01.05.2025 Справа № 756/5553/24
Справа № 756/5553/24
Провадження № 2-др/756/52/25
01 травня 2025 року Оболонський районний суд м. Києва у складі:
головуючого - судді Тихої О.О.,
за участю секретаря судового засідання Макущенка М.С.,
позивача ОСОБА_1 ,
представника позивача ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві заяву представника відповідача ОСОБА_3 про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини,
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.04.2025 у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини задоволено частково, визначено порядок участі батька ОСОБА_4 у вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним; у задоволенні зустрічного позову в частині вимог про усунення перешкод з боку матері ОСОБА_1 у спілкуванні батька з дитиною - відмовлено.
09.04.2025 представник відповідача - адвокат Шеремет М.О., звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просила стягнути з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 66 000,00 грн.
В обґрунтування заяви зазначила, що з метою забезпечення представництва інтересів відповідача в суді у вказаній справі та надання інших видів правової допомоги між нею та ОСОБА_4 було укладено Договір про надання правової допомоги від 06.05.2024, у якому передбачено, що гонорар адвоката залежить від важкості справи, обсягу правової допомоги, витраченого часу, тощо та визначається сторонами у додаткових угодах до даного договору.
Додатковою угодою від 04.04.2025 до Договору про надання правової допомоги від 06.05.2024 передбачено, що вартість наданих послуг з правничої допомоги у суді першої інстанції у цивільній справі № 756/5553/24 складає 66 000,00 грн.
Таким чином, судові витрати, що поніс відповідач у зв'язку із розглядом справи, складають 66 000,00 грн., які представник відповідача просить стягнути з позивача.
Позивач та представник позивача у судовому засіданні заперечували проти задоволення заявлених вимог відповідача.
Відповідач та його представник у судове засідання не з'явились, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку, від представника відповідача надійшла заява про розгляд справи за її відсутності.
Представники третіх осіб у судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені у встановленому законом порядку.
Суд, вислухавши позивача та її представника, дослідивши матеріали заяви про ухвалення додаткового рішення, матеріали справи, приходить до наступного.
Рішенням Оболонського районного суду м. Києва від 04.04.2025 у задоволенні первісного позову ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини задоволено частково, визначено порядок участі батька ОСОБА_4 у вихованні сина ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та спілкуванні з ним; у задоволенні зустрічного позову в частині вимог про усунення перешкод з боку матері ОСОБА_1 у спілкуванні батька з дитиною - відмовлено.
За приписами ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо, зокрема, судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Право на професійну правничу допомогу гарантовано статтею 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16 листопада 2000 року № 13-рп/2000, від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009.
Згідно зі ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
За приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У свою чергу, в підтвердження здійсненої правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором.
Розрахунок платної правової допомоги повинен відображати вартість години за певний вид послуги та час витрачений на: участь у судових засіданнях; вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням; ознайомлення з матеріалами справи в суді тощо.
Так, у рішенні Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Тобто, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов'язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.
Враховуючи положення ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.
До такого висновку прийшов Верховний Суд у своїй постанові від 13.02.2019 у справі № 756/2114/17 (провадження 61-10774св18).
Згідно ч. 2 ст. 141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
З матеріалів справи вбачається, що 06.05.2024 між відповідачем ОСОБА_4 та адвокатом Шеремет М.О. було укладено Договір про надання правової допомоги.
Відповідно до пункту 3.1. Договору за виконання умов даного договору клієнт сплачує адвокату гонорар, який визначається сторонами у додаткових угодах, виходячи зі ступеня важкості справи, обсягу правової допомоги, витраченого часу, тощо або за домовленістю сторін адвокат надає клієнту безоплатну правову допомогу.
04.04.2025 між відповідачем ОСОБА_4 та адвокатом Шеремет М.О. укладено Додаткову угоду до Договору про надання правової допомоги від 06.05.2024, у якій сторони домовились, що за супровід, участь, підготування всіх необхідних процесуальних документів адвокатом у цивільній справі № 756/5553/24 в суді першої інстанції клієнт сплачує на користь адвоката 66 000,00 грн. згідно з актом виконаних робіт та наданих послуг упродовж 30 банківських днів з моменту винесення рішення у зазначеній справі. Правова допомога вважається прийнятою клієнтом у повному обсязі з моменту направлення або надання адвокатом клієнту акту виконаних робіт та наданих послуг.
Відповідно до Акту виконаних робіт, наданих послуг від 04.04.2025 під час розгляду цивільної справи № 756/5553/24 адвокатом Шеремет М.О. було витрачено 18 год. 30 хв., загальна вартість одержаних послуг з правничої допомоги складає 66 000,00 грн.
Таким чином, виходячи з наданої інформації вартість 1 години адвокатських послуг становить 3567,57грн. = 66 000,00 грн. / 18 год. 30 хв.
У той же час, як убачається з акту виконаних робіт, наданих послуг від 04.04.2025, оцінена вартість кожної окремої правничої послуги обрахована незалежно від вартості однієї години витраченого часу, оскільки у такому б випадку вартість, наприклад, участі адвоката Шеремет М.О. у судовому засіданні 10.09.2024 (30 хв.) мала б становити 1783,78 грн. (3567,57грн./2), натомість в акті вартість такої послуги становить 4000 грн.
У зв'язку з викладеним суд виходить з того, що у додатковій угоді від 04.04.2025 сторонами визначений гонорар адвоката у фіксованій формі - 66000,00 грн.
Положеннями ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи і наданих послуг та фінансового стану учасників справи.
Подібні правові висновки викладені у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19.
Зважаючи на викладене, даючи оцінку зазначеним вище аргументам, ураховуючи складність та значення справи для сторін, обсяг проведеної представником відповідача роботи, суд вважає, що відображена в Акті виконаних робіт, наданих послуг інформація щодо обсягу наданих адвокатом послуг не в повній мірі відповідає критерію розумності та часу, витраченому адвокатом на виконання відповідних робіт, зокрема, в частині витраченого часу на підготування заяв про відвід судді, які були визнані необґрунтованими та залишені без задоволення, а також в частині витраченого часу на підготування клопотання про долучення письмових доказів, оскільки цивільним процесуальним законодавством України передбачено, що всі докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги або заперечення щодо позовних вимог подаються стороною разом з заявами по суті і лише у виключних випадках, за наявності об'єктивних причин, передбачена можливість подання таких доказів окремо від вказаних заяв. Крім того, судом враховується, що зустрічний позов був задоволений частково і з заявлених двох вимог немайнового характеру задоволено лише одну, в частині визначення способу участі батька у вихованні дитини та спілкуванні з нею, і не у тому обсязі, що заявлений позивачем за зустрічним позовом з огляду на встановлені судом обставини під час розгляду справи.
Таким чином, оцінивши наявні у матеріалах справи докази, ураховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, виходячи з конкретних обставин справи, майнового стану сторін, критерію необхідності таких робіт та їх значимості для справи, беручи до уваги часткове задоволення зустрічного позову, заперечення сторони позивача щодо заявлених відповідачем витрат на правничу допомогу, суд вважає, що справедливим, співмірним та обґрунтованим розміром витрат відповідача на професійну правничу допомогу, які підлягають стягненню з позивача, є 10 000,00 грн., у зв'язку з чим заява представника відповідача підлягає задоволенню частково.
Щодо посилання представника відповідача на те, що суд не уповноважений регулювати договірні відносини між адвокатом та клієнтом в частині визначення розміру гонорару, суд зазначає наступне.
У своїй постанові від 15.06.2022 у справі № 910/12876/19 Велика Палата Верховного Суду дійсно зазначила, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини, одночасно, зробивши акцент на тому, що чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.
У той же час, для суду не є обов'язковими зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (пункт 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18).
При цьому, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг (постанова Верховного Суду від 01.02.2023 у справа № 160/19098/21).
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 263-265, 270, 273, 354, 355 ЦПК України, суд
Заяву представника відповідача Шеремет Марії Олегівни про ухвалення додаткового рішення про стягнення витрат на професійну правничу допомогу у цивільній справі за первісним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_4 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про позбавлення батьківських прав та за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_1 , треті особи: Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, про усунення перешкод у спілкуванні з дитиною, визначення способу участі батька у вихованні дитини задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10 000 (десять тисяч) гривень 00 копійок.
В іншій частині у задоволенні вимог відмовити.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на додаткове рішення суду може бути подана безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ОСОБА_4 , РНОКПП - НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_2 .
Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Оболонської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ - 37445484, місцезнаходження: м. Київ, вул. Левка Лук'яненка, буд. 2-Д.
Третя особа - Служба у справах дітей та сім'ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації, код ЄДРПОУ - 37501695, місцезнаходження: м. Київ, просп. Червоної Калини, буд. 21 Г.
Суддя О.О. Тиха