Справа № 686/8188/25
2/609/268/2025
01 травня 2025 року суддя Шумського районного суду Тернопільської області Ковтунович О.В., ознайомившись із цивільною справою № 686/8188/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя,-
26 березня 2025 року позивач ОСОБА_1 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до відповідача ОСОБА_2 про поділ майна подружжя.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 28 березня 2025 року передано цивільну справу № 686/8188/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя до Шумського районного суду Тернопільської області.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями 29 квітня 2025 року визначено головуючого суддю у справі Ковтуновича О.В.
Вирішуючи питання щодо можливості відкриття провадження у справі суд враховує наступне.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За правилами цивільного процесуального законодавства, позовна заява за формою та змістом повинна відповідати статті 175 ЦПК України, а також вимогам статті 177 цього Кодексу.
Однак, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовна заява підлягає залишенню без руху, оскільки вона подана без додержання вимог положень вищевказаних норм.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 176 ЦПК України у позовах про визнання права власності на майно ціна позову визначається вартістю майна.
Відповідно до п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява, зокрема, повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці.
Частиною 4 статті 177 ЦПК визначено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з частинами 1, 2 статті 9 цього ж Закону судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.
За подання фізичною особою до суду позовної заяви майнового характеру передбачена сплата судового збору у розмірі 1 відсотка ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За правилами ч. 3 ст. 4 статті 6 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Встановлено, що предмет позову містить три позовних вимоги майнового характеру.
У позовній заяві ціна позову вказана у розмірі 683166,33 грн.
Разом з тим, зміст та додатки до позовної заяви не містять інформації про оціночну вартість транспортного засобу саме на час звернення до суду.
Водночас, ціна позову повинна визначатися вартістю всього майна, що є предметом спору станом на момент подання позову до суду.
Підпунктом «а» пункту 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України №20 від 22.12.1995 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутністю - за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.
Відповідно до пункту 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджених постановою Кабінетів Міністрів України №1440 від 10.09.2003, ринкова вартість це вартість, за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу.
Процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна.
За статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» незалежною оцінкою майна вважається оцінка майна, що проведена суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання.
Документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору є звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»). Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
З системного аналізу змісту всіх видів вартості майна, передбачених чинним законодавством, слід дійти висновку про те, що наявне в судовій практиці поняття «дійсна вартість» є тотожним за своїм значенням до закріпленого в законодавстві поняття «ринкова вартість», під яким розуміється «вартість майна», за яку можливе відчуження об'єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки.
Тобто позивач повинна була визначити ціну позову за дійсною ринковою вартістю майна на час розгляду спору.
Водночас, вказаних вимог закону позивачем при подачі позовної заяви не було дотримано.
Відтак відсутня оцінка майна в свою чергу унеможливлює перевірку судом правильності визначення ціни позову.
Відповідно до ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, дану позовну заяву слід залишити без руху та надати позивачу строк для усунення зазначених недоліків.
Судом при постановленні ухвали враховується прецедентна практика Європейського суду з прав людини, яка виходить з того, що реалізуючи п.1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.
З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах «Осман проти Сполученого королівства» від 28.10.1998 року та «Круз проти Польщі» від 19 червня 2001 року.
У вказаних Рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.
У зв'язку з наведеним, вказані вимоги суду не є порушенням права на справедливий судовий захист та не можуть вважатися обмеженням права доступу до суду.
Керуючись статтями 175, 177, 185, 187 ЦПК України, суд,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ майна подружжя - залишити без руху і надати позивачу строк до десяти днів з дня вручення ухвали суду, для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
У разі невиконання ухвали суду у зазначений строк позовну заяву вважати неподаною та повернути її позивачу зі всіма доданими до неї документами.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала суду оскарженню не підлягає.
Ухвала суду складена та підписана 01 травня 2025 року.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