Справа № 609/1543/24
2-о/609/8/2025
30 квітня 2025 року Шумський районний суд Тернопільської області
в складі головуючого судді Харлана М.В.
за участю секретаря судового засідання Семенюк О.І.
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2
представника Міністерства оборони
України Тіщенко А.В.
заінтересованих осіб ОСОБА_3
ОСОБА_4
ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шумськ в режимі відеоконференції цивільну справу №609/1543/24 за заявою ОСОБА_1 заінтересовані особи: Шумська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу,-
11 грудня 2024 року представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Корф Петро Казимірович звернувся до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу.
Ухвалою Шумського районного суду Тернопільської області від 12 лютого 2025 року за клопотанням представника заявника в якості заінтересованих осіб залучено до участі у справі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, а також ОСОБА_5 за її клопотанням.
Свої вимоги мотивує тим, що з 2009 року ОСОБА_1 перебувала у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу із ОСОБА_6 . Сім'я проживала разом за адресою АДРЕСА_1 у будинку заявника. Подружжя вело спільний побут, мали спільний бюджет, спільні витрати на утримання і ремонт житла, оплату комунальних послуг, спільно вели особисте селянське господарство, обробляли земельні ділянки, утримували домашніх тварин. За час проживання разом у фактичних шлюбних відносинах ОСОБА_1 та ОСОБА_6 побудували гараж, добудували котельню, придбали автомобіль, і загалом покупки (навіть і найменші) родина завжди робила разом. Однак, спільних дітей у подружжя не було.
З вересня 2024 року на виконання Указу Президента України від 24.02.2022 р. №69/2022 «Про загальну мобілізацію» ОСОБА_6 був призваний до лав ЗСУ та проходив військову службу у вч НОМЕР_1 .
04 жовтня 2024 року солдат ОСОБА_6 , гранатометник 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 3 штурмової роти вч НОМЕР_1 , зник безвісти в районі н.п. Новий Путь Курської області під час виконання бойових завдань, пов'язаних із захистом Батьківщини, що підтверджується сповіщенням сім'ї №53, яке надійшло на ім'я та адресу проживання ОСОБА_1 з якою ОСОБА_6 перебував у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу.
18 жовтня 2024 року ОСОБА_1 звернулась до Кременецького РВП ГУНП в Тернопільській області із заявою про те, що 04.10.2024 р. її чоловік ОСОБА_6 зник безвісти при виконанні бойового завдання під час воєнних дій біля н.п. Новий Путь Курської області, що підтверджується Витягом з Єдиного реєстру досудових розслідувань, номер кримінального провадження 12024211010000474 від 19.10.2024 р.
У зв'язку з тим, що заявник та зниклий безвісти ОСОБА_6 перебували у фактичних шлюбних відносинах без реєстрації шлюбу, остання не може в повному обсязі реалізувати свої права члена сім'ї зниклого безвісти, а саме: належним чином комунікувати з органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів для розшуку і проведення слідчих дій щодо зниклого безвісти зниклого ОСОБА_6 та ініціювати питання отримання пільг і виплат.
Вказує, що заявник не має іншої можливості встановити та довести факт, що має для неї юридичне значення, адже чоловік, з яким вона проживала однією сім'єю без реєстрації шлюбу, зник безвісти і довести такий факт у позасудовому порядку неможливо. На підставі вищевикладеного представник заявника просив заявлені вимоги задовольнити.
07 квітня 2025 року заінтересована особа ОСОБА_3 через систему «Електронний суд» подала заяву, згідно якої просила заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без розгляду у зв'язку із наявним спором про право.
В обґрунтування вказує на те, що 04 жовтня 2024 року її батько ОСОБА_6 зник безвісти в районі н.п. Новий Путь Курської області під час виконання бойових завдань пов'язаних з захистом Батьківщини (сповіщення № 73 від 05 березня 2025 року), що підтверджується Витягом з реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20241027-2179 від 27.10.2024 р.
Зважаючи на той факт, що ОСОБА_3 , як член сім'ї ОСОБА_6 , відповідно до закону також має право на отримання пільг та виплат, а встановлення юридичного факту, про який просить заявник, впливає на її права та обов'язки, вважає, що цій справі наявний спір про право, внаслідок чого заява ОСОБА_1 не може розглядатися в порядку окремого провадження з огляду на імперативну вказівку закону.
08 квітня 2025 року заінтересована особа ОСОБА_5 через систему «Електронний суд» подала заперечення, згідно якої просила заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без розгляду у зв'язку із наявним спором про право.
В обґрунтування заперечення вказала на те, що її брат ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , зник безвісти 04 жовтня 2024 року в районі н.п. Новий Путь Курської області під час виконання бойових завдань пов'язаних з захистом Батьківщини (сповіщення № 73 від 05 березня 2025 року), що підтверджується Витягом з реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин № 20250103-233 від 03.01.2025.
Вважає, що обставини викладені заявником у заяві не відповідають дійсності, оскільки пошук її брата здійснюється його законними спадкоємцями - дітьми від першого шлюбу, які мають законне право звертатися до відповідних державних органів та отримувати усі належні документи, пов'язані зі зникненням свого батька ОСОБА_6 , а в подальшому передбачені законом соціальні виплати та пільги
Окрім того, заявлені вимоги ОСОБА_1 , суперечать інтересам законних спадкоємців та можуть призвести до неправомірного отримання матеріальної допомоги, що є порушенням норм чинного законодавства.
Так, відповідно, чинного законодавства України, особа, яка не є офіційно зареєстрованою як член сім'ї зниклого військовослужбовця, не має автоматичного права на отримання соціальних виплат або допомоги, яка призначена лише для членів сім'ї.
Таким чином, відповідно до ст. 18 Сімейного кодексу України та ст. 13 Цивільного кодексу України, заявник ОСОБА_1 , своїми діями порушує права дітей її безвісти зниклого брата ОСОБА_6 , які мають першочергове право на отримання усіх необхідних документів, в тому числі соціальної допомоги та матеріальної підтримки у випадку відсутності батька.
В судовому засіданні представник заявника ОСОБА_1 - адвокат Корф П.К. вказав, що висновки заінтересованих осіб про наявність спору про право, є передчасними, оскільки встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу необхідно заявнику для отримання можливості подавати заяви, скарги, звернення до військової частини з приводу витребування матеріалів особової справи чоловіка, можливості ініціювання його пошуку.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_3 просила заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без розгляду, оскільки встановлення юридичного факту, про який просить заявник, впливає на її права та обов'язки, як члена сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_4 просила заяву ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу залишити без розгляду, оскільки встановлення юридичного факту, про який просить заявник, впливає на її права та обов'язки, як члена сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця.
В судовому засіданні заінтересована особа ОСОБА_5 просила заяву ОСОБА_1 залишити без розгляду, з огляду на те, що існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Представник Міністерства оборони України Тіщенко А.В. в судовому засіданні при вирішенні поданих заяв ОСОБА_3 та ОСОБА_5 поклався на думку суду.
Представник заінтересованої особи Шумської міської ради в судове засідання не з'явився, надіслав суду клопотання згідно якого просив розгляд справи здійснювати за відсутності представника.
Суд, заслухавши учасників справи, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав і інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно з частиною 1 статті 4 ЦПК України, частиною 1 статті 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання в порядку встановленому ЦПК України.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону (ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України).
Згідно з частиною першою статті 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Відповідно до пункту 5 частини другої статті 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, перелік яких визначений частиною першою статті 315 ЦПК України.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у пункті 1 постанови від 31 березня 1995 року № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, зокрема, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; встановлення факту не пов'язується із наступним вирішенням спору про право.
Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету, для якої необхідне його встановлення. Один і той самий факт для певних осіб і для певної мети може мати юридичне значення, а для інших осіб та для іншої мети - ні.
Під спором про право необхідно розуміти певний стан суб'єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов'язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб'єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.
Частиною шостою статті 294 ЦПК України визначено, що якщо під час розгляду справи у порядку окремого провадження виникає спір про право, який вирішується в порядку позовного провадження, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює заінтересованим особам, що вони мають право подати позов на загальних підставах.
Суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду (частина четверта статті 315 ЦПК України).
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок про те, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право. Якщо під час розгляду справи про встановлення факту заінтересованими особами буде заявлений спір про право або суд сам дійде висновку, що у цій справі встановлення факту пов'язане з необхідністю вирішення в судовому порядку спору про право, суд залишає заяву без розгляду і роз'яснює цим особам, що вони вправі подати позов на загальних підставах; - заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення. Для цього заявник разом із заявою про встановлення факту подає докази на підтвердження того, що до її пред'явлення він звертався до відповідних організацій за одержанням документа, який посвідчував би такий факт, але йому в цьому було відмовлено із зазначенням причин відмови (відсутність архіву, відсутність запису в актах цивільного стану тощо); - чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
У постанові Верховного Суду від 19 березня 2021 року у справі № 643/14985/18-ц (провадження № 61-14325св19) вказано, що для забезпечення правильного і своєчасного розгляду справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, у кожній справі після її порушення суддя зобов'язаний з'ясувати, які фізичні особи і організації можуть бути заінтересовані у вирішенні даної справи і підлягають виклику в судове засідання, в необхідних випадках запропонувати заявникові та заінтересованим особам подати додаткові докази на підтвердження заявлених вимог чи заперечень проти них. Тобто критерієм наявності спору про право у справах окремого провадження є сама можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок встановлення певного факту навіть за відсутності заперечень таких осіб. З точки зору закону під спором про право у справах окремого провадження розуміється конфлікт інтересів заявника та хоча б однієї із заінтересованих осіб внаслідок заперечення такої особи проти задоволення заяви про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів або неоспорюваних прав, а також можливість виникнення, зміни або припинення прав та обов'язків у третіх осіб внаслідок задоволення відповідної заяви.
Звертаючись до суду із вищевказаною заявою, ОСОБА_1 просила встановити факт її проживання з ОСОБА_6 однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу, вказуючи, що з 2009 року вона проживала разом з ОСОБА_6 , вела з ним спільне господарство, мала спільний бюджет, взаємні права та обов'язки, тобто між ними склалися усталені відносини, що притаманні подружжю. Вказувала, що встановлення цього факту надасть їй можливість безперешкодно комунікувати з органами військового управління, подавати заяви до уповноважених органів для розшуку і проведення слідчих дій щодо зниклого безвісти ОСОБА_6 та ініціювати питання отримання пільг і виплат.
В судовому засіданні заінтересовані особи, а саме діти зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та його рідна сестра - ОСОБА_5 висловили свої заперечення щодо задоволення заяви ОСОБА_1 , посилалась на те, що встановлення юридичного факту, про який просить заявник, вплине на їх права та обов'язки, зокрема, щодо отримання ними пільг та виплат як членів сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця, а тому просили вищевказану заяву залишити без розгляду.
Таким чином, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.
Враховуючи викладене, встановивши фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про залишення заяви ОСОБА_1 без розгляду на підставі частини четвертої статті 315 ЦПК України, оскільки встановлення факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу пов'язується із наступним вирішенням спору про право, а тому такий спір має вирішуватися в порядку позовного, а не окремого провадження.
Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).
Керуючись ч.4 ст. 315 ЦПК України, суд,-
Заяву ОСОБА_1 заінтересовані особи: Шумська міська рада, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , Міністерство оборони України, ОСОБА_5 про встановлення факту проживання однією сім'єю як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу - залишити без розгляду.
Роз'яснити заявнику право на подання позову на загальних підставах.
Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.
У разі подання апеляційної скарги ухвала суду, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Повний текст ухвали суду складений 01 травня 2025 року.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_2 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , жителька АДРЕСА_2 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_3 ;
Заінтересована особа: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , жителька АДРЕСА_4 ;
Заінтересована особа: Шумська міська рада, місце знаходження: м. Шумськ, вул. Українська, 59, Тернопільської області, код ЄДРПОУ: 04396259.
Заінтересована особа: Міністерство оборони України, проспект Повітрофлотський, буд. 6, м. Київ, ЄДРПОУ: 00034022.
Суддя: М.В. Харлан