ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/18776/23
провадження № 2/753/2053/25
"29" квітня 2025 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:
головуючого судді Сирбул О. Ф.
за участю секретаря Кушнір А. А.
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому підготовчому засіданні у залі суду у м. Києві заяву ОСОБА_4 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 про поновлення процесуального строку на подання відзиву та поновлення процесуального строку на подання клопотання про долучення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" про відшкодування матеріальної шкоди,
Позивачі ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 у жовтні 2023 року звернулися до суду з позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" про відшкодування матеріальної шкоди.
Ухвалою суду від 25 жовтня 2023 року прийнято позовну заяву та відкрито провадження по справі. Призначено підготовче судове засідання в порядку загального позовного провадження. Встановлено відповідачу в п'ятнадцятиденний строк для подання відповідачем відзиву на позов з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. У зазначений строк відповідач мав право надіслати суду відзив на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам ст. 178 ЦПК України, і всі письмові та електронні докази (які можливо доставити до суду), висновки експертів і заяви свідків, що підтверджують заперечення проти позову. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 178 ЦПК України, одночасно з надісланням (наданням) відзиву до суду, копія відзиву та доданих до нього документів відповідач зобов'язаний надіслати іншим учасникам справи. У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч. 8 ст. 178 ЦПК України). Відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
28 квітня 2025 року від адвоката Довженка Валерія Івановича, який діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 надійшла заява про поновлення процесуального строку на подання відзиву та поновлення процесуального строку на подання клопотання про долучення доказів.
У підготовчому засіданні 29.04.2025 позивач ОСОБА_1 проти заяви заперечував, зазначивши, що сторона відповідача ознайомлена з матеріалами справи та з ухвалою про відкриття провадження. Відповідач затягує розгляд справи.
У підготовчому засіданні 29.04.2025 представник позивача ОСОБА_7 зазначив, що жодних заяв від відповідача сторона позивача не отримувала. Відповідач через систему «Електронний суд» відправив документи іншій особи, колишньому представнику позивачів. Сторона відповідача порушує вимоги ЦПК України, затягує розгляд справи, поважних причин пропуску строків, які сплили півтора роки тому немає, просив у задоволенні заяви відмовити.
У підготовчому засіданні 29.04.2025 відповідач ОСОБА_3 ОСОБА_4 підтримав заяву про поновлення процесуального строку, просив визнати поважною причину пропуску строку.
У підготовчому засіданні 29.04.2025 представник відповідача ОСОБА_4 підтримав заяву у повному обсязі, просив суд її задовольнити, поновити строк на подання документів, оскільки сторона відповідача не отримала копію ухвали про відкриття провадження і до сьогодні.
Інши учасники в підготовче засідання 29.04.2025 не з'явились, повідомлені у встановленому законом порядку, причини не явки у судове засідання не повідомили.
Заслухавши думку позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , відповідача ОСОБА_3 , представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 перевіривши заяву та її доводи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до положень ч. 7 та ч. 8 ст. 178 ЦПК України, відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
Таким чином, докази на обґрунтування позовних вимог та заперечень, учасники у справі повинні були подати разом із позовною заявою, відзивом або під час підготовчого судового засідання. У разі неможливості подати такі докази у строки, повідомити суд про такі обставини.
Учасники у справі не повідомляли суд про наявність інших доказів, які неможливо подати в строк, проте такі докази, після їх отримання, будуть подані до суду, як і не заявляли клопотань, з дотриманням вимог ст. 84 ЦПК України, про витребування доказів судом.
Відповідно до ч.2 ст. 222 ЦПК України, суд залишає без розгляду заяви та клопотання, які без поважних причин не були заявлені в підготовчому провадженні або в інший строк, визначений судом.
За змістом ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку, встановленого законом, розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, без повідомлення учасників справи.
Представником відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 не надано суду належних та допустимих доказів на обґрунтування поважності причин пропуску процесуального строку, визначеного законом для подання відзиву та доказів, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для задоволення клопотання представника відповідача про поновлення строку на подання відзиву та доказів. Посилання на ту обставину, що відповідач не отримував ухвалу про відкриття провадження, у ОСОБА_3 відсутній електронний кабінет та в матеріалах справи відсутні докази направлення копії ухвали про відкриття провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення суд оцінює критично.
Так, 02 лютого 2024 року копію ухвали суду від 25 жовтня 2023 року та примірник позовної заяви з додатками було надіслано представнику відповідача ОСОБА_4 в його електронний кабінет, що підтверджується довідкою про доставку електронного документу 12.02.2024 (том 3 а. с. 152).
04 листопада 2024 року копію ухвали суду від 25 жовтня 2023 року та примірник позовної заяви з додатками в приміщенні Дарницького районного суду м. Києва отримав представник відповідача ОСОБА_4 , що підтверджується розпискою від 04.11.2024 (том 3 а. с. 1).
При цьому відповідач ОСОБА_3 достеменно був обізнаний про розгляд справи починаючи з першого засідання. Так, ним подавались заяви про відкладення розгляду справи (том 1 а. с. 114, 158), заява про зупинення провадження (том 1 а. с. 158). Сторона відповідача подала апеляційну скаргу на ухвалу суду від 01.12.2023 про призначення експертизи.
