Справа № 756/3710/25
Провадження № 3/756/1829/25
02 квітня 2025 року місто Київ
Оболонський районний суд міста Києва у складі:
судді Пономаренка А. А.,
за участі секретаря судового засідання Філіпова М. В.,
особи, яка притягається
до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 ,
розглянувши в відкритому судовому засіданні в залі судових засідань № 5 Оболонського районного суду міста Києва адміністративну справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який є фізичною особою-підприємцем, проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 997 від 11.03.2025, 11.03.2025 при проведенні фактичної перевірки магазину, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 , де здійснює господарську діяльність ФОП ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , виявлено, що ОСОБА_1 було порушено порядок ведення розрахунків у сфері торгівлі, а саме проведення розрахункової операції без застосування реєстратора розрахункових операцій та/або програмного РРО без створення та видачі у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленого зразка, чим порушив пункт 1, 2 ст. 3 Закону України «Про застосування РРО в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».
Дії ОСОБА_1 уповноваженою на складання адміністративного протоколу особою, кваліфіковані за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі.
У судовому засіданні ОСОБА_1 не визнав винуватість в учиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, оскільки уважав, що під час здійснення продажу товару здійснював оформлення документів, зокрема гарантійного талону, необхідних для видачі розрахункового документа (квитанція про сплату за мобільний телефон, вартістю 37 500 грн 00 коп.), проте особи, які придбали товар вирішили не чекати отримання квитанції та склали протокол про адміністративне правопорушення. У зв'язку з чим, просив закрити провадження з підстав відсутності складу адміністративного правопорушення, як і того, що в матеріалах судового провадження відсутні докази винуватості в учиненні адміністративного правопорушення.
Вислухавши особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов наступних висновків.
Згідно з ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справі про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно зі ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Частиною 1 статті 155-1 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за порушення встановленого законом порядку проведення розрахунків у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг у вигляді накладення штрафу на осіб, які здійснюють розрахункові операції, від двох до п'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб - від п'яти до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно з пунктами 1, 2, 11, 12 ч. ст. 3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок; надавати особі, яка отримує або повертає товар, отримує послугу або відмовляється від неї, включаючи ті, замовлення або оплата яких здійснюється з використанням мережі Інтернет, при отриманні товарів (послуг) в обов'язковому порядку розрахунковий документ встановленої форми та змісту на повну суму проведеної операції, створений в паперовій та/або електронній формі (у тому числі, але не виключно, з відтворюванням на дисплеї реєстратора розрахункових операцій чи дисплеї пристрою, на якому встановлений програмний реєстратор розрахункових операцій QR-коду, який дозволяє особі здійснювати його зчитування та ідентифікацію із розрахунковим документом за структурою даних, що в ньому міститься, та/або надсиланням електронного розрахункового документа на наданий такою особою абонентський номер або адресу електронної пошти); проводити розрахункові операції через реєстратори розрахункових операцій та/або через програмні реєстратори розрахункових операцій для підакцизних товарів із використанням режиму програмування із зазначенням коду товарної підкатегорії згідно з УКТ ЗЕД, найменування товарів, цін товарів та обліку їх кількості; вести в порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів, здійснювати продаж лише тих товарів, що відображені в такому обліку. Порядок та форма обліку товарних запасів для фізичних осіб - підприємців, у тому числі платників єдиного податку, встановлюються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. При цьому суб'єкт господарювання зобов'язаний надати контролюючим органам на початок проведення перевірки документи (у паперовій або електронній формі), що підтверджують облік та походження товарних запасів (зокрема, але не виключно, документи щодо інвентаризації товарних запасів, документи про отримання товарів від інших суб'єктів господарювання та/або документи на внутрішнє переміщення товарів), які на момент перевірки знаходяться у місці продажу (господарському об'єкті).
Досліджуючи надані докази у судовому засіданні встановлено, що в матеріалах судового провадження міститься лише протокол про адміністративне правопорушення № 997 від 11.03.2025, копія акту фактичної перевірки № 014473 від 11.03.2025, а також копія паспорту ОСОБА_1 .
Слід зауважити, що у матеріалах судового провадження відсутні пояснення особи на яку складено протокол про адміністративне правопорушення, а також пояснення інших осіб - свідків події та заявника, фотознімки, у тому числі будь-які інші докази, які б у своїй сукупності доводили порушення порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі ОСОБА_1 .
Взагалі особою уповноваженою на складання протоколу про адміністративне правопорушення до матеріалів справи долучено лише копія акту фактичної перевірки № 014473 від 11.03.2025, з якого убачається, що було здійснено контрольну-оперативну закупку, однак відсутні відомості щодо дати, часу та місця такої закупки, у томи числі інформацію про найменування та кількість товару. Слід урахувати, що чинними положеннями КУпАП не передбачено збирання доказів уповноваженою особою, на складання протоколу про адміністративне правопорушення, шляхом здійснення контрольної закупки, бо такі дії здійснюються в рамках кримінального провадження, унаслідок учиненого кримінального правопорушення та в межах проведення досудового розслідування, що передбачено положенням КПК України.
Одночасно з цим, на внутрішнє переконання суду, такі докази не є достатніми, які б беззаперечно доводили поза розумним сумнівом факт того, що саме ОСОБА_1 учинив порушення порядку ведення розрахунків у сфері торгівлі, а отже, імовірно, мали місце інші обставини подій.
При цьому, слід зауважити, що сам по собі протокол про адміністративне правопорушення, за відсутності інших об'єктивних доказів на підтвердження факту вчинення правопорушення, не може слугувати доказом винуватості у вчиненні адміністративного правопорушення, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду викладеної в постанові від 10.07.2020 року ( справа №420/647/10 ).
Крім того, суд позбавлений можливості самостійно здійснювати збирання доказів на доведення винуватості особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, бо такому випадку буде позбавлений статусу незалежного органу правосуддя, що є порушенням ст. 6 Конвенції по захист прав людини і основоположних свобод (рішення Європейського суду з прав людини у справах «Лучанінова проти України» від 09.06.2011 заява № 16347/02).
Виходячи з основоположних засад диспозитивності, суд не може встановлювати інші фактичні обставини, окрім тих, які зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення та збирати інші докази, ніж ті, що надані сторонами.
Так, суб'єктами правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 155-1КУпАП можуть бути особи, які відповідно до своїх функціональних обов'язків здійснюють розрахункові операції, а також посадові особи, до компетенції яких належить організація здійснення розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
У силу приписів ст. 62 Конституції України усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачяться на її користь. Тож, на думку суду, матеріали адміністративної справи не містять доказів, з точки зору їх допустимості, достовірності та достатності, які б підтверджували винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 155-1 КУпАП, а отже і доводили винуватість поза розумним сумнівом, оскільки під час судового розгляду не було доведено, що ОСОБА_1 здійснив продаж товару без видачі у паперовій та/або електронній формі відповідного розрахункового документа встановленого зразка.
Згідно зі ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Ураховуючи викладене, на думку суду, підстави для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП відсутні, а справа про притягнення до адміністративної відповідальності підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Оскільки стягнення судового збору передбачено законом лише при накладенні адміністративного стягнення, судовий збір стягненню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 24, 27, 33, 40-1, 173-2, 221, 245, 251, 252, 256, 265-1, 268, 276, 277, 283, 284, 285, 289 КУпАП, суд
Провадження в справі на підставі протоколу про адміністративне правопорушення № 997 від 11.03.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 155-1 КУпАП - закрити відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду в десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Оболонський районний суд міста Києва.
Суддя А. А. Пономаренко