Справа №:755/6870/25
Провадження №: 1-кс/755/1489/25
про відмову у задоволенні клопотання сторони захисту про залишення клопотання слідчого без розгляду
"25" квітня 2025 р. Слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участі прокурорів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , захисників - адвокатів ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , підозрюваного ОСОБА_8 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання сторони захисту про залишення клопотання слідчого в ОВС криміналіста 3 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 майора юстиції ОСОБА_9 , подане в межах кримінального провадження № 22025011000000125 від 23.04.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України - без розгляду,
установив:
Слідчий в ОВС - криміналіст 3 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 майор юстиції ОСОБА_9 звернувся до суду із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного ОСОБА_8 .
До початку розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 22025011000000125 від 23.04.2025 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, захисник - адвокат ОСОБА_10 клопотав залишити вказане клопотання без розгляду через порушення ст. 216, 218 КПК.
Відповідно до ч. 2 ст. 372 КПК України, в ухвалі, яку суд постановляє без виходу до нарадчої кімнати, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.
Оскільки у судовому засіданні слідчим суддею було оголошено лише висновок суду та посилання на норми КПК, слідчий суддя вважає за необхідне викласти свої мотиви у ухвалі з урахуванням рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland) ЄСПЛ зазначив, що хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення ЄСПЛ від 1 липня 2003 року, заява № 37801/97, п. 36).
Отже, щодо дотримання вимог ст. 216, 218 КПК України слідчий суддя зазначає наступне.
Визначаючи у ст.216 КПК України підслідність органів досудового розслідування, в тому числі підслідність слідчих органів безпеки, законодавець в цій статті не встановлює конкретні повноваження цих органів, зокрема не наділяє їх виключною компетенцією розпочинати розслідування кримінальних проваджень за відповідними статтями КК України.
У названій статті йдеться про «здійснення» такого розслідування цими органами, без конкретизації моменту його початку, що, у поєднанні з положеннями ч. 2, 5 ст. 218 КПК України, свідчить про те, що законодавець допускає можливість початку та проведення досудового розслідування будь-яким органом досудового розслідування, однак лише до визначення уповноваженою особою належного до певного кримінального правопорушення органу.
Крім того, одразу після початку досудового розслідування може існувати необхідність проведення невідкладних слідчих (розшукових) дій чи здійснення повідомлення про підозру затриманій особі в стислі строки (ч.2 ст. 278 КПК України). Очевидно, що у зазначених випадках вести мову про зміну підслідності є недоречним, оскільки це може призвести до втрати доказів у кримінальному провадженні і, як наслідок є порушення прав суспільства та держави на своєчасне виявлення, запобігання і нейтралізацію реальних та потенційних загроз національним інтересам у сферах правоохоронної діяльності.
Статтею 216 КПК України визначається підслідність кримінальних правопорушень за органами, уповноваженими на розслідування цих кримінальних правопорушень (предметна підслідність), а ст. 218 КПК України - за територією вчинення кримінального правопорушення (територіальна підслідність).
Як вбачається з цих двох норм, лише ст. 218 КПК України, зокрема її ч. 2, містить вказівку на необхідні дії слідчого у випадку здійснення ним досудового розслідування у кримінальному провадженні, яке йому не підслідне, а саме: якщо слідчому із заяви, повідомлення або інших джерел стало відомо про обставини, які можуть свідчити про кримінальне правопорушення, розслідування якого не віднесене до його компетенції, він проводить розслідування доти, доки прокурор не визначить іншу підслідність.
Той факт, що ст.216 КПК України не містить такої вказівки не означає, що на предметну підслідність не поширюється зазначене правило щодо здійснення слідчим досудового розслідування до визначення прокурором іншої підслідності.
Так, зі змісту ст. 214 КПК України вбачається, що законодавець, з метою уникнення затягування початку досудового розслідування внаслідок тих чи інших причин, передбачає обов'язок слідчого своєчасно внести відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати проведення досудового розслідування, навіть якщо розслідування цього кримінального правопорушення не віднесене до його компетенції.
З огляду на те, що слідчий не наділений правом визначення підслідності кримінального провадження, він продовжує проведення у ньому всіх можливих та необхідних слідчих (розшукових) дій до того моменту, коли прокурор, відповідно до своїх повноважень, визначить іншу підслідність.
Зазначена послідовність дій слідчого і прокурора є загальною у питанні зміни підслідності кримінального провадження як предметної, так і територіальної, незважаючи на те, що закріплена лише положеннями ст. 218 КПК України.
Порядок реалізації правоохоронними органами наданих їм повноважень щодо здійснення кримінального провадження визначається лише кримінальним процесуальним законодавством України (ч.1 ст. 1 КПК України).
Ефективність здійснення кримінального судочинства значною мірою залежить від результативності проведення досудового розслідування, метою якого є забезпечення суду доказами у кримінальному провадженні для того, щоб останній міг виконувати покладену на нього функцію правосуддя.
