Справа №:755/4974/25
Провадження №: 1-кс/755/1169/25
"28" квітня 2025 р. Дніпровський районний суд м. Києва в складі:
слідчого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001129 від 28.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
за участю прокурора: ОСОБА_4 ,
До слідчого судді Дніпровського районного суду м. Києва надійшло клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12025100040001129 від 28.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України,
Клопотання мотивовано тим, що 28.03.2025 року до Дніпровського УП ГУНП у м. Києві надійшла заява від ОСОБА_5 , яка є засновником ТОВ «РУССО ХЕМІ ДНІПРО», про те що вечорі 27.03.2025 року, на електронну адресу підприємства, надійшло смс повідомлення, де зазначено про податкову перевірку, та прикріплений файл, завантаживши файл, ОСОБА_5 , спробувала його відкрити, але в неї це не вдалось, та на робочому екрані почали траплятись нетипові речі , які вираженні в тому, що з'являються системні вікна, та при спробі вирішити цю проблему екран комп'ютера вимкнувся. В подальшому, зайшовши з іншого комп'ютера в додаток АТ «Ощад Банк», в якому відкрито рахунок ТОВ «РУССО ХЕМІ ДНІПРО» НОМЕР_1 , виявили списання грошових коштів які було здійснено шляхом використання електронно-обчислювальної техніки, чим було завдано матеріальної шкоди.
Також під час досудового розслідування встановлено, що 27.03.2025 з банківського рахунку ТОВ «РУССО ХЕМІ ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 37396563) НОМЕР_2 було здійснено переказ грошових коштів чотирма транзакціями: 27.03.2025 о 13 год. 33 хв. переказ на суму 48 709 грн. 00 коп. на банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 , який належить ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ), призначення платежу «Оплата за товар, за рахунком №32 від: 27.03.2025»; 27.03.2025 о 13 год. 22 хв. переказ на суму 476 598 грн. 00 коп. на банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 , який належить ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ), призначення платежу «Оплата за товар, за рахунком №46 від: 27.03.2025»; 27.03.2025 о 13 год. 20 хв. переказ на суму 486 090 грн. 00 коп. на банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 , який належить ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ), призначення платежу «Оплата за товар, за рахунком №41 від: 27.03.2025»; 27.03.2025 о 13 год. 21 хв. переказ на суму 499 709 грн. 00 коп. на банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 , який належить ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ), призначення платежу «Оплата за товар, за рахунком №44 від: 27.03.2025», таким чином, на загальну суму 1 510 506 грн. 00 коп. на банківський рахунок АТ КБ «ПриватБанк» НОМЕР_3 , який належить ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ).
В подальшому, у ході оперативного відпрацювання встановлено, що ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ), зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином досудовим розслідуванням встановлено, що невідомі особи отримали несанкціонований доступ до системи інтернет-банкінгу ТОВ «РУССО ХЕМІ ДНІПРО» за допомогою електронно-обчислювальної техніки, що дало їм можливість здійснювати будь-які фінансові операції від імені компанії.
Несанкціоноване списання коштів відбулось протягом дня, а саме 27 березня 2025 року, використовуючи отриманий доступ, особи, які причетні до вчинення кримінального правопорушення, ініціювали переказ грошових коштів у розмірі 1 510 506 грн. 00 коп. з банківського рахунку ТОВ «РУССО ХЕМІ ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 37396563) НОМЕР_2 на банківський рахунок ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ) з банківським рахунком НОМЕР_3 . Операції були проведені нібито в рамках оплати за товар, за рахунками з зазначеними номерами: №32; №46; №41; №44.
Однак, як було зазначено кінцевим бенефіціарним власником юридичної особи, а також засновником ТОВ «РУССО ХЕМІ ДНІПРО» ОСОБА_5 , між її компанією та ФОП « ОСОБА_6 » не існує жодних договірних зобов'язань, які б могли пояснити цю операцію.Це вказує на те, що переказ коштів було здійснено незаконно і без відома компанії.
28.03.2025 року винесено постанову про визнання грошових коштів, які знаходяться на банківському рахунку ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ) НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «ПриватБанк» (МФО 305299), зареєстрований за адресою: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д (ЄДРПОУ 14360570) речовим доказом.
З метою припинення злочинних дій, заволодіння чужим майном шляхом незаконних операцій з використанням електронно-обчислювальної техніки (шахрайство), виникла необхідність у накладенні арешту на банківський рахунок ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ) НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «ПриватБанк» (МФО 305299), зареєстрований за адресою: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д (ЄДРПОУ 14360570).
Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.
В ході проведення досудового розслідування встановлено наявність достатніх підстав вважати, що вилучені речі, предмети та документи повністю відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, тобто є об'єктами, що містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а також можуть бути використані для застосування конфіскації майна.
Враховуючи викладене, а також те, що грошові кошти на рахунку ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ) НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «ПриватБанк» (МФО 305299), зареєстрований за адресою: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д (ЄДРПОУ 14360570), мають значення речових доказів в значенні ст. 98 КПК України, а саме є предметом злочину та слугують як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, необхідно накласти арешт шляхом заборони використання, розпорядження, відчуження майна.
Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив його задовольнити.
Відповідно до ч. 2 ст. 172 КПК України клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
Тому, зважаючи на вищенаведене суд прийшов до висновку про можливість неповідомлення власника майна про розгляд даного клопотання, оскільки існує реальна можливість та ризик того, що дізнавшись про внесення та розгляд клопотання, власник майна здійснить відчуження або інше розпорядження належним йому майном, що унеможливить накладення на нього арешту та фактичного виконання ухвали слідчого судді, а отже, створить перешкоди у забезпеченні кримінального провадження.
Слідчий суддя, заслухавши думку прокурора, перевіривши клопотання на дотримання вимог Кримінального процесуального Кодексу України, приходить до наступного.
Порядок кримінального провадження на території України визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України, яке складається з відповідних положень Конституції України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цього Кодексу та інших законів України (ч. 2 ст. 1 КПК України).
Відповідно ж до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт на майно накладається з метою забезпечення збереження речових доказів.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Речовими доказами згідно ч. 1 ст. 98 КПК України є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
Так, в судовому засіданні слідчим суддею встановлено, що клопотання про арешт майна подано, у відповідності до ст. 170 КПК України, оскільки останнє містить в собі критерії визначені ч. 2 цієї статті Кодексу, а саме є речовими доказами, відповідно до постанови про визнання речових доказів слідчого слідчого відділу Дніпровського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_7 від 28.03.2025 року.
При цьому, слідчим суддею шляхом дослідження матеріалів провадження у порядку ст. 94 КПК України встановлено, що таке майно дійсно відповідає критеріям ст. 98 вказаного Кодексу, тобто існує дійсна сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом вчинення злочину.
Саме клопотання відповідає вимогам ст. 171 КПК України.
Зазначене у клопотанні майно відноситься до видів передбачених Главою 17 Розділу ІІ КПК України, на які може бути накладено арешт.
При цьому, в судовому засіданні слідчим суддею не встановлено, що клопотання суперечить вищезазначеним вимогам КПК України, тобто не містить правових підстав для арешту майна, достатності доказів, що вказують на вчинення кримінального правопорушення, вказівки на розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження або не є пропорційним, тобто не відповідає тяжкості правопорушення і становитиме особистий і надмірний тягар для володільця майна.
Тож, слідчий суддя погоджується з клопотанням прокурора про те, що необхідно накласти арешт на майно на підставі ст. 170 КПК України, оскільки є достатні підстави вважати, що грошові кошти на рахунку ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ) НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «ПриватБанк» (МФО 305299), зареєстрований за адресою: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д (ЄДРПОУ 14360570), мають значення речових доказів, потенційно можуть мати значне процесуальне значення для кримінального провадження, оскільки в подальшому можуть бути визнані такими, що здобуті внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
За таких обставин, слідчий суддя враховуючи правову підставу для арешту майна; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження приходить до висновку, що клопотання підлягає задоволенню та, вважає за необхідне застосувати найменш обтяжливий спосіб арешту майна, тобто такий спосіб арешту майна, який не призведе до наслідків, які суттєво позначаються на інтересах осіб та накласти арешт саме на підставі ч. 2 ст. 170 КПК України, оскільки існує обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти з дотриманням відповідних положень національного законодавства та принципів верховенства права.
При цьому, враховуючи те, що постановою слідчого СВ Дніпровського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_7 від 28.03.2025 року речовими доказами у вказаному кримінальному провадженні визнано грошові кошти, які знаходяться на вищевказаному банківському рахунку, то суд вважає за необхідне накласти арешт безпосередньо на зазначене майно.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 1-29, 131-132, 170-173, 309, 369-372, 376, 534 КПК України, слідчий суддя, -
Клопотання прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 про арешт майна, в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №1 2025100040001129 від 28.03.2025 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.
Накласти арешт на майно у вказаному кримінальному провадженні, на речові докази, а саме: банківський рахунок ФОП « ОСОБА_6 » (ІПН НОМЕР_4 ) НОМЕР_3 , який відкритий в АТ «ПриватБанк» (МФО 305299), зареєстрований за адресою: 01001, Україна, місто Київ, вулиця Грушевського, будинок, 1д (ЄДРПОУ 14360570).
Ухвала підлягає негайному виконанню на всій території України.
В силу ст. 175 КПК України, негайне виконання ухвали про арешт майна покласти на прокурора Дніпровської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_3 .
Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Копію ухвали негайно після її постановлення вручити учасникам процесу, третім особам, власнику майна, які присутні під час оголошення ухвали. У разі відсутності таких осіб під час оголошення ухвали копія ухвали надіслати їм не пізніше наступного робочого дня після її постановлення.
Роз'яснити сторонам кримінального провадження, що підозрюваний, захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування за їх клопотанням, якщо вони доведуть, що в подальшому в застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Слідчий суддя: