Номер провадження 1-кс/754/1474/25
Справа № 754/6737/25
Іменем України
01 травня 2025 року місто Київ
Слідчий суддя Деснянського районного суду м. Києва ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві в приміщенні суду слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 кримінальному провадженні №12025100030001415 від 28.04.2025, про арешт майна,
до слідчого судді Деснянського районного суду м. Києва 01.05.2025 надійшло клопотання слідчого СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_3 , погоджене прокурором Деснянської окружної прокуратури м. Києва ОСОБА_4 ,про арешт майна, яке було виявлено та вилучено 30.04.2025 в ході огляду місця події у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Клопотання подане слідчим в рамках кримінального провадження №12025100030001415 від 28.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України.
Слідчий в судове засідання не з'явився, до суду подав заяву про розгляд клопотання за його відсутність, клопотання підтримує та просить його задовольнити.
Вивчивши клопотання та долучені до клопотання матеріали, слідчий суддя приходить до висновку про задоволення клопотання слідчого, виходячи з наступного.
Так, у провадженні СВ Деснянського УП ГУНП у м. Києві перебуває кримінальне провадження №12025100030001415 від 28.04.2025, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ст. 185 ч. 4 КК України.
Досудовим розслідуванням встановлено, що у період часу з 22:00 год. близько 09:30 год. 28.04.2025, невстановлена особа знаходячись за адресою: АДРЕСА_1, в умовах воєнного стану, шляхом проникнення через вхідні двері до квартири №20 , таємно викрав майно, що належить ОСОБА_6 , а саме: мобільний телефон марки Xiaomi Redmi Note 12S 256GB, imei 1) НОМЕР_1 ; imei 2) НОМЕР_2 , в якому знаходилась сім-карта з номером НОМЕР_3 , вартістю 6 999,00 грн., дрель марки «Зенит» вартістю 1 500,00 грн., монітор марки «Asus», вартістю 2 500,00 грн. та паспорт на ім'я ОСОБА_6 , завдавши останній матеріальної шкоди.
Так відділом оперативного супроводження СКП Деснянського УП ГУМП у м. Києві, в ході відпрацювання доручення слідчого в порядку ст. 40 КПК України, було встановлено, що до вчинення вказаного кримінального правопорушення може бути причетний ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у якого під час огляду місця події від 30.04.2025 за адресою: м. Київ, вул. Космоната Поповича, 2 було виявлено та вилучено наступні речі:
- мобільний телефон марки Хіаоті Redmi Note 12S 256GB, чорного кольору у прозорому силіконовому чохлі, імеі 1) НОМЕР_1 ; імеі 2) НОМЕР_4 , в якому знаходилась сім-карта з номером НОМЕР_3 ;
- ID-карту на ім'я ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
- Дриль ударний «Зенит» ЗДП-1200 Профі;
- Монітор фірми «Asus» моделі VH242.
Постановою слідчого від 30.04.2025 вказані вилучені речі було визнано речовим доказом.
Вказане майно необхідне органу досудового розслідування, як об'єкт для дослідження, і відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, а саме є матеріальним об'єктом, який міг зберегти на собі сліди вчинення кримінального правопорушення, тобто є речовим доказом, щодо яких в ході досудового розслідування буде проведено судово-товарознавчу експертизу, для встановлення суми матеріального збитку.
Вилучені речі та документи, що не відносяться до предметів, які вилучено законом з обігу, вважаються тимчасово вилученим майном (ст. 237 ч. 7 КПК України).
Положенням ст. 167 ч. 1 КПК України передбачено, що тимчасовим вилученням майна є фактичне позбавлення підозрюваного або осіб, у володінні яких перебуває майно, можливості володіти, користуватися певним майном до вирішення питання про арешт майна або його повернення.
Згідно ст. 168 ч. 2 тимчасове вилучення майна може здійснюватися також під час обшуку, огляду.
Відповідно до ст. 170 ч. 1 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.
Згідно ст. 170 ч. 2 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:
1) збереження речових доказів;
2) спеціальної конфіскації;
3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;
4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Згідно ст. 173 ч. 2 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен врахувати:
1) правову підставу для арешту майна;
2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
3-1) можливість спеціальної конфіскації майна (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 2 частини другої статті 170 цього Кодексу);
4) розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 4 частини другої статті 170 цього Кодексу);
5) розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження;
6) наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.
Клопотання слідчого відповідає вимогам ст. 171 ч. 2 КПК України, подане ним в строк, передбачений ст. 171 ч. 5 КПК України.
Згідно положень ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.
З огляду на положення ст. 170 ч.ч. 1, 3 КПК України, майно, яке відповідає критеріям, визначеним у ст. 98 КПК України, повинно вилучатися та арештовуватися незалежно від того, хто являється його власником, і у кого і де воно знаходиться, незалежно від того, чи належить воно підозрюваному чи іншій зацікавленій особі, оскільки в протилежному випадку не будуть досягнуті цілі застосування цього заходу забезпечення кримінального провадження - запобігання можливості протиправного впливу (відчуження, знищення, приховання) на певне майно, що, як наслідок, перешкодить об'єктивному встановленню обставин кримінального провадження.
Слідчий в клопотанні довів підстави вважати, що накладення арешту на вилучене майно, є необхідним заходом забезпечення кримінального провадження з метою збереження речових доказів у кримінальному провадженні, оскільки вказане майно відповідає критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.
Згідно ст. 172 ч.2 КПК України, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо це є необхідним з метою забезпечення арешту майна.
У відповідності до положень ст. 172 ч.2 КПК України слідчий суддя розглянув клопотання слідчого у відсутність власника майна.
Враховуючи викладені обставини в їх сукупності, слідчий суддя прийшов до висновку, про наявність правових підстав для задоволення клопотання слідчого та застосування заходу забезпечення кримінального провадження №12025100030001415 від 28.04.2025 у виді накладення арешту на майно, яке було виявлено та вилучено 30.04.2025 в ході огляду місця події у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Керуючись ст.ст. 170-173, 369-372 КПК України, слідчий суддя -
клопотання слідчого - задовольнити.
Накласти арешт на майно, яке виявлено та вилучено 30.04.2025 в ході огляду місця події у ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою збереження речових доказів, у кримінальному провадженні №12025100030001415 від 28.04.2025, а саме на:
- мобільний телефон марки Хіаомі Redmi Note 12S 256GB, чорного кольору у прозорому силіконовому чохлі, імеі 1) НОМЕР_1 ; імеі 2) НОМЕР_4 , в якому знаходилась сім-карта з номером НОМЕР_3 ;
- дриль ударний «Зенит» ЗДП-1200 Профі;
- монітор фірми «Asus», чорного кольору, моделі VH242.
Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення, а особою, яка не викликалась в суд протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.
Слідчий суддя: ОСОБА_1