У п.5 ч.1 ст.3 КПК України надається визначення терміну «досудове розслідування», яким є стадія кримінального провадження, що починається з моменту внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань і закінчується закриттям кримінального провадження або направленням до суду обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру, клопотання про звільнення особи від кримінальної відповідальності.
Тобто, стадія досудового розслідування пов'язана з прийняттям ключових для подальшого розгляду кримінального провадження процесуальних рішень, зокрема складання і вручення повідомлення про підозру (ст.ст. 277, 278 КПК України).
У кримінальному провадженні № 22025011000000125 від 23.04.2025 року, реалізуючи передбачені ч.2 ст.218 КПК України обов'язки, слідчий розпочав та здійснює досудове розслідування.
Так, слідчим суддею встановлено, що в провадженні слідчого управління Головного управління СБ України в Автономній Республіці Крим перебуває кримінальне провадження № 42024010000000066, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань 30.10.2024 р., за підозрою ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.4 ст.189, ч.3 ст.289, ч.2 ст.262, ч.2 ст. 366-2 КК України.
Ухвалою Верховного суду Другої судової палати Касаційного кримінального суду від 25 листопада 2024 року, у провадженні 51-5185впс24, передано матеріали за клопотанням прокурора: 1-кс/487/6596/24; 1-кс/487/6614/24; 1-кс/487/6615/24 у кримінальному провадженні №42024010000000066 від 30 жовтня 2024 року (ЄУН 487/9718/240) за підозрою ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст.189, ч.2 ст.146 КК України, з Заводського районного суду м. Миколаєва до Дніпровського районного суду м. Києва.
Відповідно до рапорту слідчого в ОВС криміналіста 3 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 майора юстиції ОСОБА_9 від 23.04.2025 року, ним здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №42024010000000066, відомості про яке 30.10.2024 року внесені в ЄРДР за підозрою ОСОБА_8 у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.146, ч.2 ст.189, ч.4 ст.189, ч.3 ст.289, ч.2 ст.262, ч.2 ст. 366-2 КК України. Досудове розслідування розпочате за заявою військовослужбовця ЗСУ ОСОБА_11 , який повідомив, що ОСОБА_8 за попередньою змовою з ОСОБА_12 , викрали його та незаконно позбавивши волі утримували більше доби на базі відпочинку, яка належить останньому, що супроводжувалось побиттям, а також вимаганням грошових коштів у сумі два з половиною мільйони доларів США, а також здійснити переоформлення корпоративних прав у підприємстві, в якому потерпілий є директором нібито за борг. Крім того, ОСОБА_8 заволодів автомобілем потерпілого, яким користувався впродовж подій 28.10.2024 року, а також табельною зброєю. Крім того, в ході слідства встановлено, що безпосередньо 28.10.2024 року ОСОБА_8 діючи в умовах воєнного стану під час спричинення тілесних ушкоджень ОСОБА_11 , з руки останнього зірвав належний йому годинник марки «Епл Вотч», який у подальшому було вилучено на робочому місці ОСОБА_8 , згідно висновку експерта вартість годинника становить понад 4646, 67 грн.
23.04.2025 року внесені відомості до ЄРДР № 22025011000000125 за фактом нападу ОСОБА_8 з метою заволодіння чужим майном, поєднаним з погрозою застосування насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров'я особи, яка зазнала нападу, вчиненому в умовах воєнного стану, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України.
У постанові Касаційного кримінального суду від 23 листопада 2021 року у справі №332/1189/18 вказано, що відповідно до частин 1, 2 ст. 214 КПК слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з ЄРДР. Досудове розслідування розпочинається з моменту внесення відомостей до ЄРДР.
При цьому слід зауважити, що КПК не передбачає обов'язкової вимоги щодо дотримання правил підслідності при внесенні відомостей до ЄРДР. Стаття 214 КПК не містить вказівки і на можливість не вносити відомості, якщо кримінальне правопорушення не підслідне відповідному органу розслідування.
Відповідно до вимог п.1 ч. 2 ст. 132 КПК України, клопотання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження на підставі ухвали слідчого судді подається до місцевого суду в межах територіальної юрисдикції якого знаходиться орган досудового розслідування.
Як передбачено п.п. «б» п.1 ч.2 ст.38 КПК України органами досудового розслідування, зокрема є слідчі підрозділи органів безпеки.
Як вбачається з матеріалів провадження органом досудового розслідування у кримінальному провадженні № 22025011000000125 від 23.04.2025 року відносно ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, визначено СЛІДЧЕ УПРАВЛІННЯ ІНФОРМАЦІЯ_2, що територіально відноситься до Дніпровського району м. Києва.
На підставі викладеного та керуючись ч. 2 ст. 372 КПК України, слідчий суддя,
постановив:
У задоволенні клопотання сторони захисту про залишення клопотання слідчого в ОВС криміналіста 3 відділу слідчого управління ІНФОРМАЦІЯ_2 майора юстиції ОСОБА_9 , подане в межах кримінального провадження № 22025011000000125 від 23.04.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_8 , підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 187 КК України, без розгляду - відмовити.
Слідчий суддя ОСОБА_13