довели суду обставини, які виправдовують обмеження права підозрюваного на свободу.
Згідно ч.6 ст.193 КПК України, у такому разі після затримання особи і не пізніш як через сорок вісім годин з часу її доставки до місця кримінального провадження слідчий суддя, суд за участю підозрюваного, обвинуваченого розглядає питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його зміну на більш м'який запобіжний захід, про що постановляє ухвалу.
Судом встановлено, що надані сторонами кримінального провадження докази доводять обставини, які свідчать про недостатність застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_7 для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні та забезпечення його належної процесуальної поведінки, оскільки ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.110 ч. 1 ст.436-2 КК України. За вказаних вище обставин запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним з існуючими ризиками, відповідає особі підозрюваного та є достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантію її належної процесуальної поведінки на даній стадії кримінального провадження.
Обрання підозрюваному запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не тотожне застосуванню такого, оскільки після затримання ОСОБА_7 питання можливості застосування до нього обраного запобіжного заходу або його зміну на більш м'який запобіжний захід буде розглядатися судом у встановленому законом порядку. Відтак розглядаючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на підставі ч.6 ст. 193 КПК України суд позбавлений можливості застосувати відносно підозрюваного більш м'який запобіжний захід.
Більш того, під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-6, 260,261,437-442 КПК України, за наявності ризиків, зазначених у ст. 177 КПК України, застосовується запобіжний захід, визначений п. 5 ч. 1 ст. 176 КПК України тримання під вартою (ч. 6 ст. 176 КПК України).
Згідно ч. 4 ст. 183 КПК України при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.
Слідчий суддя приходить до висновку, що на даному етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, та відповідають меті досягнення дієвості кримінального провадження.
Відповідно до ч. 4 ст. 197 КПК України у разі постановлення слідчим суддею, судом ухвали про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого на підставі частини шостої статті 193 КПК України, строк дії такої ухвали не зазначається.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 176-178, 182-184, 186, 193, 194, 197, 309, 376 КПК України,-
Клопотання старшого слідчого СВ відділення поліції №1 Херсонського РУП ГУНП в Херсонській області капітан поліції ОСОБА_6 - задовольнити.
Обрати запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави стосовно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 110, ч. 1 ст. 436-2 КК України, у кримінальному провадженні, відомості про яке 09.09.2022 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 22022230000000383.
Після затримання підозрюваного, не пізніше як через сорок вісім годин з часу доставки до місця кримінального провадження, доставити до слідчого судді, суду для розгляду за його участю питання про застосування обраного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою або його заміну на більш м'який.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Херсонського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її проголошення, а особою, що перебуває під вартою в той же строк з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.
Слідчий суддя ОСОБА_1