Наведені у заяві підстави пропуску строку не можуть бути беззаперечними для його поновлення, оскільки призведуть до порушення принципу пропорційності та диспозитивності, збільшать строки розгляду справи та порушать права інших учасників по справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Суд зобов'язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом (ч.4 ст. 44 ЦПК України).
Зловживання процесуальними правами учасників судових проваджень полягає у тому, що поведінка або дії такої особи за формою здійснюються в межах визначених законодавством правових рамок або приписів закону, але мета такої поведінки не спрямована на захист певного фактично порушеного права. Такі дії можна кваліфікувати як такі, що підривають засади правосуддя; зокрема справедливості, неупередженості та своєчасності розгляду справ та ефективного захисту прав і інтересів осіб.
Основною ознакою зловживання процесуальними правами є відсутність наміру вирішити реально існуючий цивільний спір, або забезпечити захист свого реально порушеного права, або намір перешкодити законним діям інших осіб шляхом звернення до суду та створення штучного судового спору, або використання судового спору як способу не виконувати вимоги законодавства щодо здійснення визначених ним дій тощо.
Протидія судом зловживанню процесуальними правами є формою процесуальної відповідальності сторони спору, та одним із засобів забезпечення верховенства права та доступу до правосуддя.
За змістом ст. 126 ЦПК України, право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно ст. 127 ЦПК України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Так, стороною відповідача подано до суду заяву про поновлення процесуального строку на подання відзиву та доручення доказів, однак жодних обгрунтувань та доказів поважності пропущення вказаного строку суду не надано.
Відповідно до роз'яснень, які містяться у п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у судовій справі» у мотивувальній частині кожного рішення, у разі необхідності мають бути посилання на Конвенцію та рішення Європейського суду з прав людини, які згідно із Законом України від 23.02.2006 «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права та підлягають застосуванню в даній справі.
Норми ЦПК України забезпечують судовий процес, і оперативність розгляду судових справ і жодною мірою не обмежують суб'єктів щодо права на судовий захист, що є проявом принципу диспозитивності, ст. 11 ЦПК України.
Рішенням Європейського суду з прав людини визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням її справи, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки, оскільки одним із критеріїв «розумності строку» є саме поведінка заявника. Так, суд покладає на заявника обов'язок демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, які безпосередньо його стосуються, утримуватися від виконання заходів, що затягують провадження у справі, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для пришвидшення процедури слухання. Одним із таких прикладів, коли поведінка заявників стала однією з причин затягування розгляду справи, є рішення Європейського суду з прав людини «Чікоста і Віола проти Італії».
Вжиття заходів для прискорення процедури розгляду справ є обов'язком не тільки держави, а й осіб, які беруть участь у справі. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 7 липня 1989 року у справі «Юніон Аліметаріа Сандерс С.А. проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Наведені обставини свідчать про недобросовісність здійснення відповідачем ОСОБА_3 своїх процесуальних прав.
Слід звернути увагу, що такі дії порушують права інших учасників розгляду справи, які добросовісно виконують покладений процесуальним законом обов'язок, усупереч дій/поведінки відповідача.
Зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про те, що відсутні підстави для поновлення строку на подання відзиву та долучення доказів.
Аналізуючи вищевикладені доводи в їх сукупності, суд приходить до висновку про відмови у задоволенні заяви ОСОБА_4 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 у поновленні процесуального строку на подання відзиву та поновлення процесуального строку на подання клопотання про долучення доказів та у прийнятті відзиву та письмових доказів долучених до заяви представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 від 28 квітня 2025 року, які надійшли через систему «Електронний суд» 28 квітня 2025 року. Подані відзив та докази повернути представнику відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 з підстав пропуску строку їх подання.
Суд звертає увагу, що в провадженні дана справа знаходиться з жовтня 2023 року, відповідач ОСОБА_3 протягом всього розгляду даної справи обізнаний про рух справи, постійно використовує свої процесуальні права щодо подачі клопотань, заяв, апеляційні скарги тощо.
Отже, головуючий спрямовував судовий розгляд на забезпечення повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин справи, вживав необхідні заходи для забезпечення в судовому засіданні належного порядку, вживав заходи щодо розгляду заяв, клопотань осіб, які приймають участь у справі протягом строку, встановленого Законом.
Керуючись ст. ст. 83, 127, 178, 260, 353, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_4 , який діє в інтересах відповідача ОСОБА_3 у поновленні процесуального строку на подання відзиву та поновлення процесуального строку на подання клопотання про долучення доказів у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 до ОСОБА_3 , третя особа: Комунальне підприємство з експлуатації і ремонту житлового фонду "Житло-Сервіс" про відшкодування матеріальної шкоди та у прийнятті відзиву та письмових доказів долучених до заяви представника відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 від 28 квітня 2025 року, які надійшли через систему «Електронний суд» 28 квітня 2025 року.
Подані відзив та докази повернути представнику відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_4 .
Ухвала в частині відмови в поновленні строку на подачу відзиву та відмови в поновленні строку на подачу клопотання про долучення доказів на позовну заяву може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
В іншій частині ухвала суду окремому оскарженню не підлягає.
Суддя: