Справа № 609/365/25
3/609/211/2025
01 травня 2025 року Суддя Шумського районного суду Тернопільської області Ковтунович О.В., розглянувши матеріали адміністративної справи, які надійшли із СПД № 2 (м. Шумськ) ПП Кременецького РВП ГУНП України в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 173-2 КУпАП, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 618800 складеного 30 березня 2025 року вбачається, що «30.03.2025 о 17 год. 10 хв. в АДРЕСА_2 гр. ОСОБА_1 повторно протягом року вчинив домашнє насильство психологічного характеру відносно батька ОСОБА_2 , що виражалось в образі нецензурними словами, приниження честі та гідності останнього, внаслідок чого було завдано психологічної травми здоров'ю останнього, чим вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП».
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про день, час та місце розгляду справи.
Відповідно до ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Враховуючи положення зазначених вище норм та беручи до уваги, що КУпАП не містить вимоги щодо обов'язкової участі в судовому засіданні особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за ч.3 ст.173-2 КУпАП, на підставі чого суд прийшов до висновку про розгляд даної справи за відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, обізнаної про місце і час розгляду справи.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності з законом.
Відповідно до пунктів 3, 14 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», домашнє насильство діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Згідно норм вказаного Закону, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Диспозиція ч. 3 ст. 173-2 КУпАП передбачає відповідальність за дії, пов'язані з повторним протягом року вчиненням домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а також діяння, передбачене частиною першою цієї статті, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та оцінивши їх у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 173-2 КУпАП, доведена протоколом про адміністративне правопорушення серії ВАД № 618800 від 30 березня 2025 року та іншими матеріалами справи досліджених у судовому засіданні.
Таким чином, оцінюючи досліджені у справі докази в їх сукупності та взаємозв'язку, суд дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 наявний склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.173-2 КУпАП, оскільки він, будучи особою, якого протягом року було піддано адміністративному стягненню за вчинення домашнього насильства, а тому його слід притягнути до адміністративної відповідальності та накласти на нього адміністративне стягнення.
При накладенні стягнення, суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, майновий стан, характеризуючі дані, відсутність обставин, які пом'якшують та обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, а тому, суд приходить до переконання, що до ОСОБА_1 слід застосувати стягнення у виді штрафу, передбаченого санкцією статті, за якою він притягується до відповідальності.
Згідно ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення підлягає стягненню з особи, на яку накладено стягнення. Тому, у відповідності до ч.5 ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 слід стягнути судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму.
Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 39-1 КУпАП у разі вчинення домашнього насильства чи насильства за ознакою статі суд під час вирішення питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення має право одночасно вирішити питання про направлення особи, яка вчинила домашнє насильство чи насильство за ознакою статі, на проходження програми для таких осіб, передбаченої законом.
Вирішуючи питання щодо направлення ОСОБА_1 на проходження програми для кривдників в порядку, передбаченому ст. 39-1 КУпАП та Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству», суд бере до уваги характер дій, вчинених останнім, та не вбачає підстав для направлення його на проходження такої програми.
Керуючись ст.ст. 33, 40-1, 173-2, 283, 284, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суд,-
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (тисяча двадцять) грн. 00 коп. в дохід держави.
У разі несплати штрафу протягом 15 днів на підставі ч.2 ст.308 КУпАП стягується подвійний розмір штрафу.
Стягнути із ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку її оскарження.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду або через Шумський районний суд Тернопільської області на протязі десяти діб з дня винесення.
Суддя: Олег КОВТУНОВИЧ